Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №360/204/26 — Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 квітня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/204/26

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2026 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування при виплаті ОСОБА_1 до складу виплаченої компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 2015 року по 2021 рік включно у кількості 98 (дев`яносто вісім) календарних днів, яка виплачувалась у спірний період на підставі Постанови КМУ №24 від 31.01.2015, Постанови КМУ №18 від 20.01.2016;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій з урахуванням винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, за період з 2015 року по 2021 рік включно у кількості 98 (дев`яносто вісім) календарних днів виходячи із суми грошового забезпечення 20294,88 грн, здійснивши доплату до виплаченої суми при звільненні у розмірі – 24975,13 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, із утриманням військового збору у розмірі 1,5%;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування при виплаті ОСОБА_1 до складу матеріальної допомоги для оздоровлення за період з 2015 року по 2021 рік включно, винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, яка виплачувалась у спірний період на підставі Постанови КМУ №24 від 31.01.2015, Постанови КМУ №18 від 20.01.2016, а також неврахування при виплаті матеріальної допомоги для оздоровлення у 2016, 2017 роках щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалась відповідно до Постанови КМУ №889 від 22.09.2010;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для оздоровлення за період з 2015 року по 2021 рік включно, включивши до її складу винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, а також у 2016, 2017 роках щомісячної додаткової грошової винагороди яка передбачена відповідно до Постанови КМУ №889 від 22.09.2010, здійснивши доплату до раніше виплачених суми у загальному розмірі - 31030,28 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, із утриманням військового збору у розмірі 1,5%;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування при виплаті ОСОБА_1 до складу одноразової грошової допомоги при звільненні винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за повні 12 (дванадцять) років календарної служби із розрахунку 50% останнього місячного грошового забезпечення;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за повні 12 (дванадцять) років календарної служби із розрахунку 50% місячного грошового забезпечення повний розмір якого складає - 20294,88 грн включивши до його складу винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, здійснивши доплату до виплаченої суми при звільненні у розмірі - 43456,38 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, із утриманням військового збору у розмірі 1,5%.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач колишній військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнений в запас Збройних Сил України та виключений зі списків особового складу частини наказом начальника загону від 07 грудня 2021 року № 951-ОС.

12 січня 2026 року звернувся із заявою на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) в якій зазначив, що під час проходження військової служби позивачу було невірно нараховано грошове забезпечення, а саме в період проходження військової служби з січня 2015 року по дату виключення зі списків особового складу частини (07.12.2021) виплата матеріальної допомоги для оздоровлення здійснювалась без врахування винагороди за участь в АТО/ООС та винагороди встановленої Постановою КМУ №889.

Згідно картки грошового забезпечення за 2021 рік було здійснено нарахування та виплату компенсації за невикористану відпустку як учаснику бойових дій у розмірі 41321,47 грн за 98 календарних дня (період з 2015 по 2021), вважає, що при здійсненні нарахування та виплати такої компенсації було безпідставно не включено до розрахунку винагороду за участь в АТО/ООС, яка мала системний характер, тобто входила до складу грошового забезпечення.

В той же час, не вірно нарахована та виплачена одноразова грошова винагороди при звільненні, у розмірі 78312,90 грн, в зв`язку з тим, що вона була розрахована без внесення до останнього місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС.

Відповідач, листом від 19 січня 2026 року повідомив позивача, що за результатами розгляду заяви що надійшла на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 13.01.2026 за № К-117, розмір індексації грошового забезпечення, за вказаний період проходження військової служби, визначено згідно вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України №0.11-5760/0/6/-20-Вих від 02.06.2020 «Про окремі питання індексації грошового забезпечення» та з урахуванням базових місяців, в яких відбувалося підвищення грошових доходів (зростання грошового забезпечення). Виплату винагороди за участь в АТО/ООС з 2016 року встановлює Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом МВС України від 18.03.2016 № 188 (набрання чинності 22.04.2016, в первісній редакції).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції №188 військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО/ООС, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильницького заволодіння зброєю, бойовою технікою, залежно від місця такої участі виплачується винагорода у таких розмірах: в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту (АТО/ООС).

Отже, винагорода військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО/ООС, інших заходах в умовах особливого періоду, виплачена за запитуваний період проходження служби, до складу грошового забезпечення не враховується, оскільки така винагорода не має постійного характеру та її виплата залежить від виконання військовослужбовцем певних завдань.

На підставі викладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 03.02.2026 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

19.02.2026 відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.

Згідно, наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі – начальника загону) від 15.08.2019 №367-ОС «Про особовий склад» позивач прибув для подальшого проходження служби з НОМЕР_2 прикордонного загону, 15.08.2019 та зарахований до списків особового складу та всі види забезпечення.

Наказом начальника загону від 07.12.2021 №951-ОС «Про особовий склад» позивач звільнений з військової служби за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в запас та виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Відповідно до карток грошового забезпечення за 2015-2021 роки позивач під час проходження служби отримував додаткову винагороду, передбачену Постановою 889 та додаткову винагороду за участь в АТО/ООС.

Щодо включення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 до розрахунку допомоги для оздоровлення за 2016-2017 роки.

До складу грошового забезпечення відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 1 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Отже, законом розмір грошової допомоги на оздоровлення визначено у розмірі місячного грошового забезпечення.

При цьому розмір місячного грошового забезпечення цим законом не визначений.

На час нарахування та виплати допомоги для оздоровлення за 2016- 2018 роки діяла Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 №425 (далі - Інструкція 425), яка визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби).

Термін місячне грошове забезпечення визначено в пункті 1.2 Інструкції 425 (на час виникнення спірних правовідносин): «місячне грошове забезпечення – це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія)». Оскільки розмір місячного грошового забезпечення Законом № 2011-ХІІ не встановлений, його визначення Інструкцією 425 не суперечить акту вищої юридичної сили, тому приписи Інструкції 425 на думку відповідача підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Постановою від 22.09.2010 року № 889 Кабінет Міністрів України (далі – Постанова 889) встановлено щомісячну додаткову грошову допомогу для окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів i підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

На час установлення i початку виплата мала виплачуватися військовослужбовцям (крім військовослужбовцям строкової військової служби), які займали посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу Міністерства внутрішніх справ (пункт 1).

Відповідно до п. 2 Постанови 889 Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Надалі до Постанови Кабінету Міністрів України № 889 вносилися зміни, які розширювали перелік категорій військовослужбовців та інших осіб, яким відповідно до п. 1 цієї постанови встановлювалася винагорода.

13.03.2013 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №161, згідно з якою назва i п.1 Постанови 889 викладені в новій редакції. Зокрема, у пункті 1 передбачена виплата винагороди:

1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

3) особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Відповідно до п. 2 Постанови 889, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 № 73 затверджена Інструкція про розміри i порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, положення якої стали застосовуватися з 01.01.2016 року (далі - Інструкція 73). Інструкція 73 визначає порядок та умови виплати щомісячної грошової винагороди, окреслено перелік військовослужбовців, яким вона виплачується, регламентовано повноваження командира (начальника) військової частини (організації, установи) щодо підстав та розміру її виплати. На даний час Інструкція 73 є чинною, її положення не скасовувались та не визнавались судами такими, що суперечать нормативно-правовим актам вищої юридичної сили.

Зокрема, в п. 3 Інструкції (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) наводиться перелік складових грошового забезпечення, з якого має обраховуватися й виплачуватися винагорода, а саме: до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений).

Згідно з п. 5 Інструкції 73, винагорода виплачується як окремий платіж разом (одночасно) з грошовим забезпеченням, а саме: винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби ЗА МИНУЛИЙ МІСЯЦЬ одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць напідставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників.

Пунктом 8 Інструкції 73 встановлено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

Відповідно до положень п. 9 Інструкції 73, начальник (командир) органу Держприкордонслужби за наявності обставин, передбачених у цьому пункті, має право зменшувати розмір винагороди. Таким чином, виходячи зі змісту наведених норм, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена Постановою КМУ № 889, не входить до структури і складу місячного грошового забезпечення військовослужбовців, з якого розраховується допомога для оздоровлення.

Відповідно до п. 3.7. розділу 2 Інструкції 425 військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги (3.7.4) (на час виникнення правовідносин). Таким чином, в Інструкції 425 чітко визначений порядок, з якого має бути обрахована допомога на оздоровлення, зокрема пунктом 3.7 визначено, що розмір допомоги на оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород).

Допомога на оздоровлення є одноразовою виплатою та виплачується тільки один раз на рік, а отже щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення такої допомоги.

Щомісячна додаткова грошова винагорода виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні, оскільки на це прямо вказує пункт 8 Інструкції.

В Інструкції 425 відсутнє посилання на щомісячну додаткову грошову винагороду виплату якої було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» як на складову місячного грошового забезпечення. Додаткова винагорода, передбачена постановою 889 не є ні підвищенням посадового окладу, ні надбавкою, ні доплатою, ні премією.

Щодо включення додаткової грошової винагороди, передбаченої Інструкцію 188 за участь в АТО/ООС до розрахунку допомоги для оздоровлення за 2015-2021 роки, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільненні відповідач зазначив, що до складу грошового забезпечення відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Аналогічні норми містяться в пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 року № 1294 (далі - Постанова КМУ № 1294), яка діяла до 28.02.2018 включно, а також в пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова КМУ № 704), яка набрала чинності з 01.03.2018 року.

Термін місячне грошове забезпечення визначено в пункті 1.2 Інструкції 425 (на час виникнення спірних правовідносин): «місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія)».

В Інструкції 425, Інструкції 558, відсутнє посилання на винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (винагорода АТО/ООС) як на щомісячний додатковий вид грошового забезпечення.

Виплата АТО/ООС з 2015 року встановлює постанова КМУ від 31.01.2015 №24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій», якою установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення. Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Виплату винагороди АТО/ООС з 2016 року встановлює Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом МВС України від 18.03.2016 №188 (набрання чинності 22.04.2016, в первісній редакції), ця Інструкція визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі – військовослужбовці) за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в антитерористичній операції (далі – АТО), інших заходах в умовах особливого періоду.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильницького заволодіння зброєю, бойовою технікою, залежно від місця такої участі виплачується винагорода у таких розмірах: в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту (АТО) – 3500 грн.

Відповідно до пункту 3 Інструкції 188 винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем проходження служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби – на підставі наказів начальників вищого рівня.

В подальшому в Інструкції 188 суттєвих змін не відбувалось, лише до пункту 1 розділу ІІ Інструкції 188 вносились зміни наказами Міністерства внутрішніх справ № 49 від 29.01.2017 - застосовується з 01 січня 2018 року, № 688 від 21.08.2018 - застосовується з 01 травня 2018 року, № 1022 від 06.12.2019 - застосовується з 01 вересня 2019 року, в частині зміни розміру вказаної додаткової винагороди (позивачем розмір виплаченої винагороди не оскаржується).

Дія Постанови КМУ 24 та Інструкції 188 розповсюджується лише на військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення НБО чи в АТО/ООС, тому цей вид винагороди не може входити до складу грошового забезпечення, тому що не має постійний характер. У разі завершення або подальшого проходження військовослужбовцем поза межами проведення АТО/ООС цей винагороди не виплачується. Одноразові види грошового забезпечення є одноразовими виплатами та виплачуються тільки один раз, а отже додаткова грошова винагорода не включається до складу місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення такої допомоги. Додаткова грошова винагорода виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого нараховується матеріальна допомога для оздоровлення.

У постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII далі – Закон №2262), який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячних основних видів грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Мови про необхідність зарахування до складу місячного грошового забезпечення додаткової винагороди за участь АТО/ООС у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17 взагалі не йде.

Верховний суд у постанові від 02.06.2021 у справі № 240/11441/19 під час вирішення питання щодо винагороди АТО, одночасно посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17 (в якій розглядалось питання включення до грошового забезпечення при розрахунку пенсії всіх лише щомісячних основних видів грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.) зазначив:

40. Отже винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва).

Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції, так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира. 41. За таких обставин, винагорода за участь в антитерористичній операції не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ.».

Окрім того, в постанові від 10 травня 2023 року справа № 240/6857/20 Верховний Суд зазначив: «17. Щодо винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, то Верховний Суд у склад Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду постанові від 02.06.2021 у справі № 240/11441/19, відступив від правового висновку, зробленого Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 420/1232/16, постанові від 30.11.2018 у справі № 415/6132/16 та дійшов висновку, що винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування н стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва). Тобто така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі антитерористичній операції, так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира. За таких обставин, винагорода за участь в антитерористичній операції не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до статті 43 Закону № 2262- ХІІ».

Позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на правовий висновок викладений Верховним судом у постанові від 26.04.2024 у справі № 380/1169/20. Справа № 380/1169/20 стосувалась середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. І взагалі не має відношення до складових грошового забезпечення при здійсненні розрахунку одноразових видів грошового забезпечення.

З огляду на те, що спір у справі № 380/1169/20 не є тотожним зі спором у даній справі при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин у даній справі правовий висновок, який викладено у справі № 380/1169/20, не підлягає застосуванню.

Крім того, відповідач зазначив, що наведені позивачем розрахунки є невірними та не можуть бути враховані судом.

Виплата щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат здійснюється при виплаті такого грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат. Тому на даний час відсутній спір, щодо виплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку № 44. У зв`язку з цим, позовна вимога про зобов`язання відповідача виплатити компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44 не може бути задоволена. Щодо оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 % варто зазначити, що підстави для задоволення такої вимоги відсутні, оскільки станом на день розгляду справи відсутні підстави вважати, що оподаткування (у разі задоволення позову) буде проведено за іншою ставкою.

Відповідно п. 5 Інструкції 73 (додаткова винагорода, передбачена Постаново 889), винагорода виплачується як окремий платіж разом (одночасно) з грошовим забезпеченням, а саме: винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників. З урахуванням наведених положень Інструкції стає зрозумілим, що у червні 2015 року додаткова винагорода у розмірі 2973,48 грн. отримана за травень 2015, у липні 2015 року додаткова винагорода у розмірі 768,15 грн отримана за червень і т.д.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

20.02.2026 позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив таке.

Стосовно зарахування до списків частини 15.08.2019 відповідно до наказу №367-ОС в зв`язку з переміщенням з НОМЕР_2 прикордонного загону, таке посилання не спростовує заявлені позовні вимоги, оскільки записом у військовому квитку, послужному списку та навіть у картках про нарахування та виплату грошового забезпечення підтверджується проходження військової служби у Відповідача у 2015-2021 рік, так дійсно був прикомандирований до Військової частини НОМЕР_3 , але це був незначний проміж часу.

До грошового забезпечення військовослужбовців, як розрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема, щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Натомість, додаткова грошова винагорода має щомісячний характер, то підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення у цій справі відсутні.

У пункті 60 постанови від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала: «Зі змісту постанови № 889 слідує, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер».

Позивач обґрунтовує позовні вимоги з посиланням на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, який викладено у Постанові від 06 лютого 2019 року, справа №522/2738/17, в якому зазначено, що отримувана ОСОБА_1 згідно з довідкою про види грошового забезпечення від 28 грудня 2016 року № 3528 щомісячна додаткова грошова винагорода (в сумі 7 659 грн 33 коп.), з якої щомісяця її виплати утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, відтак, розмір призначеної позивачу у листопаді 2013 року пенсії підлягає перерахунку.

Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, в Постанові 26.04.2024 у справі № 380/1169/20, посилаючись на прийняте рішення Великої Палати Верховного Суду, зазначив - 64. Повертаючись до обставин цієї справи Суд констатує, що оскільки протягом усього строку проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 позивачу щомісячно нараховувалась та виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції, то підстави уважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні.

65. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд вважає, що відповідач протиправно не включив до складу грошового забезпечення позивача, з якого йому нараховано компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, винагороду за участь в АТО, а суди попередніх інстанцій, належним чином установивши фактичні обставини справи, дійшли правильного висновку про неправомірність оскаржуваних дій відповідача та, відповідно, наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

Посилання Відповідача з приводу справи № 380/1169/20, а саме що позов стосується компенсації середнього заробітку та не є тотожнім з цією справою, спростовується тим, що позов стосується як раз визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 на день звільнення 27 липня 2018 року компенсації за невикористану додаткову відпустку, передбачену пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2015-2018 роки загальним терміном 56 днів, решта позовних вимог є похідними.

Всі розрахунки, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проведені відповідно до карток мого грошового забезпечення, з урахуванням вимог Інструкцій №73, №188, тобто з включенням до складу грошового забезпечення виплат винагород за минулий місяць. Таким чином посилання Відповідача у відзиві на те що позивач з невідомих підстав зараховує до складу листопада додаткову винагороду у розмірі 6500,00 грн – є не обґрунтовані. Нарахована у грудні винагорода за участь в АТО у загальному розмірі 7967,74 грн є винагорода яка виплачена за 30 днів листопада = 6500 грн та за сім днів грудня = 1467,74/7=209,67 грн за добу, 210*30=6300 (за інструкцією №188 виплата винагороди у місяць становить 6500 грн).

Дослідивши матеріали судової справи у змішаній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , має статус учасника бойових дій, що підтверджується відомостями з паспорту громадянина України НОМЕР_5 , картки фізичної особи – платника податків, посвідчення серії НОМЕР_6 .

У період з 07.06.2010 по 07.12.2021 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , про що свідчать записи у військовому квитку серії НОМЕР_7 , у витязі з послужного списку штаб-сержанта ОСОБА_1 .

Згідно із витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.12.2021 № 951-ОС «Про особовий склад» виключити зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення: 4.2. Штаб-сержанта ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби вищої категорії – начальника групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (тип В) звільненого з військової служби за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в запас, без права носіння військової форми одягу.

Вислуга років станом на 07 грудня 2021 року становить:

Календарна 12 років 06 місяців 00 днів

Пільгова 17 років 03 місяці 00 днів

Всього 29 років 09 місяців 00 днів.

Щорічну основну відпустку за 2021 рік використав у кількості 35 діб.

Провести відрахування із грошового забезпечення за 3 календарних днів відпустки, що був використаний в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовців в 2021 році.

Матеріальну допомогу на оздоровлення за 2021 рік не отримував.

Остаточною датою закінчення проходження військової служби вважати 07 грудня 2021 року.

Гідний премії з 01 грудня по 07 грудня 2021 року у розмірі встановлених відсотків посадового окладу.

Гідний надбавки з 01 грудня по 07 грудня 2021 року за особливості проходження служби у відсотках від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислуги років.

Виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 12 повних календарних років служби.

Виплатити грошову компенсацію за додаткову відпустку як учаснику бойових дій, за 2015 рік у кількості 14 діб, за 2016 рік у кількості 14 діб, за 2017 рік у кількості 14 діб, за 2018 рік у кількості 14 діб, за 2019 рік у кількості 14 діб, за 2020 рік у кількості 14 діб, за 2021 рік у кількості 14 діб.

Відповідно до статті 26-2 Закону України зарахувати штаб-сержанта ОСОБА_1 до військового оперативного резерву першої черги ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) та призначити на посаду інспектора прикордонної служби вищої категорії – начальника групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (тип В).

Направити на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Листом від 24.01.2024 № 09/681-24-Вих. відповідачем надано адвокату В.Єрьоміній на адвокатський запит в інтересах громадянина ОСОБА_2 , що надійшов на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 18.01.2024 за вх. №607-24-Вх, зазначивши, що розмір індексації грошового забезпечення за вказаний період проходження військової служби, визначено згідно вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.06.2020 №0.11-5760/0/6/-20-Вих «Про окремі питання індексації грошового забезпечення» та з урахуванням базових місяців, в яких відбувалося підвищення грошових доходів (зростання грошового забезпечення). Здійснення НОМЕР_8 прикордонним загоном розрахунку індексації грошового забезпечення зазначеному військовослужбовцю в період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з використанням січня 2008 року як базового місяця для її обрахунку не було передбачено вищезазначеними нормативно-правовими актами. Надано особисті картки грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день виключення із списків військової частини з інформацією про суми нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_3 .

12.01.2026 ОСОБА_4 звернувся до відповідача із заявою, в якій зазначив, що Під час проходження військової служби мені було невірно нараховано грошове забезпечення, а саме в період проходження військової служби з січня 2015 року по дату виключення зі списків особового складу частини (07.12.2021) виплата матеріальної допомоги для оздоровлення здійснювалась без врахування винагороди за участь в АТО/ООС та винагороди встановленої Постановою КМУ №889. Згідно картки мого грошового забезпечення за 2021 рік було здійснено нарахування та виплату компенсації за невикористану відпустку як учаснику бойових дій у розмірі 41321,47 грн за 98 календарних дня (період з 2015 по 2021), вважаю, що при здійсненні нарахування та виплати такої компенсації було безпідставно не включено до розрахунку винагороду за участь в АТО/ООС, яка мала системний характер, тобто входила до складу мого грошового забезпечення. В той же час, не вірно нарахована та виплачена одноразова грошова винагороди при звільненні, у розмірі 78312,90 грн, в зв`язку з тим, що вона була розрахована без внесення до останнього місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС, та просив надати вказівку відповідним посадовим особам щодо здійснення перерахунку мого грошового забезпечення за спірний період та здійснити виплату заборгованості за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 (перебування на грошовому забезпеченні) з 01.01.2015 по 07.12.2021 включно.

Листом від 14.01.2026 вих. № 04.4/К-19/15 відповідачем надіслано позивачу копію картки грошового забезпечення за 2015 рік.

Листом від 19.01.2026 вих. №09/К-117/209 відповідач надав відповідь на заяву позивача, зазначивши, що виплату винагороди за участь в АТО/ООС з 2016 року встановлює Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом МВС України від 18.03.2016 № 188 (набрання чинності 22.04.2016, в первісній редакції). Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції №188 військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО/ООС, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильницького заволодіння зброєю, бойовою технікою, залежно від місця такої участі виплачується винагорода у таких розмірах: в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту (АТО/ООС). Отже, винагорода військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО/ООС, інших заходах в умовах особливого періоду, виплачена Вам за запитуваний період проходження служби, до складу грошового забезпечення не враховується, оскільки така винагорода не має постійного характеру та її виплата залежить від виконання військовослужбовцем певних завдань.

Відповідно до особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2015-2021 роки та архівних відомостей за 2015-2021 роки позивачу у межах спірних правовідносин виплачено:

1) у 2015 році: допомога для оздоровлення у червні за червень 2015 року в розмірі 3840,75 грн, винагорода АТО всього у розмірі 38308,38 грн, а саме: у лютому – травні 2015 року – по 3840,75 грн, у червні 2015 року – 2973,48 грн, у липні 2015 року – 768,15 грн, у серпні – грудні 2015 року – по 3840,75 грн;

2) у 2016 році: допомога для оздоровлення у квітні за квітень 2016 року в розмірі 4824,38 грн, винагорода АТО всього у розмірі 16723,07 грн, а саме: у січні 2016 року – 3840,75 грн, у лютому 2016 року – 1617,82 грн, у березні 2016 року – 1625,80 грн, у квітні – липні 2016 року – по 1200,00 грн, у серпні 2016 року – 541,93 грн, у вересні 2016 року – 696,77 грн, у жовтні – грудні 2016 року – по 1200,00 грн;

винагорода ПКМУ 889 всього у розмірі 32266,63 грн, а саме: у лютому 2016 року – 2507,63 грн, у березні – травні 2016 року – по 2894,63 грн, у червні – грудні 2016 року – по 3010,73 грн;

3) у 2017 році: допомога для оздоровлення у квітні за квітень 2017 року в розмірі 5017,88 грн, винагорода АТО всього у розмірі 1200,00 грн, а саме у січні 2017 року – 1200,00 грн;

винагорода ПКМУ 889 всього у розмірі 36128,76 грн, а саме: у січні – грудні 2018 року – по 3010,73 грн;

4) у 2018 році: допомога для оздоровлення у квітні за квітень 2018 року в розмірі 8194,00 грн, винагорода (2 лінія) всього у розмірі 44600,00 грн, а саме: у січні 2018 року – 3500,00 грн, у лютому – травні 2018 року – по 4500,00 грн, у липні 2018 року – 600,00 грн, у серпні – грудні 2018 року – по 4500,00 грн;

винагорода ПКМУ 889 всього у розмірі 6071,64 грн, а саме: у січні 2018 року – 3010,73 грн, у лютому 2018 року – 3010,73 грн, у березні 2018 року – 50,18 грн;

5) у 2019 році: допомога для оздоровлення у серпні за серпень 2019 року в розмірі 11169,05 грн, винагорода (2 лінія) всього у розмірі 50167,74 грн, а саме: у січні 2019 року – 4500,00 грн, у лютому 2019 року – 2032,26 грн, у березні – червні 2019 року – по 4500,00 грн, у липні 2019 року – 3150,00 грн, у серпні 2019 року – 1306,45 грн, у вересні 2019 року – 3629,03 грн, у жовтні 2019 року – 3150,00 грн, у листопаді 2019 року – 4500,00 грн, у грудні 2019 року – 9900,00 грн;

6) у 2020 році: допомога для оздоровлення у грудні за грудень 2020 року в розмірі 13089,25 грн; винагорода (2 лінія) всього у розмірі 56683,99 грн, а саме: у січні 2020 року – 6500,00 грн, у лютому 2020 року – 2935,48 грн, у березні 2020 року – 3810,34 грн, у травні 2020 року – 2382,33 грн, у червні 2020 року – 6500,00 грн, у липні 2020 року – 5200,00 грн, у серпні 2020 року – 3354,84 грн, у вересні – жовтні 2020 року – по 6500,00 грн, у грудні 2020 року – 13000,00 грн;

7) у 2021 році: допомога для оздоровлення у грудні за грудень 2021 року в розмірі 13052,15 грн; винагорода (2 лінія) всього у розмірі 63588,17 грн, а саме: у січні 2021 року – 6500,00 грн, у лютому 2021 року – 3983,87 грн, у березні 2021 року – 6500,00 грн, у квітні 2021 року – 5032,26 грн, у травні 2021 року – 3250,00 грн, у червні 2021 року – 6500,00 грн, у липні 2021 року – 4983,33 грн, у серпні 2021 року – 2516,13 грн, у вересні – жовтні 2021 року – по 6500,00 грн, у листопаді 2021 року – 3354,84 грн, у грудні 2021 року – 7967,74 грн;

компенсація за невикористані відпустки – у грудні 2021 року в розмірі 41321,47 грн;

одноразова грошова допомога при звільненні – у грудні 2021 року в розмірі 78312,90 грн.

Згідно із довідкою розрахунком від 18.02.2026 № 148 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік, одноразової допомоги при звільненні, компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій ОСОБА_1 :

- компенсація в розмірі 41321,47 грн за невикористані відпустки УБД 2021 рік у кількості 95 днів, одноразова грошова допомога при звільненні в розмірі 78312,90 грн у 2021 році, матеріальна допомога для оздоровлення за 2021 рік у розмірі 13052,15 грн розраховані із таких складових грошового забезпечення: посадовий оклад 3440,00 грн, військове звання 950,00 грн, вислуга років 1536,50 грн, надбавка ОПС 2963,25 грн, премія 3474,40 грн, додаткова премія 688,00 грн, всього 13052,15 грн;

- матеріальна допомога для оздоровлення за 2020 рік у розмірі 13089,25 грн розрахована із таких складових грошового забезпечення: посадовий оклад – 3260,00 грн, військове звання – 950,00 грн, вислуга років – 1473,50 грн, надбавка ОПС – 2841,75 грн, премія – 3912,00 грн, додаткова премія 652,00 грн, всього – 13089,25 грн;

- матеріальна допомога для оздоровлення за 2019 рік у розмірі 11169,05 грн розрахована із таких складових грошового забезпечення: посадовий оклад 3080,00 грн, військове звання 950,00 грн, вислуга років 1410,50 грн, надбавка ОПС 1632,45 грн, премія 3388,00 грн, додаткова премія 616,00 грн, надбавка за кваліфікацію 92,40 грн, всього 11169,05 грн;

- матеріальна допомога для оздоровлення за 2018 рік у розмірі 8194,00 грн розрахована із таких складових грошового забезпечення: посадовий оклад 2820,00 грн, військове звання 880,00 грн, вислуга років 1110,00 грн, надбавка за кваліфікацію 84,60 грн, премія 3299,40 грн, всього 8194,00 грн;

- матеріальна допомога для оздоровлення за 2017 рік у розмірі 5017,88 грн розрахована із таких складових грошового забезпечення: посадовий оклад 645,00 грн, військове звання 55,00 грн, вислуга років 140,00 грн, надбавка за ОУС – ризик життя 96,75 грн, надбавка ВОВЗ 840,00 грн, надбавка за кваліфікацію 16,13 грн, премія 3225,00 грн, всього 5017,88 грн;

- матеріальна допомога для оздоровлення за 2016 рік у розмірі 4824,38 грн розрахована із таких складових грошового забезпечення: посадовий оклад 645,00 грн, військове звання 55,00 грн, вислуга років 140,00 грн, надбавка за ОУС – ризик життя 96,75 грн, надбавка ВОВЗ 840,00 грн, надбавка за кваліфікацію 16,13 грн, премія 3031,50 грн, всього 4824,38 грн;

- матеріальна допомога для оздоровлення за 2015 рік у розмірі 3840,75 грн розрахована із таких складових грошового забезпечення: посадовий оклад 645,00 грн, військове звання 55,00 грн, вислуга років 140,00 грн, надбавка за ОУС – ризик життя 96,75 грн, надбавка ВОВЗ 840,00 грн, премія 2064,00 грн, всього 3840,75 грн.

Отже, при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні не врахована у складі місячного грошового забезпечення грошова винагорода за участь в АТО / ООС, а у 2016-2017 роках при нарахуванні та виплаті грошової допомоги на оздоровлення ще й щомісячна додаткова грошова винагорода, що не заперечується відповідачем.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, посилаючись на своє ж Рішення від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, зауважив, що «служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов`язані з постійним ризиком для життя і здоров`я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Частина п`ята статті 17 Конституції України покладає на державу обов`язки щодо соціального захисту не тільки таких громадян, а й членів їхніх сімей. Конституційний Суд України вважає, що ці положення поширюються і на службу в Збройних Силах України, Військово-Морських Силах України, в органах Служби безпеки України, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо».

У частині першій статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон № 2232) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Положеннями частини четвертої статті 2 Закону № 2232 визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

У абзаці першому частини третьої статті 24 Закону № 2232 визначено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із пунктами другим-третім статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова № 1294), яка була чинною до 1 березня 2018 року, було установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи) (абзац перший пункту 2 Постанови № 1294).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова № 704), яка є чинною з 1 березня 2018 року, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи) (абзац перший пункту 3 Постанови № 704).

Підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року № 425 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 року за № 537/15228, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (була чиною до 10 серпня 2018 року).

Абзацом першим пункту 1.1 розділу І «Загальні положення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року № 425 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 року за № 537/15228 (далі – Інструкція № 425), яка була чинною до 10 серпня 2018 року, було передбачено, що ця Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби).

За приписами пункту 1.2 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 425 грошове забезпечення - це гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення;

місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.

До складу місячного грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія);

штатна посада - посада, визначена у штаті органу Держприкордонслужби, статус якої визначається встановленим за нею найвищим військовим званням і посадовим окладом.

Згідно із підпунктами 3.7.1 - 3.7.2 пункту 3.7 «Допомога для оздоровлення» розділу ІІІ «Додаткові види грошового забезпечення» Інструкції № 425 військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникові (командирові) - на підставі наказу вищого начальника (командира) із зазначенням у ньому розміру допомоги. Особам офіцерського складу, прийнятим на військову службу із запасу, та військовослужбовцям, прийнятим на військову службу за контрактом, допомога для оздоровлення перший раз надається в календарному році, у якому вони стали до виконання обов`язків за посадами, на які призначені.

Відповідно до підпункту 3.7.4 пункту 3.7 «Допомога для оздоровлення» розділу ІІІ «Додаткові види грошового забезпечення» Інструкції № 425 розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги. Військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, та тим, які на день підписання наказу про надання цієї допомоги звільнені з посад, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається допомога для оздоровлення, уключаються оклад за військовим званням, посадовий оклад та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород), з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами, що ними займалися.

Отже, розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», яка була чинна до 1 березня 2018 року, установлено щомісячну додаткову грошову винагороду:

1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення (підпункт 1 пункту 1 Постанови № 889);

військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення (підпункт 5 пункту 1 Постанови № 889).

Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовцям Державної прикордонної служби України як складова грошового забезпечення виплачувалась до 1 березня 2018 року.

До 1 січня 2016 року порядок та умови виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України щомісячної додаткової грошової винагороди визначала Інструкція про розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Морської охорони та льотного складу Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Адміністрації державної прикордонної служби України від 17 вересня 2012 року № 731 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 3 жовтня 2012 року за № 1684/21996 (далі – Інструкція № 713).

За приписами пунктів 1.2, 1.3 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 731 Щомісячна додаткова грошова винагорода (далі - винагорода) виплачується у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі Адміністрації Держприкордонслужби України та органу Державної прикордонної служби України (далі - орган Держприкордонслужби). Винагорода виплачується за місцем штатної служби військовослужбовцям загонів Морської охорони та їх структурних підрозділів за поточний місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць, а військовослужбовцям льотного складу за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) органу Держприкордонслужби, командирам (начальникам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів старших командирів (начальників) органів Держприкордонслужби із зазначенням у ньому розміру винагороди. Підставою для видання наказу командира (начальника) органу Держприкордонслужби про виплату винагороди військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу, є витяги з журналів хронометражу польотів або копії польотних листів про здійснення польотів за планами застосування авіації в охороні державного кордону та виключної (морської) економічної зони у складі екіпажів літаків, вертольотів.

Згідно із пунктом 1.4 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 731 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

З 1 січня 2016 року порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці) та займають посади в Держприкордонслужбі, регіональних управліннях Держприкордонслужби, в загонах морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), в розвідувальному органі Держприкордонслужби, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Держприкордонслужби (далі - органи Держприкордонслужби), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода) визначала Інструкція про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 2 лютого 2016 року № 73 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 217/28347 (далі – Інструкція № 73, яка була чинною до 1 березня 2018 року).

Відповідно до пункту 2 Інструкції № 73 виплата винагороди здійснюється в таких розмірах й таким військовослужбовцям:

1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення:

військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах;

військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Держприкордонслужби;

2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

Розміри винагороди для органів Держприкордонслужби з урахуванням виконання покладених завдань, особливостей умов проходження служби військовослужбовцями встановлюються наказами Адміністрації Держприкордонслужби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Держприкордонслужби у Державному бюджеті України на відповідний рік.

Згідно із пунктом 3 Інструкції № 73 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений).

Виплата винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов`язків за посадами (але не раніше дня видання наказу про призначення), і до дня їх звільнення від виконання обов`язків за посадами включно (у тому числі й у разі тимчасового виконання обов`язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних начальників (командирів)) (абзац перший пункту 5 Інструкції № 73).

У пункті 6 Інструкції № 73 зазначено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників.

Відповідно до пункту 8 Інструкції № 73 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2021 року у справі № 825/997/17 зазначила:

«57. Велика Палата Верховного Суду системно тлумачить викладені правові норми та звертає увагу на те, що структура грошового забезпечення військовослужбовців визначена законом, а тому не може бути звужена нормами підзаконних нормативно-правових актів.

58. Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019року у справі № 522/2738/17, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

59. 22 вересня 2010 року Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади прийняв постанову, якою з 01 жовтня 2010 року установив щомісячну додаткову грошову винагороду. Як слідує зі змісту подальших змін до цієї постанови, перелік військовослужбовців та інших осіб, яким відповідно до пункту 1 цієї постанови встановлювалася винагорода, розширено.

60. Зі змісту постанови № 889 слідує, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.

61. Віднесення зазначеної винагороди до щомісячних видів грошового забезпечення також підтверджено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17.

Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що склад учасників справи, а також предмет позовних вимог у зазначеній справі та справі, що розглядається, не є аналогічними, що, своєю чергою, зумовило необхідність вирішення правового питання та розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 825/997/17.

62. Відповідно до змісту Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014року № 671 (у редакції, чинній на час затвердження Інструкції № 550), одним з основних завдань Міністерства оборони України як центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, було встановлення порядку грошового забезпечення.

63. Зазначене повноваження Міністерства оборони України корелює із пунктами 1 інструкцій № 550 та 595.

64. Водночас Велика Палата Верховного Суду наголошує, що встановлення підзаконним нормативно правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої винагороди, встановленого актом вищої юридичної сили.

65. Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.

66. Враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, застосуванню підлягають норми Закону № 2011-ХІІ та постанови № 889, а не інструкцій № 595 та 550.

67. Нормами Закону № 2011-ХІІ також встановлено право військовослужбовців на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

68. З наведених вище мотивів до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми Інструкції № 260 в частині обмеження включення до грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, щомісячної додаткової грошової винагороди.

69. Відтак щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.

70. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом України в постановах від 04листопада 2014 року у справі № 21-473а14, від 03 березня 2015 року у справі №21-32а15 та від 19 травня 2015 року у справі № 21-466а15.

71. Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду повторює, що незалежно від того, чи перераховані всі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17).».

Судом установлено, що позивачу у квітні за квітень 2016 року виплачено грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 4824,38 грн, до складу якої не увійшла щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 2894,63 грн за квітень 2016 року; у квітні за квітень 2017 року виплачено грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 5017,88 грн, до складу якої не увійшла щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 2894,63 грн за квітень 2017 року.

Отже, позовні вимоги в цій частині належать до задоволення.

Також суд зазначає, що у 2018 році грошова допомога на оздоровлення виплачена у квітні 2018 року за квітень 2018 року, щомісячна додаткова грошова винагорода з березня 2018 року вже не нараховувалась, тому правомірно не включена до розрахунку грошової допомоги на оздоровлення.

Щодо позовних вимог про перерахунок компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій, матеріальної допомоги для оздоровлення за 2015-2021 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням винагороди АТО / ООС, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

Згідно з пунктом восьмим статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України. У разі якщо Законом України «Про відпустки» або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.

Абзацами першим-другим пункту чотирнадцятого статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ закріплено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті за кожний повний місяць служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів, їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені пунктами 1 та 4 цієї статті.

У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей (абзац третій пункту чотирнадцятого статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Відповідно до абзацу першого пункту 2 статті 15 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України «Про розвідку», а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Згідно із пунктом 3 статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім`ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій», яка діяла у період з 3 лютого 2015 року до 20 січня 2016 року (далі - Постанова № 24), установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення (абзац 1);

розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень (абзац другий);

винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва) (абзац третій).

Постанова № 24 втратила чинність з 21 січня 2016 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» (далі - Постанова № 18 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка набрала чинності з 21 січня 2016 року та пунктом 1 якої було установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень. Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (у редакції, чинній на дату прийняття постанови).

На виконання положень Постанови № 18 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2016 року № 188, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 березня 2016 року за № 488/28618, затверджено Інструкцією про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - Інструкція № 188 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктом 1 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 188:

ця Інструкція визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі – військовослужбовці) за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в антитерористичній операції (далі – АТО), інших заходах в умовах особливого періоду (у редакції, чинній до 30 квітня 2018 року);

ця Інструкція визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі – військовослужбовці) за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (далі - заходи із забезпечення НБО) чи в антитерористичній операції (далі – АТО), інших заходах в умовах особливого періоду (у редакції, чинній з 1 травня 2018 року).

У пункті 3 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 188 закріплено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем проходження служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби – на підставі наказів начальників вищого рівня.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Виплата винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» Інструкції № 188 (у редакції, чинній до 30 квітня 2018 року) військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильницького заволодіння зброєю, бойовою технікою, залежно від місця такої участі виплачується винагорода у таких розмірах:

на контрольних постах, контрольних пунктах в`їзду-виїзду, в акваторії Азовського моря в межах Донецької області та інших об`єктах (у тому числі військовослужбовцям оперативно-розшукових, розвідувальних підрозділів, підрозділів внутрішньої та власної безпеки Держприкордонслужби, закріплених в установленому порядку за ділянками відповідальності), які знаходяться на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону, – 4200 грн;

в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту (АТО) – 1200 грн.

Військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення НБО чи в АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильницького заволодіння зброєю, бойовою технікою, залежно від місця такої участі виплачується винагорода у таких розмірах:

в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту (АТО) – 3500 грн (абзаци перший, третій пункту 1 розділу ІІ «Виплата винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» Інструкції № 188 (у редакції, чинній з 1 квітня 2017 року);

в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту (АТО) – 4500 грн (абзац третій пункту 1 розділу ІІ «Виплата винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» Інструкції № 188 (у редакції, чинній з 1 січня 2018 року).

Військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення НБО чи в АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильницького заволодіння зброєю, бойовою технікою, залежно від місця такої участі виплачується винагорода у таких розмірах:

в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту (АТО), проведення заходів із забезпечення НБО – 4500 грн (абзаци перший, третій пункту 1 розділу ІІ «Виплата винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» Інструкції № 188 (у редакції, чинній з 1 травня 2018 року).

в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту (АТО), проведення заходів із забезпечення НБО – 6500 грн (абзаци перший, третій пункту 1 розділу ІІ «Виплата винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» Інструкції № 188 (у редакції, чинній з 1 вересня 2019 року).

У пункті 2 розділу ІІ «Виплата винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» Інструкції № 188 визначено, що:

військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до проведення АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО; перебувають у районі проведення АТО. Підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовця в АТО є витяг із наказу органу військового управління (штабу АТО) про включення (виключення) його до (зі) складу сил та засобів, що беруть безпосередню участь в АТО (у редакції, чинній до 30 квітня 2018 року);

військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь у воєнних конфліктах, АТО, заходах із забезпечення НБО, інших заходах в умовах особливого періоду, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до участі у воєнних конфліктах, проведенні АТО, заходах із забезпечення НБО, інших заходах в умовах особливого періоду; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО, ООШ, штабу оперативно-тактичного угруповання; перебувають у районі воєнного конфлікту, АТО, проведення заходів із забезпечення НБО, інших заходів в умовах особливого періоду. Підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовця у воєнних конфліктах, АТО, заходах із забезпечення НБО, інших заходах в умовах особливого періоду є витяг із наказу органу військового управління (штабу АТО, ООШ, штабу оперативно-тактичного угруповання) про включення (виключення) його до (зі) складу сил та засобів, що беруть безпосередню участь у зазначених заходах (у редакції, чинній з 1 травня 2018 року).

За приписами пункту 7 розділу ІІ «Виплата винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» Інструкції № 188 (у редакції, чинній до 30 квітня 2018 року) безпосередня участь військовослужбовців у здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні (лінії зіткнення) в районі проведення АТО та відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою підтверджується: записом у журналі службово-бойових дій (книзі прикордонної служби) прикордонного підрозділу; бойовим донесенням та рапортом керівника прикордонного підрозділу, який виконував завдання.

Крім того, підтвердними документами є:

бойовий наказ начальника органу Держприкордонслужби для виконання поставлених завдань з охорони об`єктів;

постова відомість під час охорони об`єкта (журнал службово-бойових дій), книга прикордонної служби прикордонного підрозділу.

Згідно із пунктом 7 розділу ІІ «Виплата винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» Інструкції № 188 (у редакції, чинній з 1 травня 2018 року) безпосередня участь військовослужбовців у здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні (лінії зіткнення) в районі воєнного конфлікту, проведення АТО, заходів із забезпечення НБО та відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою підтверджується записом у журналі службово-бойових дій (книзі прикордонної служби, навігаційно-вахтовому журналі) прикордонного підрозділу; бойовим донесенням та рапортом керівника прикордонного підрозділу, який виконував завдання.

Крім того, підтвердними документами є:

бойовий наказ начальника органу Держприкордонслужби для виконання поставлених завдань з охорони об`єктів;

постова відомість під час охорони об`єкта (журнал службово-бойових дій), книга прикордонної служби, навігаційно-вахтовий журнал прикордонного підрозділу.

Для військовослужбовців розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби підтвердними документами є:

рапорт керівника підрозділу розвідувального органу;

посвідчення про відрядження з відмітками про дату вибуття у відрядження, прибуття до населеного пункту призначення, вибуття з нього і прибуття до місця служби;

інші документи, якими підтверджується направлення військовослужбовця розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби для участі у проведенні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі проведення АТО, заходів із забезпечення НБО, інших заходів в умовах особливого періоду, що визначаються керівником розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІ «Виплата винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» Інструкції № 188 (у редакції, чинній до 30 квітня 2018 року) винагорода виплачується пропорційно часу участі в АТО чи у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах начальників органів Держприкордонслужби. Підготовка проектів наказів про розмір винагороди покладається на штаб органу Держприкордонслужби. У наказах окремо вказуються військовослужбовці (із зазначенням посади, прізвища, ім`я та по батькові), які евакуйовані унаслідок поранень (контузії, каліцтва), психічних та поведінкових розладів до закладів охорони здоров`я, а також такі, що зникли безвісти, захоплені в полон або заручниками (щомісяця протягом усього періоду, за який їм зберігаються виплати грошового забезпечення).

Винагорода виплачується пропорційно часу участі в АТО, заходах із забезпечення НБО чи у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах начальників органів Держприкордонслужби. Підготовка проектів наказів про розмір винагороди покладається на штаб органу Держприкордонслужби. У наказах окремо вказуються військовослужбовці (із зазначенням посади, прізвища, ім`я та по батькові), які евакуйовані унаслідок поранень (контузії, каліцтва), психічних та поведінкових розладів до закладів охорони здоров`я, а також такі, що зникли безвісти, захоплені в полон або заручниками (щомісяця протягом усього періоду, за який їм зберігаються виплати грошового забезпечення) (пункт 9 розділу ІІ «Виплата винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» Інструкції № 188 (у редакції, чинній з 1 травня 2018 року).

На час нарахування та виплати допомоги для оздоровлення у 2015-2018 роки діяла Інструкції № 425, норми якої судом наведені вище.

Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначала Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за № 854/32306 (далі - Інструкція № 558 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка застосовується з 1 березня 2018 року.

Відповідно до пункту 2 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 558 у цій Інструкції термін «грошове забезпечення» означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).

Пунктами 1, 2 глави 7 «Допомога для оздоровлення» розділу IV «Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення» військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення. Допомога надається військовослужбовцям за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникові (командирові) - на підставі наказу начальника вищого рівня із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Відповідно до пункту 3 глави 7 «Допомога для оздоровлення» розділу IV «Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення» особам офіцерського складу, прийнятим на військову службу за контрактом, а також призваним на військову службу за призовом або на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, громадянам, яких прийнято на військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу, а також призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період допомога для оздоровлення надається в разі, якщо в році її отримання військовослужбовець має право на щорічну основну відпустку незалежно від її тривалості.

Розмір допомоги визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород), які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги (абзац перший пункту 5 глави 7 «Допомога для оздоровлення» розділу IV «Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення»).

За приписами пунктів 3-5 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 558 грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату. За службу понад установлений службовий час, у дні відпочинку, святкові, вихідні та неробочі дні грошове забезпечення військовослужбовцям додатково не виплачується. Розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний місяць, а за декілька днів, визначається, ураховуючи кількість календарних днів у цьому місяці.

Відповідно до пункту 6 глави 8 «Виплати, що здійснюються військовослужбовцям у разі звільнення їх з військової служби» розділу V «Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям залежно від умов проходження служби» Інструкції № 558:

у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей;

виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу;

грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Згідно із пунктом 1 глави 9 «Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби» розділу V «Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям залежно від умов проходження служби» Інструкції № 558 Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу жінкою-військовослужбовцем, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше (у цьому та інших пунктах цієї глави мається на увазі наявність календарної вислуги років).

Відповідно до пункту 6 глави 9 «Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби» розділу V «Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям залежно від умов проходження служби» Інструкції № 558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які в разі звільнення з військової служби мають право на отримання одноразової грошової допомоги, до їх грошового забезпечення, з якого нараховується ця одноразова грошова допомога, включаються:

1) для військовослужбовців, що звільняються з посад, на які вони були призначені, - посадовий оклад, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород);

2) для військовослужбовців, які на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних начальників (командирів), і тих, які до дня звільнення з військової служби були звільнені з посад (у тому числі у зв`язку зі скороченням штатних посад), - посадовий оклад, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород), які вони отримували відповідно до законодавства за останніми штатними посадами, з урахуванням змін у вислузі років і нормах грошового забезпечення, у тому числі зміни розмірів посадових окладів та окладу за військовим званням;

3) для військовослужбовців, яких відсторонено від посад відповідно до Кримінального процесуального кодексу України або яких відсторонено від виконання службових повноважень у зв`язку зі складанням щодо них протоколу про адміністративне корупційне правопорушення, - оклад за військовим званням і надбавка за вислугу років.

У разі скасування відсторонення від посади, ухвалення виправдувального вироку суду, закриття кримінального провадження (за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю в діянні складу злочину чи недоведеністю участі обвинуваченого в учиненні злочину чи недоведення винуватості особи в суді) або закриття провадження у справі про адміністративне корупційне правопорушення, у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення здійснюється перерахунок раніше виплаченої одноразової грошової допомоги за нормами, визначеними підпунктом 2 цього пункту.

Аналізуючи вищезазначені нормативно-правові акти можна дійти висновку, що під час обрахунку матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані відпустки як учаснику бойових дій та одноразової грошової допомоги при звільненні до їх складу не враховуються винагороди, зокрема й винагорода за участь в антитерористичній операції, яка не носить постійний характер і виплачується за певних умов.

Суд зазначає, що обставини цієї справи відмінні від обставин, встановлених Верховним Судом у справі № 380/1169/20, оскільки в межах зазначеної справи надбавка за участь в АТО виплачувалася ОСОБА_1 щомісяця до дня звільнення з військової служби та мала постійний (систематичний) характер, а тому має ураховуватися при визначенні розміру компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій (пункти 58, 59).

У цій справі, з інформації, відображеної в особистих картках грошового забезпечення, слідує, що позивач отримував винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції не щомісячно протягом періоду проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 та не завжди у сталому розмірі, що свідчить про непостійний (несистематичний) характер виплати.

Отже, вказана винагорода не відноситься до виду щомісячних, а є одноразовою.

Відтак, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26 квітня 2024 року у справі № 380/1169/20, не є релевантними до спірних правовідносин.

Суд повторно наголошує, що відповідно до пункту 3 розділу ІІ Інструкції № 188 винагорода виплачується пропорційно часу участі в АТО, заходах із забезпечення НБО чи у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах начальників органів Держприкордонслужби.

Ураховуючи вищевказане, право на отримання додаткової винагороди за участь АТО / ООС не є аксіомою, для його набуття необхідне настання певних дій та обставин.

З огляду на зміст наведеної норми, додаткова винагорода виплачується лише у особливий період або під час проведення антитерористичної операції, її розмір не є сталим, вона виплачується в залежності від безпосередньої участі в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, та визначається наказами командирів (начальників), що сукупно свідчить про те, що вказана додаткова винагорода не має постійного характеру, запроваджується лише щодо певного кола осіб, на період дії особливого періоду, який обумовлений об`єктивними чинниками, вводиться в дію та закінчується рішеннями Президента України, розмір додаткової винагороди визначається наказами командирів (начальників) в залежності від ступені участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, що у свою чергу не враховано судом першої інстанції.

Ураховуючи вищевказані норми, додаткова винагорода, передбачена Постановами № 18 та 24, не має постійного характеру та не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, а виплачується лише при настанні певних обставин, тому відноситься до одноразових видів грошового забезпечення.

У зв`язку з чим, додаткова винагорода за участь АТО / ООС не включається до складу місячного грошового забезпечення.

У свою чергу, за своєю правовою природою додаткову винагороду за участь АТО / ООС можна прирівняти до додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Аналіз судової практики свідчить про те, що відповідна винагорода носить тимчасовий характер.

Так, у постанові від 27 березня 2025 року у справі № 240/2921/23 Верховний Суд зробив такий правовий висновок:

[…Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу VI Порядку № 260 нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.

Виходячи із приписів пункту 3 розділу І Порядку № 260, до складу грошового забезпечення входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема, винагороди, які мають постійний характер.

Вирішуючи питання того, чи є додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, Верховний Суд зазначає, що пункт 1 Постанови № 168 чітко і однозначно передбачає, що:

- додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою поліцейського, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану;

- розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання поліцейським участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

- визначається наказами командирів (начальників).

Отже за відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.

Таким чином, за своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена пунктом 1 Постанови № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2025 року у справі № 200/1564/24. …].

У постанові від 31 січня 2025 року у справі № 460/2645/24 Верховий Суд зазначив, що додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, запроваджена на період дії воєнного стану має компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни та не має регулярного характеру й виплачується на підставі наказів командирів (начальників), за певних умов, за змістом Порядку № 100, не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.

Аналогічний підхід застосовується Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду при вирішенні спорів щодо обчислення пенсій.

Щодо винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, то Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 2 червня 2021 року у справі № 240/11441/19 відступив від правового висновку, зробленого Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 420/1232/16, постанові від 30 листопада 2018 року у справі № 415/6132/16 та дійшов висновку, що винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. Водночас, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва).

Отже, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції, так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира.

У постанові від 22 листопада 2023 року в справі № 240/7091/20 колегія суддів Верховного Суду зі складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду не знайшла підстав для відступу від вищезазначених правових висновків у справі, що розглядається.

У постанові від 10 грудня 2024 року в справі № 580/9551/23 зазначено, що винагорода, установлена пунктом 1 Постанови № 168, не є складовою щомісячного додаткового виду грошового забезпечення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані відпустки як учаснику бойових дій та одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням у їх складі винагороди за участь в АТО / ООС, передбачених Постановою № 24 та Постановою № 18.

Щодо позовних вимог про виплату позивачу перерахованої грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2017 роки з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44 та із утриманням військового збору у розмірі 1,5 %, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 44 цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби (абзац перший пункту 2 Порядку № 44).

За приписами пунктів 3, 4 Порядку № 44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (пункт 5 Порядку № 44).

Верховний Суд у постанові від 27 липня 2023 року у справі № 380/813/22 зазначав, що аналіз наведених пунктів 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і, як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату, відповідно до вимог Закону № 1282-ХІІ.

Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання, Верховний Суд констатував, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Аналогічний підхід застосував Верховний Суд у постановах від 27 вересня 2023 року у справі № 420/23176/21, від 27 вересня 2023 року у справі № 420/23176/21, від 31 січня 2024 року у справі № 320/6441/22, від 18 квітня 2024 року у справі №160/10789/22, від 30 квітня 2024 року у справі №360/700/23, від 27 червня 2024 року у справі № 580/602/22 та від 10 жовтня 2024 року у справі № 500/8015/23.

Таким чином, виплата перерахованої матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016-2017 року має бути проведена позивачу з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:

– визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_1 ), які полягають у визначенні ОСОБА_1 розміру грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2017 роки, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»;

– зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2017 роки, із урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, з утриманням з донарахованих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

З аналізу положень статей 2, 5 КАС України слідує, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому. Судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи. Суд не може розглядати вимоги на майбутнє у зв`язку із вірогідним настанням певних наслідків. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

З огляду на викладене, позовна вимога про одночасне утримання військового збору у розмірі 1,5 % задоволенню не підлягає, оскільки є передчасною – суд ухвалив рішення про зобов`язання перерахувати та виплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2016-2017 роки, з утриманням з донарахованих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті, і відсутні підстави вважати, що відповідне утримання буде здійснено не у відповідності із нормами чинного законодавства.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії” (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

З огляду на встановлені обставини, з урахуванням нормативного врегулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача належать до задоволення частково.

Питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач у спірних правовідносинах згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_1 ) (ідентифікаційний код НОМЕР_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_1 ), які полягають у визначенні ОСОБА_1 розміру грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2017 роки, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2017 роки, із урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, з утриманням з донарахованих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Г. Секірська