Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №520/8258/2020 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 р. Справа № 520/8258/2020

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Чалого І.С.

суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Сагайдак В.В.) від 25.02.2026, , по справі № 520/8258/2020

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Державної казначейської служби України, Лозівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Лозівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, згідно заяви від 04.03.2020 року, на підставі Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28.02.2020 року № 04-52/1206, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Харківській області.

Визнано протиправним та скасовано Рішення відділу з питань перерахунків пенсій №12 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.03.2020 року № 1583 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28.02.2020 року № 04-52/1206, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Харківській області.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання на підставі Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28.02.2020 року № 04-52/1206, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Харківській області, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

В задоволенні встановлення судового контролю – відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення набрало законної сили 16.10.2020.

17.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з клопотанням, в якому просив суд витребувати від Державної казначейської служби України та Головного управління ПФУ в Харківській області інформацію про хід виконання рішення суду; від Харківського районного управління поліції № 3 ГУ НП в Харківській області копію судово-економічної експертизи; а також відповідно до вимог ст. 249 КАС України, внести окрему ухвалу суду за тривалу волокіту та неналежне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 по справі № 520/8258/2020 та від 03.09.2025 для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 заяву ОСОБА_1 про прийняття окремої ухвали - залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою винести окрему ухвалу суду за тривалу волокіту та неналежне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 по справі № 520/8258/2020 для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що норма ст. 249 КАС України вказує, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню. Окрема ухвала може слугувати механізмом реагування саме на невиконання судового рішення, оскільки обов`язковість рішень суду є конституційним принципом. Вказує, що висновок суду стосовно того, що розгляд справи № 520/8258/2020 судом закінчено, є передчасним, з огляду на те, що наразі рішення суду у справі не виконане.

Відповідачі своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

В судовому засіданні позивач вимоги апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення позивача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено апеляційним розглядом, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Лозівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, згідно заяви від 04.03.2020 року, на підставі Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28.02.2020 року № 04-52/1206, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Харківській області.

Визнано протиправним та скасовано Рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 12 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.03.2020 року № 1583 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28.02.2020 року № 04-52/1206, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Харківській області.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання на підставі Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28.02.2020 року № 04-52/1206, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Харківській області, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

В задоволенні встановлення судового контролю – відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення набрало законної сили 16.10.2020.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 заяву про зміну способу або порядку виконання рішення - задоволено частково.

Зобов`язано Державну казначейську службу України виконати у повному обсязі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 р. по справі № 520/8258/2020, протягом одного місяця після отримання процесуального рішення суду - перерахувати на рахунок позивача, стягувача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , моб.тел.: НОМЕР_3 , електрона пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , на рахунок НОМЕР_4 ,IBAN НОМЕР_5 БАНК ОДЕРЖУВАЧ АТ КБ “ПРИВАПТБАНК» , КИЇВ,Україна, РНОКПП 2277614757 одержувача, ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ Поповнення рахунку ОСОБА_2 у розмірі заборгованість за перерахованим щомісячним довічним грошовим утриманням судді у відставці за період з 19.02.2020 року по теперішній час у розмірі: 182038,30 (сто вісімдесят дві тисячі тридцять вісім гривень 30 копійок), так як це не суперечить ст.ст. 3, 55, 129,129-1 Конституції України та Статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейська конвенція), яка гарантує право на справедливий суд. Вона передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд своєї справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Про виконання рішення суду керівнику Державної казначейської служби України, або іншій уповноваженій на це особі, негайно повідомити суд, позивача, стягувача про належне виконання процесуального рішення суду.

Відмовлено в задоволені інших вимог.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 520/9405/25 - задоволено.

Зобов`язано Державну казначейську службу подати звіт про виконання рішення та виконання ухвали від 03 вересня 2025 року по справі 520/8258/2020 протягом 60 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Позивач звернувся до суду з заявою про постановлення відносно боржника окремої ухвали в порядку ст. 249 КАС України.

Відмовляючи позивачу в задоволенні заяви, суд керувався тим, що розгляд справи № 520/8258/2020 судом закінчено та рішення набрало законної сили. Суд після закінчення розгляду справи та прийняття рішення має законну та легітимну можливість приймати рішення виключно у передбачених Кодексом адміністративного судочинства України випадках. Також суд наголосив, що після закінчення розгляду справи суд не має можливості приймати процесуальні рішення, які прямо не передбачені законом.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00,від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р (II) /2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін;

На підставі аналізу статей 3,8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті2.1 мотивувальної частини Рішення від 15травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно достатті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За положенням статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Способи безпосереднього судового контролю за виконанням рішення суду визначені статтями 382, 383 КАС України та різняться залежно від стану виконання такого рішення.

Відповідно до частини 1-3 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

У постановах від 17.04.2019 (справа № 355/1648/15-а), від 12.05.2020 (справа № 815/2252/16), від 16.12.2021 (справа № 170/167/17) Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«…зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 заяву позивача про встановлення судового контролю - задоволено та зобов`язано Державну казначейську службу подати звіт про виконання рішення та виконання ухвали від 03 вересня 2025 року по справі № 520/8258/2020 протягом 60 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Хоча по справі № 520/8258/2020 й прийнято рішення по суті позовних вимог, водночас останнє наразі є невиконаним, що не заперечується учасниками справи.

Враховуючи постановлення судом першої інстанції ухвали про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі № 520/8258/2020, висновки суду першої інстанції про те, що розгляд справи закінчений, є необґрунтованими.

За приписами частин 1 та 2 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За частиною 1-3 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.

З огляду на те, що розгляд питання про прийняття чи відмову у прийнятті звіту судом наразі не вирішувався, висновки суду про те, що завершено розгляд справи, є передчасними.

Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, єдиною підставою для відмови в задоволенні заяви в порядку ст. 249 КАС України суд вказав те, що відсутня процесуальна можливість для прийняття рішення після завершення розгляду справи, тобто суд першої інстанції фактично не розглядав заяву ОСОБА_1 по суті та не надав оцінки доводам заявника. Окрім того, в клопотанні позивачем заявлялись вимоги щодо витребування у боржників доказів, які також судом першої інстанції розглянуті не були.

Отже, судом першої інстанції не досліджувалось питання виконання (невиконання) рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/8258/2020 та наявність (відсутність) підстав для постановлення окремої ухвали.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду заяви позивача в порядку ст. 249 КАС України судом першої інстанції не було надано правової оцінки доводам заявника (по суті) в частині наявності чи відсутності порушення закону з боку боржників у справі № 520/8258/2020, та необхідності постановлення окремої ухвали.

В даному випадку судом першої інстанції заява позивача по суті не розглядалась, та судом не надавалась оцінка наявності чи відсутності підстав для її задоволення. Судом першої інстанції не надавалась оцінка доводам позивача, а також наданим у підтвердження доказам, що виключає можливість суду апеляційної інстанції надати відповідну правову оцінку таким доводам та доказам.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до статті 320 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Приписами статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на зазначене апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, шляхом скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 та направлення матеріалів справи № 520/8258/2020 до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали в порядку ст. 249 КАС України.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 по справі № 520/8258/2020 скасувати.

Справу № 520/8258/2020 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали в порядку ст. 249 КАС України.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко

Повний текст постанови складений 02.04.2026 року