Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №758/12063/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12063/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2026 року Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Блащука А.М.,

за участю секретаря - Пащелопи Д.Р.,

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку окремого позовного провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буцикіна Лілія Олексіївна, ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю в якій просить суд: встановити юридичний факт спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період часу з 1974 року по день смерті ОСОБА_4 .

Свою заяву обґрунтовує наступним, з 1974 року по 15.08.2020 рік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали разом однією сім`єю, спочатку в шлюбі з 24.07.1969 по 30.05.2000, а після 30.05.2000 в цивільному шлюбі без реєстрації, та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер. Після смерті ОСОБА_4 в нього залишилося спадкове нерухоме майно, яке було придбано ним під час шлюбу з заявником.

Вважаючи ОСОБА_4 своїм чоловіком, 15.07.2025 заявник вирішила звернутися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буцикіної Лілії Олексіївни з заявою про прийняття спадщини та видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом, але нотаріус надала відмову в зв`язку з тим, що в офіційному шлюбі на момент смерті ОСОБА_4 та заявник не перебували, а факт спільного проживання між заявником та ОСОБА_4 судом не встановлений.

Зазначає, що окрім заявника з заявами про вступ у спадщину до цього часу ніхто не звернувся.

Вказує, що під час шлюбу заявника з ОСОБА_4 у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка з 1994 року фактично виїхала з території України і на цей час постійно проживає в Італії зі своєю родиною.

Зазначає, що для встановлення факту родинних відносин з померлим ОСОБА_4 звернулась до суду.

В заяві про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу також вказує, що під час спільного проживання заявник з ОСОБА_4 вели спільний побут та господарство, мали спільний сімейний бюджет, допомагали один одному у всіх сімейних питаннях, пов`язаних з лікуванням, оздоровленням, витратами на придбання продуктів харчування, ліків, сумісно здійснювали ремонт житла та інше. Зазначає, що усе життя прожили з ОСОБА_4 як одна сім`я, любили один одного та до останнього були самі щирі та відверті, добрі почуття подружжя.

04 вересня 25 року ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

21 жовтня 2025 року ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва витребувано у нотаріуса Київського міського нотаріального округу належним чином завірену копію спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_4 .

У судовому засіданні заявниця та її представник подане клопотання підтримали та просили суд задовольнити.

Заінтересовані особи або їх представники в судові засідання не з`явилися. Причини неявки суду не повідомили. Повідомлені належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності заінтересованих осіб.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив обставини та дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не встановлено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2007 року № 7 встановлено, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Так, заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період часу з 1974 року по день смерті ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 266, виданим Подільським районним в місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається з нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 .

З відповіді ЖБК «Транзистор» на запит Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буцикіної Л.О. № 122/02-14 від 16.07.2025 вбачається, що станом на 15.08.2020 року в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані наступні особи:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , як спадкоємиця після смерті ОСОБА_4 , звернулась до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буцикіної Лілії Олексіївни з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 .

Інших заяв про прийняття спадщини матеріали спадкової справи № 10/2025, початої 15.07.2025 - не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з метою оформлення спадкових прав звернулась до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буцикіної Лілії Олексіївни, однак отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 31.07.2025 вих № 134/02/31, відповідно до якої приватний нотаріус Буцикіна Л.О. дійшла висновку, що видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 неможливо, оскільки спадкоємиця, ОСОБА_1 , не може підтвердити свої родинні відносини, а саме факт проживання однією сім`єю з померлим.

З матеріалів справи вбачається, що 24.07.1969 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено шлюб зареєстрований Жовтневим р/б РАГС м. Києва (свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 24.07.1969).

ІНФОРМАЦІЯ_4 у подружжя народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Жовтневим р/б РАГС м. Київ, про що зроблено відповідний актовий запис № 2235.

30.05.2000 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , розірвано (свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 04.01.2021).

В заяві про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без укладання шлюбу зазначає, що з 1974 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали разом однією сім`єю, спочатку в шлюбі з 24.07.1969 по 30.05.2000, а після 30.05.2000 в цивільному шлюбі без реєстрації та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 .

На підтвердження зазначених обставин надає довідку ЖБК «Транзистор» № 19 від 23.07.2025 та протоколи опитування свідків: від 05.03.2026 свідка ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , тел.: НОМЕР_5 ; свідка ОСОБА_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , тел.: НОМЕР_6 ; свідка ОСОБА_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 , тел.: НОМЕР_7 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 , зазначила, що проживає з заявницею в одному під`їзді. Вказує, що заявник жила у вказаній квартирі з донькою та чоловіком, останні 10 років з часу, як донька заявника вийшла заміж та почала проживати за кордоном, заявник проживала разом з чоловіком, вели спільне господарство як звичайна сім`я.

З матеріалів спадкової справи, яка надійшла на запит суду, вбачається, що інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 або звернулися із відповідною заявою, немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2007 № 7«Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Тобто, основною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї.

Пленум Верховного Суду України в пункті 21 постанови від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив наступне: при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного Кодексу про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 березня 2023 року у справі № 372/3321/19 (провадження № 61-10538св22) належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Час відкриття спадщини, відповідно до приписів ст.1220 ЦК України, є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього кодексу).

Пленум Верховного Суду України в п. 1 своєї Постанови № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснив, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з майбутнім вирішенням спору про право.

У відповідності до абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 8 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

З огляду на викладені обставини, заява про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу, а саме ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 315, 319, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буцикіна Лілія Олексіївна, ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу, задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період часу з 1974 року по день смерті ОСОБА_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Блащук