Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №520/22344/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 р. Справа № 520/22344/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського міського голови Терехова Ігора Олександровича на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Марина Лук`яненко) від 02.12.2025 по справі № 520/22344/25

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до Харківського міського голови Терехова Ігора Олександровича

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернулися до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просили:

визнати протиправною бездіяльність Харківського міського голови Терехова Ігоря Олександровича, яка виявилась у неналежному реагуванні на заяву ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від 26.06.2025р. (вх. № КО-8-8802/1-25);

зобов`язати Харківського міського голову Терехова Ігоря Олександровича (код ЄДРПОУ: 04059243; адреса: 61003, м. Харків, майдан Конституції, б. 7; т. 050-871-74-76, 760-73-69; ел. адреса: kanс@сіtі.кharkov.ua) розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) і ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) від 26.06.2025р. (вх. № КО-8-8802/1-25) про зловживання посадовим становищем заступником міського голови з питань цифрової трансформації Кузьміним С.С і директором Департаменту земельних відносин ОСОБА_3 з врахуванням висновків суду;

зобов`язати Харківського міського голову Терехова Ігоря Олександровича надати суду звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність у частині неналежного реагування на їхнє звернення, а саме, позивачі вважають надану їм відповідь на звернення формальною відпискою. Окрім того, наголошують на тому, що їхні питання не вирішені, а порушені права - не поновлені. Відповідь на їхню заяву не містить матеріалів перевірок для ознайомлення та порядку оскарження прийнятого рішення. Отриману відповідь позивачі вважають такою, що не має юридичної сили, внаслідок відсутності в ній підпису міського голови.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 по справі № 520/22344/25 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Харківського міського голови Терехова Ігоря Олександровича щодо направлення звернення позивачів від 26.06.2025 на розгляд тій же самій посадовій (службовій) особі рішення чи діяння якої оскаржуються.

Зобов`язано Харківського міського голову Терехова Ігоря Олександровича (код ЄДРПОУ: 04059243; адреса: 61003, м. Харків, майдан Конституції, б. 7) розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) і ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) від 26.06.2025р. (вх. № КО-8-8802/1-25) у спосіб, передбачений Законом України від 02.10.1996р. № 393/96-ВР "Про звернення громадян", з урахуванням висновків суду у даній справі.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 04059243; адреса: 61003, м. Харків, майдан Конституції, 7) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) і ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) частину судових витрат в розмірі 1695 (одна тисяча шістсот дев`яносто п`ять) грн. 68 коп. порівну по 847 (вісімсот сорок сім) грн. 84 коп. на кожного.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції не повністю дослідив зміст звернення позивачів від 26.06.2025 (вх. № КО-8-8802/1-25), яке є ключовим для кваліфікації правовідносин. У позовній заяві (Додаток 1 до позову) позивачі позначили своє звернення як «заява про зловживання посадовим становищем», а не як скаргу. Вказує, що зміст звернення позивачів від 26.06.2025 (вх. № КО-8-8802/1-25) – це прохання про вчинення певних дій (службове розслідування, ініціація оскаржень, подання відповідних заяв тощо), без прямої вимоги про поновлення вже порушених прав позивачів конкретними діями посадових осіб.

Позивачі подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення..

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернулися до відповідача, Харківського міського голови Терехова Ігора Олександровича, із заявою від 26.06.2025 року, в якій просили: не доручати розгляд скарги заступнику міського голови з питань цифрової трансформації С.Кузьміну, призначити службове розслідування щодо причетності заступника міського голови з питань цифрової трансформації С.Кузьміна і директора Департаменту земельних відносин Харківської міської ради П.Сома до незаконної державної реєстрації земельної ділянки за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 174 та привласнення її ОСОБА_4 (у відповідності до порядку проведення службового розслідування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року № 950), ініціювати питання щодо оскарження Харківською міською радою у встановленому законом порядку державної реєстрації зазначеної земельної ділянки з метою захисту прав територіальної громади та позивачів, вирішити питання про подання до правоохоронних органів звернення щодо вчинення державним кадастровим реєстратором Відділу № 1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держеокадастру в Чернівецькій області Танасійчуком Л.В. службового підроблення, яке виявилося у незаконній державній реєстрації 22.07.2022 року земельної ділянки за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 174, присвоєнні кадастрового номеру 6310138500:03:035:0005 та видачі витягу з державного земельного кадастру № НВ-7300384452024, ініціювати питання про звернення до Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру стосовно вчинення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_5 порушення законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру при здійсненні професійної діяльності, забезпечити їхні права на присутність при розгляді скарги та на ознайомлення з матеріалами перевірок.

21.07.2025 року Департаментом земельних відносин Харківської міської ради листом за № К08-8802/1-25.08-31, за підписом директора Департаменту – Сом П., позивачам повідомлено, що за дорученням керівництва міської ради їхню заяву від 26.06.2025 року № К08-8802/1-25 щодо оскарження Харківською міською радою державної реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер 6310138500:03:035:005, за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 174 та інших питань розглянуто. У відповіді по суті порушених питань зазначено, що рішення про проведення службового розслідування приймає орган (посадова особа), якому надано повноваження призначати на посаду та звільняти з посади особу, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, або керівник органу, підприємства, установи, організації, в якому виявлено порушення (постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року № 950). Разом із тим, рішення про проведення службового розслідування стосовно посадових осіб Харківської міської ради не приймалось. По суті питань щодо можливої незаконності державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:03:035:005 та незаконних дій посадових осіб, які займалися її відведенням, вказано, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за заявою, зокрема, замовника документації із землеустрою, за якою здійснюється формування земельної ділянки державної, комунальної форми власності, у випадках, коли розроблення такої документації відбувається без дозволу органу виконавчої влади або місцевого самоврядування. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою, зокрема, особи, визначеної частиною 1 статті 118 Земельного кодексу України, у тому числі, власника нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, що надається із земель державної, комунальної власності або спадкоємця. Заява про державну реєстрацію земельної ділянки подається відповідним сертифікованим інженером-землевпорядником від імені замовника з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі, через вебсторінку Держгеокадастру. Серед іншого, вказано, на частину 18 статті 21 Закону України "Про державний земельний кадастр": визначення державного кадастрового реєстратора, уповноваженого на розгляд таких документів та внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надання мотивованої відмови у їх внесенні, здійснюється в день подання заяви за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості.

Вважаючи дії відповідача щодо розгляду їхньої заяви формальними, такими, що не поновлюють їхні порушені права, а саму відповідь такою, що не має юридичної сили за відсутності особистого підпису Харківського міського голови, позивачі звернулись до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо направлення звернення позивачів від 26.06.2025 на розгляд тій же самій посадовій (службовій) особі рішення чи діяння якої оскаржуються. Враховуючи встановлення судом порушення прав позивачів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання вказаних дій відповідача протиправними, та з метою належного способу захисту прав останніх зобов`язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від 26.06.2025р. (вх. № КО-8-8802/1-25) у спосіб, передбачений Законом України від 02.10.1996р. № 393/96-ВР "Про звернення громадян", з урахуванням висновків суду у даній справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст. 34 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96 (далі - Закон № 393/96).

Відповідно до ст. 1 Закону № 393/96 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально - економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі ст. 3 Закону № 393/96 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Зокрема, скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до ст. 5 Закону № 393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Колегія суддів зазначає, що порядок розгляду і вирішення звернень у формі пропозицій (зауважень) визначений статтями 14, 18, 19, 20 Закону № 393/96, порядок розгляду і вирішення звернень у формі заяв (клопотань) – статтями 15, 18, 19, 20 Закону № 393/96, а порядок розгляду і вирішення звернень у формі скарг – статтями 16, 18, 19, 20 Закону № 393/96.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону № 393/96 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Відповідно до ст. 15 Закону № 393/96 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 393/96-ВР скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

У силу приписів ст. ст. 14-16 Закону № 393/96 заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

Згідно з ч. 3 ст. 15 Закону України № 393/96 відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

При цьому, положення ч. 3 ст. 15 Закону № 393/96 прямо кореспондують приписам ч. 3 ст. 7 Закону № 393/96, відповідно до яких якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Також суд зазначає, що правила проведення особистого прийому громадян регламентовані приписами ст. 22 Закону № 393/96.

При цьому, положення ч. 4 ст. 22 Закону України № 393/96 містять однакові по суті із положеннями ч. 3 ст. 7 та ч. 3 ст. 15 Закону № 393/96 приписи про те, що коли вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.

Отже, з приписів ч. 3 ст. 7, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 22 Закону № 393/96 слідує, що відповідь на звернення громадянина має бути надана органом чи посадовою особою, до компетенції та повноважень яких віднесено вирішення порушених зацікавленою особою питань, а подання звернення на особистому прийомі цього правила не змінює.

З матеріалів справи судом встановлено, що 26.06.2025 позивачі звернулися до Харківського міського голови із заявою про зловживання посадовим становищем заступником міського голови з питань цифрової трансформації ОСОБА_6 і директором Департаменту земельних відносин ОСОБА_7 .

У вказаній заяві, серед іншого, заявники просили призначити службове розслідування щодо причетності заступника міського голови з питань цифрової трансформації ОСОБА_6 і директора Департаменту земельних відносин ОСОБА_7 до незаконної державної реєстрації земельної ділянки за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 174 та привласнення її ОСОБА_8 (у відповідності до Порядку проведення службового розслідування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000р. № 950) (п. 2 прохальної частини заяви).

На зазначену заяву позивачам надано відповідь, яка оформлена листом Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 21.07.2025 № К08-8802/1-25.08-31, за підписом директора Департаменту – Сома Павла.

Надаючи оцінку доводам позивачів про те, що відповідь на звернення, подане громадянином під час особистого прийому, надається за підписом посадової особи, яка здійснювала прийом, суд зазначає таке.

На виконання приписів Інструкції з діловодства з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, у медіа, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року № 348, розроблено Порядок з організації роботи зі зверненнями громадян та юридичних осіб у Харківській міській раді та її виконавчих органах, затверджений розпорядженням Харківського міського голови від 15.07.2011 за № 3081 (далі - Порядок № 3081).

Відповідно до п. 5.5 Порядку № 3081 визначено, що пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги жінок, яким присвоєно почесне звання «Мати-героїня», інвалідів Великої Вітчизняної війни, Героїв Соціалістичної. Праці, Героїв Радянського Союзу, Героїв України розглядаються міським головою або посадовою особою, яка тимчасово виконує його обов`язки, особисто.

Разом з тим, з матеріалів справи не встановлено, що позивачі належать до будь-якої із зазначених категорій.

Також суд зазначає, що згідно розділу 3 Порядку № 3081 у відділах Департаменту діловодства Харківської міської ради реєструються звернення громадян та юридичних осіб які надійшли, зокрема, на ім`я міського голови.

Пунктами 4.1, 4.2 Порядку № 3081 визначено, що усі звернення громадян та юридичних осіб, що надійшли, підлягають обов`язковому попередньому розгляду.

Попередній розгляд звернень громадян та юридичних осіб здійснюється спеціально уповноваженими працівниками Департаменту діловодства Харківської міської ради та відповідних підрозділів виконавчих органів міської ради.

Пунктами 5.1, 5.4, 5.5 та 5.6 Порядку № 3081 визначено, що після попереднього розгляду звернення громадян та юридичних передаються в день їх надходження або не пізніше наступного робочого дня, у разі їх надходження після 16.00 години, на розгляд міському голові, секретарю міської ради, головам постійних комісій та депутатам міської ради, першому заступнику міського голови, заступникам міського голови, заступнику міського голови - керуючому справами виконавчого комітету міської ради або безпосереднім виконавцям відповідно до їх функціональних обов`язків.

Звернення громадян та юридичних осіб розглядаються керівниками протягом однієї доби після їх надходження, після чого з відповідним дорученням щодо подальшого розгляду звернень громадян та юридичних осіб повертаються до відділів апартаменту діловодства Харківської міської ради для відправки безпосереднім виконавцям.

Обов`язковим елементами резолюції, яка дається керівниками по розгляду повинні бути: прізвище виконавця (виконавців), визначення відповідального виконавця, доручення щодо виконання, термін виконання, доручення про письмове повідомлення заявника щодо результатів розгляду його звернення, підпис керівника та дата.

Резолюція наноситься на спеціальному бланку, на якому проставляються реєстраційні реквізити документа, до якого вона належить. В окремих випадках резолюція може наноситися безпосередньо на документ, на вільне від тексту місце.

Відповідно до п. 6.1 Порядку № 3081 після розгляду міським головою, секретарем міської ради, першим заступником міського голови, заступниками міського голови, заступником міського голови - керуючим справами виконавчого комітету міської ради звернення відпрацьовуються і направляються безпосереднім виконавцям не пізніш наступного робочого дня після надходження.

Приписами ст.ст. 140-146 Конституції України визначені конституційні засади функціонування місцевого самоврядування в Україні, які деталізовані у приписах Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до ст. 1, ст. 5, ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ст.ст. 12, 51, 53, 54-1 Закону України від 21.05.1997 за № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97) органами місцевого самоврядування є, зокрема: 1) сільські, селищні, міські ради; 2) виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи; 3) міський, селищний сільський голова як головна посадова особа територіальної громади; 4) староста.

Отже, орган місцевого самоврядування - рада, виконавчий комітет ради та виконавчі органи ради і міський, селищний, сільський голова є різними окремими та незалежними один від одного суб`єктами владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

При цьому, у розумінні ч. 1 ст. 10 Закону № 280/97 сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону № 280/97 виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону № 280/97 виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 280/97 сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Повноваження рад визначені законодавцем у статтях 25-26 Закону № 280/97, повноваження виконавчих органів рад - у статтях 27-40 Закону № 280/97, а повноваження сільського, селищного, міського голови – у ч. 4 ст. 42 Закону № 280/97.

Згідно з ч. 6 ст. 42 Закону № 280/97 при здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади. Сільський, селищний, міський голова щорічно звітує відповідно сільській, селищній, міській раді про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами відповідної ради.

Аналізуючи наведені вище норми права, колегія суддів зазначає, що приписи п. 18 ч. 4 ст. 42 Закону № 280/97-ВР щодо забезпечення міським головою на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань за загальним правилом не наділяють відповідача функціями безпосереднього контролю за результатами розгляду виконавчими органами ради звернень громадян у порядку Закону № 393/96-ВР, а відповідь на звернення громадянина має бути надана органом чи посадовою особою, до компетенції та повноважень яких віднесено вирішення порушених зацікавленою особою питання, що узгоджується з приписами ч. 3 ст. 7, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 22 Закону № 393/96.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 03.12.2018 у справі № 804/9185/15, за загальним правилом звернення громадян підлягають розгляду тим суб`єктом, якому вони адресовані. Якщо вирішення порушеного у зверненні питання не належить до повноважень відповідного органу, він повинен переслати його за належністю і повідомити про це громадянина, який подав звернення, для чого встановлено п`ятиденний строк.

Також у постанові від 24.11.2021 у справі № 380/2272/20 Верховний Суд, аналізуючи приписи Закону № 393/96, зауважив, що законодавець, передбачаючи право/обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування пересилати за належністю звернення громадян іншому (відповідному) органу чи посадовій особі, мав на меті забезпечити заявнику об`єктивний та всебічний розгляд його заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону № 280/97 сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону № 280/97 відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.

Водночас, згадана у ч. 2 ст. 54 Закону № 280/97 правова категорія "підпорядкування" об`єктивно не здатна призвести до виникнення у сільського, селищного, міського голови безмежних та неосяжних повноважень контролю за результатами розгляду виконавчими органами ради звернень громадян у порядку Закону України № 393/96.

В межах спірних правовідносин звернення позивачів розглянуте виконавчим органом Харківської міської ради, а саме Департаментом земельних відносин Харківської міської ради, а тому доводи позивачів про те, що відповідь на їх звернення повинен був надавати саме Харківський міський голова, є помилковими.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідь на звернення позивачів від 26.06.2025 надана листом від 21.07.2025 № К08-8802/1-25.08-31, за підписом директора Департаменту – ОСОБА_9 , в той час як у самому зверненні заявники, зокрема, призначити службове розслідування щодо причетності заступника міського голови з питань цифрової трансформації ОСОБА_6 і директора Департаменту земельних відносин ОСОБА_7 до незаконної державної реєстрації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 та привласнення її ОСОБА_8 (у відповідності до Порядку проведення службового розслідування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000р. № 950) (п. 2 прохальної частини заяви).

Згідно з ч. 4 ст. 7 Закону України від 02.10.1996р. № 393/96-ВР "Про звернення громадян" забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Отже, в межах спірних правовідносин, всупереч імперативній забороні, яка наведена в ст. 7 Закону № 393/96-ВР, відповідач передав заяву позивачів для розгляду до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради, директором якого є Сома Павло, відносно якого заявники просили призначити службове розслідування щодо його причетності до незаконної державної реєстрації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 та привласнення її ОСОБА_8 (у відповідності до Порядку проведення службового розслідування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000р. № 950).

У зв`язку з цим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в межах цих правовідносин мають місце протиправні дій відповідача щодо направлення звернення позивачів від 26.06.2025 на розгляд тій же самій посадовій (службовій) особі рішення чи дії якої фактично оскаржуються.

При цьому, при вирішенні спірних правовідносин судом апеляційної інстанції не надається оцінка змісту наданої відповіді.

У зв`язку з цим, колегія суддів погоджується із загальними висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання вказаних дій відповідача протиправними, та з метою належного способу захисту прав останніх зобов`язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від 26.06.2025р. (вх. № КО-8-8802/1-25) у спосіб, передбачений Законом України від 02.10.1996 № 393/96-ВР "Про звернення громадян", з урахуванням висновків суду у даній справі.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті судового рішення у цій справі, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківського міського голови Терехова Ігора Олександровича залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 по справі № 520/22344/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко