Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №160/27114/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/27114/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року

в адміністративній справі № 160/27114/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАЛ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року задоволено адміністративний Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАЛ УКРАЇНА», а саме, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області від 28.04.2025 року № 95862 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАЛ УКРАЇНА» критеріям ризиковості платника податку, а також визнано протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області від 12.06.2025 року № 131186 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАЛ УКРАЇНА» критеріям ризиковості платника податку, та зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТАЛ УКРАЇНА» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, і стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАЛ УКРАЇНА» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4844,8 грн.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку Головним управлінням Державної податкової служби в Дніпропетровській області з підстав неповноти та неправильності дослідження доказів і встановлення обставин у справі та помилковості застосування норм права, у зв`язку з чим відповідач просить скасувати рішення суду в частині задоволення вимог та ухвалити інше рішення про відмову у задоволені вимог позивача у повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказуючи на діючий з 01.02.2020 Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, що був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок 1165), яким саме і передбачено автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, тобто, сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації, вважає обґрунтованим розгляд комісією регіонального рівня питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, і у спірному випадку після подачі позивачем складеної та поданої податкової накладної для реєстрації в Реєстрі ПН/РК позивач перевірявся на його відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2) та щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3) (п. 5 Порядку 1165), а внаслідок вказаної перевірки відповідності платника податку критерію ризиковості комісією регіонального рівня було прийнято рішення про відповідність позивача, як платника податку, критеріям ризиковості про що позивач був повідомлений через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4), в якому і зазначалася підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке передбачено п. 6 Порядку 1165.

Зокрема, як вказує відповідач, у даному випадку Рішення від 28.04.2025 №95862 щодо включення позивача до переліку ризикових платників, як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, Комісією регіонального рівня було прийнято з урахуванням того, що саме вказаним пунктом критеріїв ризиковості платника податку, що визначені у додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, зазначено код податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме 12 – постачання товарiв / послуг платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийнято рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку, якщо дата подання ПН/РК для реєстрацiї в ЄРПН за операцiєю з постачання припадає на перiод пiсля дати прийняття щодо покупця рiшення про вiдповiднiсть такого покупця критерiям ризиковостi платника податку. Відтак на думку відповідача рішення від 28.04.2025 №95862 складено із дотриманням дічого законодавства, та з дотриманням критеріїв чіткості та зрозумілості, оскільки містить посилання на законодавчо встановлені норми та конкретні обставини, а саме період взаємодії із контрагентами, чий код ЄДРПОУ та дати операцій розписані у відповідній таблиці.

Окремо відповідач звертає увагу на безпідставність тверджень позивача про ніби-то не розгляд наданих ним документи додатками до Повідомлення №1 від 04.06.2025 документів, оскільки в дійсності Комісією при розгляді при прийнятті рішення розглядалися усі надані платником податку повідомлення та додатки, і саме за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання та їх схеми роботи Комісією враховувалася інформація та 84 документи ТОВ «ІТАЛ УКРАЇНА» і інформація, отримана в межах Алгоритму дій структурних підрозділів ГУ ДПС та інформації, отриманої в межах з бази даних ІС «Податковий блок», і у зв`язку із тим, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК, тобто відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платників податків.

При цьому, акцентуючи увагу на ризиковості контрагентів-постачальників позивача (ТОВ «ІВМЕТ», ТОВ «ЛОМОВЕСТ», ТОВ «СОРТІНМЕТ», ТОВ «БУМІКЗ», ТОВ «УМАНЬФЕРМАШ», ТОВ «НОВОБРУХТ», ТОВ «ХАДО БРУХТ», ТОВ «МЕГАЛОМ», ТОВ "ТІММЕТАЛ") і контрагентів-покупців позивача (ТОВ "ТІММЕТАЛ", ТОВ «ТЕХНОМЕТ УКРАЇНА», ТОВ «ГРАНД МЕТАЛ-КР», ТОВ «МЕГАЛОМ», ТОВ «МЕГАМЕТЛ», ТОВ «ДНІПРОВТОРРЕСУРСИ», ТОВ «Д-КАМЕТ», ТОВ «СКМ ПЕРФЕКТ», ТОВ «БІЗНЕС МЕТАЛ ПЛЮС», ТОВ «МАКДЕЛ ПРАЙМ», ТОВ «ІВМЕТ», ТОВ «ЛОМОВЕСТ», ТОВ «СОРТІНМЕТ», ТОВ «БУМІКЗ», ТОВ «УМАНЬФЕРМАШ», ТОВ «НОВОБРУХТ», ТОВ «ХАДО БРУХТ», а також з урахуванням змісту господарських операцій та інформації про основні засоби платника і відсутності на підприємстві ТОВ «ІТАЛ УКРАЇНА» найманих працівників, які мають забезпечувати здійснення всіх видів господарських операцій підприємства, включаючи утримання та обслуговування всіх наявних об`єктів, відповідач наголошує на встановлені розбіжності між зареєстрованими податковими накладними та податковою декларацією з податку на прибуток, що на переконання відповідача підтверджує правомірність включення ТОВ «ІТАЛ УКРАЇНА» до переліку ризикових платників податку за рішенням комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 12.06.2025 №131186, як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Оскільки вказане рішення містить підставу, а саме відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку, що визначені у додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, а саме п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, і у ньому зазначений код податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме 12 – постачання товарiв/послуг платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийнято рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку, якщо дата подання ПН/РК для реєстрацiї в ЄРПН за операцiєю з постачання припадає на перiод пiсля дати прийняття щодо покупця рiшення про вiдповiднiсть такого покупця критерiям ризиковостi платника податку, на думку відповідача рішення від 12.06.2025 №131186 складено із дотриманням дічого законодавства, та з дотриманням критеріїв чіткості та зрозумілості, оскільки містить посилання на законодавчо встановлені норми та конкретні обставини, а саме період взаємодії із контрагентами, чий код ЄДРПОУ та дати операцій розписані у відповідній таблиці, а висновки Дніпропетровського окружного адміністративного суду у цій справі є таким що не відповідають дійсності та суперечать реальним фактам, оскільки зроблені без надання належної оцінки та без встановлення в повному обсязі обставини справи щодо відсутності найманих працівників, які мають забезпечувати здійснення всіх видів господарських операцій підприємства, включаючи утримання та обслуговування всіх наявних об`єктів.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач не погоджуючись з доводами відповідача звертає увагу апеляційного суду на те, що єдиною підставою для віднесення оскаржуваним у цій справі рішенням відповідача про віднесення позивача до категорії ризикових є взаємовідносини з іншими суб`єктами господарювання, які податковим органом також віднесені до категорії ризикових, що порушує принцип індивідуальності юридичної відповідальності, а суд першої інстанції задовольняючи вимоги позивач у цій справі правильно виходив з того, що у відповідача не було достатніх підстав для прийняття рішення про відповідність позивача пункту 8 Критерії ризиковості платника податків, а оскаржуване рішення відповідача не містить обґрунтованих мотивів його прийняття, за встановлених у справі обставин, і доводами апеляційної скарги ці висновки не спростовані.

Просить залишити без задоволення вимог апеляційної скаргі відповідача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши за матеріалами справи повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин та правильність їх правової оцінки і застосування до них норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача виходячи з нижченаведеного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що стосовно зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАЛ УКРАЇНА», основним видом економічної діяльності за КВЕД якого вказана оптова торгівля відходами та брухтом (46.77), та яке взято з 01.07.2016 року на облік як платника податків у ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Амур-Нижньодніпровська ДПІ (Амур- Нижньодніпровський р-н м. Дніпра) і з 07.07.2016 року є зареєстрованим платником податку на додану вартість - Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС Дніпропетровській області (далі - Комісія) було прийнято рішення №95862 від 28.04.2025 року про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку за пунктом 8 та встановлено наявність ризикових операцій згідно Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019р. № 1165, у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням податкової інформації контролюючим органом за кодом 12 – «постачання товарів/послуг платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо дата подання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за операцією з постачання припадає на період після дати прийняття щодо покупця рішення про відповідність такого покупця критеріям ризиковості платника податку».

У зв`язку з прийнятим рішенням Комісії, позивачем 04.06.2025 року листом було надіслано відповідачу засобами електронного зв`язку відповідно до вимог п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН» пояснення та первинні документи, за результатом розгляду яких 12.06.2025 Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН було прийнято рішення №131186 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАЛ УКРАЇНА» п. 8 критеріїв ризиковості платника податку за кодом 12 – «постачання товарів/послуг платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо дата подання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за операцією з постачання припадає на період після дати прийняття щодо покупця рішення про відповідність такого покупця критеріям ризиковості платника податку», в якому зазначено про ненадання платником податків копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податків, що саме і стало підставою для звернення ТОВ «ІТАЛ УКРАЇНА» до суду з позовом у цій справі, вирішуючи який по суті суд першої інстанції правильно виходив з положень п.61.1. п.61.2. ст.61, п.201.10. п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України та затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1165 від 11.12.2019 р. (далі - Порядок №1165, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

За встановлених у цій справі обставин та виходячи з аналізу положень пунктів 5, 6, 7 Порядку № 1165 суд першої інстанції на переконання колегії суддів правильно акцентував увагу на тому, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування, відповідно, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання позивачем для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому, оскільки моніторинг проводиться в автоматизованому порядку за чітко встановленим на законодавчому рівні алгоритмом, з урахуванням того, що в оскаржуваних у цій справі рішеннях зазначено про відповідність платника податку позивача критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, суд першої інстанції обгрунтовано звернув увагу на те, що ці рішення відповідача не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку та не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Зокрема, у рішенні №131186 від 12.06.2025 року зазначено про ненадання платником податків копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податків, проте, які саме документи не були надані позивачем у рішенні відповідача не зазначено, і під час судового розгляду справи контролюючим органом не подано до суду жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.

Відповідно, виходячи з висловленої Верховним Судом у постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/10988/20 правової позиції про те, що «Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації» у спірному випадку суд першої інстанції цілком підставно наголосив, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків, а будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 у справі №160/93/19, від 04.06.2020 у справі №340/422/19 та від 16.04.2021 у справі №813/1301/15.

Отже, виходячи з того, що матеріали справи не містять належних доказів, які б свідчили про ймовірність уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку, що використовувалася податковим органом при прийнятті оскаржуваних рішень, суд першої інстанції правильно підсумував, що не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав) є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення», що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постановах Верховного Суду від 31 березня 2023 року у справі № 340/3519/20, від 07 квітня 2023 року у справі № 280/3639/20.

Колегія суддів не вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, оскільки виходячи зі змісту оскаржуваного рішення Комісії від 28.04.2025 №95862 висновки комісії регіонального рівня про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ґрунтуються лише на негативній податковій інформації, що отримана з баз даних ДПС, що суперечить положенням Порядку № 1165, яка по суті стосується не господарської діяльності позивача, а господарської діяльності його контрагентів, і жодних обставин сумнівності господарської діяльності безпосередньо позивача станом на момент прийняття Рішення Комісії від 28.04.2025 року № 95862 відповідачем в рішенні не зазначено, а наведені відповідачем доводи про відсутність у позивача найманих працівників, які мають забезпечувати здійснення всіх видів господарських операцій підприємства, включаючи утримання та обслуговування всіх наявних об`єктів спростовується наданими до матеріалів справи письмовими доказами (додатком № 9 «Копія форми № 4ДФ за 4 кв.2024 року та копією форми № 4ДФ за січень-березень 2025» відповідно яких кількість працюючих: у жовтні 2024 року 59 чоловік, у листопаді 2024 року- 55 чоловік, у грудні 62 чоловіка, у січні 2025 року 56 чоловік, у лютому 2025 року 56 чоловік, у березні 2025 року 58 чоловік), які також були предметом перевірки контролюючого органу, що передувала винесенню оскаржуваного у цій справі рішення, і суд першої інстанції вказаним обставинам надавав оцінку при вирішенні спору, звертаючи увагу на те, що наявна у податкового органу податкова інформація є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків, а зміст оскаржуваного рішення відповідача не надає можливості встановити, що саме слугувало підставою для висновків податкового органу, також як і унеможливлювало для позивача можливість самостійно визначити обсяг та перелік документів, необхідних для спростування вказаного висновку, а тому оскаржуване рішення не відповідає критерію правової визначеності та обґрунтованості.

Отже, оскільки спірне рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не містить переліку конкретних фактичних даних про підприємство позивача, які б могли свідчити про наявність ознак ризиковості, ані відповідного законодавчого обґрунтування, і відповідач не обґрунтовує та не надає суду доказів на підтвердження того, що саме викликало сумніви контролюючого органу щодо господарських операцій з зазначеними контрагентами, як і не зазначено в чому полягало порушення законодавства по таких операціях з боку підприємства позивача, що зумовило його віднесення до категорії ризикових, а віднесення суб`єкта господарювання до ризикових платників податків лише через те, що він мав господарській операції з ризиковим платником податків не відповідає критеріям об`єктивності, колегія суддів зазначає, що усі доводи відповідача є необґрунтованими, тому колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції у цій справі, які ґрунтуються на аналізі як наведених вище письмових доказів так і правових норм, якими регулюються спірні правовідносини, оскільки рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу як для визначення позивача таким, що відповідає п.8 критерій ризиковості платника податку, так і для відмови в реєстрації податкової накладної.

За сукупності викладених обставин колегія суддів підтверджує висновки суду першої інстанції про протиправність рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області про віднесення позивача до переліку ризикових платників не відповідають критеріям, встановленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки є необґрунтованими та прийнятими без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім того, враховуючи, що чинним законодавством на Державну податкову службу України покладено обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але “свобода розсуду” податкового органу у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів визнає, що судом першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно було досліджено усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення спору, надано їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне та обґрунтоване рішення як в частині визнання протиправним та скасуванні оскаржуваних позивачем рішень Комісії, так і в частині зобов`язання податково органу вжити заходи на відновлення порушених прав шляхом зобов`язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складані позивача та подані на реєстрацію податкові накладні, оскільки саме такий спосіб не суперечить положенням пунктів 19 та 20 Порядку №1246 та є гарантією забезпечення реального захисту прав позивача та того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

З урахуванням вищевикладеного у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно було досліджено усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення спору, суд надав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне та обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального і процесуального права, а усі аргументи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області залишити без задоволення

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року в адміністративній справі №160/27114/25 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.А. Шальєва