Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №344/13956/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13956/25

Провадження № 2/344/943/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої — судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Позов мотивує тим, що між позивачем та відповідачем 30.08.2017 було укладено шлюб (актовий запис 1723 у Івано-Франківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції), в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 .

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 21.07.2022 у справі № 344/2518/22 даний шлюб розірвано (https://reyestr.court.gov.ua/Review/105487838).

Так, відповідач ще до початку військової агресії рф виїхав за межі України, та на даний час проживає в Італії, де офіційно працевлаштований, має дозвіл на тимчасове проживання (Permesso di soggiorno 111332098) та медичну карту/страховку (Tessera sanitaria) проживає (локалізація Немі: Країна Італія, регіон Лаціо, провінції Рим).

Життям свого сина відповідач не цікавиться, не бажає та не хоче брати участь у його вихованні. Самостійно позивачу складно забезпечити формування належного світогляду дитини та достатній рівень для її життєдіяльності, виховання власної гідності, поваги до суспільства та Держави.

В той же час, обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві, покладається законом рівною мірою на обох батьків і такий обов`язок є безумовним. Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей.

Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, враховуючи викладене просить стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 250 Євро щомісячно (а.с.1-3).

19.02.2026 відповідачем подано відзив на позов, позовні вимоги визнає частково, просить стягувати аліменти у розмірі по 4500 грн. щомісячно. Відзив мотивує тим, що твердження позивачки про те, що відповідач не бере ніякої участі у вихованні та утриманні неповнолітньої дитини не відповідає дійсності. Оскільки, ОСОБА_2 матеріально забезпечує хлопчика шляхом надсилання електронних переказів грошових коштів на ім`я мами дитини. Копії підтвердження деяких із таких платежів приєднано до відзиву, а саме: Вересень 2025 р. 200 Євро, що еквівалентно 9538.43 грн., Жовтень 2025 р - 100 Євро, що еквівалентно 4708.03 грн., Жовтень 2025р. - 100 Євро, що еквівалентно 4735.24 грн., Листопад 2025 р. - 100.30 Євро, що еквівалентно 4735.24 грн., Грудень 2025р. – 200 Євро, що еквівалентно 9722.85 грн.

Також, надано підтвердження проведених грошових переказів в користь позивачки від імені Людмили Догоди (бабусі ОСОБА_4 ): Листопад 2024р. – 50 Євро, Листопад 2024р. - 45 Євро, Грудень 2024 р. – 50 Євро, Січень 2025 р. – 50 Євро, Січень 2024р. - 50 Євро, Лютий 2025р. – 50 Євро, Лютий 2025р. – 47.50 Євро.

Відповідач вважає вимогу позивача про стягнення аліментів надуманою та передчасною, оскільки він любить свого сина ОСОБА_4 , допомагав і буде матеріально допомагати дитині незалежно від того чи буде рішення суду чи ні. Тобто, спір з приводу матеріального забезпечення дитини між батьками відсутній, на думку ОСОБА_2 .

Судова практика в Україні щодо аліментів базується на принципі, що грошові зобов`язання мають бути виконані в національній валюті (гривні). В той же час, розмір аліментів зазначені позивачкою в іноземній валюті ( по 250 Євро щомісячно) без належного обґрунтування. Така сума аліментів є надмірно високою для відповідача, не відповідає його реальному матеріальному положенню та іншим істотним обставинам, що мають значення для вирішення подібного роду питань.

На даний час відповідач перебуває в Італії. В 2025 році відповідач працевлаштувався помічником повара в закладі харчування який працює посезонно. Приблизний розмір місячного доходу відповідача на даний час становить 600 євро., а тому, сплачувати аліменти у сумі по 250 євро щомісяця відповідач не має фінансової можливості.

Аналізуючи дійсні обставини, очевидно, що працевлаштування ОСОБА_2 і перебування за межами України має тимчасовий характер.

Враховуючи наведене, відповідач не відмовляється від утримання своєї неповнолітньої дитини та вважає необхідною, достатньою для забезпечення потреб сина суму аліментів в розмірі по 100 Євро.

На думку відповідача, ОСОБА_1 свідомо вводить в оману суд, приховуючи інформацію щодо свого працевлаштування та розміру своєї заробітної плати. Адже, у відповідності до норм СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобов`язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку.

Позивач подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, просить задоволити.

Представник відповідача просила розгляд справи проводити без відповідача та його представника.

Всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.9).

Відповідачем надано докази здійснення грошових переказів на ім`я позивача (а.с.43-47). Та надано докази, що його місячний дохід становить приблизно 600 Євро, однак робота є сезонною.

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст.1,2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України враховує відсутність даних про розмір доходів сторін, потреби дитини щодо належного утримання.

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч.5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Враховуючи, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі по 5000 гривень щомісячно, до досягнення ним повнолітня. Такий розмір аліментів буде відповідати інтересам дитини та зможе забезпечити йому належний фізичний та духовний розвиток, не порушуватиме прав відповідача та норм чинного законодавства.

При цьому суд вважає, спростованими доводи позивача, що відповідач не бере участі в утриманні дитини, та визначаючи такий розмір аліментів, суд бере до уваги те, що відповідач здійснював перекази позивачу коштів на утримання дитини.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). У разі виникнення додаткових витрат на дитину позивач вправі звернутись до суду з позовом до відповідача про їх стягнення.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення аліментів в іноземній валюті, суд зазначає, що відповідно до частини першої ст.5 Закону України від 21червня 2018 року №2473-VIII«Про валюту і валютні операції» гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою ст. 5 Закону № 2473, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) зазначено, що «гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України».

Суд ураховує, що можливість стягнення аліментів в іноземній валюті передбачена у випадку, якщо між сторонами укладено договір про сплату аліментів, в тому числі і тому випадку коли батько або мати виїжджає за кордон (постанова Верховного Суду у справі № 522/4045/13 від 18.09.2019), водночас у вказаній справі такий письмовий договір відсутній, а тому наявні підстави для стягнення аліментів у національній грошовій одиниці, яка в подальшому буде конвертована у євро у випадку звернення рішення суду до примусового виконання відповідно до Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року, порядок виконання якої визначається Інструкцією про виконання в Україні Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2017 № 2904/5 , або згідно із приписами Конвенції про визнання і виконання рішень стосовно зобов`язань про утримання 1973 року.

Отже, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі в національній грошовій одиниці в розмірі 5000 грн.

Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Тому стягнення аліментів слід розпочати з дня коли позивач звернулась із позовом до суду 08.08.2025 року.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Тому з відповідача слід стягнути 1211,20 грн. судового збору на користь держави.

На підставі ст.180-182, 190, 191 СК України, ст.1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст.12, 13, 141, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини — задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 аліменти в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно в розмірі по 5000 (п`ять тисяч) грн., до досягнення ним повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 08.08.2025 року.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 - на користь держави з зарахуванням на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106 - 1211 грн. 20 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 03.04.2026 року.

Суддя Пастернак І.А.