Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №289/1175/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №289/1175/25 Головуючий у 1-й інст. Саланда О. М.

Номер провадження №33/4805/172/26

Категорія ч.1 ст.172-6 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м.Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: прокурора Коки С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Малинського районного суду Житомирської області від 25 листопада 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 25 листопада 2025 року матеріали справ № 289/1175/25, № 289/1176/25 та № 289/1177/25 об`єднані в одне провадження, присвоєно справі єдиний унікальний номер справи № 289/1175/25. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

З постанови судді місцевого суду вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 328 від 25.06.2025, ОСОБА_1 , будучи у період з 12.03.2020 по теперішній час присяжним Радомишльського районного суду Житомирської області та відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення вимог частини 1 статті 45 цього Закону несвоєчасно, без поважних причин, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, а саме 25.04.2024 о 22 год. 31 хв., чим порушив вимоги, передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 329 від 25.06.2025, ОСОБА_1 , будучи у період з 12.03.2020 по теперішній час присяжним Радомишльського районного суду Житомирської області та відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення вимог частини 1 статті 45 цього Закону несвоєчасно, без поважних причин, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, а саме 31.03.2024 о 15 год. 15 хв., чим порушив вимоги, передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 330 від 25.06.2025, ОСОБА_1 , будучи у період з 03.01.2024 по теперішній час членом резервного складу постійно діючої військово-лікарської комісії при ТЦК та СП КНП «Радомишльська лікарня» Радомишльської міської ради та відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення вимог частини 1 статті 45 цього Закону несвоєчасно, без поважних причин, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, а саме 08.04.2025 о 13 год. 04 хв., чим порушив вимоги, передбачені чинним законодавством України.

Приписами статті 3 Закону визначено коло осіб, на яких поширює свою дію Закон України «Про запобігання корупції», зокрема п.п. «г» п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції», передбачено його розповсюдження на державних службовців.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1 частини 1, 2 ст. 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до першого квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.

Отже, ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані із корупцією, зокрема ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 12 Закону, передбачено, що НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень має приймати питання з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти.

Відповідно до Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 23.07.2021 № 449/21, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу 2 ч. 2 ст. 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан на усій території України, строк дії якого неодноразово продовжувався.

Відповідно до Роз`яснення НАЗК №?4 від 07.03.2022 щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю в умовах воєнного стану (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, проведення перевірок), щорічна декларація, подається у період з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, до 00 годин 00 хвилин відповідного числа третього місяця від такого дня.

12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України № 3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», відповідно до якого відновлено електронне декларування та відкритий доступ (з урахуванням безпекових заходів) до реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно даних публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав декларацію за 2021 рік лише 25 квітня 2024 року о 22 год. 31 хв., за 2022 рік - 31 березня 2024 року о 15 год. 15 хв., за 2024 рік - 08.04.2025 о 13 год. 04 хв., тобто несвоєчасно.

Від пояснень з приводу несвоєчасності подачі електронних декларацій ОСОБА_2 відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.

Таким чином, ОСОБА_1 несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021, 2022, 2024 роки поза межами встановлених строків (не пізніше 31.01.2024 та 31.03.2025), а саме 25.04.2024, 31.03.2024, 08.04.2025 відповідно, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що днем виявлення адміністративних правопорушень в даному випадку: за 2021 рік є 01.02.2024, за 2022 рік – 01.02.2024, за 2024 рік – 01.04.2025, а не дата складання та направлення протоколів про адміністративне правопорушення до суду. Також зазначає, що підтвердженням вищевказаних обставин є роздруківка декларацій, згідно яких її перегляд УСР в Житомирській області було здійснено у квітні 2025 року.

ОСОБА_1 була надана можливість апеляційним судом надати свої покази у справі, проте він цим не скористався. Будучи належним чином повідомленим про місце і час судового засідання ОСОБА_1 у судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явилися, подав заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутності та апеляційну скаргу задовольнити, з викладених в ній підстав.

Нормами чинного КУпАП не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.

При цьому, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не позбавлена можливості подавати письмові пояснення щодо обставин справи, подавати докази та залучити захисника для представництва та захисту її інтересів підчас розгляду справи в суді.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення. Тому, розгляд даної справи без невиправданої затримки не буде відповідати інтересам особи, яка притягується до адміністративної відповідальності .

Враховуючи наведене, з метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи встановлений законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004, «Пономарьов проти України» від 03.04.2008), та у відповідності до положень ч. 6 ст. 294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Прокурор Кова С.Л. в засіданні апеляційного суду проти доводів апеляційної скарги заперечив. Просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити постанову суду першої інстанції без змін. Вважає, що постанова суду першої інстанції є обґрунтованою.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників, які з`явилися у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. 245 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, які мають істотне значення для правильного, об`єктивного та справедливого розгляду справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили (ст. 252 КУпАП).

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зазначені вимоги закону судом першої інстанції були дотримані. Постанова суду відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідність за дане правопорушення, та прийняте по справі рішення.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Як зазначено у диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність за даною нормою закону настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Отже, будучи у період з 12.03.2020 по теперішній час присяжним Радомишльського районного суду Житомирської області та у період з 03.01.2024 по теперішній час членом резервного складу постійно діючої військово-лікарської комісії при ТЦК та СП КНП «Радомишльська лікарня» Радомишльської міської ради ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Мотивуючи своє рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, суд першої інстанції посилався на положення Закону України «Про запобігання корупції», а також на досліджені у судовому засіданні і наведені в судовому рішенні письмові докази, зокрема на:

- протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, № 328 від 25.06.2025 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП;

- протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, № 329 від 25.06.2025 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП;

- протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, № 330 від 25.06.2025 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП;

- витяг з ЄДРД;

- запит Управління стратегічних розслідувань в Житомирській області від 07.04.2025 № 41541-2025; від 14.04.2025 № 44562-2025; від 14.04.2025 № 44562-2025;

- наказ головного лікаря Центральної районної лікарні Радомишльської РДА від 11.08.2016 № 136-ОС про прийняття на роботу ОСОБА_1 ;

- повідомлення Радомишльського районного суду Житомирської області від 18.04.2025;

- посадова інструкція від 11.03.2019;

- витяг з рішення Радомишльської міської ради від 12.03.2020 № 951 про затвердження списку присяжних;

- рішення Радомишльської міської ради від 02.03.2023 № 820 про затвердження списку присяжних Радомишльського районного суду Житомирської області;

- наказ КНП «Радомишльська лікарня» Радомишльської міської ради від 03.01.2023 № 2 про призначення персонального складу військово-лікарської комісії;

- наказ КНП «Радомишльська лікарня» Радомишльської міської ради від 03.01.2023 № 2 про призначення персонального складу військово-лікарської комісії, що створюється при ТЦК та СП;

- наказ КНП «Радомишльська лікарня» Радомишльської міської ради від 03.01.2023 № 3 про призначення персонального складу військово-лікарської комісії, що створюється при ТЦК та СП;

- протокол оперативної наради від 01.01.2025 по КНП «Радомишльська лікарня» Радомишльської міської ради;

- повідомлення Радомишльського районного суду Житомирської області від 13.11.2023 щодо необхідності подання декларації;

- повідомлення Радомишльського районного суду Житомирської області від 09.01.2024 щодо необхідності подання декларації;

- повідомлення Радомишльського районного суду Житомирської області від 10.02.2025 щодо необхідності подання декларації;

- лист Департаменту стратегічних розслідувань від 29.05.2025 № 20822/02-2025;

- лист Департаменту стратегічних розслідувань від 10.06.2025 № 67271-2025;

- лист Департаменту стратегічних розслідувань від 10.06.2025 № 67269-2025;

- повідомлення Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій № 47-06/11124-25 від 21.05.2025;

- повідомлення голови суду до Національного агентства з питань запобігання корупції № 07-38/9/2025 від 04.04.2025;

- послідовність дій користувача ЄДРД за період з 01.01.2025 по 09.04.2025;

- повідомлення Департаменту стратегічних розслідувань від 10.06.2025 № 67268-2025;

- лист Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону від 16.06.2025 № 62-3137/25;

- рапорт від 25.06.2025;

- лист Житомирської обласної прокуратури від 13.06.2025 № 22/3-231/25;

- лист Житомирської обласної прокуратури від 13.06.2025 № 22/3-230/25.

Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 12.03.2020 по теперішній час є присяжним Радомишльського районного суду Житомирської області та у період з 03.01.2024 по теперішній час членом резервного складу постійно діючої військово-лікарської комісії при ТЦК та СП КНП «Радомишльська лікарня» Радомишльської міської ради та являється суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, згідно ст. 3 Закону №1700-VII та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, на яку поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 розділу VII, несвоєчасно подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021, 2022, 2024 роки та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин 1 та 2 статті 45 Закону №1700-VІІ зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

За змістом ч. 1 ст. 45 Закону №1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«г» пунктів 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

У статті 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з частиною першою статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону №1700-VІІ НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти НАЗК підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено у ч. 5 ст. 12 Закону № 1700- VII.

Відповідно до підпункту пп. 1 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 № 449/21 за зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за №987/36609, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону №1700-VІІ (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону №1700-VII (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, всякому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Відповідно до Закону України від 08.07.2022 № 2381-IX «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану», який набрав чинності 03.08.2022 року, суб`єкт декларування зобов`язаний подати декларацію, кінцевий строк подання якої припадає на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», протягом дев`яноста календарних днів з дня його припинення чи скасування.

Законом України від 20.09.2023 № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023, відновлено декларування у порядку та строки, що визначені ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до п.п. 1 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 23.07.2021 № 449/21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за № 987/36609, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня.

Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

У свою чергу, в умовах воєнного стану Законом можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації.

Так, у пункті 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону визначено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію відповідно до статті 45 цього Закону, кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

З набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, був зобов`язаний подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021, 2022, 2024 роки, шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Реєстру не пізніше 00 годин 00 хвилин 01 лютого 2024 року та 01 квітня 2025 року (відповідно).

Як встановлено судом першої інстанції, згідно даних публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік лише 25 квітня 2024 року о 22 год. 31 хв., за 2022 рік - 31 березня 2024 року о 15 год. 15 хв., за 2024 рік - 08.04.2025 о 13 год. 04 хв., а отже несвоєчасно.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021, 2022, 2024 роки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Суд першої інстанції належним чином встановив обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, які свідчать про доведеність його вини, з чим погоджується апеляційний суд, оскільки це об`єктивно підтверджується належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Слід також зазначити, що адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - є правопорушенням з формальним складом, для констатації наявності якого встановлення суспільно-небезпечних наслідків не вимагається, i суб`єктивна сторона якого може виявлятися як в умисній так i в необережній формі вини, а тому зазначені в апеляційній скарзі обставини не звільняють від обов`язку виконання вимог Закону України стосовно своєчасного подання декларацій, як особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування.

Такий обов`язок виник у ОСОБА_1 з набранням чинності 12 жовтня 2023 року Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» №3384, яким визначений порядок та строки подачі декларацій з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 лютого та 01 квітня в подальшому.

При цьому, відповідно до статті 68 Конституції України не знання Законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

Міжнародні стандарти протидії корупції зобов`язують держави вживати заходів для встановлення у своєму національному законодавстві відповідальності за вчинення корупційних діянь. Це закріплено, зокрема, у Главі ІІ «Кримінальної Конвенції про боротьбу з корупцією» від 27.01.1999, Главі ІІ додаткового протоколу до неї від 15.05.2003, Главі ІІ «Конвенції ООН проти корупції» від 31.10.2003, що ратифіковані Верховною Радою України 18.10.2006 та є обов`язковими для України.

При цьому, визнання адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, малозначним суперечить принципам запобігання і протидії корупції, не відповідає міжнародним стандартам у цій сфері, не сприятиме зміцненню авторитету країни, може завдати шкоди демократичним засадам управління суспільством, функціонування державного апарату, порушить встановлений порядок здійснення повноважень посадовими і службовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування.

Твердження апеляційної скарги щодо закінчення строків накладення адміністративного стягнення не є слушними, оскільки відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у разі закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Згідно з вимогами ч. 4 ст. 38 КУпАП, яка передбачає, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

З протоколів про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією вбачається, що їх було складено стосовно ОСОБА_1 25 червня 2025 року.

Процес виявлення адміністративного правопорушення є триваючим і вимагає встановлення уповноваженими суб`єктами ряду обставин його вчинення, зокрема, наявності чи відсутності поважних причин не подання такої декларації, як обов`язкової ознаки об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно роз`яснень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09.04.2021 №1089/0/2-21 виявлення адміністративного правопорушення - це установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов`язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена у складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією. Окрім того, така особа у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають відношення до вчинення адміністративного правопорушення (збір документів, інформації, відібрання пояснень, тощо). Висновок про те, що виявлене правопорушення, пов`язане з корупцією як сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

При цьому суд зауважує, що надсилання запитів до компетентних органів та отримання інформації по них не є часом виявлення правопорушення. Такі дії уповноважених осіб НАЗК свідчать про перевірку наявності чи відсутності в діях особи правопорушення, а не його констатацію.

Початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли особою, уповноваженою на складання протоколу, зібрано і проаналізовано необхідні докази та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, що може свідчити про дату виявлення адміністративного правопорушення.

Таким чином, датою виявлення вчиненого правопорушення слід вважати день складання протоколів про адміністративне правопорушення, тобто 25 червня 2025 року, оскільки на момент складання протоколів були зібрані усі необхідні докази, що в сукупності свідчать про наявність ознак складу правопорушення, та існувала можливість вручити вказаний протокол особі, виконавши дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП, а отже строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 4 ст. 38 КУпАП, на день винесення постанови судом першої інстанції не закінчились.

Отже, доводи апеляційної скарги, не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення, а будь-яких інших доказів на підтвердження відсутності вини останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, які ставляться йому у провину, матеріали справи не містять.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст. 23 та ст.ст. 33-35 КУпАП.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга є безпідставною та задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, підстав для її скасування та закриття провадження в справі не має.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Малинського районного суду Житомирської області від 25 листопада 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Й.Григорусь