Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №755/3437/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Суд: Дніпровський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 31 березня 2026 р.

Справа: №755/3437/26

Суддя: Омельян І. М.

Справа № 755/3437/26

Провадження №: 3/755/1779/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" квітня 2026 р.м. Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, паспорт НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 20.02.2026 року о 23:40, у м. Києві, по вул. Двінська, 19, керувала транспортним засобом «Mercedes-Benz CLS 500», н/з НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилася, що зафіксовано на боді-камеру 473481, 470653. Своїми діями водій порушила п. 2.5 ПДР України.

У судові засідання, призначенні на 25.03.2026 року та 01.04.2026 року, особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи не з`явилася. Крім того, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи було розміщено на офіційній веб-сторінці Дніпровського районного суду м. Києва. При цьому особою клопотання про відкладення судового засідання не подано, причини неявки не повідомлені. У зв`язку з тим, що суд вжив всіх заходів щодо повідомлення особи про розгляд справи та прибуття її у судове засідання, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у її відсутність. Вказане узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини від 14.10.2003 у справі «Трух проти України», від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», від 26.04.2007 у справі «Шевченко проти України», відповідно до яких в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Зокрема, згідно зі ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Зокрема, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З матеріалів справи вбачається, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, що містяться у справі про адміністративне правопорушення, зокрема:

- даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 597262 від 21.02.2026 року, в якому зазначено про факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, а також про факт відмови останньої від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку. Протокол сумніву у суду не викликає, оскільки складений відповідно до вимог статей 254, 256 КУпАП. У протоколі зазначено про роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України, положень ст. 268 КУпАП;

- направленням від 21.02.2026 року на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції;

- довідкою визначення повторності порушення ПДР;

- картками обліку адміністративних правопорушень;

- копіями постанов Оболонського районного суду м. Києва від 28.04.2025 року, 10.07.2025 року;

- рапортом працівника поліції відповідно до якого, що 20.02.2026 року о 23:30 патрулюючи в складі екіпажу Рубін -410 за адресою: м. Київ вул. Двінська, 19 було зупинено транспортний засіб «Mercedes-Benz CLS 500», н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , під час спілкування у останньої були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 факт вживання алкогольних напоїв не заперечувала та погодилася пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою спеціального технічного приладу «ДРАГЕР». Під час очікування приладу «ДРАГЕР» та подальшого спілкування, ОСОБА_1 почала поводитися підозріло, помітно нервувала, намагалася щось приховати. На запитання, щодо наявності при ній заборонених предметів та речовин стала ще більш нервувати та здійснювала незрозумілі рухи руками, зокрема: завела праву руку за спину. У подальшому за спиною вказаної громадянки було виявлено поліетиленовий зіп-пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, зовні схожою на наркотичну. На запитання щодо походження вказаної речовини остання пояснила, що їй невідомо, що це за речовина та як вона у неї опинилась. На місце події було викликано слідчо-оперативну групу Дніпровського району для документування виявленого факту та проведення подальших слідчо-оперативних дій. Слідчо-оперативна група прибула приблизно о 01:00 21.02.2026 року. Приблизно о 04:00 слідчо-оперативна група розпочала процес вилучення невідомої речовини білого кольору. Приблизно о 06:10 ОСОБА_1 було доставлено до Дніпровського УП для проведення допиту та подальших оперативних дій. По завершенню всіх слідчо оперативних дій приблизно о 07:20 ОСОБА_1 було запропоновано пройти тест на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога, у встановленому законом порядку на що остання відмовилась в категоричній формі. ОСОБА_1 було повідомлено, що на неї буде складено протокол за ч. 3 ст. 130 КУПАП за порушення п. 2.5 ПДР України. Після того як ОСОБА_1 було повідомлено про складання відповідних адміністративних матеріалів, остання пішла у невідомому напрямку. У подальшому 21.02.2026 року о 07:40 на ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 3 ст. 130 КУпАП без її участі.

- відеозаписами з нагрудної відео камери патрульного поліцейського 473481, 470653, з яких вбачається, що 21.02.2026 ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, була зупинена працівниками поліції, які під час спілкування виявили ознаки наркотичного сп`яніння у водія ОСОБА_1 та запропоновано останній пройти огляд на стан сп`яніння, однак ОСОБА_1 від такого огляду відмовилася. Після чого, працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення.

Крім того, суд враховує постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6698486 від 21.02.2026 року Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп`яніння «порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло», виявлені поліцейським 21.02.2026 року у водія ОСОБА_1 , є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки вбачає наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, що підтверджується належними та допустимими вищевказаними доказами у справі, які повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи, що санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП містить альтернативне адміністративне стягнення, при обранні виду адміністративного стягнення, суддя враховує явне зневажливе ставлення ОСОБА_1 до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпеку адміністративного проступку, який створює небезпеку і загрозу здоров`ю та життю як самої ОСОБА_1 , так і інших учасників дорожнього руху, ОСОБА_1 неодноразово вчиняє адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП, тому суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту, що відповідно до вимог ст. 23 КУпАП є справедливим та буде достатнім і необхідним для виховання особи. Крім того, суд не застосовує конфіскацію транспортного засобу, оскільки в матеріалах провадження відсутні дані, що автомобіль, яким керував порушник, знаходиться у його приватній власності. Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення особи від сплати судового збору, а відтак, слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 130, 251, 283-285 КУпАП, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Законом України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, накласти на неї адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 15 (п`ятнадцять) діб із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.

Строк адміністративного стягнення ОСОБА_1 рахувати з моменту її затримання.

Виконання постанови в частині адміністративного арешту покласти на Оболонське УП ГУНП у м. Києві. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на користь держави. Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Дніпровський районний суд м. Києва.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Суддя І.М. Омельян

Оригінал: reyestr.court.gov.ua