Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №400/10749/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 р. № 400/10749/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також – відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та повідомити органи поліції.

Ухвалою від 07.10.2025 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.

Ухвалою від 31.10.2025 року суд передав справу на розгляд до Баштанського районного суду Миколаївської області.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026 року ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою від 20.02.2026 року суд прийняв справу до свого провадження та продовжити її розгляд. Розглядати справу ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України (без виклику сторін у судове засідання).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що позивач не з`явився у зазначений у повістці час до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим направлене звернення до органів Національної поліції про адміністративне затримання та доставлення позивача як порушника правил військового обліку.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач відповідно до відомостей Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 стало відомим під час зупинки як водія від органів поліції, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних і резервістів наявні дані про порушення правил військового обліку як про особу, що порушує мобілізаційне законодавство та підлягає адміністративному затриманню. Роз`яснено, що ТЦК та СП за місцем обліку його розшукує як порушника.

19.09.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 в інтересах військовозобов`язаного ОСОБА_1 направлено адвокатський запит № 1104, в якому просили:

- надати інформацію та копії документів на якій підставі внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення правил військового обліку громадянином ОСОБА_1 ;

- надати роз`яснення у чому полягає його порушення правил військового обліку та

копії документів, які доводять порушення правил військового обліку;

- чи застосовувалися заходи впливу відповідно до ст. 27 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо громадянина ОСОБА_1 , з якої причини?

- у разі виявлення відсутності підстав порушення правил військового обліку чи наявності помилки у реєстрі , виправити інформацію в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів про громадянина ОСОБА_1 та повідомити про вчинення дій.

Адвокатський запит № 1104 направлено засобами електронної пошти на офіційну електронну адресу відповідача, вказаною у довіднику телефонів та електронних адрес на сайті Міністерства оборони України. А також засобами поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА» та ними отриманий.

Як зазначає позивач у позовні заяві доказів порушення правил військового обліку не надано у вигляді складеного протоколу з додатками, постанови про вчинення адміністративного правопорушення за ст.ст. 210,210-1 КУпАП, чи витягу з ЄРДР про порушення мобілізаційного законодавства, а також не надано відповіді про усунення із пункту 13 Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про порушення мобілізаційного законодавства, як визначає зміст цього пункту.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне:

Згідно з ч. 1 та 3 ст. 1 Закон України від 25.03.1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон № 2232) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 33 Закону № 2232 військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною 5 ст. 33 Закону № 2232 встановлено, що персональний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону № 2232 персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

На виконання вимог ч. 5 ст. 33 Закону № 2232 Кабінетом Міністрів України постановою від 30.12.2022 року № 1487 затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок № 1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.03.2017 року № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі – Закон № 1951) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Реєстр) – інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Частиною 1 ст. 2 Закону № 1951 встановлено, що основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

За приписами ч. 8 та 9 ст. 5 Закону № 1951 органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Частиною 1 ст. 6 Закону № 1951 встановлено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 1951 держатель та адміністратори Реєстру, органи адміністрування та ведення Реєстру під час ведення Реєстру забезпечують його захист, зокрема захист цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних, відповідно до цього Закону, законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», "Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частино 2 ст. 6 Закону України від 01.06.2010 року № 2297-VI «Про захист персональних даних» встановлено, що персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону № 1951 персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису сукупності всіх даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.

Статтею 7 Закону № 1951 визначено виключний перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, які можуть бути внесені в Реєстр, а статтею 8 Закону № 1951 службових даних.

Зокрема, п. 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону № 1951 передбачено внесення до Реєстру відомостей про притягнення призовника, військовозобов`язаного та резервіста до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Будь-яких інших відомостей щодо порушення призовником, військовозобов`язаним та резервістом дотримання правил військового обліку, що підлягають внесенню до Реєстру, статтями 7 і 8 Закону № 1951 не передбачено.

Суд зазначає, що диспозиція ст. 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

У військово-обліковому документі, що сформований через мобільний застосунок «Резерв+», відомості про порушення призовником, військовозобов`язаним і резервістом правил військового обліку, зокрема шляхом розміщення інформації про розшук особи територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, можуть відображатися лише в тому випадку, коли до Реєстру стосовно відповідної особи введено дані про її притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, а саме: дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що до повноважень відповідача належить притягнення військовозобов`язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови, а також внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов`язаного до адміністративної відповідальності.

Отже, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів підлягають внесенню дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку.

Доказів притягнення до адміністративної відповідальності позивача за порушення правил військового обліку відповідач суду не надав.

Таким чином, враховуючи, відсутність інформації щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо внесення інформації до Єдиного реєстру інформації стосовно порушення позивачем правил військового обліку є протиправними. Тому необхідно зобов`язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 194, 241 – 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) – задовольнити.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та повідомити органи поліції.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.04.2026 року.

Суддя О.В. Малих