Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №202/8905/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/8905/25

Провадження № 2/202/1018/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

01 квітня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді Недобитюк Н.В.

за участю секретаря судового засідання Іващенко І.В.,

за відсутності позивача, відповідача, їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (в інтересах якого діє представник – адвокат Машошина Альона Олегівна) до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження відомостей про батьківство, –

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача – адвокат Машошина А.О. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства, в якому просила суд виключити відомості про батьківство позивача з актового запису № 229 від 21 жовтня 2020 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також зобов`язати третю особу внести відповідні зміни до актового запису та видати нове свідоцтво про народження.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 23 жовтня 2025 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі. Зважаючи на характер спірних правовідносин та вимоги закону, розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Свою позовну заяву сторона позивача обґрунтовувала тим, що з січня 2020 року позивач та відповідачка проживали разом без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачка народила дитину. Оскільки сторони на той момент не перебували у шлюбі, 21 жовтня 2020 року позивач, не маючи сумнівів щодо свого батьківства, подав заяву про визнання батьківства, на підставі якої його було записано батьком дитини. 24 жовтня 2020 року сторони зареєстрували шлюб, який згодом було розірвано рішенням суду від 29 листопада 2021 року.

В подальшому позивачу стало відомо, що він не є біологічним батьком дитини. Оскільки відповідачка відмовлялася від добровільного проведення генетичної експертизи, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому також було заявлено клопотання про призначення молекулярно-генетичної експертизи.

Представник позивача та позивач у судове засідання не з`явилися. Представник позивача попередньо подавала заяву про підтримання позовних вимог.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явилася, про причини неявки не повідомляла, відзив на позовну заяву не подавала.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , батьками якої у свідоцтві про народження записані ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Відповідний актовий запис № 229 вчинено 21 жовтня 2020 року Лиманським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків).

Згідно з ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 29 жовтня 2025 року у справі було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Державної спеціалізованої установи «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи».

11 березня 2026 року на адресу суду надійшов Висновок експерта № 69-МГ молекулярно-генетичної експертизи. Відповідно до вказаного висновку встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народжена громадянкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Статтею 136 СК України визначено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», оспорити батьківство має право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень – шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, яка записана батьком, і дитиною. У разі доведення цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Актовий запис цивільного стану – це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. А відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частинами 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги висновок молекулярно-генетичної експертизи, який є беззаперечним доказом відсутності біологічної спорідненості між позивачем та дитиною, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та виключити відповідні відомості з актового запису про народження. Вимога щодо зобов`язання органу ДРАЦС внести зміни є похідною та також підлягає задоволенню як належний спосіб захисту прав позивача.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки відповідної вимоги в прохальній частині позову стороною позивача заявлено не було.

На підставі викладеного, керуючись ст. 136 СК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оспорювання батьківства – задовольнити.

Виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з актового запису про народження № 229 від 21 жовтня 2020 року, складеного Лиманським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) відносно дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про народження № 229 від 21 жовтня 2020 року відносно дитини – ОСОБА_3 , шляхом виключення відомостей про ОСОБА_1 як батька дитини, та видати нове свідоцтво про народження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н. В. Недобитюк