Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №163/2392/25 — Волинський апеляційний суд

Суд: Волинський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 01 квітня 2026 р.

Справа: №163/2392/25

Суддя: Карпук А. К.

Справа № 163/2392/25 Головуючий у 1 інстанції: Шеремета С. А.

Провадження № 22-ц/802/408/26 Доповідач: Карпук А. К.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Карпук А.К.

суддів – Бовчалюк З.А., Здрилюк О. І.,

секретар Власюк О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 19 січня 2026 року в складі судді Шеремети С. А.,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Бізнес Позика» (надалі - ТОВ «Бізнес Позика») звернулася до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 26.09.2023 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 166417-КС-011 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.2 договору кредиту, ТОВ «Бізнес позика» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 28000,00 гривень, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Позивач свої зобов`язання за Договором кредиту виконав та надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 28000,00 гривень шляхом перерахування на банківську картку Позичальника.

Крім цього, між позивачем та відповідачем було підписано ряд додаткових угод, відповідно до яких термін дії Договору продовжено до 24.08.2025.

Відповідач, в свою чергу, своїх зобов`язань не виконав, частково здійснив оплату за договором на загальну суму 30350 гривень. Станом на 09 жовтня 2025 року загальний розмір заборгованості за договором №166417-КС-011 про надання кредиту становить 215910,89 гривень з яких : сума прострочених платежів по тілу кредиту – 55000 27849,33 гривні, сума прострочених платежів за процентами – 188061,56 гривень, які позивач просив стягнути на свою користь.

Рішення Любомльського районного суду Волинської області від 19 січня 2026 року позов задоволено частково.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №166417-КС-011 від 25.09.2023 в загальній сумі 200 659 гривень 37 копійок, яку становлять: 27 849 гривень 33 копійки заборгованості за тілом кредиту; 172 810 гривень 04 копійки заборгованості по відсотках.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь ТОВ «Бізнес Позика» 2 407 гривень 75 копійок судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач ТОВ «Бізнес Позика» подало апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду в частині загальної суми задоволених позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з 200659,37 грн на суму грошових коштів 215910,89 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції під час ухвалення судового рішення неправильно застосував норми матеріального права шляхом неправильного тлумачення закону, помилково ототожнив поняття «денна процентна ставка» в розумінні Закону України «Про споживче кредитування» та процентну ставку в день, яка встановлена в Кредитному договорі.

Відповідач не скористалася своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу.

В судове засідання учасники справи (їх представники) не з`явилися, однак суд вважає за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою прийняття постанови у даній справі є 02.04.2026, тобто, дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 26.09.2023 ТОВ «Бізнес позика» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 166417-КС-011 про надання кредиту, а 26.09.2023 прийняв (акцепт) пропозицію щодо укладання договору № 166417-КС-011 шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7048 який було надіслано на номер його мобільного телефону.

26.09.2023між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 166417-КС-011 про надання кредиту, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.1 договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 28 000 гривень на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»

Відповідно до пунктів 2.2., 2.3. договору тип кредиту: кредит, строк на який надається кредит: 24 тижнів.

Згідно з пунктами 2.4., 2.5. договору стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15111996, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Комісія за надання кредиту: 4200 гривень (п. 2.5 договору).

Відповідно до п.2.7 договору термін дії договору: до 11.03.2024.

Згідно з пп.7.3.1 п.7.3. договору, підписуючи цей договір позичальник підтверджує, що до укладання Договору отримав від Кредитодавця інформацію та документи, надання яких передбачено законодавством України, зокрема передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також умови договору і правила, що розміщені на сайті кредитодавця.

До підписання договору № 166417-КС-011 про надання кредиту від 26.09.2023 відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту від 26.09.2023, у якому було визначено суму кредиту, строк повернення кредитних коштів, процентну ставку, комісію за надання кредиту та інші умови договору (розділи 3, 4 паспорту споживчого кредиту). Паспортом споживчого кредиту передбачено, що позичальник має право безкоштовно отримати копію проекту договору про надання кредиту у письмовій чи електронній формі за своїм вибором (розділ 7 паспорту споживчого кредиту). Підписуючи паспорт споживчого кредиту, відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, що були надані, виходячи з обраних ним умов кредитування (розділ 7 паспорту споживчого кредиту).

20 листопада 2023 року ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку Закону України «Про електронну комерцію» уклали додаткову угоду №1 до договору № 166417-КС-011 від 25.09.2023, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 09.09.2024, строк на який надається кредит 51 тиждень.

29 січня 2024 року ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку Закону України «Про електронну комерцію» уклали додаткову угоду №2 до договору № 166417-КС-011 від 25.09.2023, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 24.02.2025, строк на який надається кредит 75 тижнів.

07 квітня 2024 року ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку Закону України «Про електронну комерцію» уклали додаткову угоду №3 до договору № 166417-КС-011 від 25.09.2023, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 24.08.2025, строк на який надається кредит 100 тижнів.

Відповідно до довідки ТОВ «Профіт Гід» відповідачу ОСОБА_1 26.09.2023 перераховано 28000грн, шляхом перерахування коштів на платіжну картку, емітент картки отримувача OSCHAD BANK.

ОСОБА_1 на виконання умов договору сплачено 30350 грн, з яких 4200 грн зараховано на сплату комісії, 25999,33 грн - на погашення процентів, 150,67- на погашення тіла кредиту.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, за вказаним кредитом ОСОБА_1 має заборгованість, яка станом на 14.10.2025 становить 215910,89 гривень, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 27849,33 гривень; суми прострочених платежів за процентами – 188061,56 гривень.

Факт підписання договору позики сторонами, його відповідності Закону України «Про електронну комерцію», отримання кредитних коштів сторонами не оспорюється, а встановлені в цій частині рішення суду першої інстанції обставини справи позивачем не оскаржуються.

Суд першої інстанції частково задовольняючи вимоги позивача в частині стягнення процентів за користування кредитом дійшов висновку, що ТОВ «Бізнес Позика» не мало права нараховувати проценти відповідачу за процентною ставкою 1,15111996 % за період з 20.08.2024 по 24.08.2025, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день відповідно до положень ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду виходячи з наступного.

Позичальнику ОСОБА_1 був наданий кредит у розмірі 28 000,00 гривень зі сплатою процентів за відсотковою ставкою 1,15111996 %.

Умовами договору передбачено, що строк, на який надається кредит, - 24тижнів (пункт 2.3. договору).

Строк дії договору - до 11 березня 2024 року. Надалі додатковими угодами термін дії договору № 166417-КС-011 від 26.09.2023 про надання кредиту був продовжений до 24.08.2025.

ОСОБА_1 на виконання умов договору сплачено 30350 грн.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором про надання кредиту, проценти за користування кредитними коштами нараховані: за період з 25.09.2023 по 20.11.2023 за відсотковою ставкою 1,15111996 %; за період з 21.11.2023 по 15.01.2024 – 0,86334 %; за період з 16.01.2024 по 29.01.2024 - 1,15111996 %; за період з 30.01.2024 по 25.03.2024 - 0,86334 %; за період з 26.03.2024 по 07.04.2024 - 1,15111996%; за період з 08.04.2024 по 26.04.2024 - 0,86334 %; за період з 27.04.2024 по 24.08.2025 -0,86334 %.

Згідно з частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Перехідні положення законопроекту застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту. Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Отже, передбачений пунктом 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів - 2,5 %, 120 днів - 1,5 %, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності.

Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - не більше 1,5%, а з 20.08.2024 - не більше 1%.

Таким чином, укладаючи 26.09.2023 договір надання кредиту №166417-КС-011, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, строк кредитування якого був продовжений додатковими угодами після набрання чинності Законом № 3498-ІХ до 24.08.2025, позивач мав право визначати денну проценту ставку у розмірі 1,15111996 % протягом 240 днів, тобто до 20 серпня 2024 року включно. Максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 % на день, починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ.

Разом з тим, згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором № 166417-КС-011 про надання кредиту від 26.09.2023, проценти, нараховані позивачем за відсотковою ставкою 1,15111996 % за період з 26.09.2023 до 20.08.2024 включно, складають 69446,96 гривень.

Місцевий суд здійснив перерахунок розміру відсотків з врахуванням відсоткової ставки 1 % в день за період з 21.08.2024 по 24.08.2025, що складає 103042,50 грн (27849,33 х 1 % х 370 днів).

Отже, судом першої інстанції правильно визначено розмір заборгованості за відсотками – 172810,04 грн (69446,96грн + 103042,50 грн).

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ТзОВ «Бізнес Позика».

Інші доводи апеляційної скарги апеляційним судом відхиляються, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Окрім того, як на підставу задоволення апеляційної скарги, позивач посилається на ряд постанов судів апеляційної інстанції.

Згідно з частинами 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах саме Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, а тому посилання заявника на практику вирішення справ з подібними правовідносинами судами апеляційної інстанції не грунтується на законі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування немає.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Апеляційну скаргу залишено без задоволення, то підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 268, 367, 368, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» залишити без задоволення.

Рішення Любомльського районного суду Волинської області від 19 січня 2026 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді

Оригінал: reyestr.court.gov.ua