Суд: Глобинський районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них
Дата: 30 березня 2026 р.
Справа: №527/3479/25
Суддя: Свістєльнік Ю. М.
Справа № 527/3479/25
провадження 2/527/202/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2026 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді – Свістєльнік Ю.М.,
з участю секретарів судових засідань – Мороз Ю.І., Москаленко В.І.,
позивача – ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м.Глобине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення сплачених грошових коштів у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язанням,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, яку в ході судового розгляду справи уточнив та прохав стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у сумі 26000 грн та моральну шкоду в розмірі 30000 грн, вирішити питання судових витрат. В обґрунтування позову зазначив, що він звернувся до приватного підприємця ОСОБА_2 з проханням виготовити технічний паспорт на будинок та мансарду за його адресою проживання. Для виконання цих робіт він передав відповідачеві 26000 грн, що підтверджується квитанцією. Проте відповідач не виконав обіцянку та не виготовив технічну документацію у розумні строки. Вважає, що відповідач порушив свої зобов`язання, у зв`язку з чим він рік перебуває у нервовому напруженні та переживаннях, вимушений ходити та просити повернути йому кошти, що завдало йому значних моральних страждань. А тому він і змушений був звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 29 грудня 2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.
Відповідач ОСОБА_2 не скористався правом подати відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 10 лютого 2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав із наведених у позові підстав та прохав їх задовольнити у повному обсязі. Вказав, що відповідач ОСОБА_2 взяв у нього кошти в сумі 26000 грн та сказав, що протягом півроку зробить технічну документацію, однак цього не зробив, говорячи, що постійно зайнятий, також не повертає кошти за невиконану роботу. Також вказав, що між ним та відповідачем були усні домовленості щодо виконання робіт та строк виконання робіт також не було обумовлено. Зазначив, що відповідач видав йому квитанцію яка підписана головним бухгалтером і сказав, що він на підприємстві є і директором і бухгалтером.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином, причину неявки до суду не повідомив.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд, з`ясувавши позицію позивача по суті заявлених позовних вимог та заслухавши його пояснення, дослідивши в судовому засіданні усі наявні матеріали справи, встановивши наявність обставин, якими обґрунтовуються вимоги, визначившись щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, а також щодо правових норм, якими врегульовані ці правовідносини, прийшов до наступного.
Відповідно до ст.ст. 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме квитанції до прибуткового касового ордера №246 від 12.11.2024 року, від ОСОБА_1 прийнято 26000 грн, підстава: здача в експлуатацію прибудова, мансарда. На квитанції стоїть печатка «Перше Глобинське Юридичне агентство» та підпис головного бухгалтера (а.с.7).
На підставі ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Положеннями ч. 1 та 2 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ст. 851 ЦК України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.
Частинами 1 та 2 ст. 887 ЦК України встановлено, за договором підряду проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно ч. 1ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.
Як пояснив у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , між ним і відповідачем ОСОБА_2 існували усні домовленості на виконання певних робіт, які відповідач зобов`язувався виконати протягом півроку. Та в підтвердження цього факту надав квитанцію про сплату відповідачеві 26000 грн.
Разом з цим, як вбачається із квитанції, вона містить підпис головного бухгалтера.
Крім того, суд не може прийняти до уваги, як належні та допустимі докази, надані позивачем фотокартки (а.с.25-27), оскільки зафіксовані знімки на фото не містять ідентифікації між ким відбулась зустріч та за якою адресою, з яких питань і чи стосуються вони виготовлення технічного паспорту на будинок та мансарду.
Надані позивачем докази не містить умов досягнутих домовленостей між сторонами, у зв`язку з чим, не можливо встановити чи порушив виконавець зобов`язання, чи настало прострочення виконання зобов`язання, чи отримані ТОВ ПГЮА від ОСОБА_1 кошти у розмірі 26000 грн були отримані відповідачем ОСОБА_2 , оскільки на квитанції зазначено підпис головного бухгалтера.
Твердження позивача щодо недобросовісної поведінки відповідача, яка полягає у небажанні останнього виконувати усні зобов`язання, суд оцінює критично, як такі, що не підтверджуються зібраними у справі доказами у їх сукупності. Позивачем не надано до суду доказів, в розумінні положень ст.ст. 76–81 ЦПК України.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення сплачених грошових коштів у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язанням не підлягають до задоволення судом. Разом з цим, не підлягає стягненню і моральна шкода.
Тож, враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
З урахуванням положення статті 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 60, 76-81, 89, 141, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення сплачених грошових коштів у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язанням - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 );
Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Суддя Ю. М. Свістєльнік
Оригінал: reyestr.court.gov.ua