Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №295/18532/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 295/18532/25Головуючий у 1-й інст. Чорній Р. О.

Категорія 146Доповідач Скітневська О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М., з участю захисника Черткова Віктора Олеговича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника Черткова В. О., подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ст.124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Згідно з постановою суду 19.12.2025 о 18 годині 45 хвилині в м. Житомирі по вул. Домбровського, 59, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з марки ВАЗ, р/н НОМЕР_1 , виїжджаючи з другорядної дороги, не надав перевагу в русі т/з марки ВАЗ, р/ НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулося зіткнення вказаних т/з. Внаслідок ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, захисник Чертков В.О. в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження відносно останнього за малозначністю. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд не дав належної і об`єктивної оцінки фактичним обставинам справи та наявним доказам, а саме тому, що причиною ДТП є його осліплення зустрічним транспортом, що свідчить про наявність непереборної сили. Також вважає вказане правопорушення малозначним, оскільки шкода завдана лише автомобілю ОСОБА_1 .

Одночасно захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що постанову суду він отримав тільки 02.03.2026.

З матеріалів справи вбачається, що справа розглянута за участю ОСОБА_1 та адвоката Черткова В.О. В той же час, постанова суду оприлюднена в ЄДР судових рішень тільки 02.03.2026 і в цей же день її копія вручена захиснику Черткову В.О. (а.с.28). Апеляційна скарга подана в межах 10 днів з цієї дати.

Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.

В судовому засіданні адвокат Чертков В.О. подану ним апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

ОСОБА_1 у судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Враховуючи участь в судовому засіданні адвоката Черткова В.О., відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд вважає можливим проводити апеляційний розгляд на підставі положень частини шостої статті 294 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду було дотримано у достатньому обсязі, і висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, підтверджується зібраними по справі доказами.

Так, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП.

Зазначена норма є бланкетною і при встановленні винуватості особи необхідно встановити пункт ПДР України, який порушено водієм і який, окрім того, перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із наслідками.

Причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР України та дорожньо-транспортною пригодою встановлюється у кожному конкретному випадку на підставі повного і всебічного дослідження доказів, зібраних працівниками поліції та наданих учасниками.

Як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №545477 від 19.12.2025, 19.12.2025 о 18 годині 45 хвилині в м. Житомирі по вул. Домбровського, 59, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з марки ВАЗ, р/н НОМЕР_1 , при виїзді з другорядної дороги, не надав перевагу в русі т/з марки ВАЗ, р/н НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає, чим порушив пункт 16.11 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

За положеннями пункту 16.11 Правил дорожнього руху України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

В своїх поясненнях суду водій ОСОБА_1 свою вину визнав.

В матеріалах справи містяться письмові пояснення водіїв, а саме:

водія ОСОБА_1 , який пояснив, що 19.12.2025, під час руху через перехрестя вулиць Домбровського та Князів Острозьких він не додивився за знаком та не надав переваги автомобілю ВАЗ, р/н НОМЕР_3 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулося зіткнення, а транспортні засоби отримали механічні пошкодження;

водія ОСОБА_3 , який пояснив, що 19.12.2025 він рухався по вул.Домбровського і на перехресті з вулицею Князів Острозьких його не пропустив автомобіль ВАЗ, р/н НОМЕР_1 , внаслідок чого відбулося зіткнення і автомобілі отримали механічні пошкодження.

Обставини ДТП, а саме зіткнення транспортних засобів на перехресті вулиць Домбровського та Князів Острозьких, підтверджується схемою місця пригоди, на якій зафіксовано розташування ТЗ після зіткнення. При цьому, у напрямку руху автомобіля ВАЗ, р/н НОМЕР_1 , перед перехрестям знаходиться дорожній знак 2.1 «Дати дорогу», а у напрямку руху автомобіля ВАЗ, р/н НОМЕР_3 , розташовано дорожній знак 2.3 «Головна дорога». Обидва автомобіля отримали механічні пошкодження.

Проаналізувавши вищевказані докази, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що виразилося у порушенні ним п.16.11 ПДР України, яке призвело до механічного пошкодження транспортних засобів.

Доводи апеляційної скарги про те, що водій ОСОБА_1 був осліплений зустрічним транспортним засобом, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки зазначені обставини не підтверджуються матеріалами справи, зокрема, письмовими поясненнями водія ОСОБА_1 , який не вказував про його осліплення, а мотивував порушення ПДР України звичайною неуважністю.

При цьому, сам факт засліплення не є самостійною обставиною, яка, у розумінні ст.17 КУпАП, може звільняти від адміністративної відповідальності, оскільки згідно з вимогами п.19.3 ПДР України в разі засліплення водій повинен зупинитися, не змінюючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення. В своїх письмових поясненнях водій ОСОБА_1 не зазначав, що він був осліплений і вжив заходів до зупинення ТЗ, тому такі доводи не знайшли свого підтвердження.

Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що водій автомобіля ВАЗ ОСОБА_1 не виконав вимоги п.16.11 ПДР України, а саме, на перехресті нерівнозначних доріг не надав дорогу транспортному засобу, який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, що слугувало причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, та перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із її наслідками механічними пошкодженнями транспортних засобів.

Відсутні підстави і для закриття адміністративної справи за малозначністю.

Так, згідно зі ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Однак, звільнення від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю скоєного правопорушення, передбачене ст.22 КУпАП, є правом, а не обов`язком суду і застосовується лише після аналізу сукупності усіх з`ясованих фактів, що дозволяють вирішити питання про доцільність звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.

Доводи скарги в цій частині обгрунтовуються тим, що в ДТП зіштовхнулися два автомобіля ВАЗ і шкода була завдана лише автомобілю ОСОБА_1 , а інші учасники не є потерпілими.

Зазначені доводи спростовуються схемою місця ДТП з описом пошкодженнь ТЗ, на яких зафіксовано, як пошкодження автомобіля ВАЗ, р/н НОМЕР_1 , у боковій лівій частині, так і пошкодження іншого автомобіля ВАЗ, р/н НОМЕР_3 , у передній нижній частині.

Отже, у ДТП отримали пошкодження обидва автомобілі.

Суд враховує, що велика кількість дорожньо-транспортних пригод, які спричиняють тяжкі наслідки, відбувається саме через нехтування учасниками дорожнього руху Правилами дорожнього руху.

Безпека руху це зобов`язання водія не тільки по відношенню до себе, але й до інших учасників руху, оскільки порушення учасниками дорожнього руху правил безпеки руху, як правило, призводить до непередбачуваних наслідків, зокрема, загрози життю та здоров`ю громадян, пошкодження майна тощо. Особливо це стосується порушення правил проїзду перехресть, обгону та перевищення швидкості тощо.

Крім того, під час розгляду справи ОСОБА_1 не надав доказів того, що застосоване стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. є для нього надмірним тягарем та суттєво вплине на його матеріальне становище.

Отже, зважаючи на всі обставини справи й характер вчиненого правопорушення, вид і розмір стягнення, яке законодавець передбачив за зазначені дії, апеляційний суд вважає, що в цьому випадку немає підстав для застосування ст. 22 КУпАП.

Судом першої інстанції при призначенні адміністративного стягнення у повній мірі враховано характер скоєного правопорушення та особу винного, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, особу порушника, який, згідно з матеріалами справи, до адміністративної відповідальності за порушення ПДР раніше не притягувався, вину свою визнав у повному обсязі, тому наклав на нього адміністративне стягнення в межах, встановлених у санкції ст.124 КУпАП, у виді штрафу, яке є мінімальним за даний вид правопорушення.

Порушень норм КУпАП суддею першої інстанції під час розгляду даної справи та ухвалення оскаржуваної постанови апеляційним судом не встановлено.

За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається, як і підстав для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику Черткову Віктору Олеговичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Богунського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Черткова Віктора Олеговича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. Скітневська