Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №400/13759/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2026 р. № 400/13759/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,

провизнання протиправним та скасування розпорядження від 10.12.2025 року № 1400-0503-8/101657,

До Миколаївського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного правління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) та просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження від 10.12.2025 року № 1400-0503-8/101657.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що зазначене розпорядження є безпідставним, оскільки помилкова виплата коштів відбулась не з вини позивача, а самого відповідача. Так, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 року у справі № 400/1076/24 було задоволено позов та зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру, визначеного в довідках Господарського суду Миколаївської області № 08-30/163-24, № 08-30/168-24, № 08-30/172-24, № 08-30/175-24 від 11 січня 2024 року. В подальшому постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2025 по № 400/1076/24 рішення було скасоване, у задоволенні позову було відмовлено. Тобто, відповідач не дочекавшись набрання рішенням законної сили провів нарахування виплат позивачу і у зв`язку з цим на поточний рахунок позивача було зараховано кошти в сумі 579746 грн. 24 коп. за період з 01.06.2024 по 31.10.2025, які відповідач вважає надлишково зарахованими.

Ухвалою від 24.12.2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного првоадження без повідомлення сторін.

Від відповідача надійшов відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 року у справі № 400/1076/24 було задоволено позов та зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру, визначеного в довідках Господарського суду Миколаївської області № 08-30/163-24, № 08-30/168-24, № 08-30/172-24, № 08-30/175-24 від 11 січня 2024 року. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2025 по № 400/1076/24 було скасовано вказане рішення та прийнято нове, яким відмовлено позивачу у задоволенні позову. Згідно Розпорядження Головного управління від 10.12.2025 року № 1400-0503 8/101657, встановлено наступне. Позивач одержує щомісячне грошове утримання судді у відставці в розмірі 77412 грн 46 коп. на місяць. У зв`язку з перерахунком розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці, на виконання Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2025 у справі № 400/1076/24, на поточний рахунок ОСОБА_1 надлишково зараховано кошти в сумі 579746 грн. 24 коп. за період з 01.06.2024 по 31.10.2025. Враховуючи зазначене, розмір щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 зменшено на 20% щомісяця, починаючи з січня 2026 року до повного погашення надлишково зарахованої суми. Розпорядження вважає правомірним.

Дослідивши докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 року у справі № 400/1076/24 було задоволено позов та зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру, визначеного в довідках Господарського суду Миколаївської області № 08-30/163-24, № 08-30/168-24, № 08-30/172-24, № 08-30/175-24 від 11 січня 2024 року.

Відповідач почав виплачувати позивачу щомісячне грошове утримання з 01.06.2024 року, виходячи з суми 3028 грн мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області подано апеляційну скаргу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2025 по справі № 400/1076/24, суд постановив апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області – задовольнити. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року – скасувати, прийнявши у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

10.12.2025 Головним управлінням було прийнято Розпорядження від 10.12.2025 року № 1400-0503-8/101657, яким встановив, що позивач одержує щомісячне грошове утримання судді у відставці в розмірі 77412 грн 46 коп. на місяць. У зв`язку з перерахунком розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці, на виконання Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2025 у справі № 400/1076/24, на поточний рахунок ОСОБА_1 надлишково зараховано кошти в сумі 579746 грн. 24 коп. за період з 01.06.2024 по 31.10.2025. Тому, розмір щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 зменшено на 20% щомісяця, починаючи з січня 2026 року до повного погашення надлишково зарахованої суми.

Позивач вважаючи протиправним розпорядження відповідача, звернулась з даним позовом до суду.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно частини 1 ст. 50 Закону № 1058 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно зі статтею 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Частиною 1 статті 103 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Крім того, згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення встановлено Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.03 р. № 6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.05.03 р. за № 374/7695 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.14 р. № 25-3) (далі - Порядок № 6-4).

Згідно із пунктом 3 Порядку № 6-4 суми повернення коштів проводиться відповідно до статті 103 Закону №1788-ХІІ пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії

Таким чином, відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов: або зловживання з боку пенсіонера або/та подання страхувальником недостовірних даних.

Тобто законодавством визначено дві самостійні підстави для відшкодування надмірно сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок в залежності від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої надмірної сплати, а саме:

- у випадку зловживань з боку пенсіонера обов`язок відшкодування може бути покладений на нього;

- у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником обов`язок відшкодування надмірно виплачених сум покладається на страхувальника.

Водночас відповідальність може бути покладена на фізичну особу на підставі частини першої статті 50 Закону № 1058-IV, частини першої статті 103 Закону № 1788-ХІІ і статті 1215 Цивільного кодексу України виключно внаслідок зловживання з боку пенсіонера, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями.

Тобто умовою настання вказаної відповідальності є прямий умисел з боку пенсіонера, який призвів до надмірної виплати йому пенсії.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13.11.19 р. у справі № 214/6976/16-а.

Суд встановив, що позивачу було надлишково зараховано відповідачем суму 579746 грн. 24 коп. за період з 01.06.2024 року по 31.10.2025 року, яка утворилася при перерахунку пенсії на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 року у справі № 400/1076/24, яке в подальшому було скасоване постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2025 по справі № 400/1076/24. Тобто, відповідач почав проводити виплати позивачу до набрання рішенням законної сили та до завершення розгляду П`ятим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги.

Відтак, підставою для надмірної виплати позивачу пенсії в розмірі 579746,24 грн. стало не наявність зловживань з боку пенсіонера (позивача) при перерахунку пенсії (довічного грошового утримання судді у відставці), а неправомірні дії самого ж відповідача при перерахунку пенсії (довічного грошового утримання судді у відставці).

Доказів того, що ця переплата була нарахована через подання позивачем недостовірних даних при перерахунку пенсії відповідачем до суду не надано.

Як наслідок, відповідач протиправно прийняв спірне розпорядження про стягнення з позивачки надмірно виплачених сум пенсії (довічного грошового утримання судді у відставці), тому воно підлягає скасуванню.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправним та скасування розпорядження від 10.12.2025 року № 1400-0503-8/101657, задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) від 10.12.2025 року № 1400-0503-8/101657.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. С. Брагар