Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №695/5806/25 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23 березня 2026 рокуСправа №: 695/5806/25

Номер провадження 3/695/215/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли із Золотоніського РВП ГУ НП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 540123 від 13.12.2025 ОСОБА_1 13.12.2025 о 22 год. 29 хв. в м. Золотоноша по вул. Героїв Маріуполя, буд. 8 керував транспортним засобом GINPENG, н.з. відсутні, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки ТЗ у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 0044 (0034) результат позитивний 0.21 промілде, тест 585. Від керування ТЗ відсторонений шляхом передачі тверезому водієві.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під час розгляду матеріалів справи захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 — адвокат Брус С.М. клопотав про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього події і складу адміністративного правопорушення. Свою позицію захисник обґрунтовує тим, що наявний у матеріалах справи відеозапис фіксує порушення працівниками поліції процедури проведення огляду на стан сп`яніння, що в силу вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП має наслідком визнання результатів такого огляду недійсними. Окрім того, захисник зауважив, що зафіксований технічним приладом цифровий показник, з урахуванням граничної допустимої похибки газоаналізатора, може свідчити про відсутність стану алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , оскільки фактичний вміст алкоголю в крові міг бути нижчим за встановлену законодавством межу у 0,2 проміле. Посилаючись на принцип презумпції невинуватості та положення ст. 62 Конституції України, згідно з якими усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом або таких, що викликають об`єктивні сумніви, захисник зазначив про відсутність у матеріалах справи інших належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння.

Також захисник просив суд врахувати письмове заперечення на протокол у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яке отримано судом 05.02.2026 та відповідно до якого захисник наголошує на відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, оскільки процедура огляду проведена з грубим порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції №1452/735. Зокрема, поліцейським не було з`ясовано згоду водія з результатом тестування на місці зупинки та не забезпечено його доставку до закладу охорони здоров`я у разі сумнівів, чим порушено право особи на об`єктивний огляд. Крім того, використання під час огляду несертифікованого мундштука та відсутність у відеозаписі чітких ознак сп`яніння, передбачених законом, свідчать про недопустимість результатів тесту як доказу вини. Окремо звертає увагу суду, що зафіксований показник приладу Drager (0,21 %) з урахуванням граничної абсолютної похибки (±0,04 %) фактично може становити 0,17 %, що є нижчим за законодавчо встановлену межу сп`яніння. Враховуючи принцип презумпції невинуватості та правові позиції ЄСПЛ («Коробов проти України»), згідно з якими всі сумніви тлумачаться на користь особи, а також відсутність інших належних доказів керування у стані сп`яніння, просить закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності суд приходить до наступних висновків.

Суд зобов`язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, у якої зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст.130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Разом з тим, згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя надає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалів справи додані наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення, серії ЕПР 1 №540123 від 13.12.2025р. у якому викладені обставини події. Протокол підписано поліцейським який його склав та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності;

- результат тесту газоаналізатора Alcotest Drager 6810 ARSC-0044 від 13.12.2025, тест № 585, згідно якого 13.12.2025 о 22:33 проведено огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та встановлено позитивний результат 0.21 проміле. остання дата калібрування приладу 07.08.2025;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено, що огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками «різкий запах з порожнини рота, почервоніння обличчя»;

- направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6338985 якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП;

- довідка про не притягнення ОСОБА_1 протягом 2024-2025 років за порушення правил дорожнього руху, передбаченого ст. 130 КУпАП;

- DWD диск з відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), які містить фіксацію адміністративного правопорушення.

Виходячи зі змісту статей 9, 245 та 280 КУпАП суд зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка має бути підтверджена належними доказами.

Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі – Інструкції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року).

Відповідно до ч. ч. 3 та ч. 5 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до п.,п. 6,7 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених МОЗ та Держспоживстандартом, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 % алкоголю в крові.

При цьому згідно п. 7 Розділу І вказаної вище Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 4 Розділу II Інструкції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу.

Перелік технічних засобів, що використовуються поліцейськими для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затверджений наказом МВС України від 01 березня 2010 року №33, до спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння належать газоаналізатори «AlcoQuant 6020», «Alcotest 6510», «Alcotest 6810», «Alcotest 6820», «Alcotest7410 Plus com», «Алконт 01».

Всі види газоаналізаторів Drager Alcotest зареєстровані та внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно з переліком, затвердженим наказом державної служби України з лікарських засобів від 29.12.2014 р. № 1529.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом та щодо проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора Drager Alcоtest 6820 № ARSC-0044 та згідно результатів такого огляду було виявлено 0,21 %.

Разом з тим, стороною захисту в судовому засіданні було надано технічні характеристики на газоаналізатор Drager Alcotest 6820, згідно яких - границя допустимої похибки результату вимірювання становить ± 0,04 %.

Так з наданих стороною захисту матеріалів, які були отримані на адвокатський запит від ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» вбачається, що це товариство є уповноваженим представником та офіційним ексклюзивним дистриб`ютором виробника концерну Drager Safety AG&Co. KGaA (Німеччина) в Україні з продажу приладів алко- та наркодіагностики, має відповідні сертифікати та надає послуги ексклюзивного сертифікованого сервісного центру для гарантійного сервісного технічного обслуговування, градуювання і повірки приладів, зокрема газоаналізаторів для вимірювання вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Drager Alcotest 6820.

З наданої технічної характеристики вбачається, що дійсно прилад Drager Alcotest 6820 має наведені похибки при вимірюванні стану алкогольного сп`яніння, що в свою чергу ставить під сумнів результат в 0,21 %, який було встановлено у ОСОБА_1 при проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою вказаного приладу, оскільки перевищення допустимого вмісту алкоголю перебуває у межах можливої похибки вимірювань.

Враховуючи зазначене, зафіксований на роздруківці з принтеру спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820 результат огляду на стан сп`яніння 0,21 ‰, з урахуванням зазначеної вище точності вимірювального приладу, не може в достатній мірі свідчити про перевищення допустимої норми - 0,2 ‰, встановленої в Інструкції №1452/735, оскільки при врахуванні значення допустимої похибки у вимірюваннях (0,04 ‰) допустима норма навіть не перевищена.

Інші докази перебування ОСОБА_1 в стані сп`яніння матеріали справи не містять.

За таких обставин, єдиним та вирішальним документом, який встановлює порушення ОСОБА_1 ч. 1 ст. 130 КУпАП є результат тесту газоаналізатора Drager Alcotest 6820, результат якого, з урахуванням абсолютної похибки може свідчити, що ОСОБА_1 міг і не перебувати в стані алкогольного сп`яніння, адже цифровий показник міг бути меншим 0,2 проміле алкоголю в крові.(п. 7 розд. ІІ Інструкції).

За ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди використовують практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, за висновками Європейського суду з прав людини, викладених, зокрема, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.09.2011 року) та у справі «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2018 року), Суд неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України».

Вказані обставини та відсутність інших доказів викликає сумнів у достовірності наданих доказів на доведеність факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння та вчинення ним адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

Отже у цій справі є розумний сумнів стосовно встановлених обставин керування ОСОБА_1 транспортним засобом саме в стані алкогольного сп`яніння.

Крім вказаного судом було досліджено наданий диск з відеозаписами фіксації правопорушення.

Судом було досліджено три відеофайли, що містяться на оптичному диску, долученому до матеріалів справи. За результатами огляду встановлено наступне:

1. Відеозапис №IMG_4713 (реєстратор службового автомобіля): Зафіксовано факт руху працівників поліції по місту та виявлення водія електроскутера, який здійснив маневр повороту без увімкнення відповідного покажчика.

2. Відеозапис №0000021_100082_20251213223558_0002 та № №0000021_100082_20251213223559_0003 (боді-камери працівників поліції): зафіксовано спілкування з водієм, під час якого поліцейські стверджують про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, проте жодної конкретної ознаки (запах алкоголю, порушення координації, мови тощо), передбаченої п. 3 Розділу І Інструкції № 1452/735, правоохоронцями озвучено не було. Поліцейські запропонували водію пройти огляд на місці або в медичному закладі «на вибір». Після отримання результату тесту на приладі Drager у розмірі 0,21 %, інспектор відразу перейшов до оголошення про складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими вів себе спокійно, логічно відповідав на поставлені запитання, його поведінка відповідала обстановці.

На відеозаписі чітко вбачається, що після отримання граничного показника (0,21 ‰), який лише на 0,01 ‰ перевищує допустиму норму, працівник поліції не роз`яснив ОСОБА_1 його імперативне право на проходження повторного огляду в найближчому закладі охорони здоров`я у разі незгоди з результатом на місці.

З огляду на специфіку показника (0,21 ‰), який перебуває в межах статистичної похибки приладу, поліцейський був зобов`язаний переконатися, чи згоден водій з таким результатом. Натомість, правоохоронець фактично обмежив право особи на об`єктивне підтвердження/спростування стану сп`яніння в медичній установі, що прямо суперечить вимогам ч. 3 ст. 266 КУпАП та п. 7 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735.

Відповідно до розділу І пункту 12 Інструкції, № 1452/735 від 09.11.2015 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Разом із тим, суд зазначає, що як убачається із доданих до справи відеозаписів із бодікамер поліцейських останніми не було з`ясовано чи погоджується ОСОБА_1 із результатами проведеного на місці огляду на стан сп`яніння та не запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Також, у матеріалах справи наявне складене працівниками поліції направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Однак останнє не містить жодних відомостей про згоду чи відмову ОСОБА_1 на проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, останній вказане направлення не підписував.

Зазначене свідчить про порушення працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції, № 1452/735 від 09.11.2015.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адмінправопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адмінправопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Тобто, особа може бути притягнута до адмінвідповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Аналогічні положення Конституції України поширюються і на осіб, які обвинувачую-ться у вчиненні правопорушень, передбачених КУпАП.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 р. № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 КУпАП встановлено, що у наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адмінвідповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адмінправопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

У відповідності до роз`яснень, які містяться в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1.11.1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Згідно ст. 284 КУпАП, по справі про адмінправопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адмінправопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адмінправопорушення.

Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що у даному, конкретному випадку не доведено склад адмінправопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вину обґрунтовано на недостатніх доказах, що є неприйнятим та суперечить, як нормам національного так і міжнародного законодавства.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 23, 26, 33-35, 130, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.

Суддя Середа Л.В.