Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №759/6606/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/6606/26

пр. № 3/759/2315/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Проскурня Олег Іванович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбаченеч. 1 ст. 184 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2026 близько 01 год. 22 хв. було виявлено, що ОСОБА_1 , ухилився від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого ОСОБА_2 самовільно покинула своє місце проживання та була відсутня за місцем проживання до ранкового часу наступного дня, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснив, що проживає окремо від дружини, неповнолітня ОСОБА_2 переїхала до нього нещодавно. До цього ОСОБА_2 проживала разом з матір`ю, ОСОБА_1 впливу на поведінку дитини не мав. При цьому ОСОБА_1 зазначав, що після раптового зникнення ОСОБА_2 він вжив всіх заходів для відшукання доньки, а саме звернувся до працівників поліції, зателефонував до родичів та знайомих доньки. Враховуючи вищенаведене ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши усні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя констатує, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, зокрема:

-протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовані обставини вчинення адміністративного правопорушення;

-рапортом старшого інспектора СЮП ВП Святошинського УП ГУНП в м. Києві Горбатюк Т. від 20.02.2026;

-рапортом ЄО з бази «Армор» від 20.02.2026;

-протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20.02.2026;

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

-усними поясненнями ОСОБА_1 , даними в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Вищеперераховані обов`язки батьків не є формальними, адже вони вимагають вжиття заходів щодо контролю, нагляду, профілактики девіантної поведінки дитини.

При розгляді справи встановлено, що неповнолітня дитина в даному випадку проживає з одним з батьків – ОСОБА_1 , є залежною від нього та може піддаватись позитивному виховному впливу. Варто зауважити, що в даному випадку відповідальність виникає не за сам факт втечі дитини з дому, а за відсутність належного контролю та виховного впливу, що це допускає. Якби батько належно виконував обов`язки (контроль, виховання, реагування), дитина не залишала б місце проживання без дозволу або повідомлення батька, з яким вона проживає, дослухалась би до порад батька, враховувала би його думку.

Самовільне залишення дитиною місця проживання та її подальше розшукування поліцією свідчать про відсутність належного виховного впливу та контролю з боку батька. Така бездіяльність перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з вказаними подіями та свідчить про неналежне виконання ним обов`язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України.

З огляду на зазначене, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Обставини, які перешкоджають притягненню винної особи до адміністративної відповідальності та накладенню адміністративного стягнення, під час розгляду справи не встановлені.

При накладенні стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При призначенні стягнення враховуються вжиті ОСОБА_1 заходи, спрямовані на віднайдення дитини та усунення негативних наслідків події. Відтак, необхідним та достатнім буде накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення у виді попередження.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 184, 221, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол серії ВАД № 636392 від 20.02.2026) та накласти на нього адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Строк пред`явлення постанови до виконання – три місяці з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва.

Суддя Олег ПРОСКУРНЯ