Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №706/1689/25 — Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/1689/25

2/706/187/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2026 року м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Школьної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Самсоненко А.П.,

представника позивача Драчевської Л.М. (в режимі відеоконференції),

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Христинівка Черкаської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Уманьгаз» звернулося до Христинівського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з розподілу природного газу.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.06.2017 № 808 (в редакції зі змінами, внесеними постановою НКПЕКП від 11.06.2019 №1024), ПрАТ «Уманьгаз» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території міста Умань, Уманського, Христинівського та Маньківського районів Черкаської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ПрАТ «Уманьгаз».

Тобто, ПрАТ «Уманьгаз» є оператором газорозподільчої системи.

У відповідності до пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільчих систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2494 (далі – кодекс ГРМ), доступ споживачів, у тому числі побутових, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498.

Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу, що розміщений на офіційному веб – сайті НКРЕКП – Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензійної діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь – яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви – приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/ або документального підтвердження споживання природного газу.

Позивач стверджує, що між ПрАТ «Уманьгаз» та відповідачем укладено типовий договір розподілу природного газу шляхом часткового здійснення оплат за послуги з розподілу природного газу, передачі показників об`єму споживання природного газу, що підтверджується довідкою про фінансовий стан споживача.

Відповідач споживав природний газ, свідченням чого є довідка по особовому рахунку, із заявою про припинення розподілу природного газу до Оператора ГРМ не звертався, а тому між сторонами виникли договірні відносини щодо надання ПрАТ «Уманьгаз» послуг з розподілу (доставки) природного газу до будинку відповідача, а останній прийняв ці послуги, користуючись природним газом.

Станом на дату подачі позовної заяви сума заборгованості відповідача за послуги з розподілу природного газу складає 7 228,80 грн. Заборгованість на дату подачі даної заяви не погашено, вирішити спір шляхом досудового врегулювання виявилось неможливим, що і змусило представника позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Постановленою 02.12.2025 Христинівським районним судом Черкаської області ухвалою позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом сторін, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.

У судовому засіданні 21.01.2026 представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, просила задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні факт споживання природного газу підтвердив, однак вказав, що визначений йому, як споживачу, щомісячний розмір плати за розподіл природнього газу є завищеним.

На спростування заявлених у судовому засіданні заперечень відповідача, представник позивача 03.02.2026 через систему «Електронний суд» надіслала до суду додаткові пояснення щодо порядку визначення плати за надані послуги та здійсненого обрахунку заборгованості.

Так, із розрахунків позивача слідує, що річна замовлена відповідачем потужність за 2023 рік становить 860 м. куб. (визначена у відповідності до фактичного обсягу споживання природного газу споживачем за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року (спожитий об`єм з 01.10.2021 по 30.09.2022 становить 860 м. куб.). Вказаний об`єм визначений шляхом додавання об`єму споживання газу споживача: з жовтня 2021 року по вересень 2022 року. Місячна потужність в 2023 році відповідно становила 71,67 м куб. (860 м.куб / календарних 12 місяців). Тобто, щомісячно в 2023 році відповідач повинен був сплачувати вартість місячної замовленої потужності 71,67 м. куб., яка становить: 71,67 м. куб х 2,34 грн. = 167,70 грн. Тоді, загальна сума за послуги з розподілу природного газу за 2023 рік складає: 860 м. куб. х 2,34 грн. = 2 012,40 грн.

Річна замовлена потужність за 2024 рік – 519 м. куб. (спожитий об`єм газу за період із 01.10.2022 по 30.09.2023). Вказаний об`єм визначений шляхом додавання об`єму споживання газу об`єктом споживача із жовтня 2022 року по вересень 2023 року. Місячна потужність в 2024 році відповідно становила 43,25 м куб. (519 м.куб / календарних 12 місяців). Тобто, щомісячно в 2024 році відповідач повинен був сплачувати вартість місячної замовленої потужності 43,25 м.куб., яка становить: 43,25 м. куб х 2,34 грн. = 101,20 грн. Загальна сума за послуги з розподілу природного газу за 2024 рік складає: 519 м.куб. х 2,34 грн. = 1 214,46 грн.

Річна замовлена потужність за 2025 рік – 1849 м. куб. (спожитий об`єм газу за період із 01.10.2023 по 30.09.2024). Вказаний об`єм визначений шляхом додавання об`єму споживання газу об`єктом споживача: з жовтня 2023 року по вересень 2024 року. Місячна потужність в 2025 році відповідно становила 154,08 м куб. (1849 м. куб / календарних 12 місяців). Тобто, щомісячно в 2025 році відповідач повинен був сплачувати вартість за місячну замовлену потужність 154,08 м. куб., яка становить: 154,08 м. куб х 2,34 грн. = 360,56 грн. Загальна сума за послуги з розподілу природного газу за 2025 рік складає: 1849 м. куб. х 2,34 грн. = 4 326,66 грн.

Оскільки, позивачем до відповідача пред`явлена вимога про стягнення заборгованості по листопад 2025 року, тому борг за послуги з розподілу природного газу в межах заявлених позовних вимог за 2025 рік становить суму послуг за 11 місяців 2025 року: 4 326,66 грн. – 360,56 грн. = 3 966,10 грн.

З огляду на викладене сума боргу відповідача за період із січня 2023 року по грудень 2025 року становить 7 192,96 грн.

У судовому засіданні 01.04.2026 представник позивача Драчевська Л.М. позовні вимоги підтримала частково, покликаючись на здійснене відповідачем у період із січня по березень 2026 року погашення боргу на суму 3 000 грн, просила задовольнити позовні вимоги на суму 4 228,80 грн, у решті – позовні вимоги залишити без задоволення, а судовий збір стягнути із відповідача пропорційно до задоволеної частки вимог.

Відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог на суму 4 228,80 грн не заперечував, факт сплати 3 000 грн підтвердив.

Суд, заслухавши думку представника позивача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

За приписами ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Договір розподілу природного газу є публічним.

Пунктом 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.

Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.

Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2498 (далі - Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 591/4825/20 (провадження № 61-11470св21).

Отже, актом згоди споживача про приєднання до умов договору та підтвердження його укладення можуть бути як заява-приєднання до умов договору, так і сплата рахунку Оператора ГРМ, так і факт споживання природного газу споживачем.

Фактом приєднання побутового споживача - відповідача ОСОБА_1 до умов договору розподілу природного газу є споживання відповідачем природного газу, свідченням чого є зміна показників газового лічильника за адресою споживача по особовому рахунку № НОМЕР_1 : АДРЕСА_1 .

Із дослідженої судом довідки по особовому рахунку № НОМЕР_1 про фінансовий стан споживача слідує, що ОСОБА_1 у період із січня 2020 року по листопад 2025 року щомісячно споживав природний газ, вартість наданих послуг оплачував частково, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 7 228,80 грн.

Споживання природного газу також підтверджується актом про демонтаж засобу вимірювальної техніки №166/233 від 16.05.2021, актом про монтаж засобу вимірювальної техніки та актом контрольного зняття показів лічильника природного газу від 27.05.2024, який складено контролером ПрАТ «Уманьгаз» в присутності споживача ОСОБА_1 .

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . Належність житлового будинку за вказаною адресою відповідачу та споживання природного газу ОСОБА_1 підтвердив у судовому засіданні, а отже на нього, як на власника нерухомого майна, покладено тягар його утримання та сплати житлово – комунальних платежів.

З огляду на викладене, суд виснує про доведеність позивачем факту приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу і, відповідно, надання послуг з розподілу природного газу до об`єкту газопостачання.

Звернення відповідача із заявою до оператора ГРМ про припинення розподілу природного газу, відсутнє.

Отже, між сторонами виникли договірні відносини щодо надання ПрАТ «Уманьгаз» послуг з розподілу (доставки) природного газу до будинку відповідача, а останній прийняв ці послуги, користуючись природним газом (тобто прийняв оферту).

ПрАТ «Уманьгаз» надало відповідачу послугу з розподілу природного газу. В порушення умов зазначеного договору та нормативних актів відповідачем не проведена в повному обсязі оплата за надані послуги з розподілу природного газу, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 7228,80 грн. Розрахунок заборгованості виконано відповідно тарифів, які затверджені постановами НКРЕКП №2462 від 16.12.2020, №132 від 30.01.2021, №2770 від 22.12.2021. Означену заборгованість відповідач частково погасив, сплативши 3 000 грн.

Згідно з п. 5 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з розподілу природного газу віднесено до комунальних послуг.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7, ч. 1 ст. 9 вказаного Закону індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Про наявність обов`язку споживача оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними, неодноразово висловлювався Верховний Суд, зокрема у постановах від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17.

За таких обставин, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПрАТ «Уманьгаз» необхідно стягнути заборгованість за послуги з розподілу природного газу, розмір якої на дату ухвалення судового рішення становить 4 228,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог на суму 4 228,80 грн, що становить 58,50 % ціни позову, на користь позивача підлягає стягненню із відповідача судовий збір у розмірі 1 771,38 грн (3028 * 58,80%).

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 258 – 259, 263 – 265, 274 – 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» заборгованість за послуги з розподілу природного газу в розмірі 4228 (чотири тисячі двісті двадцять вісім) гривень 80 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» судовий збір у розмірі 1 771 (одна тисяча сімсот сімдесят одна) гривня 38 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення суду складений та проголошений 01 квітня 2026 року.

Позивач – Приватне акціонерне товариство «Уманьгаз», ЄДРПОУ – 03361419, місцезнаходження: вул. Дерев`янка, 19, м. Умань, Черкаська область.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Альона ШКОЛЬНА