Вирок від 29 березня 2026 р. у справі №759/13642/25 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/13642/25

пр. № 1-кп/759/582/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання -ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025100080001815 від 26.05.2025 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачений - ОСОБА_3 , захисник - ОСОБА_6 , інші учасники: потерпілий - ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 26.05.2025 приблизно о 13.35 год., перебуваючи поблизу підземного переходу, розташованого по пр. Берестейському, 104 у м. Києві, помітив раніше незнайомого йому ОСОБА_7 , на плечі якого знаходилась чоловіча сумка.

Переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій. передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у виді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому, в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_7 та безпідставно спровокував словесний конфлікт. У подальшому, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, з метою подолання можливого опору, рукою стиснутою в кулак, наніс удар в обличчя ОСОБА_7 , від чого останній впав на землю.

Подолавши, таким чином, опір та переслідуючи мотив, направлений на заволодіння чужим майном, з метою подальшого його обернення на свою користь та особистого збагачення, ОСОБА_3 зірвав з плеча ОСОБА_7 сумку чорного кольору, в якій знаходились грошові кошти в сумі 5000 грн., годинник чорного кольору з маркуванням «Quartz Geneva», банківська карта «Монобанк» № НОМЕР_1 , банківська карта «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Citroen» серії НОМЕР_4 , паспорт громадянина України, картка платника податків, військовий квиток, видані на ім`я ОСОБА_8 , окуляри золотистого кольору в чохлі чорного кольору, ключ від автомобіля, мобільний телефон марки «Apple Iphone 8» чорного кольору вартістю 4500 грн.

В подальшому ОСОБА_3 , розуміючи що його дії помічені, утримуючи сумку чорного кольору з особистими речами потерпілого при собі, з місця вчинення злочину втік, розпорядившись майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 9500 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи, та показав, що 26.05.2025 йшов підземним переходом по пр. Берестейському, 104, де побачив потерпілого, який був схожий на іншу людину, що була винна йому грошові кошти. Підійшов до потерпілого, між ними виник конфлікт, внаслідок чого він наніс удар рукою в обличчя потерпілого та зірвав сумку, після чого його було затримано. У вчиненому щиро розкаюється, відшкодував потерпілому заподіяну матеріальну та моральну шкоду, просить суворо не карати, зробив для себе належні висновки.

Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.

Оцінюючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.4 ст.186 КК України вірна, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Отже, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких злочинів, відношення до скоєного, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку. Обставини, що обтяжують покарання відсутні.

Згідно ч. 1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті.

На підставі викладеного, при наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України та відсутності обставин, що його обтяжують, відсутність тяжких наслідків злочину, що в своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого та критичним відношенням винного до вчиненого, суд вважає можливим застосувати при призначенні покарання положення ст. 69 КК України.

Враховуючи конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, щире каяття обвинуваченого, який критично ставиться до своїх дій та правдиво розповів про обставини вчиненого кримінального правопорушення, раніше не судимий, відшкодував потерпілому шкоду, який не має до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру, стан здоров`я ОСОБА_3 ( хворіє на тяжку хворобу), має батьків похилого віку, постійне місце проживання, де скарг на нього не надходило, бере активну участь у волонтерській діяльності, строк тримання під вартою з 26.05.2025 по 24.07.2025, суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі реально, оскільки таке покарання буде занадто суворим та не співрозмірним вчиненому ним діянню та даних про його особу.

Суд вважає можливим застосувати ст.75 КК України та призначити ОСОБА_3 покарання з випробуванням на максимальний строк, оскільки приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Суд також покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ст.76 КК України, які сприятимуть його виправленню.

Також обвинувачений ОСОБА_3 та заставодавець ОСОБА_9 подали клопотання про перерахування застави, визначеної ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23.07.2025 на спеціальний рахунок, відкритий НБУ на підтримку Збройних Сил України. Зазначене клопотання підтримали в судовому засіданні.

Приймаючи до уваги, що судом прийнято рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, застосований до ОСОБА_3 ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23.07.2025 запобіжний захід у виді застави у розмірі 121 120 грн., слід скасувати та після набрання вироком законної сили її розмір перерахувати на спеціальний рахунок, відкритий НБУ на підтримку Збройних Сил України на підставі поданого клопотання заставодавця ОСОБА_9 .

Питання речових доказів по справі вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Крім того, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого судові витрати за проведення експертиз у розмірі 424, 08 грн.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

Зобов`язати ОСОБА_3 згідно ст.76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_3 у виді застави - скасувати.

Заставу, внесену заставодавцем ОСОБА_9 на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 23.07.2025 (справа ун. № 759/13642/25), у розмірі 121 120 ( сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн. (квитанція від 23.07.2025 № 0.0. 4472601517.1), після набрання вироком законної сили - перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України за реквізитами: (проект UNITED24 Банк: Національний банк України МФО 300001, Отримувач: Національний банк України, код ЄДРПОУ 00032106, Рахунок: № UA843000010000000047330992708).

Речові докази по справі: диски з відеозаписами з камер відеоспостереження - залишити в матеріалах справи; годинник чорного кольору з маркуванням «Quartz Geneva», грошові кошти в сумі 2190грн., сумку чорного кольору, шкіряний гаманець, дві банківські карти, ключ від автомобіля, чохол з окулярами, два свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - залишити власнику ОСОБА_7 .

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 424 ( чотириста двадцять чотири) грн. 08 коп. на користь держави.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1