Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №340/2359/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2026 року м. Дніпросправа № 340/2359/25

Головуючий суддя І інстанції – Сагун А.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 в адміністративній справі №340/2359/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра " звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002060902 від 09.01.2025 винесене ГУ ДПС у Полтавській області.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра " було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що підприємство не було в 2020 та в 2021 році розпорядником акцизного складу. Вказано, що позивач не здійснював реалізацію пального третім особам, придбавав пальне у платника акцизного податку та використовував його виключно у власних цілях. Зауважено, що позивач придбаває і використовує пальне, яке зберігається в паливних баках відповідної техніки та орендованих паливозаправниках та пересувних автоцистернах.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області від 05.11.2021 № 1332-П проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Агрогрупа Деметра» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2019 року по 30.09.2021 року та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування за період з 01.10.2019 року по 30.09.2021 року відповідно до затвердженого плану документальної планової виїзної перевірки.

За результатами перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки № 17303/11-28-07-02/39046346 від 06.12.2024, відповідно до висновків якого встановлено, зокрема, порушення вимог ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями, далі - ЗУ № 481/95-ВР), а саме в частині здійснення операцій зі зберігання пального без отримання відповідних ліцензій (а.с.163).

Так, в акті перевірки зазначено, що відповідно до наявної інформації протягом 2020 року (з 01.01.2020 по 31.12.2020 включно) ТОВ «АГРОГРУПА ДЕМЕТРА» для власного споживання отримало 2 337 799,79 л. пального (у т.ч. з 01.01.2020 по 05.09.2020 – 1 008 369,43 л.); за період з 01.01.2021 по 30.09.2021 отримано 1 482 489,16 л. пального. Зазначене підтверджується даними Системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, що наведені у Додатку 1 до даного акта та є його невід`ємною частиною.

Також, в ході аналізу бази даних ЄРАН-2019 встановлено, що реєстрація акцизних накладних ТОВ «АГРОГРУПА ДЕМЕТРА» на реалізацію пального в адресу контрагентів-покупців – відсутня.

Згідно інформаційного ресурсу ДПС ТОВ «АГРОГРУПА ДЕМЕТРА» не зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального.

Отже, за висновками ГУ ДПС у Кіровоградській, ТОВ «АГРОГРУПА ДЕМЕТРА» після отримання обсягів пального, що перевищують 1 000 кубічних метрів (1 000 000 літрів), у межах календарного року, що підтверджується наведеними вище документами (додаток 1), з 06.09.2020 року (дата з якої пальне отримувалось в кількості більшій ніж 1 000 000 літрів за період з 01.01.2020р.) вважався розпорядником акцизного складу, та у відповідності до вимог п. «б» абз.2 п.п.230.1.1 п.230.1 ст.230 ПК України було зобов`язане здійснити реєстрацію таких складів за місцями зберігання пального за адресами по яких фактично згідно даних акцизних накладних та бухгалтерського обліку зафіксовано отримання пального зокрема паливний склад за адресою: Полтавська обл., Миргородський район, с. Остапівка, вул. Шевченка, буд. 43.

Таким чином перевіркою ТОВ «АГРОГРУПА ДЕМЕТРА» встановлено порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу, в частині відсутності реєстрації акцизного складу за вищевказаною адресою ( а.с.160).

ГУ ДПС у Кіровоградській області у відповідності до вимог п. 1.6.3.4 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від 04.09.2020 № 470 із змінами та доповненнями, направлено до ГУ ДПС у Полтавській області матеріали вказаної фактичної перевірки для винесення рішення згідно законодавства.

З урахуванням матеріалів перевірки, ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.01.2025 № 0002060902 ( а.с.166-167), яким до ТОВ «Агрогрупа Деметра» за порушення вимог ст. 15 ЗУ № 481/95-ВР застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 32000,00 грн відповідно до п. 36 ч. 2 ст. 73 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу. Алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Не погодившись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Агрогрупа Деметра» подано скаргу до ДПС України (вх. ДПС № 3701/6 від 27.01.2025). Рішенням ДПС від 26.03.2025 № 8535/6/99-00-06-03-01-06 скаргу ТОВ «Агрогрупа Деметра» залишено без задоволення, а винесене податкове повідомлення-рішення від 09.01.2025 №0002060902 – без змін.

Позивач не погоджується зі спірним рішенням, вважає його протиправним та такими, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято податковим органом у відповідності з приписами Податкового кодексу України, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 230.1 статті 230 ПК України визначено, що акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

У відповідності до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад- це: а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Згідно із вказаним підпунктом не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи)- власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Отже, передбачений цією нормою виняток застосовується при сукупності умов, а саме: (1) загальна місткість розташованих на території (в приміщенні) ємностей не перевищує 200 кубічних метрів; (2) суб`єкт господарювання (власник або користувач такого приміщення або території) отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів; (3) пальне використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і суб`єкт господарювання не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Відсутність однієї з наведених умов виключає можливість визнання відповідної території/ приміщення не акцизним складом. Відповідно, у випадку, якщо протягом календарного року суб`єкт господарювання отримує пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), він зобов`язаний до часу, коли буде здійснена господарська операція, в результаті якої виникнуть обставини, які зумовлять обов`язок реєстрації акцизного складу, зареєструвати останній. Тобто, саме з моменту, коли платник податків вже достеменно знає, що відпадає хоча б одна з обов`язкових умов, передбачена абзацом шостим підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України, він зобов`язаний здійснити реєстрацію акцизного складу.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2026 по справі № 300/1134/24, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч .5 ст. 242 КАС України.

Як видно з матеріалів справи, у період з 01.01.2020 по 31.12.2020 включно, позивачем для власного споживання отримало 2337799,79 л пального (у т. ч. з 01.01.2020 по 05.09.2020 - 1008369,43 л.); за період з 01.01.2021 по 30.09.2021 отримано 1482489,16 л пального (а.с.160).

Вказана обставина позивачем не заперечується та не спростовується.

Згідно акту перевірки позивач здійснює господарську діяльність, в т.ч. за адресою: Полтавська обл., Миргородський район, с. Остапівка, вул. Шевченка, буд. 43, що позивачем також не заперечується та не спростовується.

Також, відповідно до даних акту перевірки, згідно даних акцизних накладних та бухгалтерського обліку зафіксовано отримання пального на вказаний паливний склад (а.с.160).

Однак, реєстрація акцизного складу позивачем здійснена не була.

Таким чином, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач після отримання обсягів пального, що перевищують 1000 кубічних метрів (1000000 літрів) у межах календарного року, вважався розпорядником акцизного складу, та у відповідності до вимог пункту «б» абзацу 2 підпункту 230.1.1 пункту 230.1 статті 230 ПКУ був зобов`язаний здійснити реєстрацію таких складів за місцями зберігання пального за адресами по яких фактично згідно даних акцизних накладних та бухгалтерського обліку зафіксовано отримання пального.

Що стосується посилань на те, що останній придбаває і використовує пальне, яке зберігається в паливних баках відповідної техніки та орендованих паливозаправниках та пересувних автоцистернах, а тому у останнього відсутній обов`язок по реєстрації акцизного складу, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Згідно п. 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.

Як видно з матеріалів справи, позивачем, всупереч приписам ч. 1 ст. 77 КАС України не було надано до суду доказів, які б підтверджували факт зберігання всього придбаного палива в паливних баках належних позивачу транспортних засобів.

Натомість, як вже зазначалось, згідно даних акцизних накладних та бухгалтерського обліку зафіксовано отримання пального на паливний склад за адресою: Полтавська обл., Миргородський район, с. Остапівка, вул. Шевченка, буд. 43.

Також, що стосується посилань позивача на відсутність у податковому повідомленні-рішенні посилання на законодавчий акт, на підставі якого відповідачем застосовано штрафні санкції та визначено їх розмір, що суттєво впливає на правомірність такого рішення, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки в у спірному податковому повідомлення рішенні наявні посилання на відповідні правові приписи.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності спірного податкового повідомлення-рішення та відсутності підстав для його скасування.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" – залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 в адміністративній справі №340/2359/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко