Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №760/17139/25 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 760/17139/25

пр. № 2/759/6866/26

30 березня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернулось до Солом`янського районного суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №476009517 від 20.10.2021 року у розмірі 42 442,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 476009517 на суму 10 000,00 грн.

Згідно з умовами Кредитного договору, відповідач зобов`язався вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором.

Позивач стверджує, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав, ініціювавши переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку відповідача.

Однак, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу №28/1118-01, до якого у подальшому укладалися Додаткові угоди щодо продовження терміну дії Договору факторингу. Відповідно до Реєстру прав вимоги №165 від 21.12.2021, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу №05/0820-01. Відповідно до Реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023, ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

29.05.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛА ЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №29/05/25-Е, за умовами якого до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача за Кредитним договором на загальну суму 42 442,00 грн.

Позивач вказав, що загальна сума заборгованості відповідача за Кредитним договором перед позивачем, на момент подання позовної заяви, становить 42 442,00 грн., яка складається з: 10 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 32 442,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість по штрафним санкціям.

На підставі викладеного позивач просить стягнути із відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 476009517 від 20.10.2021 у розмірі 42 442,00 грн., а також вирішити питання розподілу судових витрат.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 14 листопада 2025 року позовну заяву направлено за підсудністю до Святошинського районного суду міста Києва.

Матеріали цивільної справи надійшли до Святошинського районного суду міста Києва 02 лютого 2026 року.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 лютого 2026 року визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 10 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Постановлено розгляд справи розпочати спочатку. Витребувано у Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ: 21133352, місцезнаходження: 04080, Україна, місто Київ, вулиця Оленівська, будинок 23), інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: 1) Інформацію: чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка 4441-11XX-XXXX-5255; про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки 4441-11XX-XXXX-5255, у період з 20.10.2021 року по 20.10.2021 року у сумі 10 000,00 грн.; чи є / був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки 4441-11XX-XXXX-5255 та чи знаходиться / знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); 2) У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на картковий рахунок - маска карти НОМЕР_3 , за період з 20.10.2021 року по 20.10.2021 року у сумі 10 000,00 грн., надати інформацію у вигляді: первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки / платіжні інструкції / доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки / листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника); повного номера рахунка маска Картки 4441-11XX-XXXX-5255, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

17 лютого 2026 року від представника позивача - ОСОБА_3 за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення по справі, в яких представник позивача наполіг на законності та обґрунтованості позовних вимог, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №476009517 від 20.10.2021 у загальному розмірі 42 442,00 грн.

23 лютого 2026 року від ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Як на підставу своїх заперечень відповідач вказав те, що кредитний договір ним не укладався ні в якій формі, тому що його оригіналу не існує. Також вказав, що позивач не довів перерахування йому коштів за кредитом, а також виникнення прав, які могли перейти до нього. Окрім зазначеного наголосив на незаконності продовження нарахування договірних процентів після завершення строку кредиту, оскільки ним не погоджувалось жодне продовження строку кредитування понад 30 днів чи інших умов про збільшення витрат по кредиту та не вчинялось дій, спрямованих на це. Вказав також, що він взагалі не був повідомлений про вимоги позивача до моменту звернення останнього до Суду з позовом, позивачем не виконано власні обов`язки фактора на момент подання позову, тому вважає, що має місце прострочення кредитора і позов поданий позивачем передчасно. ОСОБА_1 також вказано, що Позивач не мав права застосовувати до нього в період карантину з 01.03.2020 по даний час неустойку (штраф, пеню), підвищені відсотки та інші платежі, включно по ст. 625 ЦК України, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором, і не мав права взагалі підвищувати процентну ставку (якщо він вважає це процентами, а не пенею).

На підставі викладеного просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Разом із відзивом на позовну заяву ОСОБА_1 подане клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу, яке обґрунтоване тим, що позивач як професійний учасник ринку фінансових та колекторських послуг має штат працівників, у тому числі юристів, які можуть забезпечити представництво інтересів останнього і без залучення сторонніх адвокатів та окремої оплати їх допомоги, оскільки поданий позов стосується його основної господарської діяльності. Зазначив, що фінансова компанія має право залучати і позаштатних адвокатів, але це не означає, що Суд зобов`язаний повністю стягувати компенсацію таких витрат, які не є неминучими і необхідними. Наголосив на тому, що поданий позов про стягнення боргу з відповідача не є індивідуальним, зміст позовних вимог та інших документів потребує мінімального індивідуального підходу і мінімальних часових витрат, 1-2 години роботи є достатніми для написання та укомплектування типової позовної заяви у кредитній справі у якій індивідуальними є тільки дати і цифри та персональні дані, а з наданого акту вбачається постійне представництво адвокатом позивача і в інших подібних справах. Вважає, що оскільки адвокатом була підготовлена і подана позовна заява, однак у типовій справі, на її підготовку достатньо компенсації 1 000,00 грн. Вказав також, що стягнення витрат на правничу допомогу не повинно перетворюватись у спосіб збагачення за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 8 ст. 25 Закону України «Про споживче кредитування», просив відмовити позивачу у стягненні витрат на правову допомогу.

До відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 , крім того, долучив клопотання про витребування оригіналів доказів та клопотання про надання оригіналів для огляду та виключення копій з числа доказів у справі.

06 березня 2026 року ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав до суду додаткові пояснення у справі, в яких просив розглянути і задовольнити його клопотання та прийняти рішення про відмову у позові.

06 березня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» від представника позивача - ОСОБА_4 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких представник позивача заперечила щодо доводів відповідача у поданих заявах, просила клопотання відповідача залишити без задоволення, а позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, вирішивши питання судових витрат.

09 березня 2026 року ОСОБА_1 подав до суду додаткові пояснення, в яких повторно виклав заперечення щодо позовних вимог, просив розглянути і задовольнити його клопотання та прийняти рішення про відмову у позові.

20 березня 2026 року від Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшла витребувана інформація, відображена у листі від 20.03.2026 №БТ/Е-8809, в якому повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 , на яку за період з 20.10.2021 по 20.10.2021 було зарахування коштів у сумі 10 000,00 грн. Повідомило також, що номер телефону НОМЕР_2 є фінансовим номером телефону за платіжною карткою НОМЕР_4 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). Повний номер рахунку що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) картки НОМЕР_4 є НОМЕР_5 . До листа також долучений рух коштів за картковим рахунком, спеціальним платіжним засобом до якого є картка НОМЕР_4 за період за період з 20.10.2021.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 30 березня 2026 року клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування оригіналів доказів залишено без задоволення.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 30 березня 2026 року клопотання відповідача ОСОБА_1 про надання оригіналів для огляду та виключення копій з числа доказів у справі залишено без задоволення.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 20.10.2021 ОСОБА_1 подав до Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав, що бажає отримати кредит у сумі 10 000,00 грн. на строк 30 днів. Вказав номер карти, на який бажає отримати кредитні кошти: НОМЕР_6 .

Вказана заявка також містить ідентифікуючі дані відповідача, зокрема номер його телефону, адресу електронної пошти, серію та номер паспорту, ким та коли виданий паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків та адресу його реєстрації та проживання.

20.10.2021 ОСОБА_1 ознайомився із умовами кредитування кредитодавця: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором підписав Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 476009517 від 20.10.2021.

20.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №476009517 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до п.п. 1.1-1.3 Договору: За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 10 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».Сума Кредитного ліміту, вказана в п. 1.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника. Кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 10 000 грн. 00 коп. одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 19.11.2021.

У відповідності до п. 1.7 Договору: Кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання Кредиту Позичальником, а саме до 19.11.2021. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

Можливість продовження строку надання Кредитної лінії передбачена у п. 1.8 Договору, - шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.

Відсотки за користування кредитними коштами визначені у п. 1.9 Договору: виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 722,70 (сімсот двадцять дві цілих сім десятих) процентів річних, що становить 1,98 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 655,48 процентів річних, що становить 1,80 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним; якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 766,50 процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від-суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду.

Умовами п. 1.12 Договору також передбачено, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні плату зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Зі змісту Договору Кредитної лінії №476009517 від 20.10.2021 та довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (сформовано: 30.08.2023) встановлено, що ОСОБА_1 підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором «MNV48YB5» 20.10.2021 о 14:23:13, який було направлено 20.10.2021 о 14:18:19 на номер телефону НОМЕР_7 .

Як вбачається із інформації, наданої АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у листі від 20.03.2026 №БТ/Е-8809, номер телефону НОМЕР_2 є фінансовим номером телефону за платіжною карткою НОМЕР_4 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Таким чином, в матеріалах справи наявні докази того, що номер телефону НОМЕР_2 , на який був направлений одноразовий ідентифікатор, належить саме відповідачу ОСОБА_1 .

Факт виконання ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» своїх зобов`язань з перерахування ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_6 кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн. підтверджується платіжним дорученням від 20.10.2021, довідкою директора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» № 476009517/23052025/Є від 23.05.2025 та відповіддю АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у своїй сукупності.

Так, Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» у листі від 20.03.2026 №БТ/Е-8809 повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 , на яку за період з 20.10.2021 по 20.10.2021 було зарахування коштів у сумі 10 000,00 грн., що підтверджується рухом коштів за картковим рахунком, спеціальним платіжним засобом до якого є картка НОМЕР_4 за період за період з 20.10.2021.

Із вказаного руху коштів за картковим рахунком також вбачається, що кошти у сумі 10 000,00 грн. були зараховані на платіжну картку ОСОБА_1 о 14:23:21.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Враховуючи час підписання ОСОБА_1 договору кредитної лінії №476009517 від 20.10.2021 за допомогою одноразового ідентифікатора (14:23) та час зарахування коштів у розмірі 10 000,00 грн. на платіжну картку ОСОБА_1 (14:23) суд вважає, що саме на виконання умов Договору кредитної лінії №476009517 від 20.10.2021 на рахунок № НОМЕР_4 зараховані кошти у сумі 10 000,00 грн.

Вказане спростовує доводи відповідача у зазначені частині.

Таким чином, із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» здійснило переказ коштів на платіжну картку № НОМЕР_4 20.10.2021 у сумі 10 000,00 гривень, чим виконало свої зобов`язання по договору кредитної лінії №476009517 від 20.10.2021.

За правилом, встановленим ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Так, стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з пунктом 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з пунктом 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як встановлено судом, відповідачем підписано договір кредитної лінії №476009517 від 20.10.2021 за допомогою одноразового ідентифікатора, який було направлено на номер телефону, що належить ОСОБА_1 .

У відповідності до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з статтею 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач вказав, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором кредитної лінії №476009517 від 20.10.2021 належним чином не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість зі сплати тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами.

Так, із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» вбачається, що станом на 21.12.2021 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 476009517 складала 25 456,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, а 15 456,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Водночас, 28 листопада 2018 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Фактор) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого, Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1).

28 листопада 2019 року, 31 грудня 2020 року, 31 грудня 2021 року, 31 грудня 2022 року та 31 грудня 2023 року ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Фактор) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Клієнт) укладалися додаткові угоди до Договору факторингу № 28/1118-01.

Відповідно до умов Додаткової угоди №32 від 31.12.2023, сторони погодили продовження строк дії договору факторингу № 28/1118-01 до 31 грудня 2024 року.

Крім того, положеннями договору факторингу №28/1118-01 у п. 4.1 чітко встановлено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній (п. 2.2 Договору факторингу № 28/1118-01).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №165 від 21.12.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права вимоги до: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за договором №476009517 від 20.10.2021 на загальну суму 25 456,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - тіло кредиту, а 15 456,00 грн. - заборгованість по відсоткам.

На підтвердження виконання ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» своїх зобов`язань перед ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до матеріалів справи долучені: акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2021 зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 165 від 21.12.2021 за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимоги № 165 від 21.12.2021.

Зважаючи на викладене, до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 476009517 від 20.10.2021.

Із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» вбачається, що станом на 31.07.2023 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 476009517 складала 42 442,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, а 32 442,00 грн. - заборгованість за відсотками.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» здійснювало нарахування відсотків на заборгованість ОСОБА_1 у період з 22.12.2021 по 31.07.2023.

05 серпня 2020 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (Фактор) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Клієнт) укладено Договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1).

03.08.2021 та 30.12.2022 ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (Фактор) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Клієнт) підписані Додаткові угоди до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020.

Так, відповідно до умов Додаткової угоди №3 від 30.12.2022, сторони погодили продовження строк дії договору факторингу № 05/0820-01 до 30.12.2024 включно.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023, до ТОВ «ТОВ «ФК «ОНАЛЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за договором №476009517 від 20.10.2021 на загальну суму 42 442,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - тіло кредиту, а 32 442,00 грн. - заборгованість по відсоткам.

На підтвердження виконання ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» своїх зобов`язань перед ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за Договором факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 до матеріалів справи долучені: платіжна інструкція в національній валюті від 01 серпня 2023 року №4484 про оплату за відступлення права вимоги згідно з Реєстром прав вимоги №10 від 31.07.2023, та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023.

Таким чином, до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 476009517 від 20.10.2021.

29 травня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (Фактор) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (Клієнт) укладено договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, прав на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком №1 є невід`ємною частиною Договору (п. 1.1 Договору).

Ціна продажу за Договором встановлена у п. 3.3 та становить 4 437 227,55 грн., без ПДВ.

29 травня 2025 року ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (Фактор) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (Клієнт) підписано Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №29/05/25-Е від 29 травня 2025 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №29/05/25-Е від 29 травня 2025 року, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права вимоги до: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за договором №476009517 від 20.10.2021 на загальну суму 42 442,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - тіло кредиту, а 32 442,00 грн. - заборгованість по відсоткам.

На підтвердження виконання ТОВ «ФК «ЕЙС» своїх зобов`язань перед ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за Договором факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025 до матеріалів справи долучені: платіжна інструкція в національній валюті від 04.06.2025 №243, платіжна інструкція в національній валюті від 04.06.2025 №245, платіжна інструкція в національній валюті від 05.06.2025 №246, платіжна інструкція в національній валюті від 05.06.2025 №247 та платіжна інструкція в національній валюті від 06.06.2025 №248, які свідчать про сплату ТОВ «ФК «ЕЙС» суми фінансування у розмірі 4 437 227,55 грн.

Таким чином, до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 476009517 від 20.10.2021.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

ТОВ «ФК «ЕЙС» надало належні та достатні докази на підтвердження права вимоги до ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 476009517 від 20.10.2021.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 518 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Посилання відповідача на те, що він не отримував жодного письмового повідомлення про зміну кредитора, що, у свою чергу, виключає можливість задоволення позовних вимог, суд відхиляє, адже наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

З огляду на викладене, саме по собі неповідомлення позичальника про уступку права вимоги, на що посилається відповідач, не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 278/1679/13-ц.

Зобов`язання відповідач не виконав ані перед первісними кредиторами, ані перед позивачем.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Враховуючи дійсність ідентифікуючих даних позичальника, які відповідають особі відповідача у справі, а також самостійне введення позичальником одноразового ідентифікатора, відправленого на його номер телефону, вказаний при укладенні договору, як погодження з його умовами та фактичне підписання такого правочину як спосіб волевиявлення щодо його укладення, суд доходить висновку про укладення договору кредитної лінії №476009517 від 20.10.2021 та виконання кредитодавцем обов`язків по ньому.

Позивач стверджує про те, що всупереч умов договору кредитної лінії № 476009517 від 20.10.2021 відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у загальному розмірі 42 442,00 грн.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 476009517 від 20.10.2021, складеного директором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВ ДОПОМОГА», та директором ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», вбачається, що нарахування відсотків на заборгованість ОСОБА_1 здійснювалось у період з 20.10.2021 по 16.02.2022.

Водночас, У відповідності до п. 1.7 Договору кредитної лінії № 476009517 від 20.10.2021: Кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання Кредиту Позичальником, а саме до 19.11.2021. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

Матеріалами справи встановлено факт отримання ОСОБА_5 кредитних коштів 20.10.2021, тобто у день укладення Договору.

Враховуючи положення п. 1.7 Договору, строк кредиту становить 30 днів, до 19.11.2021.

Положення п. 1.8 Договору щодо можливості продовження строку надання Кредитної лінії до даних правовідносин не застосовні, оскільки із розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 не оплатив всі фактично нараховані відсотки до 19.11.2021.

Із довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (сформованої 30.08.2023) також вбачається, що ОСОБА_1 не здійснював дій щодо продовження дисконтного періоду.

Крім того, положення п. 1.12 Договору щодо продовження строку виконання зобов`язання щодо повернення кредиту на кожен наступний день після спливу такого строку, але не більше 90 днів, не є продовженням строку кредитування, адже строк зобов`язання щодо повернення кредиту був визначений до 19.11.2021 і настав саме в цей день.

Будь-яких додаткових угод до кредитного договору № 476009517 від 20.10.2021 щодо продовження строку кредитування сторони не укладали. Крім того, відсутні й докази погодження нового Графіку розрахунків на період продовження строку кредиту відповідно до положень п. 1.12 договору.

Зважаючи на викладене, нарахування відсотків на заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору № 476009517 від 20.10.2021 мало відбуватись до 19.11.2021 включно.

Станом на 19.11.2021 заборгованість ОСОБА_1 зі сплати відсотків за користування кредитними коштами становила 3 780,00 грн.

Враховуючи часткову оплату ОСОБА_1 22.11.2021 на суму 15,00 грн. та 30.11.2021 на суму 5,00 грн., заборгованість останнього зі сплати відсотків за користування кредитними коштами складає 3 765,00 грн. (3 780,00 грн. - 15,00 грн.).

Суд вважає, що саме ця сума зі сплати відсотків і має бути стягнута із відповідача, що буде відповідати умовам Договору кредитної лінії № 476009517 від 20.10.2021.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим статтею 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно повернув вказаний борг. Відсутність грошових коштів не звільняє його від обов`язку погасити борг за укладеним договором.

Відповідачем не надано до суду належних доказів на спростування обставин щодо видачі кредитних коштів.

Судом встановлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач зобов`язався повернути кредит та відсотки за користування ним, однак свого зобов`язання вчасно не виконав, кредит не повернув, нараховані відсотки не сплатив.

Суд також звертає увагу відповідача, що позивачем не заявлялись вимоги про стягнення із нього неустойки (штрафу, пені) та інших платежів по статті 625 ЦК України, як про це зазначає ОСОБА_1 у поданому відзиві на позовну заяву.

У рішенні від 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

З урахуванням вищевикладеного, суд, за результатами повного, всебічного дослідження матеріалів позовної заяви, на основі достатньої сукупності належних, допустимих та достовірних доказів доходить висновку, що позивачем доведено 1) факт укладення кредитного договору №476009517 від 20.10.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , 2) факт виконання ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свого зобов`язання за кредитним договором щодо перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача; 3) факт порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання з повернення кредитних коштів, 4) факт набуття права вимоги до ОСОБА_1 за зазначеним кредитним договором, а також доведено і обґрунтовано виникнення заборгованості лише у розмірі 13 765,00, з яких: 10 000,00 - заборгованість за тілом кредиту, а 3 765,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Зважаючи на викладене, оскільки умови кредитного договору відповідач не виконав своєчасно і належним чином, суд доходить висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити частково, стягнувши із відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредитної лінії № 476009517 від 20.10.2021 у загальному розмірі 13 765,00 грн.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач у поданому позові просить стягнути із відповідача на свою користь 7 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

За п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучені: Договір про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Тараненко та Партнери»; Додаткова угода № 25770537095 від 30.05.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025; акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2025 на загальну суму 7 000,00 грн. щодо боржника Митченко Андрій Миколайович; довіреність від 29 травня 2025 року, якою Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» уповноважило адвоката Тараненка Артема Ігоровича бути його представником, зокрема, в судових установах; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4956, що видане на ім`я Тараненко Артем Ігорович.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.

Відповідач скористався правом на подачу клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Суд погоджується із ОСОБА_1 в тій частині, що дана справа є справою незначної складності, типовою, слухається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, підготовка позову не потребувала від представника значних затрат часу та зусиль, що свідчить про необхідність зменшення розміру витрат на правову допомогу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, врахувавши клопотання відповідача щодо зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1 500,00 грн. витрат на правову допомогу.

Щодо судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.

Позивач надає суду платіжну інструкцію в національній валюті №16924 від 16 червня 2025 року, зі змісту якої вбачається, що ТОВ «ФК «ЕЙС» здійснило платіж у розмірі 2 422,40 грн. за подачу позовної заяви до Солом`янського районного суду міста Києва.

При передачі справи за підсудністю, Солом`янський районний суд міста Києва долучив до матеріалів справи виписку про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача у розмірі 785,64 грн. (13 765,00 грн. / 42 442,00 грн. * 2 422,40 грн.), що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (Код ЄДРПОУ: 42986956; місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310-А) суму заборгованості за Договором кредитної лінії № 476009517 від 20.10.2021 у загальному розмірі 13 765 (тринадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять) гривень 00 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (Код ЄДРПОУ: 42986956; місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310-А) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 785 (сімсот вісімдесят п`ять) гривень 64 копійки та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 березня 2026 року.

Суддя Н.О.Горбенко