Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №160/30974/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/30974/24

Головуючий суддя І інстанції – Букіна Л.Є.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 в адміністративній справі №160/30974/24 за позовом Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0552640412 від 29.08.2024 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 в задоволенні адміністративного позову Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання" звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що на момент прийняття відповідачем оскаржуваного повідомлення-рішення сума податкового боргу визначена у ньому не відповідала дійсності, оскільки її розмір мав бути зменшений контролюючим органом на суму визначену у постанові Верховного Суду від 09.08.2022р. у справі №160/9281/20. Вказано, що відповідно до акту камеральної перевірки № 11137/04-36-04-12/191017 від 15.03.2024 року сума податкового боргу ДПП “КПВП” з ПДВ за вересень 2023 року складає 2 900 000,00 грн. При цьому у винесеному податковому повідомленні-рішенні № 0552640412 від 29.08.2024 р., контролюючим органом з невідомих підстав було зазначено іншу суму податкового боргу з ПДВ у розмірі 2 000 000,00 грн. та із цієї суми вирахувано штрафні санкції у розмірі 5% річних, що становить 100 000,00 грн.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПП «Кривбаспромводопостачання» (код ЄДРПОУ 00191017) перебуває на обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Криворізька Північна ДПІ.

Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ДПП «Кривбаспромводопостачання» за КВЕД є: 37.00 каналізація, відведення й очищення стічних вод.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ПК України у порядку визначеному пункту 76.2 статті 76 розділу ІІ ПК України головним державним інспектором Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) податку на додану вартість ДПП «Кривбаспромводопостачання».

За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.03.2024 року №11137/04-36-04- 12/191017, відповідно до висновків якого, встановлено порушення вимог п.57.1 ст.57 гл.2 розд. ІІ та пп.203.2 ст.203 ПК України в частині недотримання граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ визначених податковою декларацією за вересень 2023 року (граничний термін сплати зобов`язання 30.10.2023 року, дата фактичної сплати (частинами) 16.11.2023 року та 21.02.2024 року, кількість днів прострочення 17 та 114 днів, відповідно). Загальна сума сплаченого (погашеного) податкового боргу склала 2900000 грн.

На підставі акту перевірки та встановлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0552640412 від 29.08.2024 року, яким до ДПП «Кривбаспромводопостачання» за порушення термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість та на підставі п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 ПК України та на підставі п.124.1 ст.124 ПК України, застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 100 000 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ДПП «Кривбаспромводопостачання» вчинене правопорушення щодо порушення строків сплати сум узгоджених грошових зобов`язань за податковими деклараціями, які наведені у акті перевірки, а тому позивача правомірно притягнуто до фінансової відповідальності у вигляді нарахування штрафу у розмірі 5% від суми грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 2 000 000,00 грн. при затримці до 30 календарних днів включно відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0552640412 від 29.08.2024 року на підставі п.124.1 ст.124 ПК України, у зв`язку із чим підстави для його визнання протиправним та скасування відсутні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку, як передбачено пунктом 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

В силу пункту 49.1 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, податкові зобов`язання, які самостійно визначені платником у податкових деклараціях, є узгодженими.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також відповідно до п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України встановлено, що сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Аналіз вказаних приписів свідчить про те, що позивач має обов`язок сплачувати узгоджені грошові зобов`язання, визначені ним самостійно у податкових деклараціях, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем подання такої податкової декларації.

Так, пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 124.2 статті 124 Податкового кодексу України діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Відповідно до пунктів 109.2, 109.3 статті 109 Податкового кодексу України визначено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

З аналізу вищенаведених приписів слідує, що у разі застосування контролюючим органом до платника податку штрафу за порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання на підставі п.124.1 ст.124 ПК України встановлення контролюючим органом вини такого платника у вчиненні ним умисного діяння доведенню не потребує, а достатнім є виявлення лише факту допущення платником податків порушення строку сплати такої узгодженої суми грошового зобов`язання.

У постановах від 03.08.2023 року у справі №520/22505/21, від 22.08.2023 року у справі №520/18519/21, від 05.10.2023 року у справі №520/14773/21, від 16.11.2023 року у справі №160/24147/21 Верховний Суд сформував висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.

Так, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 23.01.2024 р. у справі №160/17160/21, які враховуються судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як видно з матеріалів справи, підставою для нарахування позивачу штрафних санкцій були висновки відповідача про несвоєчасну сплату узгодженої суму податкового зобов`язання з ПДВ за податковою декларацією за вересень 2023 року на загальну суму 2900000.00 грн. та яка була розбита податковим органом не дві суми: 2000000.00 грн. – сума затримки до 30 календарних днів та 900000.00 грн. сума затримки більше 30 календарних днів.

Згідно спірного податкового повідомлення-рішення, позивача притягнуто до відповідальності у вигляді застосування штрафу у розмірі 10% на підставі п.124.1 ст.124 ПК за затримку на 17 календарних днів сплати узгодженого грошового зобов`язання у розмірі 2000000.00 грн.

Отже, спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято податковим органом лише в частині несвоєчасно сплаченої суми узгодженого податкового зобов`язання до 30 календарних днів.

Наведене спростовує доводи позивача щодо наявності розбіжності щодо суми податкового боргу у зв`язку із чим невірно розрахованої суми штрафних санкцій.

Факт несвоєчасної сплати податкових зобов`язань позивачем не спростовується.

Що стосується посилань позивача на те, що на момент прийняття відповідачем оскаржуваного повідомлення-рішення сума податкового боргу визначена у ньому не відповідала дійсності, оскільки її розмір мав бути зменшений контролюючим органом на суму визначену у постанові Верховного Суду від 09.08.2022р. у справі №160/9281/20, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Відповідно до п.1 розд.ІІ «Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 р. №5 (далі - Порядок №5), для забезпечення ведення оперативного обліку податків, зборів, платежів, єдиного внеску в ІКС ДПС відкриваються ІКП за кожним кодом класифікації доходів бюджету/технологічним кодом єдиного внеску щодо кожного платника, територіального органу ДПС, що відповідає місцю обліку платника або обліку об`єкта оподаткування, коду території територіальної громади згідно із Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 р. № 290. ІКП містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікові операції та первинні показники оперативного обліку, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Для організації оперативного обліку кожній ІКП присвоюється код, який її ідентифікує в інформаційній системі та не може бути присвоєний іншій ІКП.

Відповідно до Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 р. №11, окремі види платежу (доходи бюджету) мають наступні коди, а саме: - «ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» має код 14060100. «Частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону» має код 21010100.

Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що облікові показники за платежем «Частка чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань)» код класифікації доходів бюджету 21010100 (заборгованість, яка є предметом спору у адміністративній справі №160/9281/20) не відображаються в ІКП за кодом платежу 14060100 «ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає вірними висновки суду першої інстанції, що ДПП «Кривбаспромводопостачання» вчинене правопорушення щодо порушення строків сплати сум узгоджених грошових зобов`язань за податковими деклараціями, які наведені у акті перевірки, а тому позивача правомірно притягнуто до фінансової відповідальності у вигляді нарахування штрафу у розмірі 5% від суми грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 2 000 000,00 грн. при затримці до 30 календарних днів включно відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0552640412 від 29.08.2024 року на підставі п.124.1 ст.124 ПК України, у зв`язку із чим підстави для його визнання протиправним та скасування відсутні.

Що стосується посилань позивача на те, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій податковий орган прийняв майже через 6 місяців після виявлення порушення, в той час як приписами законодавства визначено 10 днів, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та строки, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків, з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов`язання платника податків, суму такого зобов`язання, та вручено платнику податків у порядку, передбаченому статтею 58 ПК України, прийняття такого рішення після спливу десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки не повинно розцінюватися як обставина, що виключає застосування до платника податків фінансової відповідальності.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 03.04.2018 по справі №810/5546/15, які враховуються судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як видно зі змісту спірного податкового повідомлення-рішення, останнє відповідає вимогам Податкового кодексу України, а тому його несвоєчасне прийняття не є підставою для його скасування.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 в адміністративній справі №160/30974/24 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва