Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №160/558/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 рокуСправа №160/558/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення без номеру та дати, підписане г.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати та оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як здобувачу професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, який навчається за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він навчається в Старопольській Академії Прикладних Наук з 01.10.2024 на денній формі навчання, 1 ступеню, за спеціалізацією «Економіка». Згідно з додатком до довідки №230/24-25 про підтвердження навчання іноземного студента на денній (дуальній) формі навчання у Старопольській Академії Прикладних Наук в Кольце (копія додається), ОСОБА_1 зарахований студентом першого року навчання академічного курсу, за першим рівнем освіти - Бакалаврат. Крім цього університет зазначає, що через неможливість надання іноземним ВУЗом інформації про попередню освіту здобувача освіти, сформованої у Єдиній державній електронній базі з питань освіти в Україні, Старопольська Академія Прикладних Наук в Кельце (Польща) засвідчує факт, що студент денної (дуальної) форми навчання, ОСОБА_1 ,здобуває освіту, що є вищою за раніше здобутий ним рівень освіти у послідовності відповідно до умов та вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». 15.12.2025 року позивач особисто подав через Центр надання адміністративних послуг заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, проте 28.12.2025 на електронну пошту зазначену в заяві, надійшло повідомлення без номеру та дати, підписане т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , підполковником ОСОБА_2 , в якому зазначається, що протоколом №52 від 18.12.2025 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період через відсутність довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. З таким повідомленням позивач не погоджується, оскільки студенти, що навчаються на очній формі у передвищому або професійно-технічному або вищому навчальному закладі мають право на відстрочку при документальному підтвердженні цієї підстави. Оскільки ОСОБА_1 подав у відповідності до вимог чинного законодавства заяву встановленого зразка про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, він вважає, що має законне право на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Зауважив, що іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України, відповідно, не можуть сформувати довідку про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9 Постанови №560. Проте, позивачем надано достатні та належні докази отримання освіти, що є вищою за раніше здобутий ним рівень освіти у послідовності. Крім того, комісія при ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до чинного законодавства, не була позбавлена можливості самостійно перевірній законність підстав для надання відстрочки, зокрема, використати інформацію з публічних електронних реєстрів, а отже, на думку позивача, відмова відповідача у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є безпідставною та необґрунтованою. Щодо способу поновлення порушеного права позивача зазначив, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Зауважив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач планує понести в зв`язку із розглядом справи становить 26 000,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

18.02.2026 року до суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в яких він не погоджується з доводами позивача, вважаючи оскаржуване рішення таким, що прийнято у цілковитій відповідності до норм матеріального права та з дотриманням адміністративної процедури, а тому просив відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтовано тим, що військовозобов`язані, які претендують на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ, передбачено обов`язок подання довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку № 560. Відповідач звернув увагу на те, що саме з цією довідки можливо встановити, чи порушує поточне здобуття освіти послідовність, визначену 4.2 ст.10 Закону України «Про освіту». Однак, позивачем не надавалась відповідна довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, а тому у комісії була відсутня будь-яка можливість встановити інформацію про порушення/відсутність порушення позивачем послідовності здобуття освіти. Отже, підставою для відмови позивачу у наданні відстрочки відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» стала відсутність довідки про здобувача освіти, сформована в Єдиній Державній електронній базі з питань освіти. Водночас відповідач визнає, що комісія ІНФОРМАЦІЯ_2 може за потреби отримувати інформацію, що підтверджує право особи на відстрочку, проте єдиним документом, що підтверджує послідовність здобуття освіти є саме довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО, яка не надавалась позивачем та, відповідно, не може бути отримана комісією, отже з цього можливо зробити висновок про відсутність у ІНФОРМАЦІЯ_4 підстав встановлювати інформацію про порушення/відсутність порушення позивачем послідовності здобуття освіти у спосіб, передбачений Порядком №560. Окрім того, на підставі ст. 134 КАС України відповідач заперечує проти стягнення з нього судових витрат на правничу допомогу, як явно неспівмірних.

23.02.2026 року до суду від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що у відзиві відповідач не вірно та на власний розсуд трактує норми чинного законодавства, хибно зазначаючи, що єдиним документом, який здобувач додає до заяви на відстрочку, і який підтверджує дотримання послідовності, є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО, форма якої є додатком до Порядку №560. Твердження відповідача, що відсутність такої довідки свідчить про відсутність у позивача права на відстрочку від призову на військову службу згідно п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» суперечить вимогам чинного законодавства. Іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України, відповідно, не можуть сформувати довідку про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9 Постанови №560, проте це не позбавляє позивача його права на освіту, гарантованого частиною 1 стаття 53 Конституцією України. Студенти, що навчаються за денною формою здобуття освіти та здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації при документальному підтвердженні цієї підстави. Відповідно до документів, доданих до заяви ОСОБА_1 на відстрочку, останнім додані достатні та належні докази отримання освіти, що є вищою за раніше здобутий ним рівень освіти у послідовності. Тоді як, відмова відповідача у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період мотивована лише відсутністю довідки про здобувача освіти, сформованою в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Водночас, законодавець наділив комісію активною функцією під час вивчення наданих документів для підтвердження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, зокрема комісія оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Зважаючи на вищевикладене, на думку позивача, наявні всі правові підстави для задоволення позову у повному обсязі та стягнення з відповідача витрат позивача на правову допомогу у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , навчається в Старопольській Академії Прикладних Наук у Кєльце, про що свідчить договір про надання освітніх послуг для іноземних студентів, згідно умов якого його зараховано на денну форму навчання, рівень навчання: першого (бакалаврського) рівня, напрям навчання: економіка, після закінчення навчання випускник отримає освітньо-професійний ступінь.

Наведені обставини також підтверджуються довідкою №230/24-25 від 09.10.2024 року про прийняття іноземця на денне навчання, якою Старопольська Академія Прикладних Наук у Кєльце підтверджує, що пан ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в Херсонській області, громадянство України, прийнятий з 01.10.2024 року по 30.09.2027 року на денну форму навчання, 1 ступеня, спеціалізація: економіка, на засадах оплатності і продовжує навчання на 1-му курсі. Денне навчання розпочалося 01.10.2024 року.

Згідно з додатком до довідки №230/24-25 від 09.10.2024 року про підтвердження навчання іноземного студента на денній (дуальній) формі навчання у Старопольській Академії Прикладних Наук в Кельце, позивач зарахований студентом першого року навчання академічного курсу, за першим рівнем освіти - Бакалаврат. Крім цього у додатку до довідки університет зазначає, що через неможливість надання іноземним ВУЗом інформації про попередню освіту здобувача освіти, сформованої у Єдиній державній електронній базі з питань освіти в Україні, Старопольська Академія Прикладних Наук в Кельце (Польща) засвідчує факт, що студент денної (дуальної) форми навчання, ОСОБА_1 ,здобуває освіту, що є вищою за раніше здобутий ним рівень освіти у послідовності відповідно до умов та вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Дана довідка за змістом опосередковано відповідає змісту документів стосовно послідовності здобуття освіти за денною формою навчання у вищих навчальних закладах освіти України та Польщі.

15.12.2025 року ОСОБА_1 особисто подав через Центр адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізацій, що підтверджується описом вхідного пакету документів (321018- 2025) та описом вхідного пакету документів №20251215-230354.

До заяви було долучено наступні документи:

- Довідка з ЄДЕБО (додаток до довідки №230/24-25 про підтвердження навчання іноземного студента на денній (дуальній) формі навчання у Старопільській Академії Прикладних Наук в Кельце);

- Договір про надання освітніх послуг для іноземних студентів;

- Рішення суду;

- Квитанції про оплату освітніх послуг (копія додається);

- Довідка ВПО.

Повідомленням без номера та дати, яке підписане т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 , позивача було повідомлено, що Комісією з питань відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянуто його заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службі під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за результатом розгляду, протоколом від 18.12.2025 року №52 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: відсутність довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній бази з питань освіти. У повідомленні також зазначено, що рішення комісії може бути оскаржене у судовому порядку.

Вважаючи протиправними повідомлення без номеру та дати, підписане г.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , підполковником ОСОБА_2 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з ч.6 ст.2 Закону № 2232-ХІІ передбачені наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

За визначенням, наведеним у ст.1 Закону №3543-XII, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону №3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно з п.1 ч.3 ст.23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

За приписами ч.5 ст.22 Закону №3543-XII порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Цей порядок визначає, зокрема, порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

На підставі вказаної норми, Кабінет Міністрів України постановою від 16.05.2024 №560 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).

Відповідно до п.56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з п.58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

У додатку 5 до Порядку №560 вказано, що документом, що підтверджують право на відстрочку осіб, які мають право на відстрочку відповідно пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Відповідно до п.59 Порядку №560 за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов`язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.

Згідно з п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

У разі позитивного рішення комісії відомості щодо надання відстрочки (строк відстрочки та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку) протягом одного дня з дати прийняття такого рішення вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, а не пізніше двох днів з дати прийняття такого рішення заявникові повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, та видається роздрукований (оновлений) військово-обліковий документ, сформований відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559, або довідка за формою згідно з додатком 6 (для військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів).

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові (у тому числі військовозобов`язаному СБУ або розвідувальних органів) не пізніше ніж на наступний робочий день з дати прийняття такого рішення повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, за формою згідно з додатком 7.

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, поданої через центр надання адміністративних послуг, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє відповідному центру надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову у наданні відстрочки (додаток 7) на зазначену у заяві адресу електронної пошти.

Рішення комісії може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що законодавець наділив комісію активною функцією під час вивчення наданих документів для підтвердження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, зокрема комісія оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Спірним питанням у вказаній справі є відмова відповідача у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з огляду на відсутність довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , навчається в Старопольській Академії Прикладних Наук у Кєльце, про що свідчить договір про надання освітніх послуг для іноземних студентів, згідно умов якого його зараховано на денну форму навчання, рівень навчання: першого (бакалаврського) рівня, напрям навчання: економіка, після закінчення навчання випускник отримає освітньо-професійний ступінь.

Наведені обставини також підтверджуються довідкою №230/24-25 від 09.10.2024 року про прийняття іноземця на денне навчання, якою Старопольська Академія Прикладних Наук у Кєльце підтверджує, що пан ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в Херсонській області, громадянство України, прийнятий з 01.10.2024 року по 30.09.2027 року на денну форму навчання, 1 ступеня, спеціалізація: економіка, на засадах оплатності і продовжує навчання на 1-му курсі. Денне навчання розпочалося 01.10.2024 року.

Згідно з додатком до довідки №230/24-25 від 09.10.2024 року про підтвердження навчання іноземного студента на денній (дуальній) формі навчання у Старопольській Академії Прикладних Наук в Кельце, позивач зарахований студентом першого року навчання академічного курсу, за першим рівнем освіти - Бакалаврат. Крім цього у додатку до довідки університет зазначає, що через неможливість надання іноземним ВУЗом інформації про попередню освіту здобувача освіти, сформованої у Єдиній державній електронній базі з питань освіти в Україні, Старопольська Академія Прикладних Наук в Кельце (Польща) засвідчує факт, що студент денної (дуальної) форми навчання, ОСОБА_1 ,здобуває освіту, що є вищою за раніше здобутий ним рівень освіти у послідовності відповідно до умов та вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Дана довідка за змістом опосередковано відповідає змісту документів стосовно послідовності здобуття освіти за денною формою навчання у вищих навчальних закладах освіти України та Польщі.

Тобто вказаними документами підтверджується факт навчання ОСОБА_1 з 01.10.2024 року на денній формі навчання в Старопольській Академії Прикладних Наук у Кєльце та вказаний навчальний заклад засвідчив факт, що студент денної (дуальної) форми навчання, ОСОБА_1 , здобуває освіту, що є вищою за раніше здобутий ним рівень освіти у послідовності відповідно до умов та вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Наведені обставини свідчать про те, що позивач, з огляду на надані документи, підпадає під дію абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, який навчається за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Слід зазначити, що Єдина державна електронна база з питань освіти була створена на підставі постанови Кабінету Міністрів №752 від 13 липня 2011 року.

Відповідно пункту 1 Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2025 р. № 872 (далі – Положення №872) це Положення визначає механізм функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - Єдина електронна база) в галузі освіти як інтегрованої інформаційної системи, що забезпечує збирання, створення, реєстрацію, накопичення, зберігання, зміну, використання, поширення та захист інформації про суб`єктів освітньої діяльності, вступників до закладів освіти, здобувачів освіти, документи про освіту (науковий ступінь), педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників з метою задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, порядок її ведення.

Пунктом 4 Положення №872 визначено, що власником Єдиної електронної бази та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава в особі МОН. Держателем Єдиної електронної бази є МОН, адміністратором - державне підприємство “Інфоресурс”, що належить до сфери управління МОН (далі - адміністратор).

МОН є володільцем інформації, що міститься в Єдиній електронній базі.

Згідно з п.5 Положення №872 суб`єктами ведення Єдиної електронної бази є МОН, адміністратор, Державна служба якості освіти, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які мають у підпорядкуванні заклади освіти, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, а також суб`єкти освітньої діяльності та їх відокремлені підрозділи, які провадять освітню діяльність на рівні професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих, зокрема післядипломної освіти незалежно від форми власності та сфери управління, Український центр оцінювання якості освіти, державна наукова установа “Інститут освітньої аналітики”, інші підприємства, установи, організації, що у випадках, визначених законодавством у сфері освіти, вносять та отримують інформацію з Єдиної електронної бази.

З вищевикладеного випливає, що іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України, відповідно, не можуть сформувати довідку про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9 Постанови №560, про що відповідачу відомо, з огляду на доводи наведені у відзиві.

В той же час відмова відповідача у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період мотивована лише відсутністю довідки про здобувача освіти, сформованою в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відповідно до Порядку №560, що свідчить про дискримінаційний підхід до осіб, які здобувають освіту у іноземних навчальних закладів та є недопустимим.

Відповідно до ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно з частиною 1 статті 53 Конституції України кожен має право на освіту.

При цьому суд зауважує, що комісія, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства, не була позбавлена можливості самостійно перевірити законність підстав для надання відстрочки, зокрема, підготувати запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує або стростовує право заявника на відстрочку, або використати інформацію з публічних електронних реєстрів, проте жодних дій щодо належної перевірки наданих позивачем документів не здійснила.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що рішення Комісії з питань відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_4 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з огляду на відсутність довідки про здобувача освіти, сформованою в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відповідно до Порядку №560, є необґрунтованим та безпідставним.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що згідно з п.60 Порядку № 560 у разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, поданої через центр надання адміністративних послуг, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє відповідному центру надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову у наданні відстрочки (додаток 7) на зазначену у заяві адресу електронної пошти. Рішення комісії може бути оскаржене у судовому порядку.

Оскаржуване позивачем повідомлення про відмову у наданні відстрочки без номеру та дати, за формою за змістом відповідає додатку 7 до Порядку № 560.

Отже, законодавством визначена форма повідомлення та передбачена можливість оскарження саме рішення комісії про відмову у наданні відстрочки у наданні відстрочки військовозобов`язаному, а тому належним способом захисту порушених прав позивача, на думку суду, є визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_4 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», викладене у повідомленні без номеру та дати, яке підписано т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 .

Водночас, як вбачається із повідомлення про відмову у наданні відстрочки позивачу, перевірка наданих позивачем документів та достовірність зазначених у цих документах відомостей по суті не здійснювалась, оскільки відповідач обмежився такою підставою для відмови у наданні відстрочки, як відсутність довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Суд наголошує на тому, що комісія, відповідно до наданих їй повноважень та покладених на неї обов`язків, має можливість самостійно перевірити законність підстав для надання відстрочки, зокрема, підготувати запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації щодо послідовності отримання позивачем освіти, що підтверджує або стростовує право заявника на відстрочку, або використати інформацію з публічних електронних реєстрів.

Слід зазначити, що у рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з абзацом 2 частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Враховуючи те, що відповідач відмовив позивачу у наданні відстрочки через відсутність довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, і така підстава для відмови визнана судом необґрунтованою та безпідставною, а також з огляду на відсутність доказів перевірки наданих позивачем документів та достовірності зазначених у цих документах відомостей по суті, суд дійшов висновку, що вимога позивача в частині зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 надати та оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як здобувачу професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, який навчається за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.

Водночас, враховуючи визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_4 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», порушені права позивача слід відновити шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.12.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п.1 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Інші доводи сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими врегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення Комісії з питань відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», викладене у повідомленні без номеру та дати, яке підписано т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.12.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п.1 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду у даній справі.

У задоволені іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн. 48 коп.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 02.04.2026 року.

Суддя О.М. Неклеса