Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №199/10320/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 199/10320/25

Провадження № 2/202/894/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

02 квітня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Мартинюк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» звернулося до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра з позовом про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 30 липня 2025 року цивільну справу передано за підсудністю до Індустріального районного суду міста Дніпра.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» обґрунтовані тим, що 04.02.2022 року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 укладений договір № 3408304110-606224 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту.

Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.

Договір укладено в електронному вигляді та підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн.

Відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за договором, суму кредиту та проценти за користування кредитом не сплатив.

У зв`язку з невиконанням позичальником своїх зобов`язань утворилася заборгованість у розмірі 14 907,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 9 907,00 грн - заборгованість за відсотками.

Отже, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» просить стягнути з ОСОБА_1 на свою на користь заборгованість за договором № 3408304110-606224 від 04.02.2022 у розмірі 14 907,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 9 907,00 грн - заборгованість за відсотками, а також понесені судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 12 серпня 2025 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 23 вересня 2025 року за клопотанням позивача витребувані з АТ «А-БАНК»відомості щодо видачі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банківської картки, на яку була зарахована сума позики, та виписку про рух коштів по рахунку.

Ухвалою суду від 09 січня 2026 року здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони в судове засідання 24.02.2026 не з`явилися.

Позивач у своєму позові просив проводити судовий розгляд у його відсутність та не заперечував проти винесення заочного рішення.

В свою чергу, відповідач повідомлявся про розгляд справи, відзив на позов не надав, у зв`язку з чим судом проведений заочний розгляд справи, яка вирішується на підставі наявних даних та доказів у відсутність відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 268 ЦПК України).

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Кошельок» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом установлено, що 04 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок» та ОСОБА_1 був укладений договір № 3408304110-606224 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора - 1295.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Кошельок» зобов`язалося надати ОСОБА_1 споживчий кредит у сумі 5000,00 грн шляхом безготівкового перерахування коштів на банківську карту № НОМЕР_2 на строк 14 днів, але не більше 90 днів після закінчення лояльного періоду, зі сплатою процентів 2,20% за кожен день користування кредитом (стандартна (базова) ставка), крім дисконтної процентної ставки, яка становить 0,01 %.

Згідно з п. 3.6, 3.7 договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні 212 ст. ЦК, що має наслідком подовження строку користування кредитом та повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення лояльного періоду.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору, перерахувавши грошові кошти на належну відповідачу банківську картку, що підтверджується копією довідки АТ «МТБ БАНК» про здійснену операцію, а також повідомлення та випискою по рахунку, що були надані на виконання ухвали суду АТ «А-БАНК».

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 28.05.2025 року заборгованість за договором № 3408304110-606224 від 04.02.2022 становить 14 907,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 9 907,00 грн - заборгованість за відсотками.

При вирішенні між сторонами спору про стягнення вказаних сум суд керується наступним:

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу (які сторонами вчиняються усно та виконуються повністю у момент їх вчинення).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з абз. 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

При цьому в статті 3 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини 12 статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд вважає доведеним, що відповідач, уклавши кредитний договір в електронній формі на погоджених умовах та отримавши кредитні кошти, свої зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів та інших сум, передбачених договором, не виконав, суму боргу не повернув, що підтверджується наявною заборгованістю.

Доказів на спростування існуючої заборгованості або її конкретного розміру відповідач суду не надав, умови кредитного договору не оспорював.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Кошельок» підлягають задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача потрібно стягнути заборгованість за кредитним договором № 3408304110-606224 від 04.02.2022 року в розмірі 14 907,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 9 907,00 грн - заборгованість за відсотками.

При розподілі судових витрат суд виходить із положень статті 133 ЦПК України, відповідно до якої судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та інші витрати.

Відповідно до статті ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 141 ЦПК України).

Позивачем у зв`язку з поданням цього позову були понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Оскільки позов задоволено, то вказані витрати по сплаті судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Крім того, в своєму позові ТОВ «Кошельок» просить стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

На підтвердження витрат позивача на правничу допомогу суду надано копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025 року, укладеного між ТОВ «Кошельок» та Адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери», додаток до цього договору від 10.07.2025 року, в якому визначено перелік та вартість послуг, що входять до складу правничої (правової) допомоги, яка надається.

При визначенні суми відшкодування цих витрат суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд звертає увагу, що адвокатом надаються позивачу правничі послуги не лише в цій справі, а й інших аналогічних справах.

Суд знаходить, що об`єктивно необхідними для захисту порушених прав та інтересів позивача були витрати, пов`язані зі складенням, оформленням та поданням позовної заяви до суду.

Отже, з урахуванням ціни позову, рівня складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг та часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, а також матеріального стану обох сторін, суд вважає, що у зв`язку із задоволенням позову понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані відповідачем частково в сумі 4 000,00 грн.

На переконання суду, витрати в такому розмірі повною мірою відповідатимуть критеріям, визначеним статтею 137 ЦПК України, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок», код ЄДРПОУ 40842831, місцезнаходження: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район. с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8А) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за кредитним договором № 3408304110-606224 від 04.02.2022 року в розмірі 14 907 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сім) грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 9 907,00 грн - заборгованість за відсотками, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн.

Це заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 02 квітня 2026 року.

Суддя Наталія Марченко