Вирок від 31 березня 2026 р. у справі №525/1114/25 — Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/1114/25

Провадження № 1-кп/525/44/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2026 селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області кримінальне провадження, зареєстроване 10.08.2025 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025175610000107 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Гоголеве Великобагачанського району Полтавської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою технічною освітою, не працюючого, розлученого, на підставі ст. 89 КК України не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

у с т а н о в и в:

09 серпня 2025 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_5 перебуваючи на пляжі поблизу річки Псел, що розташований біля вул. Травнева в с. Матяшівка Миргородського району Полтавської області, під час раптово виниклого конфлікту, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, підійшов до ОСОБА_4 та наніс останній один удар кулаком лівої руки в область правої щоки, після чого ОСОБА_5 лівою рукою схопив ОСОБА_4 за шию та почав її душити.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 299 від 13.08.2025 у ОСОБА_4 виявлені наступні тілесні ушкодження: синці, що розташовані на шиї спереду, на шиї справа, садна що розташовані на правій щоці, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково, зазначив, що діяв неумисно. Від надання показів відмовився, згідно положень ст. 63 Конституції України.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що улітку 2025 року вона зі своєю знайомою ОСОБА_6 та своєю малолітньою дитиною поїхали на річку у с. Матяшівка. Вони перебували у воді, потім вона з ОСОБА_6 вийшли на берег, щоб узяти рушники. У цей час поряд із нею обвинувачений з незнайомим їй чоловіком затіяли бійку, вона зробила їм зауваження, після чого обвинувачений наніс їй удар кулаком лівої руки в обличчя, схопив лівою рукою за шию, а правою за волосся та почав душити її. ОСОБА_6 з якимось чоловіком підбігли до неї та намагались її звільнити. Обвинувачений погрожував їй. Після цього вона поїхала додому, її сестра викликала працівників поліції та ЕМД.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що 09.08.2025 вона разом із потерпілою ОСОБА_4 відпочивали на річці. Вони перебували у воді, коли вийшли на берег, то поряд з їхніми речами перебував обвинувачений ОСОБА_5 , який вів себе неадекватно. ОСОБА_4 зробила йому зауваження, на що він наніс їй удар і почав душити. Вона разом із ОСОБА_7 підбігли до них і почали розбороняти. Після цього вони з ОСОБА_4 поїхали додому.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що улітку 2025 року він разом із потерпілою ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , дітьми відпочивали на річці, вживали алкоголь. У нього з обвинуваченим виник конфлікт, розпочалася бійка, жінки намагались їх розборонити. Потім він заснув та не бачив, як розпочався конфлікт між потерпілою та обвинуваченим. Обвинувачений лише говорив, що вони посварились, щодо тілесних ушкоджень він нічого не говорив. Потерпіла разом із сином поїхали з місця події.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що його знайома ОСОБА_6 попросила його, щоб він повіз компанію людей на річку. Вони всі купались, як відбувався конфлікт між потерпілою та обвинуваченим він не бачив. Потерпіла разом із сином поїхали додому раніше. Присутні люди говорили, що обвинувачений побив потерпілу.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він разом із знайомими був на природі, купалися, відпочивали. Як розпочався конфлікт він не бачив, він бачив, що потерпіла з обвинуваченим розмовляли, потім він вдарив її і вони впали. Усі до них підбігли і почали розбороняти. Після цього потерпіла разом із сином поїхали додому.

Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується сукупністю доказів зібраних під час досудового розслідування, дійсність та достовірність, яких жодною із сторін не оспорюється, зокрема дослідженими у судовому засіданні:

- витягом з ЄРДР щодо кримінального провадження №12025175610000107 від 10.08.2025 попередня правова кваліфікація ч. 1 ст. 125 КК України, за фактом того, що 09.08.2025 до чергової частини ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області надійшла письмова заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 09.08.2025 близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи поблизу річки Псел, що знаходиться в с. Матяшівка Миргородського району Полтавської області, наніс їй тілесні ушкодження;

- рапортом уповноваженого працівника ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області від 09.08.2025 згідно якого 09.08.2025 о 20 год. 42 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_4 , про те, що близько 1 години тому на річці місцевий мешканець на прізвище ОСОБА_10 наніс їй тілесні ушкодження після чого почав душити;

- висновком експерта №229 від 13.08.2025 відповідно до якого при судово-медичній експертизі гр. ОСОБА_4 у неї були виявлені тілесні ушкодженні у вигляді: синців, що розташовані на передній поверхні лівого плеча, в середній третині (2); на шиї спереду; на шиї справа (4); саден, що розташовані: на задній поверхні правого плеча, в нижній третині; на правій щоці (2), які могли утворитися не менш ніж від десяти (10) точок прикладання сили твердих тупих предметів, по давності утворення можуть відповідати даті 09.08.2025 та по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.08.2025 за участю потерпілої ОСОБА_4 з фототаблицею та відеозаписом до нього, згідно якого потерпіла розповіла та показала на статистові, як саме ОСОБА_5 наносив їй удари та душив;

- додатковим висновком експерта №307 від 19.08.2025 відповідно до якого: ОСОБА_4 у своїх показах (протокол проведення слідчого експерименту від 11.08.2025) вказала: «…наніс їй один удар кулаком лівої руки в область правої щоки… схватив за шию… почав душити…» та показала на фототаблиці. Ураховуючи кількість, характер та локацію тілесних ушкоджень у вигляді синців, розташованих на шиї спереду, на шиї справа (4) та саден, розташованих на правій щоці (2), виявлених на тілі гр. ОСОБА_4 , експерт вважає, що вони могли утворитися за вищевказаних обставин;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.08.2025 за участю свідка ОСОБА_11 з фототаблицею та відеозаписом до нього, згідно якого свідок розповіла та показала на статистові, як саме ОСОБА_5 завдавав потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження та душив її;

- додатковим висновком експерта №312 від 20.08.2025 відповідно до якого: гр. ОСОБА_11 у своїх показах (протокол проведення слідчого експерименту від 18.08.2025) вказала: «…наніс їй один удар кулаком лівої руки в область правої щоки… схватив за шию… почав душити…» та показала на фототаблиці. Ураховуючи кількість, характер та локацію тілесних ушкоджень у вигляді синців, розташованих на шиї спереду, на шиї справа (4) та саден, розташованих на правій щоці (2), виявлених на тілі гр. ОСОБА_4 , експерт вважає, що вони могли утворитися за вищевказаних обставин.

Судом також були досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого.

Наведені вище докази є належними та допустимими, взаємопов`язаними та в своїй сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого та інші обставини, зазначені у ст. 91 КПК України. Усі докази взаємодоповнюють один одного і в сукупності підтверджують вину ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Суд вважає показання потерпілої правдивими і достовірними, оскільки вони детально узгоджуються між собою та в повній мірі відповідають фактичним обставинам вчиненого кримінального правопорушення і підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Суд, заслухавши покази потерпілої ОСОБА_4 , свідків, дослідивши письмові матеріали кримінального провадження, у їх сукупності та взаємозв`язку, в обсязі, який наданий сторонами кримінального провадження, приходить до переконання, що своїми діями, які виразились у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення і його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61 Конституції України). Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, наприклад, наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м`якого покарання, умовного засудження, відстрочки виконання вироку, давністю притягнення до кримінальної відповідальності та звільнення від неї тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті Основної частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ст. 65 КК України вказує на те, що загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності – призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 згідно ст. 66 КК України, та обставини, що обтяжують його покарання згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні міри та виду покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, обстановку та обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який на підставі ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. З урахуванням сукупності цих обставин, суд приходить до висновку, що до обвинуваченого ОСОБА_5 слід застосувати покарання у виді громадських робіт, яке на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та не становитиме для останнього «надмірний тягар» у розумінні практики ЄСПЛ.

Судові витрати по справі відсутні. Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався. Речові докази по справі відсутні. Цивільні позови не заявлялися.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України,

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт.

Згідно зі ч. ч. 6, 7 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

Суддя ОСОБА_1