Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №420/41232/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/41232/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.12.2025, оформлене протоколом № 49 від 09.12.2025, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання останньому відстрочки на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, подану через ЦНАП Подільського району м. Києва, та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 10.10.2025 є аспірантом денної форми здобуття освіти спеціальності D4 «Публічне управління та адміністрування» ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна академія управління персоналом», здобуття освіти не порушує встановленого Законом України «Про освіту» порядку, що підтверджується довідкою з ЄДЕБО, а також наказом про зарахування. Оскільки позивач є військовозобов?язаним, тобто підлягає призову на військову службу за мобілізацією, на особливий період, незалежно від віку, та є аспірантом, тобто має право на відстрочку, 06.12.2025 через ЦНАП Подільського району м. Києва подав заяву на відстроку, як вбачається з Опису вхідного пакету документів. 10.12.2025 на мобільний телефон позивача прийшло SMS-повідомлення від абонента ОСОБА_2 , яким повідомлено про розгляд заяви та про прийняте рішення– відмову у наданні відстрочки, що підтверджується скріншотом. Пізніше, 10.12.2025 на електронну пошту позивача прийшло повідомлення від відповідача, за № 13940, яким повідомлено наступне: «За результатами розгляду повідомляємо, що протоколом від 09.12.2025 № 49 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні Вам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомляє, що Ви не підлягаєте призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за віком. Позивач вказує, що 07.05.2019р. був зарахований у запас, поставлений на облік військовозобов?язаних, у зв?язку із визнанням останнього непридатним до військової (строкової) служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час, про що йому було видане тимчасове посвідчення військовозобов?язаного серії НОМЕР_1 . Таким чином, з 07.05.2019 позивач набув статусу військовозобов?язаного, оскільки станом на 2019 рік особи, визнані військово-лікарськими комісіями «непридатними у мирний час, обмежено придатними у воєнний час», підлягали зарахуванню на військовий облік як військовозобов`язані відповідно до статті 37 ЗУ «Про військовий обов?язок та військову службу». Позивач зазнчає, що як у ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», так і у підзаконних нормативно-правових актах, йдеться про всіх військовозобов?язаних незалежно від їх віку. Згідно з довідкою ЄДЕБО позивач здобуває вищу освіту– є аспірантом. Окрім цього, послідовність навчання не порушена. Таким чином, позивач має право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, і довів його належними документами (зокрема, довідкою з ЄДЕБО).

Ухвалою від 15.12.2025 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою від 22.12.2025 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання адміністративного позову. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 15.01.2026 року витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 інформацію, чи проходив ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , базову загальновійськову підготовку або базову військову службу, докази на підтвердження проходження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , базової загальновійськової підготовки або базової військової служби, встановивши строк для надання доказів до 22.01.2026 року.

Від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що військовозобов`язані віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку або базову військову службу, не підлягають обов`язковій мобілізації, але можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, виключно за їхньою згодою. Це означає, що такі особи набувають статусу військовозобов`язаних, але не підпадають під загальні мобілізаційні призови віком 18-25 років, і їхнє залучення до військової служби відбувається лише добровільно, з подальшим укладанням контракту. Отже, керуючись діючим законодавством, позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-ХІІ, у зв`язку із тим, що призову під час мобілізації, на особливий період підлягають військовозобов`язані віком від 25 до 60 років.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якій вказано, що ОСОБА_1 ніколи не проходив ані базову загальновійськову підготовку, ані базову військову службу. Також, позивач не проходив строкову військову службу, оскільки ще у 2019 році призовною комісією визнаний непридатним для її проходження. Відповідач помилково вважає, що позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оскільки останній є: (1) військовозобов`язаним, (2) не проходив базової загальновійськової підготовки та базової військової служби. Отже, позивач також має право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зокрема, за п. 1 ч. 3 ст. 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (здобувач вищої освіти, які навчаються за денною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"). Отже, впротокол № 49 від 09.12.2025 Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 є протиправним та його слід скасувати.

За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

06.12.2025 року ОСОБА_1 через ЦНАП Подільського району м. Києва подав до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Згідно повідомлення № 13940 від 10.12.2025 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянуто заяву ОСОБА_1 та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абзацу пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

За результатами розгляду повідомлено, що комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (протокол № 49 від 09 грудня 2025 року) та повідомляє, що він не підлягаєте призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за віком.

Причини відмови:

1. Згідно з діючим законодавством призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період підлягають військовозобов`язані віком від 25 до 60 років.

2. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 додатка 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 (із змінами) він не має права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до отримання результатів перевірки.

Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації.

Пунктом 2 вказаного Указу постановлено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Згідно ст. 1 Закону України “Про оборону України” воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень; особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України “Про правовий режим воєнного стану”.

Відповідно до ст. 1, 2 ЗУ “Про правовий режим воєнного стану” воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу”.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно ст. 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Видами військової служби є, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно ст. 4 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до ст. 22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації врегульована ст. 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також, зокрема, здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.

Згідно п. 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

16 травня 2024 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 560, якою затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок № 560) (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно абзацу 4 пункту 1 Порядку № 560 цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до п. 56 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Згідно п. 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації). Для розгляду питань надання військовозобов`язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов`язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Пункт 58 Порядку № 560 передбачає, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.

Відповідно до п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання. Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних. Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6. Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Таким чином, Порядком № 560 передбачено певний перелік дій, які Комісія повинна вчинити під час здійснення колегіального розгляду отриманих від військовозобов`язаних заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, наслідком яких є прийняття рішення або про задоволення заяви або про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному у встановленій вказаним Порядком формі.

Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», визначені Додатком 5 до Порядку №560.

Зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 2 Додатку 5 до Порядку №560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури, для надання (оформлення) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізацію зобов`язані подати:

- довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів);

- довідку закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров`я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна (для осіб, зарахованих на навчання до інтернатури).

Форма довідки про здобувача освіти за даними єдиної державної електронної бази з питань освіти визначена Додатком 9 до Порядку №560 і в такій довідці зазначається інформація, зокрема, про поточне здобуття освіти військовозобов`язаним, і чи не порушує здобуття такої освіти послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» (на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти).

Отже, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Як зазначено в повідомленні № 13940 від 10.12.2025 року, Комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуто заяву ОСОБА_1 та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абзацу пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

За результатами розгляду повідомлено, що протоколом від 09 грудня 2025 року № 49 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомляє, що він не підлягаєте призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за віком.

Причини відмови:

1. Згідно з діючим законодавством призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період підлягають військовозобов`язані віком від 25 до 60 років.

2. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 додатка 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 (із змінами) він не має права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до отримання результатів перевірки.

Відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов`язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 10-1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" чи базову військову службу. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно записів у військово-обліковому документі № 120220230640383800758, виданому військовозобов`язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі довідки позаштатної постійно діючої комісії ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 № 174 від 03.08.2024, гр. ІІ ст. 30Б – придатний до військової служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони.

При цьому, за наявною інформацією з військово-облікової картки військовозобов`язаного, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , базову загальновійськову підготовку або базову військову службу не проходив, у Збройних Силах України не служив.

Відтак, посилання відповідача як на підставу для відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на те, що згідно з діючим законодавством призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період підлягають військовозобов`язані віком від 25 до 60 років, є безпідставним.

Суд зауважує, що приписами Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не передбачено, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, з підстав визначених ст. 23 вказаного Закону, надається лише після досягнення військовозобов`язаним 25-річного віку, а тому відмова у наданні відстрочки з таких підстав не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Також, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 10.10.2025 року є аспірантом денної форми здобуття освіти спеціальності D4 «Публічне управління та адміністрування» ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна академія управління персоналом».

17.10.2025 року ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна академія управління персоналом», видано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , довідку встановленого зразка № 795160 (тобто за формою, визначеною Порядком №560) про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, в якій у графі (розділі) «На підставі даних, що містять в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», вказано: «Так, не порушує».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.12.2025, оформлене протоколом № 49 від 09.12.2025, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки на військову службу під час мобілізації, на особливий період є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За таких підстав, належним та достатнім способом захисту буде зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання останньому відстрочки на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, подану через ЦНАП Подільського району м. Києва, та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з тим, враховуючи те, що ухвалою від 22.12.2025 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання адміністративного позову, відсутні підстави стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.

Керуючись ст. 143, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.12.2025, оформлене протоколом № 49 від 09.12.2025, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, подану через ЦНАП Подільського району м. Києва, та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Самойлюк Г.П.