Вирок від 29 березня 2026 р. у справі №759/9102/25 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/9102/25

пр. № 1-кп/759/551/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання -ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025100080001194 від 04.04.2025, № 12025100080003321 від 13.11.2025 щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Скибинці, Тетіївського району, Київської області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого:

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115; ч. 4 ст. 186 КК України, сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 , захисник - ОСОБА_5 , інші учасники: потерпілий - ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 04.04.2025 приблизно об 11.15 год., достовірно знаючи про впровадження на території України воєнного стану, перебуваючи за адресою м. Київ, вул. Василя Стуса, 9, помітив раніше невідомих йому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які сиділи на лавці прибудинкової території.

Надалі, підійшовши до останніх, ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклого конфлікту вчинив сварку з ОСОБА_6 , в ході якої наніс останньому долонею зігнутою в кулак декілька ударів в область голови (обличчя). Внаслідок отриманих ударів, потерпілий ОСОБА_6 впав на землю та з його кишені штанів випав належний йому мобільний телефон «Motorola XT 2345-3» з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 2 425 грн., у якому знаходилась сім картка мобільного оператора зв`язку «Київстар» (яка матеріальної цінності не становить).

Побачивши, що у потерпілого з кишені випав мобільний телефон, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, належним ОСОБА_6 . Реалізовуючи свій раптово виниклий протиправний корисливий умисел, спрямований на відкрите викрадення майна потерпілого, діючи в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_6 та підняв із землі належний потерпілому мобільний телефон «Motorola XT 2345-3».

В подальшому ОСОБА_3 , розуміючи що його дії помічені, не реагуючи на прохання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про повернення викраденого мобільного телефону, утримуючи телефон потерпілого при собі, з місця вчинення злочину втік, розпорядившись майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 2 425 грн.

Крім того, 10.11.2025, протягом дня ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_9 перебували за адресою: АДРЕСА_3 , де проводили дозвілля, вживаючи алкогольні напої. Цього ж дня, близько 17 годині, ОСОБА_9 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи в кімнати квартири, почала провокувати словесний конфлікт. Така поведінка ОСОБА_9 обурила ОСОБА_3 та викликала в нього особисту неприязнь до останньої, яка в подальшому переросла в умисел, направлений на вчинення умисного вбивства.

Безпосередньо реалізуючи свій злочинний умисел, у вечірній час доби 10.11.2025, точно часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 продовжуючи знаходитись в кімнаті вищевказаної квартири, підійшов впритул до ОСОБА_9 та відчуваючи до останньої особисту неприязнь, ліктем правої руки, наніс удар в область голови останньої, від чого та схилилась, а ОСОБА_3 коліном правої ноги наніс ще один удар в область тулуба останньої. Від зазначених ударів, ОСОБА_9 впала на підлогу, відразу після чого ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, розуміючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, розуміючи, що ОСОБА_9 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень знаходиться на підлозі та не чинить будь-якого опору, почав наносити удари в область голови останньої. Від зазначених ударів у останньої утворились тілесні ушкодження: а) Синець на верхній повіці лівого ока, синець що захоплює нижню повіку правого ока, праву виличну та праву щічну ділянки, крововилив на слизовій оболонці верхньої губи, забійна рана на червоній облямівці нижньої губи, з переходом на її слизову оболонку, крововилив в м`яких тканинах голови, що захоплює лобну ділянку голови справа, тім`яну ділянку справа, праву скроневу та частину потиличної ділянки справа, крововилив в м`яких тканинах голови, що захоплює потиличну ділянку голови по центру та дещо зліва, ліву скроневу та тім`яну ділянку зліва, субдуральна гематома (об`ємом біля 150 мл) на базальній та випуклій поверхні лівої півкулі великого мозку, на рівні лобної та скроневої часток, інтрадуральні крововиливи в твердій мозковій оболонці по ходу верхнього сагітального синусу, нерівномірно виражені обмежено-дифузні субарахноїдальні крововиливи в ділянці випуклої поверхні лівої тім`яної частки, лівої лобної, лівої потиличної, а також на міжпівкульній поверхні вищевказаних часток та на базальній поверхні лівої потиличної частки, нерівномірно виражені обмежено- дифузні субарахноїдальні крововиливи в ділянці випуклої поверхні правої тім`яної частки, правої потиличної частки, а також на міжпівкульній поверхні вищевказаних часток та на базальній поверхні правої потиличної частки та правої скроневої часток, крововиливи в мозковій речовині стовбурового відділу головного мозку (на рівні Варолієва моста); ознаки стиснення головного мозку субдуральною гематомою зі зміщенням його вправо; набряк-набухання головного мозку; б) Численні садна на переніссі та на обох крилах носа, перелом носової кістки з крововиливом в оточуючі м`які тканини; в) садна а лобній ділянці голови справа, садно на верхній повіці лівого ока, садно в лівій виличній ділянці. Ушкодження, описані в п. 1 а), комплекс яких сформував внутрішньочерепну травму, виникли від дії неодноразової дії тупого (тупих) предмету (предметів) та мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_10 настала внаслідок внутрішньочерепної травми з крововиливами під оболонкою та речовину головного мозку та його набряком-набуханням.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115; ч. 4 ст. 186 КК України визнав, не оспорював фактичні обставини справи, та показав, що 04.04.2025 йшов по вул. Стуса, де підійшов до потерпілого, який сидів на лавці разом зі ще одним чоловіком. Між ними виникла сварка і він наніс декілька ударів потерпілому, внаслідок чого він впав та з його кишені випав мобільний телефон, який він взяв та пішов. Потерпілий його гукав, але він залишив телефон, який в подальшому поліція в нього вилучила. Перед потерпілим вибачився.

10.11.2025 він в кафе познайомився із ОСОБА_11 (потерпілою), вони вживали алкогольні напої, а потім пішли до знайомого, який живе на АДРЕСА_3, де продовжили пити. На кухні між ним та ОСОБА_11 розпочався конфлікт, він обурився та наніс їй удари по голові, після яких вона впала. Він поклав її в іншу кімнату та ліг спати, а вранці пішов. Визнає, що смерть потерпілої настала внаслідок його дій, висновки експертиз не оспорює. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати, зробив для себе належні висновки.

Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.

Розглянувши справу у межах пред`явленого обвинувачення, оцінюючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена повністю та кваліфікація його дій вірна: за ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки він вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині; за ч. 4 ст.186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які віднесено до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів відповідно, відношення до скоєного, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Враховуючи конкретні обставини вчиненого, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 4 ст. 186 КК України та ч.1 ст.115 КК України, застосувавши при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Відповідно до ухвали суду від 05.09.2025 в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025100080001194, обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 35 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 105 980 грн. та покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, серед яких прибувати до суду за викликом. За повідомленням ДУ «Київський слідчий ізолятор», 08.09.2025 ОСОБА_3 звільнений з-під варти у зв`язку із внесенням застави та з`явився в судове засідання 14.10.2025. В подальшому, ОСОБА_3 в судові засідання не з`являвся та був затриманий у зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025100080003321.

За таких обставин, у зв`язку із порушенням покладених на ОСОБА_3 обов`язків, керуючись ч.8 ст. 182 КПК України, суд вважає необхідним звернути заставу у розмірі 105 980 грн. в дохід держави.

Питання речових доказів по справі вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Судові витрати за проведення експертизи у розмірі 424,08 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 376, ч.15 ст.615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115; ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 115 КК України у виді 8 (восьми ) років позбавлення волі;

-за ч. 4 ст. 186 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_3 - тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України - залишити без змін.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з 13.11.2025. Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_3 строк тримання під вартою з 04.04.2025 по 08.09.2025.

Заставу у розмірі 105 980 ( сто п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят) грн., внесену на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 05.09.2025 ( ун. № 759/9102/25) - звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 08.04.2025 на мобільний телефон «Motorola» - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 424 (чотириста двадцять чотири) грн. 08 коп. на користь держави.

Речові докази по справі: мобільний телефон «Motorola XT 2345-3», який зберігається в камері схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві ( квитанція №5511) - повернути ОСОБА_6 ; СD диск з відеозаписами - залишити в матеріалах кримінального провадження; фрагменти сліду взуття, змиви РБК, кросівки, фрагмент постільної білизни, шорти, спортивні штани, шапку, дві зубні щітки, скляну пляшку, скляний стакан, сліди папілярних узорів, які зберігаються в камері схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві ( квитанція №5901) - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з дня отримання його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1