Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №695/859/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/859/26

номер провадження 2-а/695/56/26

31 березня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі

судді Апанасенко К.І.,

за участю секретаря судового засідання Козлова Б.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

5 березня 2026 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову ТЦК та СП №2546-1 від 19.09.2025 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Одночасно позивач просив поновити строк звернення до суду. Позовну заяву мотивував тим, що 19.09.2025 він був примусово доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де протиправно за його відсутності була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за відмову від проходження військово-лікарської комісії. Однак у системі «Оберіг» за цю дату міститься відмітка про проходження ним ВЛК. Значить, правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, він не вчиняв, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 10.03.2026 позовна заява залишена без руху, оскільки суд визнав неповажними підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Також було встановлено, що по справі не повністю сплачено судовий збір та наявні інші недоліки позовної заяви.

20.03.2026 позивач ОСОБА_1 надав суду заяву про усунення недоліків. Зокрема, він виклав адміністративний позов у новій редакції, доплатив судовий збір, додатково обґрунтував неможливість звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк. Тому суд поновив позивачеві строк для звернення до суду з адміністративним позовом, відкрив провадження у справі й призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 31.03.2026.

У судове засідання 31.03.2026 з`явився ОСОБА_1 , який надав пояснення, що в загальному повторюють зміст позовної заяви. Також додатково повідомив, що 19.09.2025 його було затримано на блок-посту в Ужгороді, і він був примусово доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 (до бокового входу). Там йому було запропоновано підписати документи про проходження ВЛК, однак він відмовився від підпису і вимагав пояснень. Після цього йому стало погано. Далі він отримував медичну допомогу на території ІНФОРМАЦІЯ_2 , а зранку 20.09.2025 «швидка допомога» його звідти забрала. 20.09.2025 в ІНФОРМАЦІЯ_2 йому вручили письмовий документ із реквізитами для сплати штрафу в розмірі 25 500 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. У системі «Електронний суд» 30.03.2026 відповідачем сформовано, а 31.03.2026 у суді зареєстровано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач просив відмовити в задоволенні позову та розглядати справу без участі представників ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У відзиві на позов відповідач стверджує, що 19.09.2025 в ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачу було вручено направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до проходження військової служби по мобілізації. Далі у відзиві вказано, що ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу в відповідних графах протоколу, йому в установленому порядку було роз`яснено про день і час розгляду справи та його права, про що міститься відповідна відмітка в протоколі. На позивача накладено штраф у межах санкції, визначеної в ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Також відповідач указав, що позов містить посилання на норми законодавства без чіткого викладу обставин порушення таких норм та доказів на підтвердження наявності таких обставин. Тому в задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

19.09.2025 гр. ОСОБА_1 був доставлений посадовими особами Національної поліції в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується поясненнями позивача і копією протоколу про адміністративне правопорушення № 2546 від 19.09.2025. Там йому було запропоновано пройти медичний огляд військово-лікарською комісією. Від підписання будь-яких документів про проходження медичного огляду ВЛК він усно відмовився.

19.09.2025 посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.в.о. помічника начальника) склала протокол № 2546 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП України, відносно гр. ОСОБА_1 , в якому міститься позначка про відмову позивача від підписання та отримання другого примірника протоколу.

У той же день начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 виніс постанову №2546-1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП України, відносно позивача. Згідно з постановою гр. ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП України, за що його було оштрафовано на суму 25 500 грн. У постанові є позначка про відмову ОСОБА_1 отримати постанову.

31.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 направив вказану постанову Золотоніському відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі з вимогою здійснити примусове стягнення штрафу в подвійному розмірі.

23.02.2026 «Сенс Банк» здійснив примусове стягнення штрафу і супутніх витрат в сумі 56 300 грн з рахунку ОСОБА_1 , що підтверджується копією відповідної платіжної інструкції (а.с. 7).

Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 213 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Відповідно до ст. 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене особливий період.

Абзацом 1 ч. 13 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом.

Абзац 4 частини 1 статті 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” містить імперативний припис, відповідно до якого громадяни зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Порядок проведення призову на військову службу під час мобілізації, оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов`язаних під час мобілізації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі – постанова № 560). Цей Порядок визначає, зокрема , організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.

Згідно з п. 69 постанови № 560 резервісти та військовозобов`язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров`я. Резервісти або військовозобов`язані, у яких відсутні скарги на стан здоров`я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.

Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію.

Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.

У разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.

За положеннями п. 72 постанови № 560 рішення щодо придатності резервіста та військовозобов`язаного для проходження військової служби за станом здоров`я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Щодо обов`язку позивача проходити медичний огляд ВЛК для визначення придатності до проходження військової служби по мобілізації станом на 19.09.2025 суд зауважує таке. Згідно з наданою суду скаргою на протиправні дії співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.09.2025 та відповіддю на неї ІНФОРМАЦІЯ_5 від 08.10.2025 (а.с. 5, 9, 15), позивач пройшов медичний огляд ВЛК 05.09.2024. Оскільки ця обставина не оспорюється сторонами і підтверджується непрямими доказами, суд вважає встановленим відповідний обов`язок позивача.

Згідно з п. 74 постанови № 560 військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.

Додатком 11 Постанови №560 визначено форму направлення для встановлення придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби за станом здоров`я, у певному медичному закладі, у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.

У відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що 19.09.2025 в ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачу було вручено направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до проходження військової служби по мобілізації від 19.09.2025 № 2/6505, який є додатком до протоколу по справі про адміністративне правопорушення від 19.09.2025 р. № 2546.

Дійсно, в наданому до суду протоколі по справі про адміністративне правопорушення від 19.09.2025 р. № 2546 в якості додатку до протоколу зазначене направлення на медичний огляд. Копія відповідного направлення також надана суду.

Оцінюючи наданий суду доказ – копію направлення на медичний огляд ВЛК від 19.09.2025 № 2/6505, суд доходить висновку про його невідповідність установленим законодавством вимогам.

Відповідно до п. 74 постанови № 560 направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване відповідно до пунктів 74-1 та 74-3 постанови № 560, повинно містити таку інформацію: реєстраційний номер та дату направлення, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), дату народження особи, яка направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, мету та дату початку медичного огляду військово-лікарською комісією, назву установи (закладу охорони здоров`я) та її поштову адресу. За бажанням військовозобов`язаних та резервістів такі направлення надсилаються в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Згідно з п. 74-1 постанови № 560 для формування направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на таке направлення кваліфікований електронний підпис у день його формування (крім направлення, зазначеного у пункті 74-3 цього Порядку).

Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздруковане. У такому разі його паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Під час вручення роздрукованого направлення військовозобов`язаним та резервістам під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Надана суду копія направлення № 2/6505 від 19.09.2025 не містить інформації про дату початку медичного огляду військово-лікарською комісією, поштову адресу відповідної медичної установи, а також придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Замість підпису посадової особи, яка видала таке направлення, міститься ім`я і прізвище начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . Якщо направлення складалося в електронній формі і з цієї причини не містить власноручного підпису посадової особи, у ньому мав би бути придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією, як вимагає постанова № 560. Якщо ж направлення видавалося в письмовій формі, в ньому мав би бути власноручний підпис начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , як це визначено в додатку 11 до постанови № 560, який містить форму направлення.

Однак представлений суду документ – направлення на медичний огляд ВЛК – не містить ні власноручного підпису начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , ні придатного для зчитування QR-коду, що підтверджував би електронну форму такого направлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи цитовані вище правила постанови № 560 про зміст та форму направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду та положення ч. 2 ст. 74 КАС України, суд вважає надане направлення на медичний огляд ВЛК від 19.09.2025 р. № 2/6505 недопустимим доказом.

Отже, відповідач не довів допустимими доказами направлення гр. ОСОБА_1 на медичний огляд ВЛК для встановлення придатності його до військової служби в установленому законом порядку.

Також суд установив інші суттєві порушення при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Так, в оскаржуваній постанові порушена хронологія подій за участю позивача і відповідача 19 вересня 2025 року. Зокрема, там вказано наступне:

«…19.09.2025 р. близько 15:43 год. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 в супроводі органів Національної поліції, де, о 15 годині 00 хвилин було встановлено, що останній порушує вимогу ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»…

громадянин ОСОБА_1 , за рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 … був направлений на проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно направлення № 2/6505 виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 19.09.2025 р. о 15:00 год., яке ОСОБА_1 підписати відмовився…

Після рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 про направлення на проходження медичного огляду, громадянин ОСОБА_1 на проходження медичного огляду не пішов, на вимогу чергового про проходження ВЛК не здійснював жодних дій та виразив усну ствердну відмову від проходження медичного огляду, а о 15:05 громадянин ОСОБА_1 подав письмову заяву про відмову від проходження ВЛК…».

Зі змісту постанови слідує, що рішення про проходження ВЛК позивачем було прийняте 19.09.2025 о 15 год. 00 хв, а прибув позивач до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 в той же день о 15 год. 43 хв. У такому випадку виникає запитання, на якій підставі в ІНФОРМАЦІЯ_3 в принципі могло прийматися рішення про направлення ОСОБА_1 на медичний огляд до його приїзду в ІНФОРМАЦІЯ_2 . З іншої сторони, виникає запитання щодо того, яким чином позивач о 15 год. 05 хв 19 вересня 2025 року міг відмовитися від проходження ВЛК, якщо він згідно з оскаржуваною постановою прибув до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 лише о 15 год. 43 хв у вказаний день у супроводі Національної поліції. Зазначені вище запитання не знаходять пояснення у відзиві відповідача.

Крім того, на підтвердження обставин подання ОСОБА_1 письмової заяви про відмову від проходження ВЛК відповідач не надав суду копії такої заяви. Також відповідна письмова заява не наводиться в якості додатку до протоколу про адміністративне правопорушення № 2546 від 19.09.2025, на підставі якого складена оскаржувана постанова.

Викладені факти викликають у суду обґрунтовані сумніви у версії подій відповідача щодо обставин направлення позивача на медичний огляд та вказують на недобросовісність і непослідовність дій відповідача– суб`єкта владних повноважень.

Про необґрунтованість дій відповідача свідчать наступні факти.

Відповідач притягнув позивача до адміністративної відповідальності за відмову від проходження ВЛК згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України. Водночас у витягу з військово-облікового документа ОСОБА_1 у системі «Резерв+» (а.с. 21) міститься відмітка про винесену 19.09.2025 постанову ВЛК щодо придатності позивача до військової служби. При цьому в системі «Резерв+» у графі «ТЦК та СП» вказано « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Надана відповідачем копія не заповненої картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 не спростовує дійсність внесеного запису до системи «Резерв+», який є чинним на час звернення позивача з позовом до суду.

Суд нагадує, що відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи викладені вище обставини, підстави притягнення позивача до адміністративної відповідальності 19.09.2025 були відсутні, а оскаржувана постанова приймалася без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача супроводжувався серйозним порушенням прав позивача.

Так, згідно з ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Інструкція зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року № 3 (далі – Інструкція № 3), у редакції, чинній на дату розгляду справи позивача, містить наступне правило (п. 10):

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про дату, місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про місце і час розгляду справи при підписанні протоколу (у разі його складення) або окремим повідомленням про розгляд справи (додаток 8), яке вручається особі особисто під підпис або надсилається (в тому числі централізовано) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання (перебування), зазначену особою під час уточнення облікових (персональних) даних, або на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

У протоколі про адміністративне правопорушення № 2546 від 19.09.2025, який відмовився підписати позивач (як там зазначено), указано про розгляд справи про адміністративне правопорушення 19.09.2025 о 19.00 у приймальні ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Такі строки розгляду справи не узгоджуються з вимогами Інструкції № 3 і не надавали можливості підготуватися до розгляду справи належним чином.

За вимогами ст. 279 КУпАП, яка регулює порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, на засіданні відповідного органу заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Позивач не був заслуханий під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього. З пояснень позивача у судовому засіданні та копії скарги на протиправні дії співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.09.2025 (а.с. 9-15), копії листа ІНФОРМАЦІЯ_7 від 08.10.2025 № 9/12-887(а.с. 5), копії консультативного висновку приймального відділення КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» від 20.09.2025 (а.с. 31-32), які узгоджуються між собою, суд доходить висновку, що позивач дійсно 19.09.2025 потребував медичної допомоги, яка йому надавалася в мобілізаційному пункті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тому він був обмежений в можливості підготуватися в той же день до розгляду справи про адміністративне правопорушення, ефективно скористатися правовою допомогою.

Надані відповідачем докази не спростовують тверджень позивача про те, що копія оскаржуваної постанови не направлялася позивачеві в установлений строк. Згідно з ч. 1-4 ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Отже, з огляду на встановлені судом порушення порядку направлення позивача на медичний огляд ВЛК для визначення придатності до проходження військової служби та розгляду відповідної справи начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд доходить висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності № 2546-1 від 19.09.2025 прийнята з порушенням чинного законодавства, ґрунтується на неповному та необ`єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).

Зважаючи на викладене, оскаржувана постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 – закриттю.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04 , 2010, §58).

З огляду на встановлені судом обставини справи та надану судом їхню правову оцінку, немає необхідності відповідати на всі аргументи сторін щодо правомірності оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому з відповідача належить стягнути на користь позивача сплачений останнім судовий збір.

На підставі ст. 19, 62 Конституції України, ст. 7, 9, 235, 245, 247, 251, 252, 258, 280, 283 КУпАП та ст. 2, 72, 77, 79, 139, 241-246, 268, 269, 286, 293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2546-1 від 19.09.2025 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 1064,96 грн судового збору на користь ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач:

ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 , код ЄРДПОУ НОМЕР_2 .

Суддя Апанасенко К.І.