Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №559/173/26 — Рівненський апеляційний суд

Суд: Рівненський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 31 березня 2026 р.

Справа: №559/173/26

Суддя: Шимків С. С.

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2026 року м. Рівне

Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю секретаря судового засідання Москалик Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи ТзОВ «Рівень ЛТД» до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21 січня 2026 року (з урахуванням постанови Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 02 лютого 2026 року про виправлення описки) об`єднано адміністративні справи №559/173/26 (провадження №3/559/240/2026) з №559/174/26 (провадження №3/559/241/2026) в одне провадження з присвоєнням єдиного номера справи №559/173/26 (провадження №3/559/240/2026).

Даною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 10 діб.

Направлено ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", строком на 6 місяців.

Не погодившись із постановою суду, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , не заперечуючи своєї вини, зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано застосував до нього найбільш суворе адміністративне стягнення, передбачене ст. 173-2 КУпАП та проігнорував при цьому наявність пом`якшувальних обставин, зокрема, визнання ним вини, його працевлаштування, позитивну характеристику, наявність на його утриманні двох

______________________________________________________________________________ Справа № 559/173/26 Суддя в суді І інстанції – Жуковська О.Ю.

Провадження № 33/4815/356/26 Суддя в апеляційній інст. – Шимків С.С.

неповнолітніх дітей та стан його здоров`я.

Просить змінити постанову суду першої інстанції в частині накладеного адміністративного стягнення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу або громадських робіт, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07.01.2026 року близько 20 год. 00 хв., по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, тобто умисно вчинив дії фізичного та психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 та дочки співмешканки ОСОБА_3 , що не завдало тілесних ушкоджень, погрожував, ображав, штовхав, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психологічному здоров`ю потерпілих ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_3 , чим повторно протягом року, вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

У поданій апеляційній скарзі, ОСОБА_1 вину у вчиненому не заперечує та щиро розкаюється.

Разом з тим, місцевий суд застосував до нього надто суворе адміністративне стягнення, без належного врахування стану його здоров`я, працевлаштування, його ставлення до вчиненого (факту визнання вини), а також перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей, які проживають з матір`ю в його будинку.

На переконання апеляційного суду, повторне вчинення ОСОБА_1 протиправних дій, за обставин даної справи, не свідчить про доцільність застосування до нього максимальної санкції, визначеної ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суд не є каральним органом. Суд потрібен для відновлення справедливості та встановлення вини особи, яка вчинила правопорушення. У разі встановлення такої вини – притягнення особи до відповідальності, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення, як то передбачено ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи сукупність встановлених обставин справи, апеляційний суд вважає доцільним призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт.

На підставі наведеного та керуючись ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, ст. 294 КУпАП Рівненський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21 січня 2026 року в частині адміністративного стягнення змінити та застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді громадських робіт строком 40 (сорок) годин.

У решті постанову суду першої інстанції – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Рівненського

апеляційного суду Шимків С.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua