Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №216/9267/25 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/9267/25

Провадження № 2/216/1801/26

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,

за участю: секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Орган опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

23 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Позовна заява мотивована тим, що з 21.07.2012 по 28.07.2015 сторони перебували у шлюбі, в період якого у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після розірвання шлюбу відповідач фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків. З 2016 року не бере участі у житті та вихованні дітей, ухиляється від виконання обов`язків щодо їх утримання та виховання, не піклується про фізичний, духовний і культурний розвиток дітей, не підтримує з ними жодного спілкування, необхідного для їх повноцінного розвитку та нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі та не виявляє жодного інтересу до їх внутрішнього світу.

Молодша донька була народжена у період, коли фактичні шлюбні відносини між сторонами були повністю припинені, дитина батька не пам`ятає.

Позивачка змінила власне ім`я та прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », в подальшому уклала шлюб з ОСОБА_7 , та змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».

Відповідно до рішень №№ 725, 726 від 01.12.2025, прийнятих виконавчим комітетом Центрально-Міської районної у місті ради «Про надання дозволу на зміну прізвища малолітньої дитини», надано дозвіл ОСОБА_1 на зміну прізвища малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_8 ». Посилаючись на вищевикладені обставини, позивачка просила суд задовольнити позов.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, її представник ОСОБА_10 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Представниця третьої особи ОСОБА_11 у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, при винесенні рішення просила врахувати висновок виконкому районної у місті ради, як органу опіки та піклування.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в заочному порядку позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком, а ОСОБА_1 матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвами про народження, виданими Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 853, та Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 625; свідоцтвом про зміну імені ОСОБА_5 на ОСОБА_12 , виданого Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 26; свідоцтвом про шлюб ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , яким остання змінила прізвище на ОСОБА_8 , та яке видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 232.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 216/3675/15-ц від 28.07.2015 розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21.07.2012 в Центрально-Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській обласні, актовий запис № 389.

Також, рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 216/3716/19 від 20.11.2019, за позовом ОСОБА_5 , визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішеннями №№ 725, 726 від 01.12.2025, виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради «Про надання дозволу на зміну прізвища малолітньої дитини», надано дозвіл ОСОБА_1 на зміну прізвища малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_8 ».

Згідно акту сусідів від 03.11.2025, ОСОБА_14 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , протягом останніх 7 років батько не проживає разом із сім`єю, матір самостійно здійснює догляд, виховання, батько не навідується до дітей.

ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 навчаються у приватному ліцеї «Онлайн-школа «Альтернатива» Харківської області. Оплату за навчання здійснює матиОСОБА_14 . Контактною особою щодо спілкування/інформування з питань освітнього процесу, навчання дитини та її успішності є мати дитини.

ОСОБА_14 разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 проживають за адресою: АДРЕСА_3 . Умови проживання задовільні, квартира простора, чиста, облаштована меблями та побутовою технікою. Діти мають окремі спальні місця, місце для навчання, забезпечені одягом, продуктами харчування та іншими речами постійного вжитку.

Стосунки між дітьми, матір`ю та вітчимом доброзичливі. Діти з повагою та любов`ю ставляться до вітчима, сприймають його та звертаються до нього як до батька, що підтверджується актом обстеження умов проживання, складеного Службою у справах дітей виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради 10.02.2026, № 98.

Частинами 1-3 ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Одночасно відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Верховний Суд України у своїх роз`ясненнях, викладених в п. 16 постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3 зазначав, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно висновку виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради від 23.02.2026 № 8/33-704, виконком Центрально-Міської районної у місті ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Враховуючи наявність у матеріалах справи беззаперечних та достатніх доказів, які свідчать, що відповідач у порушення вимог статті 150 СК України свідомо не виконує обов`язків щодо виховання та розвитку дітей, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.

Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Вказаний висновок узгоджений з постановою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн, що відповідає приписам Закону України «Про судовий збір», та підлягає стягненню на користь останньої з відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Орган опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, про позбавлення батьківських прав– задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ), судовий збір в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 (дев`яносто шість) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В.Онопченко