Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №420/31141/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/31141/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлене протоколом № 31 від 07.08.2025 року щодо скасування відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; зобов`язати комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про надання відстрочки на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в зв`язку з тим, що його матір ОСОБА_2 є особою з інвалідністю другої групи, та потребує постійного догляду. До заяви він додав повний пакет документів, передбачений Порядком № 560, включаючи заяву матері про вибір доглядальника та докази відсутності інших осіб, здатних здійснювати догляд. Зокрема, сестра позивача з 1997 року не підтримує зв`язку з родиною, а її місцезнаходження невідоме, що фактично унеможливлює виконання нею обов`язків з утримання. Позивач стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не скористався своїм правом надіслати запити до реєстрів для перевірки складу сім`ї та не надав жодних доказів існування інших працездатних осіб. Відмова відповідача мотивована лише формальною наявністю інших родичів, без врахування реальних обставин та поданих документів, що підтверджують неможливість догляду з боку сестри. Позивач вважає таке рішення необґрунтованим, оскільки обов`язок доказування правомірності своїх дій в адміністративному судочинстві покладається саме на суб`єкта владних повноважень. При цьому, раніше позивачу відстрочка за тими ж обставинами надавалася та неодноразово продовжувалася, а тому відповідачем порушено принцип юридичної визначеності.

Ухвалою від 16.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін згідно з ст. 262 КАС України.

Ухвалою судді від 16.09.2025 заяву ОСОБА_1 про забезпечення задоволено та заборонено ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на військову службу під час мобілізації на особливий період до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 420/31141/25.

Відзив на адміністративний позов від відповідача до суду не надійшов, у зв`язку із чим справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов`язаним, який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Мати позивача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є особою з інвалідністю II групи (безстроково), що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААА № 853410 від 07.11.2018 року.

У 2024 р. реалізовував своє право на відстрочку від призову, що підтверджується довідками ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1/1566 від 13.09.2024 та № 1/3006 від 15.11.2024, згідно з якими відстрочка надавалась та подовжувалась на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

08.05.2025 позивач повторно звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про надання відстрочки у зв`язку з необхідністю догляду за матір`ю з інвалідністю II групи.

До заяви було додано копії паспортів, свідоцтво про народження позивача, довідку МСЕК матері, акт про проживання, пенсійне посвідчення матері та заява самої ОСОБА_2 (згідно з Додатком 15 до Порядку № 560), у якій вона офіційно підтвердила свій вибір сина, ОСОБА_1 , як особи для здійснення догляду.

Для підтвердження відсутності інших осіб, зобов`язаних утримувати матір, позивач надав копію свідоцтва про розірвання шлюбу між його батьками ( ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ).

Щодо іншої близької родички сестри позивача, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , позивач надав судове рішення від 07.04.1997 року, згідно з яким вона після розлучення батьків залишилася проживати з батьком.

У заяві позивач зазначив, що зв`язок із сестрою відсутній з 1997 року, її місцезнаходження невідоме ні йому, ні матері, що фактично унеможливлює виконання нею обов`язків з догляду чи утримання.

30.08.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслав позивачу повідомлення № 1/11402 про те, що раніше надану відстрочку було скасовано згідно з рішенням комісії (протокол № 31 від 07.08.2025 р.).

Підставою для скасування та відмови у подальшій відстрочці відповідач вказав наявність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та за законом зобов`язані утримувати матір позивача.

По погоджуючись із даним результатом розгляду його заяви, позивач, зважаючи на те, що при прийнятті спірного рішення комісія ТЦК та СП не надала жодних доказів того, що сестра позивача є працездатною, перебуває в Україні або має фізичну можливість здійснювати утримання чи догляд, звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В свою чергу, статтею 1 Закону України «Про оборону України», передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 22 Закону №3543-XII визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так зокрема, відповідно до частин третьої, п`ятої статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-XII передбачено можливість відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, згідно пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560 в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) визначає процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

За змістом пунктів 56-58 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.

За змістом пункту 58-1 Порядку №560 військовозобов`язані, які відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, а за умови наявності кількох військовозобов`язаних - додають заяву особи з інвалідністю I або II групи за формою згідно з додатком 15, в якій зазначається прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.

Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.

Згідно з пунктом 60 Порядку №560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Відповідно до пункту 13 Додатку №5 до Порядку №560, для підтвердження підстав для звільнення від призову під час мобілізації заявник має подати наступний пакет документів, а саме:

для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, -

для батьків військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;

для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження);

для військовозобов`язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);

для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що чинним законодавством України встановлено чіткий порядок звернення особи за наданням відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, а також визначено порядок розгляду відповідної заяви.

Як слідує з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявами про надання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII з пакетом документів згідно переліку.

Відповідач не надав до суду відзиву на позовну заяву. Разом з тим, зі змісту наявних у матеріалах справи повідомлення № 1/11402 від 30.08.2025 слідує, що відповідач не заперечує обставин родинного зв`язку між позивачем та його матір`ю ОСОБА_5 , а також наявність у останнього інвалідності ІІ групи, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 №3543-XII є підставою для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Більш того, позивачу вже надавалася відстрочка від призову на цій підставі.

При цьому, зі змісту повідомлення № 1/11402 від 30.08.2025, яке є предметом оскарження, слідує, що Комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 ухвалено рішення про відмову у надані позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з тієї підстави, що наявна інша особа, яка не є військовозобов`язаною та відповідно до закону зобов`язана утримувати особу з інвалідністю.

Водночас, сестра позивача, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідно рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 07 квітня 1997 року в справі № 2- 792/97 залишилась проживати з батьком ОСОБА_3 та з того часу її місцезнаходження не відоме ні матері, ні брату, зв`язку чи контакту, спілкування з нею відсутнє. Інші особи першого ступеня споріднення відсутні.

Враховуючи наведене, позивачем до заяви про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно пункту тринадцятого частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ надано докази того, що він є єдиною особою, хто може здійснювати догляд за матір`ю.

Разом з тим, відповідно до вимог абзацу 1 пункту 60 Порядку №560 комісія здійснює вивчення отриманих заяви та підтвердних документів, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує дані з публічних електронних реєстрів.

Отже, у разі виникнення сумнівів у достовірності наданих заявником документів, які підтверджують право на відстрочку від призову, відповідач має право самостійно звертатись із запитами до відповідних органів державної влади, метою чого є перевірка або спростування права позивача на відстрочку.

Водночас, Комісія ІНФОРМАЦІЯ_3 не здійснювала будь-які запити з цього приводу та не вчиняла будь-які дії з метою перевірки або спростування права позивача на відстрочку.

Відповідачем не надано належні докази подання позивачем недостовірної інформації про склад сім`ї або існування інших осіб, зобов`язаних за законом утримувати матір позивача або піклуватись про неї.

Таким чином, оскільки відмова позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не узгоджується зі вказаними вище вимогами законодавства та обставинами справи, і такі дії вчинені шляхом прийняття відповідного рішення, - суд дійшов висновку, що рішення комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлене протоколом № 31 від 07.08.2025 року щодо скасування відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підлягає скасуванню як протиправне.

Водночас, суд не може перебирати на себе функції суб`єкта владних повноважень (дискреційні повноваження), оскільки саме комісія має здійснити остаточну перевірку відомостей, у тому числі шляхом можливого надіслання запитів до реєстрів (згідно з п. 60 Порядку № 560). В даному випадку зобов`язання судом прийняти конкретне рішення про надання відстрочки було б втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлене протоколом № 31 від 07.08..2025 року щодо скасування відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов`язати комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім грн. 96 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк