Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №420/933/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/933/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування ОСОБА_1 доплати за виконання обов`язків за посадою уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції військової частини НОМЕР_1 за кожен місяць суміщення професій (посад) за період березень - листопад 2024 року, квітень - травень 2025 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та подати до ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідні відомості щодо нарахування ОСОБА_1 доплати за виконання обов`язків за посадою уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції військової частини НОМЕР_1 за кожен місяць суміщення професій (посад) за період березень - листопад 2024 року, квітень - травень 2025 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити виплату ОСОБА_1 доплати за виконання обов`язків за посадою уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції військової частини НОМЕР_1 за кожен місяць суміщення професій (посад) за період березень - листопад 2024 року, квітень - травень 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання вимог телеграми начальника штабу заступника командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 06.03.2024 року №502/20/17 з метою виконання окремого доручення начальника штабу заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 05.03.2024 року №33605 щодо налагодження координації діяльності та взаємодії в питаннях запобігання та виявлення корупції у Збройних Силах України, організації підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації з питань, пов`язаних із запобіганням корупції та на виконання Положення про організацію системи роботи з питань запобігання та виявлення корупції в Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженого наказом Міністра оборони України від 05 лютого 2024 року №81/нм, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 10 березня 2024 року №36, позивач був призначений Уповноваженим з питань запобігання та виявлення корупції. За таких обставин, позивач має право на звернення до суду з вимогою щодо доплати за виконання обов`язків за посадою уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції військової частини НОМЕР_1 за кожен місяць суміщення професій (посад) за період березень листопад 2024 року, квітень - травень 2025 року.

Ухвалою від 19.01.2026 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою від 26.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України". Порядок виплати грошового забезпечення визначений наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам". Таким чином виключно цим Порядком могла керуватися військова частина НОМЕР_1 при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення Позивачеві. Відповідач звертає увагу на те, що даним Порядком жодним чином не встановлено такий вид грошового забезпечення, як наведений Позивачем "доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки за виконання надурочної праці виконання завдань і функцій уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції". Надбавки за виконання надурочної праці взагалі не передбачені даним Порядком. ОСОБА_1 у позові не наведено жодних правових підстав для здійснення йому подібних виплат грошового забезпечення та не надано посилання на відповідний нормативно-правовий акт, який регулює подібні правовідносини.

Від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що Порядок виплати грошового забезпечення визначений наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам". Відповідач зазначає, що виключно цим Порядком могла керуватися військова частина НОМЕР_1 при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення Позивачеві. Даним Порядком жодним чином не встановлено такий вид грошового забезпечення, як наведений Позивачем "доплата за виконання обов`язків за посадою уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції, за виконання надурочної праці. Надбавки за виконання надурочної праці взагалі не передбачені даним Порядком. ОСОБА_1 у позові не наведено жодних правових підстав для здійснення йому подібних виплат грошового забезпечення та не надано посилання на відповідний нормативно-правовий акт, який регулює подібні правовідносини.

За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

03.11.2022 року позивач уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України з Міністерством оборони України в особі Командувача Силами територіальної оборони Збройних Сил України.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №362 від 21.12.2023 року, лейтенанта ОСОБА_1 , призначеного на посаду офіцера резерву взводу резерву роти резерву офіцерського складу військової частини НОМЕР_1 , з 21.12.2023 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №9 від 09.01.2024 року, лейтенант ОСОБА_1 , призначений на посаду заступника командира роти резерву офіцерського складу з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , з 09.01.2024 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №9 від 09.01.2024 року, позивачу встановлено 18 тарифний розряд (4230,00 гривень на місяць). Виплачувати щомісячну премію в розмірі 412% в межах максимального розміру посадового окладу визначеного у штаті, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №36 від 10.03.2024 року, призначено уповноваженим з питань запобігання та виявлення корупції заступника командира роти резерву офіцерського складу з морально-психологічного забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 .

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 року по справі № 420/9612/25, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування ОСОБА_1 доплати за виконання обов`язків за посадою уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції військової частини НОМЕР_1 за кожен місяць суміщення професій (посад) за період грудень 2024-березень 2025 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та подати до ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідні відомості щодо нарахування ОСОБА_1 доплати за виконання обов`язків за посадою уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції військової частини НОМЕР_1 за кожен місяць суміщення професій (посад) за період грудень 2024-березень 2025 року. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити виплату ОСОБА_1 доплати за виконання обов`язків за посадою уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції військової частини НОМЕР_1 за кожен місяць суміщення професій (посад) за період грудень 2024-березень 2025 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 160 від 01.06.2025 року, ОСОБА_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 20.05.2025 року № 386 з військової служби у відставку, з 01.06.2025 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Посилаючись на невиплату доплати за виконання обов`язків за посадою уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції військової частини НОМЕР_1 за кожен місяць суміщення професій (посад) за період березень - листопад 2024 року, квітень - травень 2025 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.1-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-XII (далі – Закон № 2011-XII), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07 червня 2018 року затверджений Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197) (надалі – Порядок №260).

Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку №260, грошове забезпечення включає:

щомісячні основні види грошового забезпечення;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:

посадовий оклад;

оклад за військовим званням;

надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:

підвищення посадового окладу;

надбавки;

доплати;

винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту;

премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:

винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану;

допомоги.

Відповідно до пункту 3 розділу I Порядку №260, підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:

штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);

накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;

накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;

накази про присвоєння військових звань;

грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 4 розділу I Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад`юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає:

посадовий оклад;

оклад за військовим званням;

надбавку за вислугу років;

підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний;

надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання;

доплати за науковий ступінь та за вчене звання;

премію;

морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування;

одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби;

інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з пунктом 14 розділу I Порядку №260, грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Відповідно до пункту 16 розділу I Порядку №260, виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України “Про запобігання корупції”.

Стаття 13-1 Закону України “Про запобігання корупції” передбачає наявність Уповноважених підрозділів (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції.

Відповідно до ч. 1 цієї статті, з метою організації та здійснення заходів із запобігання та виявлення корупції, передбачених цим Законом, утворюються (визначаються) уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції.

Уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції утворюються (визначаються) в:

Офісі Президента України, Апараті Верховної Ради України, Секретаріаті Кабінету Міністрів України, Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

апаратах Ради національної безпеки і оборони України, Рахункової палати, Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, Конституційного Суду України, Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; офісі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; секретаріатах Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

апаратах та територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України (крім Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства);

апараті Ради міністрів Автономної Республіки Крим, апаратах органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим;

обласних, Київській та Севастопольській міських, районних, районних у місті Києві державних адміністраціях;

апаратах Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських рад, Севастопольської міської ради, секретаріаті Київської міської ради;

на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління державного органу (крім юридичних осіб, у яких відповідно до цього Закону затверджуються антикорупційні програми);

у державних цільових фондах.

Відповідно до ч. 5 ст. 13-1 Закону України “Про запобігання корупції”, Національне агентство затверджує Типове положення про уповноважений підрозділ (уповноважену особу) та порядок надання згоди на звільнення керівника уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи).

Національне агентство встановлює обов`язкові вимоги до мінімальної штатної чисельності уповноваженого підрозділу в державних органах.

Відповідно до ч. 6 ст. 13-1 Закону України “Про запобігання корупції”, основними завданнями уповноважених підрозділів (уповноваженої особи) є:

1) розроблення, організація та контроль за проведенням заходів щодо запобігання корупційним правопорушенням та правопорушенням, пов`язаним з корупцією;

2) організація роботи з оцінки корупційних ризиків у діяльності відповідного органу, підготовки заходів щодо їх усунення, внесення керівнику такого органу відповідних пропозицій;

3) надання методичної та консультаційної допомоги з питань додержання законодавства щодо запобігання корупції;

4) здійснення заходів з виявлення конфлікту інтересів, сприяння його врегулюванню, інформування керівника відповідного органу та Національного агентства про виявлення конфлікту інтересів та заходи, вжиті для його врегулювання;

5) перевірка факту подання суб`єктами декларування декларацій та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному відповідно до цього Закону порядку;

6) здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства, у тому числі розгляд повідомлень про порушення вимог цього Закону, у тому числі на підвідомчих підприємствах, в установах та організаціях;

7) забезпечення захисту працівників, які повідомили про порушення вимог цього Закону, від застосування негативних заходів впливу з боку керівника або роботодавця відповідно до законодавства щодо захисту викривачів;

8) інформування керівника відповідного органу, Національного агентства або інших спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції про факти порушення законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;

9) здійснення заходів з виявлення порушень вимог законодавства з питань лобіювання, повідомлення Національному агентству про виявлені порушення.

Наказом Міністерства оборони України від 26.12.2024 року затверджено Антикорупційну програму Міністерства оборони України на 2025 – 2026 роки.

Наказом Міністерства оборони України 05.02.2024 року № 81 затверджено Положення про організацію системи роботи з питань запобігання та виявлення корупції в Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту (далі – Положення №81).

Положення №81 містить окремий розділ 2 “Уповноважений підрозділ (уповноважена особа) з питань запобігання та виявлення корупції”, який передбачає, зокрема:

2.1. Завдання щодо розроблення, організації та контролю за проведенням заходів із запобігання та виявлення корупції, передбачених Законом, покладається на уповноважений підрозділ з питань запобігання та виявлення корупції Міноборони (далі – уповноважений підрозділ Міноборони), інші уповноважені підрозділи, призначені (визначені) уповноважені особи з питань запобігання та виявлення корупції органів військового управління, Адміністрації ДССТ, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил, установ, організацій та державних підприємств, що належать до сфери управління Міноборони, військових частин, установ, організацій, підпорядкованих ДССТ.

2.2. Відповідно до вимог Закону, Типового положення про уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції уповноважені підрозділи (уповноважені особи) утворюються (визначаються) при Генеральному штабі Збройних Сил, в Адміністрації ДССТ, органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил, установах, організаціях та державних підприємствах, які належать до сфери управління Міноборони, військових частинах, установах, організаціях ДССТ (далі – уповноважений підрозділ (уповноважена особа) органу).

Уповноважена особа органу призначається на окрему посаду, утворену у штатному розписі відповідного органу, на яку покладено повноваження з виконання функцій уповноваженої особи. Уповноважена особа органу може визначатися шляхом покладення на одного з працівників відповідного органу функцій уповноваженої особи.

… 2.7. … Як правило, уповноваженою особою органу призначається (визначається) посадова особа, яка здатна якісно виконувати функцію щодо візування наказів та інших актів, виявлення у їх положеннях факторів, що самостійно чи у поєднанні з іншими нормами можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень або правопорушень, пов`язаних з корупцією, пропонувати та організовувати виконання заходів щодо їх усунення.

Отже, в системі органів Міністерства оборони України та Збройних Сил України передбачена посада уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №36 від 10.03.2024 року, заступника командира роти резерву офіцерського складу з морально-психологічного забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 призначено уповноваженим з питань запобігання та виявлення корупції.

Що стосується доводів відповідачі щодо того, що Порядком № 260 не встановлено такий вид грошового забезпечення, як "доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки за виконання надурочної праці виконання завдань і функцій уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції", тому позивач не має право на таку доплату, суд зазначає наступне.

Дійсно Порядок № 260 не передбачає доплат за виконання надурочної праці.

Проте, суд враховує, що пунктом 16 розділу I Порядку №260 передбачено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

При цьому, відповідно до пункту 14 розділу I Порядку №260, грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Заробітна плата в розумінні частини першої статті 94 КЗпП України означає винагороду, яка обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України “Про оплату праці”, яка складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Стаття 105 КЗпП України передбачає, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Верховний Суд у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 804/3583/17 (провадження № К/9901/5587/17, № К/9901/5602/17) зазначив, що суміщення професій/посад розцінюється як виконання працівником на тому ж підприємстві поряд із основною роботою, встановленою його трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою). Водночас, суміщення професій (посад) має такі особливості: робота за другою посадою не відображається в табелі обліку використання робочого часу; друга посада залишається вакантною; для допущення працівника до роботи за суміщенням посад, за загальним правилом, достатньо подання заяви працівником та видачі керівником наказу про суміщення; окремий трудовий договір не укладається, запис у трудову книжку про суміщення не вноситься; порядок оплати праці встановлюється на підставі положень колективного договору та вказується у наказі про суміщення; оплата роботи за другою посадою на законодавчому рівні класифікується як надбавка до заробітної плати.

У постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року в справі № 756/12798/18 (провадження № 61-16500св21) зазначено, що суміщення професій (посад) дозволяється, як правило, в межах тієї ж категорії персоналу, до якої відноситься даний працівник. При виконанні робіт за суміщенням працівникові встановлюються доплати до основної заробітної плати.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 27.02.2023 у справі № 382/561/19 зазначив, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина за наймом. Суміщення професій (посад) - виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією, посадою без звільнення від своєї основної роботи. Тобто суміщення професій (посад), на відміну від сумісництва, - це виконання працівником на тому ж підприємстві поряд із основною роботою, встановленою його трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) без укладення додаткового трудового договору.

Що стосується застосування до спірних правовідносин приписів Кодексу законів про працю України, суд зазначає наступне.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Таким чином враховуючи, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 №36 від 10.03.2024 року, позивач виконував функції уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції військової частини НОМЕР_1 , то відповідно останній має право на доплату за суміщення професій (посад), тобто за виконання обов`язків уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції військової частини НОМЕР_1 .

Проте, така доплата відповідачем не здійснювалась, протилежного судом не встановлено та відповідачем не доведено.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує, відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи встановлені обставини суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5, 6, 7, 9, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування ОСОБА_1 доплати за виконання обов`язків за посадою уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції військової частини НОМЕР_1 за кожен місяць суміщення професій (посад) за період березень - листопад 2024 року, квітень - травень 2025 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та подати до ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідні відомості щодо нарахування ОСОБА_1 доплати за виконання обов`язків за посадою уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції військової частини НОМЕР_1 за кожен місяць суміщення професій (посад) за період березень - листопад 2024 року, квітень - травень 2025 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити виплату ОСОБА_1 доплати за виконання обов`язків за посадою уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції військової частини НОМЕР_1 за кожен місяць суміщення професій (посад) за період березень - листопад 2024 року, квітень - травень 2025 року.

Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.

Суддя Самойлюк Г.П.