Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №480/660/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: С.М. Глазько

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 р. Справа № 480/660/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.01.2026 року по справі № 480/660/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила: визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області № 184150002644 від 02.01.2025, про відмову в перерахунку пенсії; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ та здійснити відповідні перерахування та виплату пенсії.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.01.2026 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 02.01.2025 № 184150002644.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди її трудової діяльності з 18.12.1992 по 24.12.2024 в органах податкової служби та повторно розглянути заяву від 30.12.2024 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Вирішено питання розподілу судових витрат шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив про відсутність підстав для призначення позивачці пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», з огляду на відсутність необхідного стажу роботи на посадах, що дають право на пенсію за Законом України «Про державну службу», оскільки у період перебування на певних посадах позивачу були присвоєні персональні звання, що виключає віднесення вказаного періоду до стажу державної служби, що дає право на призначення пенсії за Законом України "Про державну службу".

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

30.12.2024 позивач звернулася із заявою до територіального управління Пенсійного фонду України, в якій просила здійснити переведення на пенсію за віком на умовах, визначених Законом України "Про державну службу".

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.

За результатами розгляду заяви позивача 02.01.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийняло рішення № 184150002644 про відмову в перерахунку пенсії за віком на умовах, визначених Законом України "Про державну службу".

При цьому, у зазначеному рішенні вказано, що право на призначення пенсії державного службовця мають особи:

- які на день набрання чинності Законом № 889, (станом на 01.05.2016 р.) працювали на посадах державної служби та мали не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України;

- особи, які на день набрання чинності Законом № 889, мали не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016 р.

Зазначено, що періоди роботи в ГУ ДПС у Сумській області не можуть бути враховані до стажу державної служби зважаючи на те, що заявнику згідно ст.343.1 Податкового кодексу України присвоювалися спеціальні звання, а в разі присвоєння спеціального звання відповідно до ст.343.1 надбавка за ранг державного службовця не виплачується і, відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону № 3723.

Враховуючи вищевказане, періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких було присвоєно персональні та спеціальні звання, не враховуються до стажу державної служби.

Не погодившись з рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", позивач звернулася до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що присвоєння державному службовцю спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців, не перешкоджають зарахування відповідних періодів проходження служби до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Відповідачем оскаржуване рішення було прийнято без врахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а суд не може перебирати на себе функцію органу Пенсійного фонду України щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії та доданих до неї документів, а лише перевіряє відповідність чинному законодавству рішення суб`єкта владних повноважень, яке оскаржується в судовому порядку, а отже в даному випадку належним способом захисту прав позивача є саме зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії та прийняти рішення по суті заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до ст. 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пп. 10-12 розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (від 16.12.1993 № 3723-XII) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (від 16.12.1993 № 3723-XII) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону № 3723-XII основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.

Таким чином, підставами для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ є досягнення встановленого віку та наявність не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509-XII) (чинного до 19.11.2012), правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, Законом України «Про державну службу».

Частина сьома статті 15 Закону № 509-XII визначає, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до частини восьмої статті 15 Закону № 509-XII, посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.

Частина четверта статті 15 Закону № 509-XII передбачає, що службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності).

Тобто цією нормою було установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону № 3723-XII щодо обмежень, пов`язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.

Згідно з положеннями статті 6 Закону № 509-XII, видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

З системного аналізу вказаних норм встановлено, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання та які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, - дійсно перебувають на державній службі та є державними службовцями.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Згідно абзацу 2 пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (чинного до набрання законної сили Законом № 889-VIII, далі - Порядок № 283), до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Зважаючи на те, що як Законом № 889-VIII, так і нормами раніше чинних Законів № 3723-XII, № 509-XII та Порядку № 283 передбачено зарахування до стажу державної служби роботу (службу) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби та її територіальних органів, враховуючи те, що позивач з 01.12.1995 по 03.04.2023 працювала в органах державної податкової служби, обіймала відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері податкової політики), а також те, що вона одержувала заробітну плату за виконувану роботу за рахунок державного бюджету, то всі періоди роботи (служби) позивача на посадах податкової служби підлягають до зарахування до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 344.1 статті 344 Податкового кодексу України, пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

При цьому, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Відповідно до пунктів 343.1 - 343.2 статті 343 Податкового кодексу України, посадовим особам контролюючих органів присвоюються такі спеціальні звання: головний державний радник податкової та митної справи; державний радник податкової та митної справи I рангу; державний радник податкової та митної справи II рангу; державний радник податкової та митної справи III рангу; радник податкової та митної справи I рангу; радник податкової та митної справи II рангу; радник податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи I рангу; інспектор податкової та митної справи II рангу; інспектор податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи IV рангу; молодший інспектор податкової та митної справи.

Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У разі присвоєння посадовій особі спеціального звання відповідно до пункту 343.1 цієї статті надбавка за ранг державного службовця не виплачується.

Процедуру присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів та осіб, уповноважених їх присвоювати, визначено Порядком присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 839, що був чинним до 16.10.2020 (далі - Порядок № 839).

Згідно з пунктом 9 Порядку № 839, посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.

Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.

За приписами пункту 4 Порядку № 839, до строку перебування у спеціальному званні зараховується період роботи в органах доходів і зборів у спеціальному званні (ранзі державного службовця), а також строк перебування у спеціальному званні (ранзі державного службовця) посадових осіб державної податкової та державної митної служби, крім посадових осіб, яким у період роботи в органах доходів і зборів спеціальне звання було присвоєно достроково.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 306 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.

Вищенаведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в цьому випадку - податкового органу, віднесені до державних службовців з певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.

Тобто спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою № 306.

Отже, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зазначена правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 22.10.2013 у справі № 21-340а13, в якій колегія суддів дійшла висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».

У постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 465/7218/16-а та від 13.12.2018 у справі № 539/1855/17 зазначено, що доводи органу Пенсійного фонду про те, що позивач не має права на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" у зв`язку з тим, що йому присвоєно спеціальне звання як посадовій особі контролюючого органу, а тому його посада не відноситься до категорії посад державної служби, є безпідставними та повністю спростовуються положеннями статті 344 Податкового кодексу України та Порядку № 283.

Із матеріалів справи встановлено, відповідно до довідки Головного управління ДПС у Сумській області від 24.12.2024 № 133/18-28-11-01-07 та відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 у період з 18.12.1992 по 24.12.2024 ОСОБА_1 працювала на різних посадах в податкових органах, а саме:

- 18.12.1992- 24.06.1993 - головний державний податковий інспектор відділу податків з населення та інших доходів Державної податкової інспекції м. Охтирки;

- 25.06.1993- 31.12.1993 - начальник відділу оподаткування землі, майна та інших доходів Державної податкової інспекції м. Охтирки;

- 01.01.1994- 25.11.1996 - начальник відділу податків і зборів з фізичних осіб Державної податкової інспекції м. Охтирки;

- 26.11.1996 - 15.10.1997 - начальник відділу податку на доход, майно, транспортні засоби та державного мита Охтирської Державної податкової адміністрації;

- 16.10.1997- 31.03.1998 - начальник відділу податку на доход, майно, транспортні засоби та державного мита Охтирсько-Великописарівської міжрайонної державної податкової адміністрації

- 01.04.1998 - 09.09.2001 - заступник начальника управління - начальник відділу документальних перевірок фізичних осіб Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції;

- 10.09.2001- 19.06.2002 - старший державний податковий інспектор відділу обліку, звітності та оперативного аналізу надходжень групи оперативного аналізу Охтирської об`єднаної державної податкової інспекції;

- 20.06.2002 -31.08.2003 - старший державний податковий інспектор групи аналізу податкових надходжень відділу адміністрування облікових показників, прогнозування, аналізу податкових надходжень управління інформатизації та обліку Охтирської об`єднаної державної податкової інспекції;

- 01.09.2003 - 04.01.2005 - старший державний податковий інспектор групи економічного аналізу відділу прямих і непрямих податків управління оподаткування юридичних осіб Охтирської об`єднаної державної податкової інспекції;

- 05.01.2005 - 31.01.2005 - головний державний податковий інспектор сектору прогнозування та аналізу Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції;

- 01.02.2005-14.09.2005 - головний державний податковий інспектор сектору прогнозування та аналізу податкових надходжень Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції;

- 01.02.2005-14.09.2005 - головний державний податковий інспектор сектору економічного аналізу та прогнозування Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції;

- 19.04.2006 -29.04.2009 - перший заступник начальника Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції;

- 30.04.2009-15.03.2012 - начальник управління оподаткування фізичних осіб Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції;

- 16.03.2012 - 30.06.2013 - начальник управління оподаткування фізичних осіб Охтирської об`єднаної державної податкової інспекції;

- 01.07.2013-22.06.2015 - начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб Охтирської об`єднаної державної податкової інспекції;

- 23.06.2015 -29.02.2016 - начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб Охтирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області;

- 01.03.2016 -31.03.2016 - начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Охтирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області;

- 01.04.2016-03.05.2017 - заступник начальника Охтирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області;

- 04.05.2017 - 23.09.2018 - начальник відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Охтирської ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Сумській області

- 24.09.2018 - 23.09.2019 - заступник начальника управління - начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Охтирського управління Головного управління ДФС у Сумській області;

- 24.09.2019- 31.08.2020 - заступник начальника управління - начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Охтирського управління Головного управління ДПС у Сумській області;

- 01.09.2020- 04.01.2021 - начальник Охтирського відділу податків і зборів з фізичних осіб та камеральних перевірок податкової звітності управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Сумській області;

- 05.01.2021- 12.06.2022 - начальник Охтирського відділу податків і зборів з фізичних осіб та камеральних перевірок податкової звітності управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Сумській області;

- 13.06.2022- 24.12.2024 - начальник Охтирського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок.

Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , 03.10.1994 позивач прийняла Присягу державного службовця, 31.03.1994 - присвоєно спеціальне звання - "Інспектор податкової служби III рангу", 01.02.1999 - присвоєно спеціальне звання - "Інспектор податкової служби II рангу", 01.07.2013 - присвоєно 11 ранг державного службовця, 01.01.2014 - присвоєно спеціальне звання - "Інспектор податкової та митної справи II рангу", 24.09.2019 - присвоєно 4 ранг державного службовця.

Таким чином, з 18.12.1992 по 24.12.2024 ОСОБА_1 працювала на посадах у податкових органах України, які змінювали назву з подальшим їх правонаступництвом, де відповідно до займаних посад і стажу роботи, їй присвоювались персональні та спеціальні звання.

Стаж роботи у податкових органах станом на 01.05.2016 складає 23 роки 04 місяців 13 днів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач з урахуванням положень пункту 10 розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ має право на пенсію за віком на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ, оскільки вона досягла встановленого Законом № 1058-IV пенсійного віку, має необхідний страховий стаж, а також не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби станом на 01.05.2016, а отже відповідала всім умовам, визначених законодавством, а відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 02.01.2025 № 184150002644, яким відмовлено позивачу у переведенні на пенсію за віком на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", підлягає скасуванню.

Доводи відповідача, що займані посади у вказаний період роботи в органах податкової служби не належать до посад, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених Законом України «Про державну службу», з огляду на присвоєння позивачу як посадовій особі контролюючого органу спеціальних звань, висновків суду не спростовують з підстав викладених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 02.01.2025 № 184150002644 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди її трудової діяльності з 18.12.1992 по 24.12.2024 в органах податкової служби та повторно розглянути заяву від 30.12.2024 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд вірно встановив фактичні обставини справи, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.01.2026 року по справі № 480/660/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко

Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов