Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №160/2343/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 рокуСправа №160/2343/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, в якому позивач просить:

- визнати противоправним та скасувати наказ керівника апарату Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.01.2026 № 07-к "Про встановлення доплати за вислугу років державним службовцям Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області" у частині встановленого розміру надбавки за вислугу років державної служби відносно секретаря судового засідання ОСОБА_1 на 2026 рік, а саме: з 01 січня 2026 року на рівні 30 відсотків місячного посадового окладу;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років державної служби з 1 січня 2026 року відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу», а саме: на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що при розрахунку надбавки за вислугу років на державній службі Відповідачем-1 безпідставно застосовано норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та винесено наказ від 08.01.2026 № 07-к "Про встановлення доплати за вислугу років державним службовцям Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області", яким Позивачу встановлено надбавку за вислугу років на державній службі на 2026 рік у розмірі 30 відсотків посадового окладу, при тому, що вислуга років Позивача на державній службі становить 17 років 0 місяців 01 днів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідачем-2 до суду надіслано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позову та зазначає, що спірний наказ прийнято на виконання вимог пункту 13 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року № 229 (із змінами), а тому є таким, що прийнято у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначає, що державним службовцям державних органів, які провели класифікацію посад державної служби, надбавка за вислугу років у 2026 році встановлюється на рівні 2 відсотків від посадового окладу за кожний рік стажу державної служби та не може перевищувати 30 відсотків посадового окладу.

Відповідач-1 також заперечив проти задоволення позовних вимог зазначаючи, що при нарахуванні та виплаті Позивачу розміру надбавки за вислугу років на державній службі, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровської області діяло на підставі та в межах, передбачених Конституцією України, Законом України «Про державну службу», Бюджетним кодексом України та законами України.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що позивач є працівником Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з 11.07.2022 року, якій на момент працевлаштування 11.07.2022 вислуга років на державній службі становить 17 років 0 місяців 01 днів згідно з наказу № 151-к від 11.07.2022 року керівника апарату Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області. У січні 2026 року позивачу згідно з наказу керівника апарату Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.01.2026 № 07-к про встановлення надбавки державним службовцям апарату Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області згідно якого встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 30%.

Позивач уважає, що оскаржуваний наказ у частині встановленого їй розміру надбавки за вислугу років державної служби на 2026 рік є протиправним, а тому підлягає скасуванню в судовому порядку.

При вирішені спору суд виходить із того, що спірні правовідносини між сторонами у цій справі стосуються визначення розміру надбавки за вислугу років на державній службі, яка підлягає виплаті Позивачу відповідно до положень Закону України «Про державну службу» чи з урахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», у разі якщо ним встановлено відповідні обмеження.

Організацію судової влади, зокрема загальні питання організаційного забезпечення діяльності судів, визначено в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII з наступними змінами та доповненнями, у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон України № 1402-VIII).

Згідно з частиною 1 статті 150 Закону України № 1402-VIII призначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування, оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату Верховного Суду, секретаріатів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Правовий статус державного службовця та відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII з наступними змінами та доповненнями, у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон України № 889-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 7 названого Закону державний службовець має право, зокрема, на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

Згідно з частиною 1 статті 46 Закону України № 889-VIII стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Відповідно до статті 52 Закону України № 889-VIII надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

01 січня 2026 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX, від 03.12.2025.

Абзацом четвертим пункту 13 розділу “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” встановлено, що норми Закону України “Про державну службу” щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Законом України 4282-ІХ від 11.03.2025 «Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад» внесенні зміни до Закону України «Про Державну службу».

Частиною 1 статті 50 Закону України «Про державну службу» визначено, що держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Згідно з ст. ст. 46, 50 Закону України «Про державну службу, стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про державну службу», в редакції Закону № 4282-IX від 11.03.2025, заробітна плата державного службовця складається з:1) сталої заробітної плати - посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця;2) варіативної заробітної плати - премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, місячної або квартальної премії. Стала заробітна плата державного службовця є фіксованою виплатою та основною винагородою за виконання посадових обов`язків, яка гарантується цим Законом. Варіативна заробітна плата залежить від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу, є винагородою за ініціативну роботу, своєчасне і якісне виконання завдань, виконання додаткового обсягу завдань.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону «Про державну службу» в редакції Закону №4282-IX від 11.03.2025, надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотки посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Отже, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад» від 11.03.2025 № 4282 – ІХ, який набрав чинності 01 квітня 2025 року внесені зміни до статті 52 Закону України «Про державну службу», де встановлено розмір надбавки за вислугу років на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Введені Постановою №1409 (зі змінами внесеними Законом № 4282 – ІХ) особливості обчислення надбавки за вислугу років є частиною реформи оплати праці державних службовців.

Пункт 13 названого розділу передбачає, що в 2025 році оплата праці державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з:

1) сталої заробітної плати – посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, інших доплат, передбачених законами України;

2) варіативної заробітної плати – премій, компенсацій за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця та за вакантною посадою державної служби, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.

Норми Закону України № 889-VIII щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України №4059-ІХ зупинено на 2025 рік дію частини 1 статті 52 Закону України № 889-VIII в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі державним службовцям державних органів, які здійснюють оплату праці на основі класифікації посад.

Суд зазначає, що спір у цій справі виник у зв`язку із установленням позивачці у 2026 році надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків посадового окладу.

Суд враховує, що Велика Палату Верховного Суду розглянула 19.02.2025 року справу №240/7215/24 як зразкову, предметом спору в якій було встановлення надбавки за вислугу років на державній службі в 2024 році.

У зазначеній постанові висловлені такі узагальнені висновки:

«Нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Зміни щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі в сукупності зі збільшенням посадового окладу не є проявом очевидного свавілля та в кінцевому результаті не призвели до реального порушення будь-яких прав позивачки як державного службовця. Саме лише зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі не спричинило звуження соціальних гарантій і зменшення загального розміру грошової винагороди, а є складовим елементом послідовного та виваженого підходу держави до поступового підвищення конкурентоспроможності заробітних плат на посадах державної служби.».

Таким чином, станом на дату видачі наказу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.01.2026 №7-к «Про встановлення надбавки державним службовцям апарату Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області», Закон № 4282 – ІХ вже набрав чинності, а отже встановлення надбавки за вислугу років секретарю судового засідання ОСОБА_1 на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу - є такими, що відповідає вимогам закону.

Отже, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, тому задоволенню не належать.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна