Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №460/11206/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2026 року м. РівнеСправа №460/11206/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративної справи за позовом:

ОСОБА_1

доІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), у якому просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду поданої 25.06.2025 заяви позивача про надання відстрочки від призову;

зобов`язати відповідача в особі спеціально створеної комісії розглянути заяву позивача про надання відстрочки від мобілізації на підставі абзацу 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Позовна заява подана представником позивача адвокатом Волошиним Леонідом Сергійовичем, який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серія ВК №1178138.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.06.2025 позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою щодо надання йому відстрочки від мобілізації як батьку, на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, та надав копії підтверджуючих документів. Незважаючи на наявність законних підстав для надання відстрочки, того ж дня 25.06.2025 позивача було направлено на військово-лікарську комісію, а згодом відправлено до військової частини. При цьому, жодного рішення за результатами розгляду заяви про відстрочку прийнято не було ухвалено. Така поведінка посадових осіб Четвертого відділу Рівненського РТЦКСП свідчить про порушення визначеного порядку та законного права позивача на отримання відстрочки, що зумовило звернення з позовом до суду.

Ухвалою від 07.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, яку визначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву, а позивачем – відповіді на відзив.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, наведених у відзиві. Зазначив, що військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну своїх персональних даних. 25.06.2025 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час роботи з військовозобов`язаним було здійснено перевірку його даних з даними ЄДРПВР. Відповідно до даних реєстру позивач підлягає призову. За весь період оголошення загальної мобілізації та введення на території України воєнного стану позивач жодного разу не з`являвся до відповідача, не подавав документи про оформлення відстрочки від призову під час мобілізації та не проходив військово-лікарську комісію. Відповідно до даних ЄДРПВР станом на 25.06.2025 перебував у розшуку у зв`язку з тим, що йому були надіслані повістки Укрпоштою, а саме повістка для звірки (з`явитись до 21.10.2024), також повістки для проходження ВЛК (з`явитись до 03.02.2025, 16.04.2025), повістка для звірки (з`явитись до 01.07.2025). На жоден виклик позивач не з`явився. Згідно з даними ЄДРПВР протоколом №18 від 12.06.2015 позивач визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Тому позивач був направлений для проходження військово-лікарської комісії, за результатами проходження якої був визнаний придатним до військової служби (протокол №2025-0625-1254-3614-3 від 25.06.2025) з подальшим скеруванням для комплектування ЗСУ та проходження військової служби. Відповідач зауважив, що заява, яка надійшла від громадянина ОСОБА_1 , була відповідно зареєстрована. Разом з тим, подана позивачем заява не відповідає зразку, визначеному вимогами чинного законодавства (п. 58 Постанови №560), а відтак розглянута за правилами Закону України «Про звернення громадян». Крім того, покликаючись до положень п. 59 Постанови №560 відповідач зазначив, що позивач міг реалізувати своє право на відстрочку від призову під час мобілізації, в тому числі автоматично, але не використав таку можливість. Станом на 22.07.2025 позивач звільнений з військової служби, стоїть на обліку у відповідача, написав заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Дана заява була передана на розгляд комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань надання військовозобов`язаними відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та протоколом №182 від 17.07.2025 громадянинові ОСОБА_1 надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» терміном до 07.08.2025. Вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

У відповіді на відзив представник позивача підтримав позовні вимоги та зазначив, що наведені у відзиві обставини не відповідають дійсності. Зауважив, що позивач не мав довідки ВЛК про тимчасову чи обмежену непридатність, і тому не підпадав під жоден виняток. Відтак, його направлення на медичний огляд та подальше відправлення до військової частини це умисне порушення гарантованого законом порядку, що є виявом перевищення влади. Крім того, лист відповідь на заяву позивача від 25.06.2025 був фактично надісланий уже після того, як позивач був звільнений з військової служби. Посилання відповідача на те, що протоколом №182 від 17.07.2025 позивачу було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, не лише не спростовує доводи позивача, а навпаки прямо підтверджує факт допущених порушень з боку відповідача. Отже, рішення про надання відстрочки було прийняте за наслідками заяви від 14.07.2025, а не заяви від 25.06.2025. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 05.03.2026 витребувано у відповідача та у ІНФОРМАЦІЯ_1 додаткові докази.

ІНФОРМАЦІЯ_3 подав витребувані судом докази, а також письмові пояснення, у яких зазначено, що заява позивача від 14.07.2025 була розглянута на засіданні комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 та протоколом №182 від 17.07.2025 йому була надана відстрочка на період дії воєнного стану. Згідно даних ЄДРПВР військовозобов`язаний ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 13.03.2026 користується правом на відстрочку за п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” до 03.05.2026.

З`ясувавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував такі фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком багатодітної сім`ї, що підтверджується свідоцтвом, виданим Управлінням соціального захисту населення Здолбунівської РДА у 2019 році.

Згідно зі свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , виданих 09.02.2019 Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, серії НОМЕР_3 , видане 06.07.2016 виконавчим комітетом Глинської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Довідкою від 26.06.2025 №108/02-07 стверджено, що ОСОБА_1 є батьком вказаних неповнолітніх дітей, які навчаються у Глинському ліцеї Здолбунівської міської ради Рівненської області.

25.06.2025 позивач особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” як батьку, на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років.

До вказаної заяви позивач долучив завірені копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 ; посвідчення батьків багатодітної сім`ї; свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ; свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ; свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .

За обставинами справи, підтвердженими відповідачем, заява, яка надійшла від ОСОБА_1 , була зареєстрована та розглянута відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Того ж дня ОСОБА_1 був направлений для проходження військово-лікарської комісії, за результатами проходження якої протоколом №2025-0625-1254-3614-3 від 25.06.2025 був визнаний придатним до військової служби, з подальшим спрямуванням для проходження військової служби.

Вважаючи протиправною поведінку відповідача щодо нерозгляду поданої заяви про надання відстрочки від призову, ОСОБА_1 01.07.2025 звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд враховує таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII “Про правовий режим воєнного стану”, Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану продовжувався, воєнний стан діє на даний час.

Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, оголошено проведення загальної мобілізації.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, встановлює Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 № 3543-XII (в редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації; далі – Закон № 3543-XII).

Статтею 1 Закону № 3543-XII встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначає стаття 22 Закону № 3543-XII, частиною п`ятою якої визначено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (абз. 1).

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України (абз. 12).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України (абз. 2).

Цей порядок визначає, зокрема, порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (абз. 3, 7).

Пунктом 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, яка набрала чинності з 18.05.2024 (в редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації; далі – Порядок №560), визначено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Згідно з п. 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Частиною першою статті 23 Закону № 3543-XII визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зокрема:

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці (п. 3).

В заяві від 25.06.2025 позивач вказав, що він не підлягає призову на військову службу та має право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII.

Вказані обставини підтверджуються свідоцтвами про народження від 09.02.2019 серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , від 06.07.2016, а також посвідченням серії НОМЕР_5 , виданим Управління соціального захисту населення Здолбунівської РДА, копії яких були долучені позивачем до вищевказаної заяви.

Перевіряючи правомірність поведінки відповідача щодо нерозгляду заяви позивача від 25.06.2025 про надання йому відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, суд враховує таке.

Перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ч. 7 ст. 23 Закону № 3543-XII).

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 8 цього Положення визначено, що Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік призовників, направлення громадян України для проходження базової військової служби, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 11 вищевказаного Положення районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Відповідно до п. 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.

Пунктом 60 Порядку №560 встановлено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Як встановлено судом з матеріалів справи, 25.06.2025 позивач особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та подав заяву для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII.

Заява позивача про надання відстрочки від призову на військову службу від 25.06.2025 зареєстрована відповідачем за №6218 від 25.06.2025.

В матеріалах судової справи відсутні будь-які докази розгляду заяви позивача від 26.05.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу, надання позивачу відстрочки, чи письмового повідомлення причин відмови у наданні відстрочки за наслідками розгляду цієї заяви.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, повинен був за наслідками розгляду цієї заяви прийняти конкретне рішення: або про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову у задоволенні цієї заяви.

Однак, як встановлено з матеріалів справи, що відповідачем у встановлений Порядком №560 спосіб не прийнято рішення щодо надання чи відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу позивачу, яке повинно бути оформлено довідкою у разі надання відстрочки, або повідомленням (рішенням) у разі відмови у наданні відстрочки від призову.

Натомість в листі від 26.06.2025 №01/04/3066, сформованому за наслідками розгляду вищевказаної заяви, відповідач, покликаючись до п. 58 Постанови №560, зазначив, що подана позивачем заява не відповідає зразку, визначеному вимогами чинного законодавства, а відтак підлягає розгляду за правилами загального діловодства згідно із Законом України "Про звернення громадян".

Разом з тим, про рішення, прийняте за результатами розгляду заяви позивача від 25.06.2025 в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян", відповідач позивача не повідомив, як і не надав копії такого повідомлення до матеріалів судової справи.

Суд зауважує, що незважаючи на формальні вимоги до заяви, визначені Порядком №560, саме зміст заяви має вирішальне значення при оцінці дійсного волевиявлення особи.

Верховний Суд у постанові від 07.11.2023 у справі № 340/2502/23 при вирішенні публічно-правового спору щодо надання особі відстрочки від призову на підставі абзацу 4 (нині пункт 3) частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначив, що «… визначальними для вирішення цього публічно-правового спору є встановлення факту перебування на утриманні військовозобов`язаного трьох і більше дітей віком до 18 років, і лише за вказаних обставин особа може реалізувати своє право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації» (п. 73).

У поданій відповідачу заяві від 25.06.2025 позивач повідомив, що він є особою, яка на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, та просив розглянути та оформити відповідно до положень Постанови №560 довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. До заяви долучено докази, які підтверджують, що на його утриманні перебуває троє дітей віком до 18 років.

З огляду на те, що заява позивача містить всі істотні елементи, необхідні для розгляду питання про надання відстрочки від призову, посилання відповідача на невідповідність такої заяви вимогам до форми, передбаченим Порядком № 560, без надання оцінки її змісту, суперечить засадам справедливості, розумності та пропорційності. Такий підхід ставить формальність вище змісту та суті права, що є несумісним із принципом пріоритетності прав і свобод людини над формою відповідного волевиявлення.

Отже, відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача.

З огляду на наведене, суд вважає, що навіть у разі недотримання позивачем процедури чи форми звернення із заявою щодо надання відстрочи від призову на військову службу під час мобілізації, уповноважений суб`єкт владних повноважень не звільняється від обов`язку розглянути у встановленому порядку отриману заяву військовозобов`язаного та прийняти з цього приводу відповідне рішення, яким заяву задовольнити або відмовити в її задоволенні з наведенням мотивів. Таких дій відповідач не вчинив, рішення по суті заяви не прийняв, чим допустив протиправну пасивну поведінку щодо нерозгляду у встановленому порядку заяви позивача від 25.06.2025 про надання відстрочки.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі № 342/158/17 суд касаційної інстанції зазначив, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем у спірних правовідносинах допущено протиправну бездіяльність, яка порушила права та законі інтереси позивача на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що згідно з даними ЄДРПВР протоколом №18 від 12.06.2015 позивач визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, оскільки на підтвердження цих обставин відповідач не надав жодних доказів, а позивач такі обставини заперечує.

Отже, суд зазначає, що до прийняття рішення щодо надання відстрочки на підставі заяви позивача від 25.06.2025, позивач не підлягав направленню для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби відповідно п. 63 Порядку №560.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання відповідача в особі спеціально створеної комісії розглянути заяву позивача (від 25.06.2025) про надання відстрочки від мобілізації на підставі абзацу 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд зазначає таке.

Як встановлено судом з матеріалів справи, протоколом №182 від 17.07.2025 ОСОБА_1 надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» терміном до 07.08.2025, а в подальшому - до 03.05.2026.

Позивач вказаних обставин не заперечив.

За таких обставин, зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача від 25.06.2025 про надання відстрочки від мобілізації не призведе до реального відновлення порушеного права позивача, оскільки станом на час ухвалення судом рішення у цій судовій справі позивач реалізував своє право на відстрочку як батько, на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років, передбачену п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, строком до 03.05.2026, надану йому на підставі іншої заяви. Отже розгляд заяви позивача від 25.06.2025 з того ж питання не матиме жодного впливу на спірні правовідносини, тобто не матиме правових наслідків, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Враховуючи результати судового розгляду справи, відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 25.06.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_7 )

Повний текст рішення складений 03 квітня 2026 року.

Суддя Н.О. Дорошенко