Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №183/11361/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1046/26 Справа № 183/11361/25 Суддя у 1-й інстанції - Олійник А. В. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - Будьонного В.С. на постанову Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2025 року щодо

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої продавцем, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

яку визнано виною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 200(двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень, з конфіскацією предметів торгівлі, стягнуто судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з постановою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2025, близько 17.20 годині 27.10.2025 в АДРЕСА_2 в торговому павільйоні, громадянка ОСОБА_2 здійснювала продаж сигарет, 1 пачка «Комплімент» за ціною 70 гривень, без марок акцизного податку, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник Будьонний В.С. просить поновити строк апеляційного оскарження, оскаржену постанову скасувати, прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Обґрунтовуючи своє клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, захисник вказує, що ОСОБА_2 про розгляд справи не була обізнана, участі у ньому не приймала, не отримувала копії оскарженої постанови, у зв`язку із чим була позбавлена можливості своєчасно подати апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини, натомість у справі відсутні докази отримання грошей (виручки) за реалізацію сигарет, також немає чеків з касового апарату (РРО), грошові кошти не вилучалися на місці, а також вказує про відсутність доказів проведення поліцією контрольної закупівлі, відсутність фото- чи відеодоказів факту продажу сигарет.

Зазначає, що згідно із Законом України № 3817-IX, роздрібна торгівля здійснюється суб`єктами господарювання, натомість особа, щодо якої складено протокол, не зареєстрована як суб`єкт господарювання і не здійснює підприємницьку діяльність, а відтак ОСОБА_2 не може бути суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Захисник наголошує, що стаття 156 КУпАП є «бланкетною» — вона лише встановлює відповідальність, але для її застосування поліцейський зобов`язаний вказати у протоколі конкретний пункт конкретного Закону України, який забороняє певні дії, але у протоколі поліцейський вказав, що жінка порушила "ст. 65 ЗУ №4847 від 18.06.2024". Захисник зазначає, що закону з такими реквізитами взагалі не існує. Існує Закон № 4847-VI (від 2012 року), але він стосується судових рішень і жодним чином не пов`язаний з обігом тютюну. Оскільки поліцейський не вказав чинну норму закону, яку нібито порушила особа, об`єктивна сторона правопорушення у протоколі не розкрита.

Зазначає, що тягар доведення лежить виключно на державному органі, особа не зобов`язана доводити свою невинуватість. Суд не має права перебирати на себе функції обвинувачення і самостійно виправляти помилки поліції наприклад, самостійно шукати, який же закон насправді порушила особа, якщо поліція вказала неіснуючий. Усі сумніви мають трактуватися на користь особи за стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та захисник Будьонний В.С. до суду апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, питання про відкладення судового розгляду не порушили, в апеляційній скарзі просили розглянути справу за їх відсутності. Зважаючи на викладене, а також приймаючи до уваги, що за правилами ч. 6 ст. 294 КУпАП їх участь в апеляційному розгляді не є обов`язковою, вважаю за необхідне розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що 17 грудня 2025 року судовий розгляд було проведено без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відомості про отримання стороною захисту копії оскарженої постанови у межах строку її апеляційного оскарження у справі відсутні. Враховуючи, що необізнаність про мотиви судового рішення, як і про сам факт його винесення, об`єктивно унеможливлювала своєчасне складання апеляційної скарги, з метою забезпечення стороні захисту доступу до правосуддя, вважаю за необхідне повити строк апеляційного оскарження.

Вимогами ст. 245 КУпАП визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказаних вимог закону судом першої інстанції не дотримано з огляду на наступне.

Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як було встановлено судом першої інстанції та зазначено в оскарженій постанові, 27 жовтня 2025 року близько 17:20 годині, в АДРЕСА_2 , в торговому павільйоні, громадянка ОСОБА_2 здійснювала продаж сигарет, 1 пачка «Комплімент» за ціною 70 гривень, без марок акцизного податку, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 156 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, зокрема без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що норма ст. 156 КУпАП за своїм змістом є бланкетною, тобто лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнюють норму ст. 156 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у здійсненні роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку, тобто у відчуженні (продажу) цих товарів.

Згідно із вимогами ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Водночас у протоколі про адміністративне правопорушення та наданих матеріалах відсутні будь-які дані щодо фіксації факту оптової або роздрібної торгівлі, тобто здійснення саме продажу сигарет без акцизного податку, зокрема відсутні будь-які дані щодо передачі їх будь-яких особам, отримання від останніх грошових коштів (виручки) за продаж продажу товарів, відсутні пояснення свідків, які б придбали відповідні товари у приміщенні магазину, тощо. Крім того, співробітниками поліції не надано належних та допустимих доказів того, що саме ОСОБА_2 здійснювала роздрібну торгівлю у вказаному магазині.

З огляду на викладене судом першої інстанції не надано належної оцінки відсутності в матеріалах справи об`єктивних доказів здійснення роздрібної торгівлі сигаретами без наявності марок акцизного збору, а тим більше і доказів вчинення таких дій саме ОСОБА_2 , у зв`язку з чим висновок суду про те, що остання вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП, належить вважати передчасним.

Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що в матеріалах справи відсутні письмові пояснення ОСОБА_2 та будь-які інші докази, які вказують безпосередньо на неї як на особу, що вчинила адміністративне правопорушення, а її прізвище згадується лише у протоколі про адміністративне правопорушення. Наявна у справі фотографія пачки цигарок не висвітлює у будь-який спосіб обставин набуття даної речі особою, в руці якої остання сфотографована, та причетність до цієї події ОСОБА_2 .

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що матеріалами справи не підтверджено поза розумним сумнівом, що ОСОБА_2 у день та час, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, здійснювала роздрібну або оптову торгівлю тютюновими виробами, сигаретами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку, оскільки відповідно до змісту ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене постанову суду належить скасувати, а провадження у справі - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 251, 252, 280, 283, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Строк апеляційного оскарження — поновити.

Апеляційну скаргу захисника Будьонного В.С. - задовольнити.

Постанову Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2025 року щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 156 КУпАП - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення — закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду А.А. Мазниця