Вирок від 30 березня 2026 р. у справі №530/2421/25 — Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 530/2421/25

Провадження № 1-кп/526/166/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Гадяч кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №2025170490000405 від 17.11.2025 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Первомайськ, Луганської області, громадянин України, освіта середня, вдівець, проживає по АДРЕСА_1 , не працює, в силу ст. 89 КК України не судимий

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126-1 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , в порушення вимог ст.28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», у період часу з 10.12.2024 по 16.11.2025 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, систематично вчиняв відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 акти психологічного домашнього насильства, що мали місце 10.12.2024, 24.12.2024, 01.04.2025, які виразились в словесних образах, висловлюваннях в її адресу словами нецензурної лайки, приниженні та залякуванні, тим самим викликав у останньої побоювання за свою безпеку, спричинив емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдав шкоду її психологічному здоров`ю, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої, за що постановами Зіньківського районного суду Полтавської області від 04.02.2025, 18.02.2025, 04.04.2025 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1, ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Продовжуючи свої злочинні та системні дії, 16.11.2025 ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 будучи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , що виразилося у голосних образах непристойними словами, приниженні, погрозами фізичною розправою.

Відповідно до висновку судово-психологічної експертизи №1008 від 25.11.2025 на даний час ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває в стані психоемоційної напруги, що супроводжується острахом, образою, зниженим настроєм, пригніченням, відмічаються скарги на плаксивість, порушення загального морального стану, перебування в стані напруги та тривожних очікувань щодо поведінки співмешканця.

Наявний у ОСОБА_5 на даний час емоційний стан психоемоційної напруги зумовлений (перебуває у причинно-наслідковому зв`язку) агресивною поведінкою її співмешканця. Конфліктна поведінка ОСОБА_4 постає для ОСОБА_5 психотравмуючою та викликає формування й фіксацію негативних психоемоційних змін.

Досліджувані у даному кримінальному провадженні обставини зумовлюють порушення нормальної життєдіяльності та відпочинку ОСОБА_5 , погіршення умов її повсякденного функціонування, наявності постійних конфліктних умов, викликають ознаки співзалежної поведінки у вигляді зниження самооцінки, знецінення власних інтересів, порушення моральних принципів, чим істотно знижують загальну якість її життя, спричиняють психологічні (моральні) страждання.

Таким чином, своїми умисними злочинними діями, що виразилися у вчиненні домашнього насильства, тобто в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.126-1 КК України.

Суд визнає винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126-1 КК України і кваліфікує його дії як вчинення домашнього насильства, тобто в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи, пояснивши, що на побутовому ґрунті у них виникають сварки з потерпілою, в ході яких він її словесно ображає.

Потерпіла ОСОБА_5 показала суду, що проживає з ОСОБА_4 більше 15 років у його домоволодінні, вони мають спільний побут, вона отримує пенсію. ОСОБА_4 періодично її ображає, що травмує її психіку. Претензій до обвинуваченого не має.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України докази не досліджувались, так як фактичні обставини справи ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню стосовно тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються і при відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого та потерпілої.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах та вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд враховує, що вчинене ним кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином та особу обвинуваченого, який щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, тому вважає, що для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень йому слід призначити покарання у вигляді громадських робіт, оскільки він є здоровим і працездатним. Суд вважає, що дане покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд також вважає, що згідно вимог ч.2 ст.59-1 КК України на обвинуваченого слід покласти обов`язки, визначені даною статтею.

Разом з цим, відповідно до вимог ч.1 ст.91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.

Враховуючи систематичність вчинення ОСОБА_4 домашнього насильства по відношенню до потерпілої, суд приходить до висновку, що в інтересах потерпілої від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, необхідно застосувати до обвинуваченого один з обмежувальних заходів, поклавши на нього обов`язок, передбачений п.5 ч.1 ст.91-1 КК України та направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників на строк три місяці.

Суд вважає, що такі обмежувальні заходи, із покладенням обов`язку, будуть сприяти виправленню обвинуваченого, покращенню психологічного здоров`я потерпілої ОСОБА_5 .

На думку суду, призначення обмежувального заходу є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов по справі не заявлений, процесуальних витрат та речових доказів по справі немає.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126-1 КК України та призначити покарання у вигляді 240 годин громадських робіт.

Застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, що застосовується до осіб, які вчинили домашнє насильство, передбачений п.5 ч.1 ст.91-1 КК України та направити для проходження програми для кривдників строком на три місяці та визначити відповідальним за проведення вказаної програми відділ соціального захисту виконавчого комітету Зіньківської міської ради, відповідно до положень ч.3 ст.91-1 КК України

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів через Гадяцький районний суд з дня його проголошення.

Головуюча: ОСОБА_1