Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №175/12080/24 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 175/12080/24 Провадження 2/636/1471/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2026

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Бруславської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості кредитним договором,

встановив:

Державна іпотечна установа звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за іпотечним договором № 401Ф-ІК-400-ДІУ від 31.08.2012 у розмірі 152053,39 гривень та судовий збір у сумі 3023,00 гривень.

В обґрунтування своїх вимог, представник позивача у позовній заяві посилався на те, що між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № 401Ф-ІК-400-ДІУ від 31 серпня 2012 року. У відповідності до п. 1.1 Кредитного договору, банк зобов`язується надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в розмірі 160000 гривень, а також сплатити відсотки за користування Кредитом в розмірі 15% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором. Відповідно до п.1.2 кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредитору відповідно до умов цього договору кредит не пізніше 31 серпня 2030 року. Кредит надається на: придбання у власність за договором купівлі продажу № 1285 від 31 серпня 2012 року квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім того, 31 серпня 2012р. між ПАТ «ВТБ БАНК» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 401Ф-ІК-400 ДІУ/z1. З метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором між банком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 401Ф-ІК-400 ДІУ/z2 від 31 серпня 2012 року. Станом на 27.06.2024 року сума заборгованості позичальника перед Державною іпотечною установою по Договору про іпотечний кредит №401Ф-ІК-400-ДІУ від 31.08.2012 становить 152053,39 гривень, з яких сума основного боргу 122978,56 гривень, прострочені відсотки за користування кредитом 29074,83 гривень, які позивач просить суд стягнути на їх користь.

Представник позивача Державної іпотечної установи подав заяву, в якій просив розглянути справу без участі їх представника, підтримав позовні вимоги та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, про дату та час розгляду справи, згідно з ч.8 ст.128 ЦПК України, повідомлялись своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток про виклик до суду, що підтверджується зворотними повідомленнями, які містяться в матеріалах справи, відзив із зазначенням заперечень проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, не надали, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надходило.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін за доказами, що містяться в матеріалах справи, без фіксації судового провадження за допомогою технічних засобів.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

31 серпня 2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № 401Ф-ІК-400-ДІУ.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, банк зобов`язується надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в розмірі 160000 гривень, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 15% в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору , позичальник зобов`язується повернути кредитору відповідно до умов цього договору не пізніше 31 серпня 2030 року.

Кредит надається на: придбання у власність за договором купівлі продажу № 1285 від 31 серпня 2012 року квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п. 2.4 кредитного договору, позичальник зобов`язується до 31 числа кожного місяці, починаючи з наступного після укладення цього договору місяця, здійснювати повернення Кредиту та сплачувати нараховані кредитором проценти за користування кредитом ануїтетними платежами в сумі не менше 2146,71 грн. відповідно до графіку шляхом внесення готівки до каси Кредитора або шляхом безготівкових перерахувань на рахунок відкритий у кредитора. Останні ануїтетний платіж позичальник зобов`язується здійснити не пізніше 31 серпня 2030 року.

Позичальник отримав кредит у сумі 160000 гривень, що підтверджується заявою про надання та перерахування/видачу кредитних коштів від 31 серпня 2012 року та меморіальним ордером № 38186 від 31 серпня 2012 року на видачу кредиту.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором між банком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 401Ф-ІК-400 ДІУ/z2 від 31 серпня 2012 року.

Відповідно до п. 1 договору поруки поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання позичальником усіх зобов`язань за договором про іпотечний кредит № 401Ф-ІК-400-ДІУ від 31 серпня 2012 року та додатковими угодами до нього, як існуючими на момент укладення договору, так і тими, що виникнуть в майбутньому.

Пунктом 3.1 договору поруки встановлено, що поручитель відповідає за зобов`язання згідно з договором про іпотечний кредит перед кредитором в тому ж об`ємі , що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків тощо.

Згідно п. 3.2 договору поруки, відповідальність поручителя і позичальника є солідарною.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором 31 серпня 2012р. між ПАТ «ВТБ БАНК» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 401Ф-ІК-400 ДІУ/z1 від згідно п.п. 1.1., 1.1.1. Іпотечного договору ОСОБА_1 передає в іпотеку банку предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме: трьохкімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Між Державною іпотечною установою та ПАТ «ВТБ БАНК» укладено договір відступлення прав вимоги № 930/12 від 06.11.2012р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Костюк-Федорук К.О. та зареєстрований в реєстрі за № 12.

Відповідно до п. 1.1. договору відступлення, банк передає, а установа приймає всі права вимоги за: договором про іпотечний кредит № 401Ф-ІК-400 ДІУ від 31.08.2012р., укладений між ПАТ «ВТБ БАНК» та ОСОБА_1 ; Іпотечним договором між Банком і ОСОБА_1 № 401Ф-ІК-400 ДГУ/z1 від 31.08.2012 р., посвідчений Алексик Т.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №1287 від 31.08.2012 року, який виступає в якості забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з Кредитного договору; договором поруки між Банком, Позичальником і ОСОБА_2 №401Ф-1К-400 ДІУ/22 від 31.08.2012 р., який виступає в якості додаткового забезпечення виконання зобов`язань, що випливають.

Відповідно до п. 2.1. договору відступлення, пункт 1.1. цього договору набирає чинності з моменту підписання сторонами цього договору та його нотаріального посвідчення.

Таким чином, згідно із п. 2.1. договору відступлення, 06.11.2012р. позивач набув прав кредитора за кредитним договором, договором іпотеки та договором поруки.

На виконання вимог договору відступлення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Костюк-Федорук К.О. внесені зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині заміни іпотекодержателя - з Банку на Державну іпотечну установу.

Вказана обставина підтверджується Витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (реєстрація змін) на нерухоме майно від 06.11.2012 року № 38640097.

Відповідно до розрахунку заборгованості від 27.06.2024 року № № 401Ф-ІК-400 ДІУ від 31.08.2012р заборгованість за кредитним договором становить 152053,39 гривень, з яких сума основного боргу 122978,56 гривень, прострочені відсотки за користування кредитом 29074,83 гривень, які позивач просить суд стягнути на їх користь.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідачі порушують зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частиною 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як передбачено у ст. 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Враховуючи вищевказані положення закону, наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом обставини справи, суд вважає доведеним факт порушення відповідачами умов кредитного договору в частині строків повернення кредитної заборгованості та визнає право позивача на її стягнення в судовому порядку.

Частиною 1 статті 81, статті 89 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Будь-яких відомостей або доказів на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.

Отже, оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості, що виникла внаслідок порушення кредитних зобов`язань відповідачами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені у повному обсязі та ним при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 гривень, а судовий збір віднесений до складу судових витрат, які не є зобов`язанням в розумінні ст. 509 ЦК України та відсутні підстави для стягнення їх на підставі ст. 543 ЦК України в солідарному порядку, тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3028,00 гривень, тобто по 1514 гривень, з кожного.

Керуючись ст.ст. 4-5, 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Державної іпотечної установи, адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, код ЄДРПОУ 33304730 заборгованість за договором про іпотечний кредит № 401Ф-ІК-400-ДІУ від 31.08.2012 у розмірі 152053,39 (сто п`ятдесят дві тисячі п`ятдесят три) гривні 39 (тридцять дев`ять), з яких: сума основного боргу 122978,56 гривень, прострочені відсотки за користування кредитом 29074,83 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Державної іпотечної установи понесені та документально підтверджені судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 3028,00 гривень, у рівних частках по 1514,00 гривень, з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Бунін Є.О.