Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №205/11169/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1001/26 Справа № 205/11169/25 Суддя у 1-й інстанції - Скрипник К. О. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, з клопотанням про поновлення апеляційного оскарження, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Новокодацького районного суду міста Дніпра від 19 вересня 2025 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

яку визнано виною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 400 (чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень, з конфіскацією предметів торгівлі, відповідно до протоколів огляду та вилучення речей та предметів від. 07.07.2025 року, та 10.07.2026 року, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду першої інстанції, 07 липня 2025 року о 16.34 год., ОСОБА_1 за адресою: м. Дніпро, вул. Металургів, 46, здійснювала продаж тютюнових виробів з рук, без марок акцизного збору встановленого зразку.

Також, 10 липня 2025 року о 16.02 год., ОСОБА_1 за адресою: м. Дніпро, вул. Металургів, 46, здійснювала продаж тютюнових виробів з рук, без марок акцизного збору встановленого зразку.

Своїми діями у цій частині ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 156 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову Новокодацького районного суду міста Дніпра від 19 вересня 2025 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування поновлення строків апеляційного оскарження вказує, що не була обізнана про розгляд справи, виклику до суду не отримувала, як і рішення суду, а дізналась про оскаржену постанову тільки тоді, коли отримала повідомлення з банку про блокування рахунків.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не дотримався стандарту доведення вини поза розумним сумнівом,підійшов до розгляду формально, перелічивши письмові докази, без їх належної оцінки та деталізації, та не врахував, що торгівля тютюновими виробами у торговельному кіоску не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, чим порушив право на справедливий суд.

Вказує, що відповідно до законодавства роздрібну торгівлю підакцизними товарами можуть здійснювати виключно суб`єкти господарювання, натомість вона не є зареєстрованим підприємцем (ФОП) і не є найманим працівником, а отже не може нести відповідальність за цією статтею.

Зазначає, що не розкрито об`єктивну сторону правопорушення, поліцейські не вказали, кому саме було продано товар, за якою ціною та які кошти були отримані.

Наголошує, що згідно із законом кіоск (павільйон) є торговельним об`єктом. Частина 3 ст. 156 КУпАП передбачає відповідальність саме за торгівлю з рук, з лотків або в заборонених місцях, а отже, продаж у торгівельному об`єкті - кіоску не утворює складу цього правопорушення. Фактично їй інкримінують продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку, однак відповідальність за це передбачена ч. 1 ст. 156 КУпАП, а не частиною 3 цієї статті, за якою було складено протокол. Частина 3 взагалі не містить відповідальності за продаж безакцизних товарів.

Також зазначає, що у матеріалах справи немає доказів передачі товару та отримання грошей (виручки), не було проведено контрольної закупівлі, немає чеків з РРО (касового апарату), відсутня фото- чи відеофіксація. Гроші (виручка) та сам товар не вилучалися під час складання протоколу, хоча санкція статті передбачає їх обов`язкову конфіскацію, вказує, що сам по собі протокол поліції не є беззаперечним доказом вини (з посиланням на практику ЄСПЛ). Крім того, не проводився особистий огляд особи.

ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явилася, про день та час апеляційного розгляду повідомлялася, в апеляційній скарзі просила розглянути справу без її участі.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції враховує, що 19 вересня 2025 року судовий розгляд було проведено без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при цьому даних про належне повідомлення останньої про день та час розгляду справи матеріали справи не містять. Враховуючи, що необізнаність про мотиви судового рішення, як і про сам факт його винесення, об`єктивно унеможливлювала своєчасне складання апеляційної скарги, з метою забезпечення стороні захисту доступу до правосуддя, вважаю за необхідне повити строк апеляційного оскарження.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції зважає на те, що відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В статті 252 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати:чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.(ст. 280 КУпАП).

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.\

Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, суд першої інстанції послався на дані протоколів про адміністративне правопорушення, протоколів огляду та вилучення речей, письмові пояснення свідків та рапорти працівників поліції, проте апеляційний суд вважає такі висновки передчасними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи з огляду на наступне.

Так, диспозиція ч. 3 ст. 156 КУпАП передбачає відповідальність за торгівлю визначеними товарами, зокрема тютюновими виробами, саме з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом. Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що згідно із протоколами про адміністративне правопорушення та оскарженою постановою суду ОСОБА_1 інкриміноване здійснення торгівлі з рук тютюновими виробами, не маркованими марками акцизного збору.

Разом із тим, як на це обґрунтовано вказує апелянт та підтверджується матеріалами справи, торгівля дійсно здійснювалася ОСОБА_1 в кіоску, під яким згідно із п. 6.37 Національного стандарту України ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля» розуміється торговельний об`єкт для організування роздрібного продажу товарів, який має постійне просторове місце, займає окрему закриту споруду некапітального типу на одне робоче місце без торговельної зали для покупців та додаткової площі для розміщування запасу товарів, що виключає кваліфікацію її дій за ознакою торгівлі з рук чи з лотків.

Торгівля тютюновими виробами з кіоску, як і реалізація підакцизних товарів, не маркованих марками акцизного збору, складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, не охоплюються, у зв`язку із чим дії ОСОБА_1 не можуть бути кваліфіковані за цією частиною статті закону про адміністративну відповідальність,.

Належить додатково зазначити, що повноваженнями щодо самостійної зміни правової кваліфікації інкримінованого особі діяння суд при розгляді справ про адміністративні правопорушення не наділений та вирішує виключно питання про обгрунтованість того обвинувачення, яке викладене у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв`язку із чим суд апеляційної інстанції не розглядає питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу будь-якого іншого адміністративного правопорушення та обмежується висновком про те, що в її діях відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП..

Відтак оскаржена постанова не може залишатися в силі та підлягає скасуванню, із прийняттям нової постанови, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Строк апеляційного оскарження — поновити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,– задовольнити.

Постанову Новокодацького районного суду міста Дніпра від 19 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 156 КУпАП — скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення — закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду А. А. Мазниця