Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №398/5474/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5474/25

провадження №: 2-о/398/24/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"03" квітня 2026 р. м. Олександрія

Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Петренко С.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Шаповал Є.О.,

представника заявника - адвоката Пороло М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Пороло Микола Миколайович, заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Пороло М.М., звернувся в суд із заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , до смерті спадкодавця, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Свою заяву обґрунтовує тим, що встановлення факту її постійного проживання разом з матір`ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , має для неї важливе юридичне значення, це їй необхідно для реалізації права на отримання спадщини. Встановити факт проживання без звернення до суду вона немає можливості, в зв`язку з тим, що проживала разом з матір`ю без реєстрації.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 підтримав заяву та просив встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , до смерті спадкодавця, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Заслухавши представника заявника ОСОБА_4 , показання свідка, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Олександрійським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області 27.11.2018р., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №1264.

Відповідно до листа № 306/01-16 від 07.08.2025, наданого приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області, вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у прийняття спадщини, оскільки остання проживала за іншою адресою.

Згідно з довідкою № 66 від 07.07.2025, наданої Квартальним комітетом №5 Олександрійської міської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до своє смерті постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , та її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала без реєстрації з 2016 року і на даний час проживає за цією адресою без реєстрації.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , видане Олександрійським м/б ЗАГС Кіровоградської області 10.09.1968, ОСОБА_5 є донькою померлої ОСОБА_3 .

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , видане Палацом урочистих подій м. Олександрія Кіровоградської області 17.02.1990 року, ОСОБА_6 уклав шлюб з ОСОБА_5 , якій після укладення шлюбу присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ».

Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого Палацом урочистих подій Олександрійського міського управління юстиції 13.06.2001 року, ОСОБА_8 уклав шлюб з ОСОБА_9 , якій після реєстрації шлюбу змінено прізвище « ОСОБА_10 ».

Відповідно до листа приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області від 09.09.2025 року спадкова справа не відкривалась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , на підтвердження вказаного факту, надано Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру за № 82478141.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , приходиться сусідкою заявнику з 2000 р., підтвердила факт того, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 , які проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , весь час і до дня смерті матері - ОСОБА_3 . ОСОБА_12 піклувалася і доглядала за нею, а коли мати померла, займалась її похованням також ОСОБА_12 .

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

У частинах першій та другій статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тобто, будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Подібні висновки щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладені у постановах Верховного Суду: від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19), від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18), від 02 квітня 2021 року у справі № 191/1808/19 (провадження № 61-6290св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19 (провадження № 61-3620св21).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Державна реєстрація особи у будинку сама по собі не є беззаперечним доказом постійного проживання особи за адресою реєстрації.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тобто, частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Верховний Суд зауважує, якщо особа (спадкоємець) не проживала постійно із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджено належними доказами, то сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем не може свідчити, відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, про своєчасність прийняття спадщини, оскільки не є беззаперечним доказом постійного проживання особи на момент смерті із спадкодавцем за адресою реєстрації (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц (провадження № 61-3620св210), від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17-ц (провадження № 61-27212св19) та від 27 лютого 2019 року у справі № 471/601/17-ц (провадження № 61-38452св18).

Положеннями ч. 1,6 ст. 29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з вимогами ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.

Із аналізу наведених норм права можна зробити висновок про те, що сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може бути підтвердженням, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, своєчасності й повноти прийняття спадщини спадкоємцем. Для цього, окремо слід довести факт постійного (спільного й безперервного) проживання спадкоємця зі спадкодавцем станом на день смерті останнього. Зі змісту наведених норм закону вбачається, що під постійним місцем проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.

Зазначеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали разом на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ст.76-83 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що встановлення вказаного факту необхідно позивачу для належної реалізації спадкових прав після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановити даний факт в позасудовому порядку неможливо, тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог із встановленням факту проживання ОСОБА_1 , на час відкриття спадщини, із померлою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_1 , який знайшов своє підтвердження належними, допустимими та достатніми доказами в їх сукупності та має для позивача істотне юридичне значення.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Пороло Микола Миколайович, заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 ,час відкриття спадщини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 03.04.2026 року.

Суддя С.Ю.ПЕТРЕНКО