Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №420/26199/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/26199/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Позивач звернувся з позовною заявою до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, в якій просить :

- визнати протиправною та скасувати постанову Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформлену протоколом від 05.07.2025 № 2025-0705 0948-3609-3, в частині відомостей про причинний зв`язок захворювань ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути заяву - ОСОБА_1 від 14 травня 2025 року та постановити змінити причинний зв`язок захворювань на такий, що пов`язаний із захистом Батьківщини, на підставі підпункту «д» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008, оскільки під час проходження військової служби захворювання ОСОБА_1 досягли такого розвитку, що зумовили визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 64-а графи ІІ Розкладу хвороб (хвороби хребта).

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначає, що його захворювання виникли у зв`язку з виконанням ним обов`язків військової служби, але у будь-якому випадку саме під час проходження ним військової служби досягли такого розвитку, що призвело до визнання його непридатним до військової служби на підставі статті 64-А графи ІІ Розкладу хвороб, саме тому постанова ВЛК про встановлення причини захворювання, у зв`язку із проходженням військової служби є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідач відзив не надав, ухвалу про відкриття провадження доставлено до електронного кабінету відповідача 12.08.2025 року.

Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом, як визнання позову (ч. 4 ст. 159 КАС України).

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Судом встановлено наступне.

Позивач в період 16.12.2020 року по 28.05.2025 року проходив військову службу в Збройних силах України, є учасником бойових дій згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 27.09.2024 року.

Відповідно до свідоцтва про хворобу госпітальної ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 24.04.2025 року №2025/1-0424-1702-3280-7 встановлено:

12. Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва,

М42.16

Остеохондроз поперекового відділу хребта на рівні L5-S1, спондилолістез L5 1 ступеня, лікований оперативно 06.03.2025 операція спондилодез системою транспедикулярної фіксації на рівні L4-L5-S1 (6 гвинтів) з декомпресією нервових структур у вигляді наявності транспедикулярної фіксації на рівні L4-L5-S1 (6 гвинтів) зі значним порушенням функції хребта.

Захворювання, ТАК, пов`язан(-а/е/і) з проходженням військової служби.

М51.1

Хронічна дискогенна радикулопатія L5-S1 ліворуч зі стійким больовим, м`язово-тонічним синдромами, чутливими розладами, легким парезом лівої ступні з помірним пору функції.;

Захворювання, ТАК, пов`язан(-а/е/і) з проходженням військової служби.

14.05.2025 року позивач через свою представницю подав скаргу на вищезазначену постанову ВЛК до Центральної військово-лікарської комісії.

Постановою Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України від 05.07.2025, оформленою витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України від 05.07.2025 року № 2025-0705-0948-3609, зроблено висновок, що підстав для задоволення вимог адвоката Максимович Світлани Михайлівни згідно заяви від 14.05.2025 щодо перегляду постанови про причинний зв`язок захворювань солдата ОСОБА_1 , за свідоцтвом про хворобу госпітальної ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 24.04.2025 № 2025-0424-1702-3280-7, її відміни або скасування та прийняття іншої постанови про причинний зв`язок захворювань у формулюванні “Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини", на підставі наданих документів, не встановлено. Причинний зв`язок захворювань за свідоцтвом про хворобу госпітальної ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 24.04.2025 № 2025-0424-1702-3280-7 - ЗАЛИШЕНО БЕЗ ЗМІН.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України рішенням по встановленню причинного зв`язку захворювання, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Згідно з частинами 1-2 статті 70 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" від 19 листопада 1992 року №2801-ХІІ військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно із пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Пунктом 1.3 глави 1 розділу І Положення № 402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 глави 1 розділу I Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія; ВЛК регіону.

Згідно із підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 1 розділу I Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, госпітальні ВЛК.

ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (підпункту 2.3.1 пункту 2.3 глави 1 розділу I Положення № 402).

Положеннями підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 1 розділу I Положення № 402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України (абзац п`ятнадцятий підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).

Згідно із підпунктом 2.5.1 пункту 2.6 глави 1 розділу I Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, госпітальні ВЛК.

Згідно підпункту 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

У силу пункту 21.1 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК (пункт 21.2 глави 21 розділу ІІ Положення № 402).

Причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

Згідно із пунктом 21.4 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 при медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов`язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених ТЦК та СП, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми).

Так, згідно пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення) постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:

д) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».

Зазначені у підпунктах «д» та «е» постанови приймаються також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях або в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України.

У позовній заяві позивач вказує на протиправність рішення відповідача щодо встановлення причинного зв`язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) у частині формулювання захворювання позивача, що захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

У цьому контексті варто звернути увагу на постанову від 10.02.2022 у справі № 160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, надавати оцінки діагнозу позивача, у тому числі періоду виникнення захворювань, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16, від 26.02.2025 у справі № 240/13173/22 .

Суд наголошує, що за відсутності порушення процедури прийняття таких висновків, суд не може оцінити неправомірність таких рішень.

Разом з тим, сама процедура проходження медичного обстеження позивачем під час обстеження ВЛК не оскаржується.

Крім того, виявлення захворювання та постановляння діагнозу не може ототожнюватися з періодом виникнення такого захворювання.

Відтак, виявлення захворювання під час служби автоматично не означає, що таке захворювання виникло внаслідок служби у військових частинах та установах чи досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності.

З огляду на вищенаведене, суд позбавлений можливості оцінити причинно-наслідковий зв`язок такого захворювання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.241-246 КАС України, суд

вирішив:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною та скасування постанови – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов

.