Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №534/82/26 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа №534/82/26

Провадження №2/534/46/26

РІШЕННЯ

Іменем України

01 квітня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

у складі головуючого судді Малюк М.В.,

за участі секретаря судового засідання Савченко Я.О.,

інші учасники не з`явився,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

встановив:

Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 (далі також - відповідач) на її користь аліменти у зв`язку із продовженням навчання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) з дня подання позову до суду і до припинення її навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-х років.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на таке. Відповідач ОСОБА_2 є її батьком. Вона є студенткою І курсу денної форми навчання факультету здоров`я, фізичного виховання і спорту Київського столичного університету ім. Бориса Грінченка.

У зв`язку з навчанням вона не має можливості працювати, доходів її матері не вистачає на її утримувати, тому звернулась до суду з цим позовом, який просить задовольнити.

Відповідач подав заяву, якою позовні вимоги визнав.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи

16.02.2026 Горішньоплавнівським міським судом Полтавської області постановлено ухвалу, якою відкрите провадження у справи, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, сторони до суду не з`явились.

Позивачка подала клопотання про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримала. Не заперечувала проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Звернувся на адресу суду із заявою, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Виклад обставин справи, встановлених судом.

Суд дослідив та оцінив докази у справі та встановив, що:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками повнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою №1-2854/25 від 19.12.2025, ОСОБА_1 навчається на І курсі денної форми навчання (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальність «17 Терапія та реабілітація (за спеціалізаціями)» Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Факт навчання ОСОБА_4 у закладі вищої освіти підтверджується також договором про навчання від 01.09.2025 №874/25н-ФЗФВС.

Норми права, які застосував суд

Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Частинами 2,3 статті 199 СК України визначено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до статті 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Частиною 1 статті 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3 (далі – Постанова) обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів:

1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;

2) продовження ними навчання;

3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі;

4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд дійшов висновку, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини 1,4 статті 77 ЦПК України).

Згідно з вимогами статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Висновки суду

Суд, застосував відповідні норми права, оцінив наявні докази, зіставив обставини справи із правилами, зазначеними в застосованих нормах права, й надав таку правову оцінку спірним правовідносинам.

Предметом спору є вимога позивачки до відповідача про стягнення аліментів на її утримання в розмірі 1/4 частини, у зв`язку із продовженням нею навчання.

Судом встановлено, на дату пред`явлення позивачкою цього позову вона досягла віку, який перевищує 18 років. ОСОБА_1 продовжує навчання у Київському столичному університету імені Бориса Грінченка.

У зв`язку із навчанням, потребує матеріальної допомоги, зокрема, на проїзд, харчування, придбання необхідної навчальної літератури.

Відповідач є працездатною особою, тож має можливість утримувати доньку.

Встановлені обставини дозволяють суду дійти висновку про сукупність юридичних фактів, зазначених у частині першій статті 199 СК України, таких як: досягнення донькою необхідного віку; продовження нею навчання у вищому навчальному закладі; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Зважаючи на викладене, враховуючи встановлені обставини, матеріальне становище позивача, визнання відповідачем позову, суд доходить висновку про задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір з відповідача не стягується.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (частина перша статті 191 СК України).

Згідно зі статтею 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст ст.182, 199-201 СК України, стст. 263-265,268,354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання, як повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів), починаючи з 15.01.2026 і до закінчення навчання (за умови продовження нею навчання), але не довше досягнення нею двадцяти трьох років.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повне ім`я позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Марина МАЛЮК