Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №460/23028/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2026 року м. Рівне№460/23028/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дій та зобов`язання вчинити певні дій та зобов`язання вчинити певні дії.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується – Позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі іменується – Відповідач 1), Військової частини НОМЕР_2 (далі іменується – Відповідач 2), в якому Позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 26 травня 2014 року по 28 лютого 2018 року включно; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 26 травня 2014 року по 28 лютого 2018 включно включно із застосуванням січня 2008 як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) у період з 26 травня 2014 року по 28 лютого 2018 року; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року із застосуванням вимог абзаців 1, 2, 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2024 по 13.10.2025 включно із застосуванням базового місяця для нарахування – березень 2018 року; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 року по 13.10.2024 року із застосуванням березня 2018 як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) у період з 01.01.2024 року по 13 жовтня 2025 року.

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що проходила службу Військовій частині НОМЕР_1 та Військовій частині НОМЕР_2 . Вказує, що за період проходження служби з 26.05.2014 по 13.10.2025 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення. Таку бездіяльність Відповідачів, Позивач вважає протиправною та просить позов задовольнити повністю.

Стислий виклад заперечень Відповідачів.

Відповідачі подали відзив на позовну заяву в яких позовні вимоги не визнають, зазначають, індексація грошового забезпечення Позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація згідно чинного законодавства. Таким чином, просять суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду від 08.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 07.01.2026 залучено до участі у справі №460/23028/25 в якості Відповідача 2 – Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Ухвалою суду від 26.02.2026 витребувано у Військової частини НОМЕР_1 докази: відомості про нарахування індексації ОСОБА_1 за період з період з травня 2014 по січень 2019 та з жовтня 2021 по жовтень 2025 року включно, із зазначенням базового місяця для нарахування індексації, який було застосовано у вказаний період чи методики, за якою нараховувалася індексація у ці періоди та витребувано у Львівського територіального архівного відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони України докази: відомості щодо розміру нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 у період проходження нею військової служби з травня 2014 року по січень 2019 року у Військовій частині НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), із зазначенням базового місяця для нарахування індексації, який було застосовано у вказаний період чи методики, за якою нараховувалася індексація у ці періоди.

Ухвалою суду від 25.03.2026 заяву ОСОБА_1 від 24.03.2026 - повернуто без розгляду.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 з 25.06.2014 по 29.12.2018 проходила службу на посаді телефоніста телефонного відділення Військової частини НОМЕР_4 .

З 29.12.2018 по 11.11.2020 ОСОБА_1 проходила службу на посаді старшого механіка польового вузла зв`язку Військової частини НОМЕР_2 .

З 11.11.2020 по 25.05.2021 ОСОБА_1 проходила службу на посаді старшого оператора відділення спеціального зв`язку Військової частини НОМЕР_2 .

Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 27.04.2021 ОСОБА_1 була звільнена з військової служби у запас у зв`язку із закінченням строку контракту.

З 25.08.2021 по 06.10.2021 ОСОБА_1 проходила службу на посаді телеграфіста Військової частини НОМЕР_6 .

З 06.10.2021 по 15.03.2022 ОСОБА_1 проходила службу на посаді механіка взводу зв`язку Військової частини НОМЕР_1 .

З 15.03.2022 по 08.10.2022 ОСОБА_1 проходила службу на посаді начальника апаратної взводу зв`язку Військової частини НОМЕР_1 .

З 08.10.2022 по 12.05.2023 ОСОБА_1 проходила службу на посаді начальника групи спеціального зв`язку Військової частини НОМЕР_1 .

З 12.05.2023 по 14.07.2023 ОСОБА_1 проходила службу на посаді заступника командира роти з МПЗ інженерного батальйону Військової частини НОМЕР_1 .

З 14.07.2023 по 13.10.2025 ОСОБА_1 проходила службу на посаді помічника начальника відділення персонального та стройового штабу Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №290 від 13.10.2025 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини та всіх видів грошового забезпечення.

Позивач зазначає, що за період проходження служби з 26.05.2014 до 13.10.2025 їй не нараховувалась та, як наслідок, не виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Не погодившись з такими діями Відповідачів, Позивач звернувся до суду.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Що стосується позовних вимог зобов`язати здійснити перерахунок та виплату індексації за період 26.05.2014 по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця – січень 2008 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до преамбули Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі – Закон №2011-XII) цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній та політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до положень статей 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Частиною першою статті другої Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

В силу абзацу 2 частини третьої статті 9 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення для підтримання життєвого рівня та купівельної спроможності (ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» №2017-III від 05.10.2000).

Статтею 19 цього Закону встановлено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Поняття індексації грошових доходів населення наведене у Законі України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII, де зазначено, що індексація грошових доходів населення – встановлений законами механізм підвищення доходів для часткового або повного відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), суми виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням (за винятком щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві), суми відшкодування шкоди, аліменти в твердій грошовій сумі та інші доходи, визначені Кабінетом Міністрів.

Індексація грошових доходів здійснюється у межах прожиткового мінімуму та за місцем їх отримання (ст. 9 Закону №1282-XII). У разі виникнення підстав грошові доходи визначаються як добуток доходу на величину індексу споживчих цін (ст. 6 Закону №1282-XII). Порядок проведення індексації визначає Кабмін.

Правила обчислення індексу споживчих цін і сум індексації визначає Порядок №1078 від 17.07.2003 з наступними змінами. Пункт 1-1 Порядку №1078 передбачає підвищення доходів з першого числа місяця, що настає за місяцем опублікування індексу споживчих цін. Обчислення ІСЦ ведеться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року. Пункт 5 Порядку №1078 (редакція до 01.12.2015) встановлював, що місяць підвищення мінімальної зарплати або постійних складових доходу є базовим для індексації, у якому ІСЦ приймається за 1 або 100%.

З 01 грудня 2015 року Порядок №1078 у редакції Постанови №1013 визначає, що базовим для розрахунку індексу є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою. Підвищення інших постійних складових зарплати без підвищення тарифної ставки не впливає на індексацію.

Згідно з Постановою Кабміну №1294 від 07.11.2007, грошове забезпечення військовослужбовців включає посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні доплати, надбавки, премії та одноразові виплати. З 01.01.2008 базовим місяцем для індексації військовослужбовців став січень 2008 року.

Постанова №704 від 30.08.2017 змінила тарифну сітку посадових окладів, але у період з 26.05.2014 по 28.02.2018 нових підвищень тарифних ставок не відбувалося, тому базовим місяцем для розрахунку індексації є січень 2008 року.

Таким чином, не здійснення нарахування та виплати позивачу в повному обсязі індексації грошового забезпечення з 26.05.2014 по 28.02.2018 з розрахунку підвищення грошових доходів для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) – січень 2008 року, є порушенням вимог Закону №1282-XII та Порядку №1078.

Суд зазначає, що не проведення та невиплата індексації грошового забезпечення у належних розмірах є протиправним обмеженням конституційних прав та порушенням вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку №1078.

У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі №9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

При цьому, суд звертає увагу на практику Верховного Суду, відповідно до якої повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 101 відсоток - по 01 січня 2016 року та в розмірі 103 відсотки - з 01 січня 2016 року. Отже, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Зазначені висновки викладені у постановах від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20, від 09 червня 2022 року у справі №600/524/21-а.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги Позивача в частині зобов`язання Відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення Позивача за період з 26.05.2014 по 28.02.2018 з застосуванням базового місяця – січень 2008 року, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців.

Щодо вимог Позивача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року із застосуванням вимог абзаців 1, 2, 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, суд зазначає таке.

Як було встановлено, базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін після підвищення окладів у березні 2018 року є березень 2018 року. Відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078, до суми індексації-різниці (якщо вона була визначена) додається сума поточної індексації, яка виникає внаслідок перевищення індексом споживчих цін порогу індексації (103%) при обчисленні від базового місяця (березня 2018 року).

Суд зазначає, що визначення базовим місяцем березень 2018 року в період з 01.03.2018 по 31.12.2022 не є спірним в межах розгляду цієї справи. Водночас, Позивач вважає протиправними дії Відповідача щодо не виплати у вказаному періоді індексації різниці.

З цього приводу суд зазначає, що Закон №1282-XII і Порядок №1078 не містить такого поняття як «фіксована» сума індексації. Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте постановою Уряду від 09.12.2015 року №1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 01.12.2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувались з 15.03.2018 року передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 року у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 року у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 року у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 року у справі №320/8554/21, від 11.05.2023 року у справі №260/6386/21 у подібних правовідносинах.

У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 року у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 року у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 року у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 року у справі №320/8554/21, від 11.05.2023 року у справі №260/6386/21.

З матеріалів справи, а саме картки особового рахунку за 2018 рік слідує, що суми грошового забезпечення, які не мають разового характеру Позивача за лютий 2018 року становили 7622,64 грн, а за березень 2018 року – 8003,25 грн.

Оскільки, підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 380,61 грн, а сума можливої індексації грошового забезпечення позивача за березень 2018 року становить 4463,15 грн, отже, сума можливої індексації грошового забезпечення перевищує розмір підвищення доходу.

Таким чином, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 Позивач має право на отримання індексації-різниці в сумі 4082,54 грн (4463,15 грн – 380,61 грн).

Правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 23 березня 2023 року по справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року по справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року по справі №420/6982/21.

Однак, судом встановлено, що у період з 26.05.2021 і до 25.08.2021 Позивач не перебував на військовій службі.

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 прийнята на військову службу (вдруге) до військової частини НОМЕР_6 за контрактом з 25.08.2021 та укладено контракт на три роки (наказ командира військової частини НОМЕР_6 від 25.08.2021 № 46-РС). Тому в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.

За таких обставин Відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо нарахування індексації грошового забезпечення Позивача за період з 01.03.2018 по 25.05.2021 та з 25.08.2021 по 31.12.2022, а отже слід зобов`язати нарахувати та виплатити індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.05.2021 та з 25.08.2021 по 31.12.2022 із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 13.10.2025 включно, із застосуванням базового місяця березень 2018 року.

Що ж стосується 2024 року, суд зауважує, що статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Отже, якщо приріст індексу споживчих цін (коефіцієнт індексації) обчислюється з 01.01.2024, то в силу вимог пункту 5 Порядку №1078 приріст розраховується з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення, тобто таким місяцем є грудень 2023 року.

Індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%.

Порядком №1078 визначено, що індекс споживчих цін обчислюється Державною службою статистики України і публікується в офіційних періодичних виданнях не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним.

Індекси споживчих цін опубліковані Державною службою статистики України в газеті «Урядовий кур`єр» та становили (по відношенню до попередніх місяців): за січень - 100,4% (дата опублікування 13.02.2024); за лютий - 100,3% (12.03.2024); за березень - 100,5% (11.04.2024); за квітень - 100,2% (14.05.2024); за травень - 100,6% (12.06.2024).

У червні 2024 року по відношенню до травня 2024 року індекс споживчих цін становив 102,2%, за період січень-червень 2024 року - 104,3% (дата опублікування 12.07.2024).

Так, наростаючим підсумком індекс споживчих цін у період з січня по червень 2024 року перевищив 103% лише в червні 2024 року і склав 104,3%. До червня 2024 року перевищення індексом споживчих цін показника 103% не було.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за червень 2024 року, є липень 2024 року, тобто, підвищення заробітної плати військовослужбовця у зв`язку з її індексацією повинно здійснитись у серпні 2024 року.

За наведеного слідує, що починаючи з січня по липень 2024 року індексація військовослужбовців не проводилася, адже не було перевищення порогу індексації 103% відповідно до даних Державної служби статистики України.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу нараховувалася та виплачувалася індексації грошового забезпечення: у жовтні 2024 року 42,00 грн; у листопаді 2024 року 21,70 грн та у липні 2025 – 64,47 грн.

Статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Згідно з даними, розміщеними на офіційному сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін з січня 2025 року по травень 2025 року не перевищував 103%, а відтак з січня 2025 року по червень 2025 року індексація грошового забезпечення позивача відповідачем правомірно не проводилася.

Враховуючи вищенаведене правове регулювання, суд наголошує, що березень 2018 року як базовий місяць слід застосовувати для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 по 31.12.2022, однак не у спірний період з 01.01.2024 по 13.10.2025.

Отже, у задоволенні позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 13.10.2025 із застосуванням базового місяця – березень 2018 слід відмовити.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню, оскільки Позивач звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дій та зобов`язання вчинити певні дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 26 травня 2014 року по 28 лютого 2018 року включно.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 26 травня 2014 року по 28 лютого 2018 включно включно із застосуванням січня 2008 як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) у період з 26 травня 2014 року по 28 лютого 2018 року.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період 01.03.2018 по 30.04.2019 включно з застосуванням вимог абзаців 1, 2, 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період за період 01.03.2018 по 30.04.2019 включно із застосуванням вимог абзаців 1, 2, 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період 01.05.2019 по 25.05.2021 включно з застосуванням вимог абзаців 1, 2, 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період за період з 01.05.2019 по 25.05.2021 включно з застосуванням вимог абзаців 1, 2, 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період 25.08.2021 по 31.12.2022 включно з застосуванням вимог абзаців 1, 2, 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 25.08.2021 по 31.12.2022 року із застосуванням вимог абзаців 1, 2, 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 03 квітня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_7 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_8 ) Відповідач - Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суддя К.М. Недашківська