Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №596/1342/25 — Гусятинський районний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" квітня 2026 р. Справа № 596/1342/25

Провадження № 2/596/104/2026

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Лисюк І.О.

за участю секретаря судового засідання Туткалюк В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в селищі Гусятин цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в інтересах якого діє представник – адвокат Усенко Михайло Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» адвокат Усенко М.І. звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просить стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість за кредитним договором №100339160 від 31.10.2022 року в розмірі 37050 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4 поверх); стягнути сплачений судовий збір в сумі 2 422,4 грн та 8000 грн – витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову посилається на те, що 31.10.2022 року ОСОБА_1 уклала договір про споживчий кредит № 100339160 з ТОВ «Мілоан», відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 10000 грн, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом у встановлений термін. ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання виконало та надало грошові кошти, тоді як відповідака не виконала умови кредитного договору.

31.01.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 90-МЛ/Т про відступлення прав вимоги, в тому числі і за кредитним договором відповідача № 100339160 від 31.10.2022 року.

Згідно з реєстром боржників за ОСОБА_1 мається заборгованість, розмір якої на момент звернення до суду становить 37050 грн., з яких: 10000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 26550 грн. - заборгованість за відсотками, 500 грн. - заборгованість за комісією, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою суду від 08.12.2025, прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою про стягнення заборгованості за правилами спрощеногоо позовного провадження без виклику ( повідомлення сторін).

22.12.2025 через систему «Електронний суд» до суду відповідачем ОСОБА_1 від імені якої діє адвокат Тисячник Рузанна Робертівна на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в інтересах якого діє представник – адвокат Усенко Михайло Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором подано відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнала, та виклала заперечення проти позову. На думку сторони відповідача, Позивач не довів належними то допустимими доказами порушення свого права у спірних правовідносинах,а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Посилаючись на те, що для належного доведення набуття права вимоги Позивач зобов`язаний надати повний Реєстр боржників, який є невід`ємною частиною договору відступлення прав вимоги , оскільки лише разом із договором він може беззаперечно ідентифікувати, що борг Відповідача був відступлений. Наданий Позивачем до суду «Витяг з Реєстру боржників» є внутрішнім документом, який, як зазначено в аналогічних судових справах, може бути сформований зацікавленою стороною і не є беззаперечним доказом набуття права вимоги саме за цим Кредитним договором.

Позивач стверджує, що Кредитний договір № 100339160 від 31.10.2022 року був укладений в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (у даному випадку вказується ідентифікатор L81781, надісланий на номер +380673393510).На підтвердження цього надано «Довідку про ідентифікацію», яка є внутрішнім документом фінансової установи (ТОВ «Мілоан») і не може бути беззаперечним доказом волевиявлення Відповідача.

Позивачем не надано жодних об`єктивних доказів, що підтверджують: Належність номеру телефону ( НОМЕР_3 ) саме Відповідачу станом на 31.10.2022 року (довідки від мобільного оператора); Факт отримання і введення одноразового ідентифікатора саме Відповідачем на сайті для підписання договору.

Відсутність належних доказів укладення договору в письмовій формі (зокрема, використання одноразового ідентифікатора) відповідно до ст. 1055 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» ставить під сумнів його дійсність.

Отже, позивачем не надано жодних об`єктивних доказів того, що саме Відповідач отримав та вів зазначені коди/паролі для укладення договору. Не надано роздруківки СМС-повідомлень з кодом, що були надіслані на номер телефону Відповідача, а також доказів їх успішного введення.

Стосовно перерахування коштів, Позивач посилається на Платіжне доручення № 53489566 від 31.10.2022 року на суму 10 000,00 грн як доказ перерахування коштів.

Надане Позивачем платіжне доручення є доказом списання коштів з рахунку Кредитодавця, проте воно є внутрішнім документом банку Відправника. В матеріалах справи відсутня виписка з банківського рахунку Відповідача або довідка банку, яка б підтверджувала зарахування цих коштів на рахунок Відповідача. Згідно зі ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей. Без належнихНадане Позивачем Платіжне доручення не містить обов`язкових реквізитів, що підтверджують зарахування коштів на рахунок Отримувача (Відповідача), як- от виписка з банківського рахунку Відповідача чи довідка банку про рух коштів.

З долученого розрахунку заборгованості та кредитного договору відповідача установлено, що позивачем нараховано відповідачеві до сплати комісію за надання кредиту- підстав для задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача комісії за договором неможливе.

Щодо витрат на правову допомогу, то заявлена сума витрат на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн є неспівмірною зі складністю справи та ціною позову (яка складає близько 20 тис. грн). Справа є типовою (незначної складності), позовна заява є шаблонною, підготовка таких документів не потребує значних затрат часу кваліфікованого адвоката. Враховуючи практику ЄСПЛ та Верховного Суду, витрати на правову допомогу мають бути обґрунтованими та реальними. Стягнення 8000 грн за підготовку шаблонного позову є надмірним тягарем для Відповідача. Згідно прохальної частини відзиву просила розгляд справи проводити у відсутності представника відповідачки.

07.01.2025 стороною позивача через систему «Електронний суд» подано додаткові пояснення, в яких позивач виклав свої міркування та аргументи щодо наведених відповідачем заперечень та мотиви їх відхилення.

23 січня 2026 року ухвалою суду Клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» – адвоката Усенко Михайла Ігоровича про витребування доказів в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в інтересах якого діє представник – адвокат Усенко Михайло Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Витребувано у Монобанк, емітент АТ "Універсал Банк" письмові докази, які становлять банківську таємницю.

11 лютого 2026 року на адресу суду надійшла витребувана інформація.

Згідно з вимогами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 1046, ч.1 ст. 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Як встановлено, між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про споживчий кредит № 100339160, за умовами якого останній надано кредит на розмірі 10000 грн строком на 105 днів з 31.10.2022 року і складається з пільгового та поточного періодів, остаточна дата погашення заборгованості 13.02.2023.

Відповідно до п.1.4 договору, Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 15.11.2022р. (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 13.02.2023 р. (останнього дня строку кредитування).

Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,2.3 Договору.(п.1.6 Договору)

Згідно п.1.5.1.Договору, Комісія за надання кредиту: 500 грн., яка нараховується за ставкою 5.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

На підтвердження обставин укладення кредитного договору між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 сторона позивача додала до позовної заяви копії наступних документів: договір про споживчий кредит № 100339160 від 31.10.2022 року; додаток №1 до договору № 100339160 від 31.10.2022 «Графік розрахунків»; додаток №2 до договору № 100339160 від 31.10.2022 «Паспорт споживчого кредиту; анкету-заяву на кредит № 100339160 від 31.10.2022 з датою створення 31.10.2022 року, копію довідки про ідентифікацію

У договорі про споживчий кредит зазначено, що його підписано генеральним директором ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (а.с.23).

З довідки ТОВ «Мілоан» №б/н вбачається, що акцепт (договір) підписаний позичальником ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису, одноразовим ідентифікатором «L81781», який був відправлений позичальнику 31.10.2022 о 19:25:32 на номер телефону НОМЕР_3 .

Як слідує із змісту Анкети заяви на кредит № 100339160 від 31.10.2022 містить розділ «Процес оформлення та розгляду заяви 100339160», із змісту якої видно, що підписання договору відбулося 31.10.2022 року (а.с.22).

На першій сторінці договору про споживчий кредит №100339160 (індивідуальна частина) міститься відмітка про те, що його підписано ОСОБА_1 ТОВ Мілоан. Час: 31.10.2022 19:25 год.

Пунктом 2.1 кредитного договору визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок НОМЕР_4 .

Позивач як на підставу перерахування кредитних коштів відповідачці посилається на платіжне доручення №53489566 від 31.10.2022 року, із змісту якого видно, що грошові кошти в сумі 10000 грн року було перераховано ОСОБА_1 на картку Мастеркарт № НОМЕР_4 , платник - ТОВ «Мілоан», банк платника ТОВ ФК Контрактовий дім, призначення платежу: кошти згідно договору 100339160. (а.с.30).

В ході розгляду справи судом витребувано у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію з якої слідує, що банківська картка № НОМЕР_5 була емітована Банком ОСОБА_1 . Транзакція, здійснена 31.10.2022 в сумі 10000.00 грн, на банківську картку № НОМЕР_5 , була успішною.

Грошові кошти за цією транзакцією були зараховані на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_5 .(Верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_5 проводилась згідно з регламентом Банку) (а.с.96).

Таким чином, отримання кредитних коштів ОСОБА_1 стороною позивача доведено належними та допустимими доказами.

Як встановлено, підписуючи договір про споживчий кредит, відповідачка ОСОБА_1 зазначила номер карти із замаскованим номером НОМЕР_4 , на який бажала отримати кредитні кошти.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на її картковий рахунок, що б дало можливість відхилити ті обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх позовних вимог, які підтверджені належними доказами отримання відповідачкою кредитних коштів.

Також суд звертає увагу на те, що без отримання SMS-повідомлення на номер телефону Відповідачки ОСОБА_1 , який був вказаний нею при укладенні кредитного договору, та на який йому прийшов одноразовий ідентифікатор, відповідно до якого було здійснено вхід на сайт ТОВ «Мілоан» за допомогою логіна та пароля, договір між Відповідачем та ТОВ «Мілоан» не був би укладений. Тобто, даний укладення кредитного договір відповідає внутрішній волі Відповідача.

Згідно п. 6.2 Кредитного договору №100339160 від 31.10.2022 року, розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей Кредитний договір розміщується в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими Позичальником Товариству.

Отже, суд погоджується з твердженням сторони позивача про те, що відповідачка ОСОБА_2 та ТзОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до додатку №1 до договору про споживчий кредит №100339160 від 31.10.2022 року, який є графіком платежів, зазначено дату платежу 13.02.2023 року, а суму до сплати: кредит 10000 грн; комісія за надання кредиту 500 грн; проценти 27150 грн. (а.с.28).

Як було заявлено позивачем, заборгованість відповідачки перед позивачем становить 37050 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 10000 грн., прострочена заборгованість за відсотками 26550 грн., прострочена заборгованість за комісією 500 грн.

Як встановлено, ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 31.01.2023 року уклали договір про відступлення прав вимоги №90-МЛ/Т відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступає (передає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором та боржниками.

Відповідно до п.6.2.3. Договору відступлення прав вимоги, права вимоги переходять до нового кредитора у день здійснення фінансування на користь Кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в п.7.1 цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Відповідно до п.7.1 вищевказаного договору, в якості компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги, новий кредитор протягом 5 робочих днів від дати підписання цього договору сплачує кредиторові плату в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 221825,01 грн. (а.с.32-36).

Згідно платіжної інструкції № 69985 від 31.01.2023 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «Мілоан» грошові кошти в сумі 221825,01 грн. за відступлення права вимоги згідно з договором №90-МЛ/Т від 31.01.2023 року. (а.с.38).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимог №90-МЛ від 31.01.2023 (в новій редакції від 26.08.2025 року) до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», зокрема, перейшло право вимоги за договором про споживчий кредит №100339160 від 31.10.2022 року, позичальником за яким є ОСОБА_1 (а.с.37).

У справі наявна досудова вимога щодо погашення заборгованості за кредитним договором, видана ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал». (а.с.39).

Таким чином, стороною позивача надано належні докази на підтвердження відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором.

Оскільки в матеріалах справи містяться докази про погодження умов отримання кредитних коштів та відповідальність за порушення погоджених умов, а також підтверджено отримання відповідачем кредитних коштів, відступлення у встановленому законом порядку права вимоги за кредитним договором на користь позивача, відтак суд приходить до висновку про наявність у нового кредитора (позивача) права вимоги за кредитним договором №100339160 від 31.10.2022 року.

Як було заявлено позивачем, заборгованість відповідачки перед позивачем становить 37050 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 10000 грн., прострочена заборгованість за відсотками 26550 грн., прострочена заборгованість за комісією 500 грн.

Однак, суд не в повній мірі погоджується із нарахованою сумую боргу за означеним кредитним договором, виходячи із наступного.

Так, щодо нарахованої ТОВ Мілоан комісії за надання кредиту у розмірі 500 грн, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов договору №100339160 від 31.10.2022 року про Споживчий кредит, свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 500 грн, яка нараховується за ставкою 10 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту, встановлена в п. 1.5.1 договору, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що положення договору про надання споживчого кредиту №100339160 від 31.10.2022 року щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 500 грн суперечать положенням Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 500 грн.

Відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит за тілом кредиту та відсотками за користування кредитними коштами, є обґрунтованими.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що з відповідачки в користь позивача слід стягнути заборгованість за договором №100339160 від 31.10.2022 у загальному розмірі 36550 грн., з яких: 10000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 26550 грн. - заборгованість за відсотками. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем були понесені наступні судові витрати: судовий збір за подачу позову в сумі 2240,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов задоволений частково на 98,65%, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2210,15 грн (2240,40 х 98,65%) судового збору.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Із урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

Також суд бере до уваги, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Подібний висновок викладений у постанові Верховного суду від 17.01.2024 у справі № 910/2158/23.

Як слідує з матеріалів справи, що між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет», в особі адвоката Усенко М.І. укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року № 0107.

Відповідно до п. 2.3 договору про надання правової (правничої) допомоги сторонами узгоджена вартість наданих послуг за 1 справу 8000 грн.

Також, на підтвердження витрат на правову (правничу) допомогу позивачем суду надано: копію детального опису наданих послуг до Акту №1262 від 05.09.2025 року за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року виконаних адвокатом; копію акту наданих послуг № 1262 від 05.09.2025 року; копію ордеру на надання правничої допомоги.

Проаналізувавши види фактично наданих адвокатом послуг з правничої допомоги, що зазначені у вказаному додатку від 05.09.2025 року, суд доходить висновку, що обсяг розрахунку розміру витрат на правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції, є завищеним.

Суд звертає увагу на те, що предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором. При цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що її складання не потребувало від фахівця у галузі права, будь-яких надмірних додаткових зусиль та знань, тому, як наслідок, сума витрат на її написання є значно завищеною.

У зв`язку із чим, суд доходить висновку, що позивачем не обґрунтовано розмір витрат на правничу допомогу в їх повному обсязі, адже витрати часу на складання позовної заяви у сумарній кількості 3 години 30 хв. є завищеними, відтак сума таких витрат є неспівмірною, оскільки не відповідає складності справи та наданому адвокатом об`єму допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує практику Європейського суду з прав людини з розв`язання питання відшкодування судових витрат, яка зазначена ним у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України», і зроблено висновок, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу позивачем, суд, бере до уваги співмірність витрат зі складністю справи та із наданим адвокатом позивача обсягом послуг під час розгляду справи в суді, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, взявши до уваги, виконані роботи, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення розміру витрат та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Отже, підлягає розподілу судові витрати в сумі 5000,00 грн, які слід розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема, 5000,00 * 98,65/100 = 4932,50 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 512, 514, 516, 517, 526, 530, 610, 611, 625, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 142, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, 4-й поверх, поштовий індекс 79029, ел.пошта: info@kredyt-kapital.com.ua) в інтересах якого діє представник – адвокат Усенко Михайло Ігорович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093, видане 29.09.2012 року, адреса: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, 4–ий поверх, код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_6 в АТ «Креді Агріколь Банк», заборгованість за кредитним договором №100339160 від 31.10.2022 року у розмірі 36550 (тридцять шість тисяч пятсот п`ятдесят) грн., з яких: 10000 грн - заборгованість за сумою кредиту, 26550 грн - заборгованість за сумою відсотків.

В задоволенні решти вимог, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, 4–ий поверх, код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_6 в АТ «Креді Агріколь Банк», витрати по сплаті судового збору в розмірі 2210,15 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, 4–ий поверх, код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_6 в АТ «Креді Агріколь Банк», витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4932,50 грн.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, 4-поверх, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 03.04.2026.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Ірина ЛИСЮК