Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №554/2081/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 р.Справа № 554/2081/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 17.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Сініцин Е.М., вул. Навроцького, 5, м. Полтава, Полтавська, 36002, по справі № 554/2081/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернувся до Шевченківського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (надалі – Держпродспоживслужби, відповідач), в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №005 від 11.02.2025, винесену начальником Держпродспоживслужби Аранчій Я.С., про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КУпАП), провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 20 січня 2026 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 ..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справ, просила скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги у період з 20.01.2025 по 31.01.2025 Держпродспоживслужбою проведено позапланову перевірку ПОКВПТГ «Полтаватепелоенерго» за дотриманням вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 005 від 31.01.2025, протокол № 005 відносно ОСОБА_1 за ст. 188-3 КУпАП та винесена постанова № 005 від 11.02.2025 про накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.

Вказує, що ним допущено відповідача до проведення позапланового заходу. На вимогу відповідача ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надані пояснення та копії відповідних документів, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами підприємства від 23.01.2025 №29-17/296, від 29.01.2025 №29-17/366.

Щодо необхідності надання на вимогу Держпродспоживслужби копії наказу про призначення відповідальної особи за проведення перевірки (за довіреністю) та особи відповідальної за формування, встановлення та застосування тарифів; посадової інструкції, згідно якої відповідальність за формування, встановлення та застосування тарифів покладено на конкретну посадову особу, вказав, що ним було повідомлено відповідача про те, що керівником підприємства не видавався наказ про призначення відповідальної особи за проведення перевірки (за довіреністю) та особи відповідальної за формування, встановлення та застосування тарифів; посадова інструкція, згідно якої відповідальність за формування, встановлення та застосування тарифів покладено на конкретну посадову особу, на підприємстві не розроблялась та не затверджувалась. З наведеного виснував, що він не мав фізичної можливості надати такі документи на вимогу відповідача, оскільки таких не існувало.

Вважає, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки стосовно підставності ненадання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» комплекту документів поданих суб`єктом господарювання до органу місцевого самоврядування з реєстраційним вхідним номером для встановлення діючого двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії для категорії споживачів «населення».

Стверджує, що судом першої інстанції не було враховано, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" в листах від 23.01.2025 №29-17/296 та від 29.01.2025 №29 17/366 повідомлено відповідача, що з метою забезпечення обороноздатності держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України встановлені відповідні обмеження розповсюдження інформації щодо об`єктів інфраструктури. У зв`язку з зазначеним, повідомлено, що з метою забезпечення захищеності критичної інфраструктури з метою безперервності її роботи, цілісності і стійкості, підприємство об`єктивно позбавлене можливості надати документи, які містять критичну технологічну інформацію щодо підприємства.

Також вважає, що судом першої інстанції не були враховані надані ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» зауваження на акт перевірки від 31.01.2025 № 29-17/410, в яких підприємством повідомлено відповідача, що запитувана інформація щодо надання комплекту документів, поданий суб`єктом господарювання до органу місцевого самоврядування з реєстраційним вхідним номером для встановлення діючого двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії: розрахунки тарифів разом із заявою, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час проведення розрахунків тарифів, відповідно до Порядку 869, порушить обов`язок підприємства щодо недопущення поширення інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про об`єкти критичної інфраструктури, у тому числі про критичну технологічну інформацію.

Вважає, що судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що в розумінні ст.8 Закону України «Про критичну інфраструктуру» від 16.11.2021 №1882-IX Полтавське обласне комунальне підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» віднесено до об`єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення, а отже оскільки об`єкти підприємства включено до секторального переліку об`єктів критичної інфраструктури, на нього поширюються вимоги Закону України «Про критичну інфраструктуру», «Про правовий режим воєнного стану», «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про оборону України», рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 жовтня 2023 року, зокрема, в частині захисту критичної технологічної інформації.

Вважає, що судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок, що позивач вчиняв дії чи бездіяльність спрямовану на невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, або створював перешкоди для виконання покладених на них обов`язків.

Держпродспоживслужба подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України).

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені такі обставини, які не оспорено сторонами.

11.02.2025 постановою про адміністративне правопорушення №005 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.188-3 КУпАП України, за те, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в особі фінансового директора Одношевного В.М., (діючого за довіреністю від 20.01.2025 № 29-14/52, в особі в.о. генерального директора ОСОБА_2 ) створено перешкоди, а саме невиконання законних вимог Держпродспождивслужби у виконанні покладених на них функцій в частині проведення державного нагляду (контролю) з питань дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування тарифу на послугу з постачання теплової енергії» та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

Постанова винесена на підставі Акту №005 від 31.01.2025 та Протоколу про адміністративне правопорушення №005 від 31.01.2025 за ст.188-3 КУпАП.

Позивач, вважаючи постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності протиправною, звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив правомірності постанови про притягнення позивача до відповідальності за адміністративне правопорушення.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Приписами ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів зазначає, що склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності.

До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; та суб`єктивна сторона.

Суб`єктивна сторона - це внутрішня сторона проступку, психічний стан суб`єкта проступку, що характеризує його волю, яка виявляється в протиправній дії, його ставлення до дії, яку він вчинив.

Ознаками суб`єктивної сторони проступку є вина, мотив і мета правопорушення.

Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення.

Крім діяння, ознаками об`єктивної сторони правопорушення є місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя здійснення діяння.

Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Так, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року №877-V (далі по тексту - Закону №877-V).

У ст. 1 Закону №877-V міститься поняття заходів державного нагляду (контролю) - планових та позапланових заходів, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Приписами ст. 16 Закону "Про ціни і ціноутворення" (далі по тексту - Закон №5007-VI) визначено, що органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.

Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом №877-V та іншими законами.

Статтею 18 Закону №5007-VI передбачено, що уповноважені органи мають право, зокрема, проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V підставою для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Статтею 4 Закону № 877-V передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Відповідно до ст. 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

Згідно ч. 1 ст .8 Закону №877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);

відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом;

надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;

застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Відповідно до ст.188-3 КУпАП невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін або створення перешкод для виконання покладених на них обов`язків - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, аналіз вказаної норми КУпАП передбачає відповідальність посадової особи за невиконання законних вимог контролюючих органів, що реалізує державну політику з контролю за цінами, щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін або створення перешкод для виконання покладених на них обов`язків.

Суб`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена статтею 188-3 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Доводи відповідача про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-3 КУпАП згідно з оспорюваною постановою, ґрунтуються на невиконанні Полтавським обласним комунальним підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" вимог про надання документів, необхідних для проведення позапланової перевірки, а саме обсягом виконаних останнім письмових вимог відповідача № 1 від 20.01.2025, №2 від 22.01.2025, №3 від 24.01.2025, № 4 від 27.01.2025, №5 від 30.01.2025.

Так, відповідач зазначав про ненадання ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" в повному обсязі запитуваної інформації, що необхідна для перевірки, а саме: копії наказу про призначення особи відповідальної за формування, встановлення та застосування тарифів; Посадову інструкцію, згідно якої відповідальність за формування, встановлення та застосування тарифів покладено на конкретну посадову особу; Комплект документів, поданий суб`єктом господарювання до органу місцевого самоврядування реєстраційним вхідним номером 3 діючого для встановлення двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії для категорії споживачів «населення»: розрахунки тарифів разом із заявою, підтвердними матеріалами i документами, використовувалися що під час проведення розрахунків тарифів, відповідно до Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води затвердженого КМУ від 01.09.2011 № 869 та Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для затвердженого ix встановлення наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.09.2018 № 239, які затверджені рішенням Полтавської обласної ради.

Колегія суддів встановила, що позивачем допущено відповідача до проведення позапланового заходу, на вимогу відповідача ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" надані пояснення та копії відповідних документів, що підтверджується наявним в матеріалах справи листами підприємства від 23.01.2025 №29-17/296 та від 29.01.2025 №29-17/366.

Щодо необхідності надання на вимогу відповідача копії наказу про призначення відповідальної особи за проведення перевірки (за довіреністю) та особи відповідальної за формування, встановлення та застосування тарифів; посадової інструкції, згідно якої відповідальність за формування, встановлення та застосування тарифів покладено на конкретну посадову особу, то колегія суддів зазначає, що позивачем повідомлено відповідача про те, що керівником підприємства не видавався наказ про призначення відповідальної особи за проведення перевірки (за довіреністю) та особи відповідальної за формування, встановлення та застосування тарифів. Також, повідомлено, що посадова інструкція, згідно якої відповідальність за формування, встановлення та застосування тарифів покладено на конкретну посадову особу, на підприємстві не розроблялась та не затверджувалась.

Відтак, наведене вище вказує на фізичну неможливість надання підприємством документів на запит відповідача, яких не існує у останнього.

Окрім того, щодо необхідності надання на вимогу відповідача згаданого вище комплекту документів поданий суб`єктом господарювання до органу місцевого самоврядування з реєстраційним вхідним номером для встановлення діючого двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії для категорії споживачів «населення», то колегія суддів зазначає, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" в листах від 23.01.2025 №29-17/296 та від 29.01.2025 №29-17/366 повідомлено, що з метою забезпечення обороноздатності держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України встановлені відповідні обмеження розповсюдження інформації щодо об`єктів інфраструктури. У зв`язку з зазначеним, повідомлено, що з метою забезпечення захищеності критичної інфраструктури з метою безперервності її роботи, цілісності і стійкості, підприємство об`єктивно позбавлене можливості надати документи, які містять критичну технологічну інформацію щодо підприємства.

Також колегія суддів враховує, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" надані зауваження на акт перевірки , в яких підприємством повідомлено відповідача, що запитувана інформація щодо надання комплекту документів, поданий суб`єктом господарювання до органу місцевого самоврядування з реєстраційним вхідним номером для встановлення діючого двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії: розрахунки тарифів разом із заявою, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час проведення розрахунків тарифів, відповідно до Порядку № 869, порушить обов`язок підприємства щодо недопущення поширення інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про об`єкти критичної інфраструктури, у тому числі про критичну технологічну інформацію.

В контексті наведеного вище, колегія суддів враховує, що в розумінні ст.8 Закону №1882-IX Полтавське обласне комунальне підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" віднесено до об`єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення.

Оскільки об`єкти вказаного підприємства включено до секторального переліку об`єктів критичної інфраструктури, на нього поширюються вимоги Закону України "Про критичну інфраструктуру", "Про правовий режим воєнного стану", "Про правовий режим надзвичайного стану", "Про оборону України", рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 жовтня 2023 року, зокрема, в частині захисту критичної технологічної інформації.

При цьому, колегія суддів враховує, що з метою забезпечення обороноздатності держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України встановлені законодавством відповідні обмеження розповсюдження інформації щодо об`єктів інфраструктури, а саме критичної технологічної інформації.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем не підтверджено належними доказами, що позивач вчиняв дії чи бездіяльність спрямовану на невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, або створював перешкоди для виконання покладених на них обов`язків.

З урахуванням наведених вище висновків, висновки відповідача про те, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", створено перешкоди, а саме невиконання законних вимог посадових осіб Держпродспоживслужби у виконанні покладених на них функцій в частині проведення державного нагляду (контролю) з питань дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування тарифу на послугу з постачання теплової енергії, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а вказав, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про недоведеність відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-3 КУпАП, належними та допустимими доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності оспорюваної постанови.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог про скасування постанови №005 від 11.02.2025.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням висновків суду наявність підстав для скасування постанови №005 від 11.02.2025, колегія суддів вважає наявними підстави для закриття справи про адміністративне правопорушення.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову, та відповідно, вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи це судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення “Серявін та інші проти України”) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України”(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням викладеного та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 317 КАСУ колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення суду І інстанції скасуванню з ухваленням постанови про задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що платником судового збору у суді першої інстанції було ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», а не позивача. А тому відсутні законні підстави для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 судового збору за подання позову до суду першої інстанції, яку останній не сплачував.

При зверненні до суду апеляційної інстанції позивач сплатив судовий збір у розмірі 1453,50 грн.

Проте, позивач мав сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 726,72 грн, з урахуванням коефіцієнта 0,8 за подання апеляційної скарги через підсистему «Електронний суд».

Отже, стягненню з відповідача підлягає сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 726,72 грн, решта суми сплаченого судового збору може бути повернута позивачеві у випадку його звернення до відповідного суду з заявою про повернення зайво сплачених коштів.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 268, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 17 грудня 2025 року по справі № 554/2081/25 скасувати.

Ухвалити постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №005 від 11.02.2025, винесену начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Аранчій Я.С., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення – закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 726 (сімсот двадцять шість) гривень 72 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (м. Полтава, Воскресенський узвіз, 7, код ЄДРПОУ 40358617).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.В. Любчич

Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін