Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №160/23665/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 рокуСправа №160/23665/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьона А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: 18 серпня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме – про виключення його з військового обліку, як раніше засудженого згідно інформації наявної у його паперовому військово-обліковому документі;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме - про його виключення з військового обліку згідно інформації, наявної у його паперовому військово-обліковому документі;

-визнати протиправною постановку (взяття) на військовий облік військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 скасувати запис у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме - про його постановку на військовий облік в статусі військовозобов`язаного.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що у 2007 його було виключено з військового обліку за п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з засудженням до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, про що зроблено відмітку у довідці №204 (замість військового квитка). Незважаючи на це, його було поновлено на військовому обліку. Позивач звертався до відповідачів із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його виключення з військового обліку. Проте йому було відмовлено. Позивач не погоджується з поновленням його на військовому обліку та відмовою відповідачів внести дані до Єдиного державного реєстру призовників, резервістів та військовозобов`язаних щодо виключення його з військового обліку, у зв`язку із цим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

21 серпня 2025 року та 05 вересня 2025 року від відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшли відзиви на позовну заяву, в яких зазначено, що у зв`язку із набранням чинності змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, яким було внесено зміни до Закону № 2232-XII позивач підлягав поновленню на військовому обліку. Також, ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомлено, що позивач з 05.12.2024 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , що виключає можливість відповідача 1 вносити зміни або виправлення до Єдиного державного реєстру призовників, резервістів та військовозобов`язаних щодо позивача. ІНФОРМАЦІЯ_8 наголосив, що законодавство має виключення та встановлює категорію раніше засуджених за вчинення злочинів громадян, які не можуть бути призвані на військову службу. Позивач не вказав в позовній заяві, за якою статтею Кримінального кодексу України був засуджений. Також, відповідно до ч. 1 ст. 88 Кримінального кодексу України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості. Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. З цих підстав просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки від 16.06.2000 №204 (замість військового квитка) позивача було знято з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 за п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Зазначена довідка дійсна до 01.01.2019.

Згідно з електронним військово-обліковим документом №051220241425692400014 позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 з 05.12.2024.

Дата уточнення даних - 18.06.2024. Позивач має відстрочку до 04.03.2026, тип відстрчоки - бронювання.

01.05.2025 та 10.05.2025 позивачем було направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву, в якій просив, внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, резервісті та військовозобов`язаних про виключення позивача з військового обліку на підставі п. 6. ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

07 травня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_10 надано відповідь №215, в якій вказано, що відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та на підставі перевірки АІТС «Оберіг» встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_11 та підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Також виявлено дублікат облікової картки на ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_12 (Михайлівка) та зобов`язаний стати на військовий облік, як раніше засуджений.

Додатково повідомлено, що він не був виключені з військового обліку, а був знятий, тому на даний час є порушником правил військового обліку та зобов`язаний стати на військовий облік

Не погодившись із відмовою відповідачів внести відомості до Реєстру про виключення позивача з військового обліку, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам сторін, суд зважає на таке.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Крім цього, відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII, в редакції станом на час виникнення спірних відносин,), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі Указ №69/2022). Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі Закон №3543-ХІІ), в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що:

- мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

- особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

- особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232) здійснюється правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Так, відповідно до частини 6 статті 37 Закону №2232 виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Наведена редакція частини 6 статті 37 Закону №2232 викладена з врахуванням змін, які внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX, які набрали чинності 18.05.2024.

До цього, частина 6 статті 37 Закону №2232 мала таку редакцію «Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу; 2) проходять військову службу (навчання) у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими».

Також, відповідно до частини 1 статті 27 Закону №2232 у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Крім цього, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону №2232 взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу; жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу.

Також, на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-ІХ Кабінетом Міністрів України постановою №560 від 16.05.2024 (набрала чинності 18.05.2024), затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560), яким, окрім іншого, врегульовано процедуру проведення призову на військову службу під час мобілізації, оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов`язаних під час мобілізації.

Зокрема, відповідно до пункту 4 Порядку №560 (в редакції на момент виникнення спірних правовідосин) на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:

особи, звільнені з військової служби у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України Про очищення влади. Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;

особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;

особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;

засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951- VIII) визначено правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти).

Відповідно до статті 9 Закону №1951- VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №559), згідно пункту 4 якого, у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Частина 1 статті 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року, справа №1-7/99 зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Повертаючись до обставин справи.

Відповідно до змісту позову його предметом є дії відповідачів щодо поновлення позивача на військовому обліку. В позовній заяві зазначено, що позивач звертався до відповідачів із вимогами внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів в частині виключення даних про поновлення позивача на обліку та відображення даних про виключення з військового обліку ОСОБА_1 як засудженого за тяжкий або особливо тяжкий злочин.

З наявних у матеріалах справи відповідей відповідачів вбачається, що позивача повідомлено про неможливість внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів в частині виключення з військового обліку позивача як засудженого за тяжкий або особливо тяжкий злочин.

Також, з матеріалів справи вбачається,що позивача було знято з обліку, а не виключено.

Суд вказує, що до позивача може та повинна застосовуватися редакція частини 6 статті 37 Закону №2232 з урахуванням змін, які внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX, які набрали чинності 18.05.2024.

Суд звертає увагу, що за своєю правовою природою право є соціальним регулятором, метою якого, окрім іншого, є своєчасне врегулювання виниклих або таких, що змінились суспільних відносин. Тобто, право має оперативно реагувати та суспільні зміни, які зокрема пов`язані з війною в Україні.

Наведене спростовує сталість (статичність) права, та є підставою стверджувати, що право є динамічним та потребує еволюційного відновлення та засадах справедливості та розумності.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 справа №1-7/99 зазначив, що принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України (незворотності дії закону в часі), за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024, змінено правове врегулювання в частині суб`єктного складу, які підлягають виключенню з військового обліку. Зокрема, такими можуть бути особи, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

Цей перелік є вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає.

Аналізуючи наведене, слід прийти до висновку, що на відмінну від первинної редакції Закону №2232-ХІІ, його діюча редакція не містить такої категорії осіб, які можуть бути виключенні з військового обліку, - «були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину».

Крім цього, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону №2232-ХІІ та пункту 4 Порядку №560 особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані по мобілізації для проходження військової служби.

Тобто, законодавець передбачив, таку категорію осіб та врегулював питання їхнього призову.

Єдина категорія осіб, яка не підлягає мобілізації серед раніше засуджених, є ті, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України (статті 109-114-2 Кримінального кодексу України). Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ.

Отже, відповідно до діючого законодавства, позивач підлягає мобілізації, незалежно від факту його засудження за скоєння тяжкого злочину, не пов`язаного з посягання на основи національної безпеки України. Будь-яких преференцій при мобілізації для раніше засуджених законодавство України не містить.

Редакція частини 6 статті 37 Закону №2232, відповідно до якої виключенню з військового обліку підлягали громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, втратила чинність внаслідок набрання чинності 18.05.2024 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX, а отже з 18.05.2024 діють нові правила мобілізації, як стосуються раніше засуджених.

При цьому, новий Закон не має ретроактивної форми та не змінює правове врегулювання, яке існувало до його ухвалення.

У силу положень регуляторної дії права, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX встановив нові правила взяття на облік та мобілізації колишніх засуджених. При цьому, такі права жодним чином не суперечать положенням статті 58 Конституції України, оскільки в ретроспективі вони нічого не змінюють.

Логіка позивача, яка полягає в тому, що зняття його з військового обліку на підставі старих положень Закону, унеможливлює повторне взяття на облік та мобілізацію, є помилковою, оскільки позбавляє законодавця можливості виправляти помилки минулого та суперечить еволюційному духу права.

За такого підходу не можливо було вводити нові податки, збільшувати податкові ставки, розширювати базу оподаткування, та й взагалі проводити будь-які реформи.

Закон це завжди втручання в права та свободи людини, однак таке втручання має бути справедливим та розумним. Отримання статусу особи, яка виключена з військового обліку, та позбавлення такого статусу у зв`язку із новим правовим урегулюванням, є звичайним процесом правозастосування, який при цьому вирівняв позивача у правах та обов`язках з тими, хто не був раніше засуджений.

Фактично законодавець дав можливість позивачу виконати свій конституційний обов`язок по захисту держави від агресора, що спростовує доводи позивача про те, що законодавчі зміни погіршили становища позивача.

На переконання суду, принцип незворотності дії нормативно-правових актів, закріплений у статті 58 Конституції України, у спірних правовідносинах не порушено. Законодавчі зміни не погіршують становища позивача, а навпаки дають можливість виконати конституційний обов`язок із захисту держави.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі судом встановлено, що відповідачами прав ОСОБА_1 не порушено, що спростовує доводи позивача про протиправність дій відповідачів в частині поновлення позивача на військовому обліку.

За викладених обставин, суд вважає, що цей позов не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні цього позову відмовлено повністю, суд не стягує та не присуджує судові витрати у цій справі.

Керуючись ст. ст. 241– 246, 257– 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон