Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №420/42034/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/42034/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною дію ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо: повторного взяття на військовий облік ОСОБА_1 на військовий облік, відомості про що внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів 02.10.2025 р.; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 шляхом внесення інформації про визнання його непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку на підставі довідки військово - лікарської комісії №3955 від 03.08.2022 р. та про виключення його з військового обліку.

Ухвалою суду від 23.12.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що згідно довідки ВЛК від 03.08.2022 р. №3955 позивача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 53 а графи II Розкладу хвороб, зазначеного в Додатку 1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони від 14.08.2022 р. №402. 03.08.2022 р. відомості про виключення його з військового обліку було внесено до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , а потім - до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Дані про виключення також були відображені в застосунку «Резерв+» після уточнення ним військово-облікових даних 18.06.2024 р. Як вказав позивач, 02.10.2025 р. у його електронному військово-обліковому документі, у застосунку «Резерв+» з`явилася інформація про те, що він знову перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто його повторно, з невідомої йому причини, взято на військовий облік та він має статус військовозобов`язаного. Як вказав позивач, такі дії відповідача не можуть бути законними, оскільки за відомою позивачу інформацією, його особова картка в ТЦК та СП містилися в картотеці осіб, виключених з військового обліку та він правомірно був виключений з військового обліку військовозобов`язаних на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 на адвокатський запит від 04.11.2025 р. №15277, позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 з 10.06.2022 р., а військово-лікарську комісію нібито не проходив взагалі, що як вказав позивач, не відповідає дійсності, що в даному випадку факт проходження позивачем ВЛК та визнання його непридатним є беззаперечною підставою для виключення його з військового обліку, що підтверджується даними у його тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного.

Таким чином, як зазначив позивач, він не може вважатися військовозобов`язаним громадянином України у розумінні Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», тобто не має статусу військовозобов`язаного, а повторне взяття на військовим облік чинним законодавством України не передбачено.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи, відзив на позовну заяву не надходив.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно з військово-обліковим документом, у застосунку “Резерв+” станом на 02.10.2025, ОСОБА_1 є військовозобов`язаний та з 23.07.2025 перебуває у розшуку, із зазначенням причини - не уточнили дані до 16.07.2024.

Позивач, вказавши, що згідно довідки ВЛК від 03.08.2022 №3955 його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та згідно тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , з 03.08.2022 внесено відомості про виключення з військового обліку, звернувся до суду із цим позовом.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також є загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (надалі - Закон України №2232-XII).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.33 Закону України №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.6 ст.37 Закону України №2232-XII (в редакції, чинні на момент спірних правовідносин) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом; 6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (надалі Порядок №1487).

Відповідно до п.3 Порядку №1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Згідно з п.22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Пунктом 79 Порядку №1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» №1951-VIII від 16.03.2017 (надалі - Закон України №1951-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону України № 951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно зі ст.2 Закону України №1951-VIII основними завданнями Реєстру є, зокрема ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Згідно з ч.ч.8, 9 ст.5 Закону України №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.14 Закону України №1951-VIII ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Статтею 9 Закону України №1951-VIII визначено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

Згідно з ч.4 ст.14 Закону України №1951-VIII надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію.

Відповідно до п.1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа».

Відповідно до п.3 вказаного Порядку №559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно п.4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За аналізом наведених положень, суд приходить висновку, що ведення військового обліку покладається, зокрема, на відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. При цьому, з метою забезпечення ведення військового обліку громадян України функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (надалі Реєстр), органами ведення якого є, зокрема, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку, повинні відповідати відомостям, що містяться в Реєстрі. У разі невідповідності відомостей, зазначених, зокрема у військовому квитку відомостям, що містяться у Реєстрі, для внесення відповідних змін особа звертається із заявою до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Тобто, у разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку відомостям, що містяться у Реєстрі, громадянин України, для внесення відповідних змін, повинен звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку у паперовій формі або в електронній формі. В свою чергу, орган ведення Реєстру зобов`язаний розглянути таку заяву, перевірити відповідність персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним і привести відомості Реєстру у відповідність з персональними даними призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Доводи позивача у даній справі обґрунтовані тим, що позивач не може вважатись військовозобов`язаним громадянином, що підтверджується довідкою ВЛК від 03.08.2022 №3955 і тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_1 .

При цьому, оскільки позивач не звертався до відповідача із заявою про виключення його з військового обліку, як того вимагають положення ст.9 Закону України №1951-VIII та п.4 Порядку №559, що унеможливлює надати оцінку стосовно правомірності дій відповідача в контексті даної справи про наявність/відсутність правових підстав для виключення позивача з військового обліку, оскільки фактично відповідач не відмовив позивачу у вчиненні таких дій, суд не вбачає підстав для визнання протиправними дій щодо повторного взяття на військовий облік позивача.

Враховуючи викладене та те, що питання внесення до Реєстру інформації про визнання позивача непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку на підставі відповідних документів, за відповідною заявою позивача про внесення змін до Реєстру, відноситься до компетенції відповідача, однак в матеріалах справи відсутні відомості про звернення ОСОБА_1 із заявою про внесення виправлення недостовірних відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо перебування його на військовому обліку, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача.

У зв`язку з викладеним, позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною дію ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо: повторного взяття на військовий облік ОСОБА_1 на військовий облік, відомості про що внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів 02.10.2025 р.; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 шляхом внесення інформації про визнання його непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку на підставі довідки військово - лікарської комісії №3955 від 03.08.2022 р. та про виключення його з військового обліку, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

.