Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №344/3470/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3470/26

Провадження № 3/344/1316/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за ч.1 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення серії НГУ №491425, 02.02.2026 року, близько 08:45 години було виявлено відсутність солдата ОСОБА_1 , що не прибув зі звільнення до пункту постійної дислокації за адресою: АДРЕСА_2 , проте, 02.02.2026 року близько 20:30 години ОСОБА_1 був затриманий пошуковою групою та доставлений до місця несення служби за адресою: АДРЕСА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-11 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи повідомленим у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи у судові засідання неодноразово не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не подав.

При цьому суд зазначає, що ОСОБА_1 відомо про те, що на розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області перебуває справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки повідомлення ОСОБА_1 здійснювалось шляхом направлення на наявну у матеріалах адресу судових повісток, у яких вказано час, дату та місце розгляду даної справи. Таким чином, судом вжито всіх достатніх та необхідних заходів для забезпечення участі останнього у розгляді справи про адміністративне правопорушення та дачі ним з даного приводу відповідних пояснень, однак ОСОБА_1 своїм правом не скористався та у судове засідання не з`явився.

Суд звертає увагу, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-11 КУпАП, у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. На суд покладено обов`язок повідомити таку особу про час та місце судового розгляду, що судом неодноразово і було зроблено.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За вказаних обставин, суд, враховуючи принцип передбачений ст. 28 КПК України, щодо розумності строків та відповідно до ст. 268 КУпАП, вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних у справі матеріалах.

Суд дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступних висновків.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

У протоколі про військове адміністративне правопорушення серії НГУ №491425 від 03.02.2026 року ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-11 КУпАП.

Частиною 1 статті 172-11 КУпАП передбачено відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовцями є особи, які проходять військову службу.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи.

Проходження військової служби здійснюється:

громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом;

іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Види військової служби:

базова військова служба (строкова військова служба до внесення змін згідно із Законом № 3633-IX від 11.04.2024);

військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

військова служба за контрактом осіб рядового складу;

військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти;

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

проходження військової служби здійснюється громадянами України як у добровільному порядку (за контрактом), так і за призовом.

Таким чином ч. 1 ст. 172-11 КУпАП містить вимогу про наявність спеціального суб`єкта даного адміністративного правопорушення - військовослужбовця строкової служби

Поряд з тим, відповідно до виданої солдату ОСОБА_1 довідки, що міститься у матеріалах справи останній, відповідно до Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року прийнятий на військову службу за призовом під час мобілізації у військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України з 17.01.2026 року та проходить військову службу по даний час. Отже, солдат ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-11 КУпАП.

Окрім того, суд звертає увагу, що Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Верховна Рада України було постановлено затвердити Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та Указом Президента України Володимира Зеленського №64/20211 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" по всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому продовжено до 04 травня 2026 року включно. Отже, наразі в Україні діє особливий період, який розпочався з моменту набрання чинності Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 та продовжується до оголошення (набрання чинності) окремого рішення Президента України про демобілізацію. Суд зазначає, що дії, які передбачені ч.1 або ч.3 статті 172-11 КУпАП, вчинені в умовах особливого періоду кваліфікуються за ч.4 ст.172-11 КУпАП.

Відтак, беручи до уваги диспозицію ч.1 ст. 172-11 КУпАП та ч.4 ст. 172-11 КУпАП можна констатувати, що посадовою особою уповноваженою на складання даного протоколу невірно кваліфіковані дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-11 КУпАП.

Разом з тим, за змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатися у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про інкриміноване адміністративне правопорушення. За підсумками розгляду справи суд не має права вказувати у постанові на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, які не відповідають змісту протоколу, адже у цьому випадку, суд вийде за межі своєї компетенції, якою, згідно з вимогами статей 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи, а не збирання доказів для подальшого обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. Через недотримання цих вимог буде порушено принципи змагальності сторін на яких базується судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення та право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Більше того, суд позбавлений можливості самостійно змінювати кваліфікацію правопорушення, оскільки такі дії здійснює орган (посадова особа) уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-11 КУпАП, а відтак справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 172-11, 247, 251, 283-285 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-11 КУпАП - закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-11 КУпАП.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя В.В.Тринчук