Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №367/8626/18 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/8626/18

Провадження №2/367/2007/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

21 січня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

судді Карабаза Н.Ф.,

за участю секретаря Зайцевої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти (Ясла-садок) «Карандашкіно» в особі директора Марушевської Дарії Юріївни до ОСОБА_1 про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення приміщення,

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна ТОВ «Заклад дошкільної освіти (Ясла-садок) «Карандашкіно» в особі директора Марушевської Дарії Юріївни до ОСОБА_1 про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення приміщення. В позовній заяві позивач вказує, що у АДРЕСА_1 , розташоване цокольне приміщенні №38, 39 яке знаходиться у власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1634 та 1636, виданих 30.10.2013 року. Нежитлові приміщення знаходяться у довгостроковому користуванні ТОВ «Заклад дошкільної освіти (Ясла-садок) «Карандашкіно» директором якого є ОСОБА_4 на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 01/01/11/2017 від 01 листопада 2017 року та договору оренди нежитлового приміщення № 02/01/11-2017 від 1 листопада 2017 року. 18 вересня 2018 року сталося затоплення нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_2 з вини ОСОБА_1 , яка проживає у вище розташованій квартирі АДРЕСА_3 за вищевказаною адресою. Внаслідок затоплення було пошкоджено:- двері міжкімнатні 8 штук (виявлено вздуття в нижніх частинах дверей); - підвісну стелю в одній із кімнат на площу близько до 15 м.кв.; - лінолеум в одній із кімнат (вологий та деформований); - в одній із кімнат ковролін мокрий та відірваний від лиштв; - в двох кімнатах мокрі стіни в нижніх частинах, та по цей час вологість тримається в деяких місцях достатньо високою; - всі меблі, а саме: дитячі стільці, дитячі ліжка 4 шт., лавки дитячі 2 шт., дитячі шафи 3 шт., шафа на кухні, книжкові полиці З шт., були затоплені рівнем води до 4 см; - дитяче взуття 20-25 пар. У зв`язку з чим приміщення потребують ремонту для приведення в належний стан. 16 листопада 2018 року було проведено оцінку розміру матеріального збитку ТОВ «АЕЛЄКОН» в особі оцінювача ОСОБА_5 . В результаті проведеної оцінки, розмір матеріальних збитків без урахування фізичного зносу становить 37 972 грн. Також до цієї суми додаються кошти витрачені на негайне усунення пошкоджень внаслідок залиття, а саме прання ковроліну на суму 7000 грн та придбання миючих дезінфікуючих засобів на суму 590 грн. Після отримання результатів незалежної оцінки відповідачу був надісланий наступний лист з оголошеною сумою збитків та пропозицією врегулювати спір без залучення компетентних органів. Крім того, неправомірними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного режиму діяльності Закладу дошкільної освіти, необхідності докладання додаткових зусиль для нормалізації діяльності. Заподіяна моральна шкода полягає у моральних переживаннях, втратила нормальний сон, відпочинок, через неможливу нормальну діяльність Закладу дошкільної освіти (Ясла-садок) «Карандашкіно». Зокрема її страждання були пов`язані з погіршенням ділової репутації, яка є одним з важливих елементів ефективного функціонування та ведення підприємницької діяльності. Внаслідок залиття, заклад дошкільної освіти не міг нормально функціонувати, та був змушений призупинити на деякий час свою діяльність, що спричинило незручності для відвідувачів, так як виникла ситуація яка не гарантує безпеку перебування дітей в приміщенні. Отже, виник ризик втратити певного кола клієнтів, з`явилась роздратованість та почуття пригніченості, зменшились позитивні емоції, тому що передусім в цій ситуації постраждали діти, які відвідують цей заклад, а також батьки які змушені з цього приводу змінювати свій денний графік, тож вимушена була періодично звертатися за консультаціями до лікарів. Визначаючи розмір заподіяної моральної шкоди, враховує глибину та тяжкість спричинених психологічних травм, характер та обсяг страждань, оцінює її в 100 000 грн. Добровільно відшкодувати завдану шкоду відповідачка відмовилася. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Заклад дошкільної освіти (Ясла-садок) «Карандашкіно» майнову шкоду в сумі 47 952 грн. і моральну шкоду в сумі 100 000 грн., завдану внаслідок затоплення приміщення та стягнути з відповідача на користь ТОВ «Заклад дошкільної освіти (Ясла-сідок) «Карандашкіно» судові витрати.

Позивач ТОВ «Заклад дошкільної освіти (Ясла-садок) «Карандашкіно» в судове засідання не забезпечив явку свого представника, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача – адвоката Кривенок В.В. про розгляд справи без участі сторони позивача за наявними в матеріалах справи документах, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. В матеріалах справи міститься заява представника відповідача – адвоката Галагуза В.В. щодо проведення розгляду справи за відсутності відповідача та її представника. Просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем у даній справі, що випливає з договору оренди, а також безпідставністю стягнення моральної шкоди на користь юридичної особи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.10.2013р. № 11929176 приміщення, офіс за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа 74,7кв.м. на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу від 30.10.2013 № 1634.

Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.10.2013р. № 11932785 приміщення, офіс за адресою: АДРЕСА_5 , загальна площа 50,4 кв.м. на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу від 30.10.2013 № 1636.

Згідно договору № 01/01/11/2017 оренди нежитлового приміщення, укладеного 01 листопада 2017 року між ФОП ОСОБА_2 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти (ясла-Садок) «Карандашкіно» в особі директора Марушевської Дарії Юріївни (орендар), вбачається, що орендодавець передає, а орендар приймає у довгострокове користування нежитлове приміщення,загальною площею 50,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

Згідно договорів № 01/01/11/2017 та № 02/01/11-2017 оренди нежитлового приміщення, укладених 01 листопада 2017 року між ФОП ОСОБА_2 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти (ясла-Садок) «Карандашкіно» в особі директора Марушевської Дарії Юріївни (орендар), вбачається, що орендодавець передає, а орендар приймає у довгострокове користування нежитлове приміщення, загальною площею 50,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 та нежитлове приміщення, загальною площею 74,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно п. 1.2. договорів цільове призначення використання вказаного приміщення – для розміщення офісу.

Згідно п. 7.1 договорів договори діють з 01 листопада 2017 року до 01 січня 2019 року. На момент закінчення дії договору, договір вважається припиненим, якщо інше не встановлено сторонами.

18 вересня 2018 року комісією у складі голови Правління ОСББ « Островського, 12 А» Страховської Г.О., двірника ОСОБА_6 також у присутності ОСОБА_7 , ОСОБА_8 було складено акт № 1 про наслідки залиття нежитлових приміщень № 38, 39 за адресою: АДРЕСА_1 18 вересня 2018 р., з якого вбачається, що обстежені нежитлові приміщення АДРЕСА_6 на предмет залиття з вище розташованої квартири АДРЕСА_3 . Нежитлові приміщення № 38, № 39 розташовані в цокольному приміщенні 5 -поверхового будинку. На день обстеження комісія встановила: під час залиття в нежитлових приміщеннях постраждали: двері міжкімнатні 8 шт., виявлені вздуття в нижніх частинах дверей; підвісна стеля в одній із кімнат, розпалися частини стелі повністю ( приблизно до 15 кв.м.); лінолеум вздутий в одній із кімнат, ковролін в одній із кімнат повністю мокрий та відірваний, в приміщенні № 39 мокрі стіни (обої) в нижній частині стіни, меблі, а саме: дитячі стільці, дитячі ліжка (4 шт.), лавки дитячі (2 шт.), дитячі шафи (3 шт.), шафа на кухні, книжкові полиці (3 шт.) були затоплені на 3-4 см, на даний час немає можливості встановити ступінь пошкодження, меблі з ДСП, можливе розсихання через вологу протягом декількох днів, дитяче взуття ( близько 20-25 пар). З результаті обстеження вищерозташованої квартири АДРЕСА_3 виявлено: зіпсовану колбу механічного очищення води в санвузлі, після встановлення причини колбу власник квартири замінив. Зроблено фото фіксацію заподіяної шкоди в приміщеннях № 38 та 39, зіпсованої колби в квартирі АДРЕСА_3 . Акт № 1 від «18» вересня 2018 р був складений за зовнішнім оглядом. Міститься запис про те, що винуватець шкоди відмовився від підпису.

Також матеріали справи містять акт огляду пошкодженого майна від 16 листопада 2018 року, проведеного представником ТОВ «Аелєкон « о 12:00год., за адресою: АДРЕСА_2 .

В акті зазначено, що пошкодження майна трапилося внаслідок залиття з вище розташованої квартири АДРЕСА_7 . Також акт містить перелік пошкоджень.

Позивачем також долучено висновок про вартість майна від 26 листопада 2018 року, оцінювач директор ТОВ «АЕЛЄКОН» В.В. Закір`ярова (Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №199/18 від 03 березня 2018 року на право проведення незалежної оцінки майна, виданий Фондом державного майна України / кваліфікаційне свідоцтво ФДМУ, КП «ІКЦ» УТО МФ № 8149 від 24.12.2011р.; МФ № 8180 від 25.02.2012р.; ЦМК № 630 від 24.12.2011 р.) виконала оцінку розміру матеріального збитку завданого приміщенням №38, 39, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та належать ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу, серія та номер 1634, 1636, виданих 30.10.2013 р. Розмір матеріального збитку завданого приміщенням № 38, 39, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , без урахування фізичного зносу, становить: 37 972 (тридцять сім тисяч дев`ятсот сімдесят дві) гривні, (з урахуванням ПДВ).

Також матеріали справи містять локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 дитячий садок «Карандашкіно» залиття.

З платіжного доручення № 63 від 20.11.2018 вбачається, що ТОВ «ЗДО Ясла-Садок «Карандашкіно» перерахувало 2390,00грн. ТОВ «Аелєкон» призначення платежу: незалежна оцінка збитку.

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, від 12.06.2019 року № 170231531 квартира АДРЕСА_8 , належить на праві приватної власності ОСОБА_9 згідно договору купівлі-продажу від 22.06.2017 № 3432.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 28 січня 2020 року клопотання представника відповідача задоволено у повному обсязі. Призначено по справі № 367/8626/18, провадження № 2/367/1601/2020 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 21, корпус 3, офіс 7), попередивши їх про кримінальну відповідальність ст. ст. 384, 385 КК України. На вирішення експертів поставлено питання: 1) Які фактичні причини залиття приміщень №№ 38,39 по АДРЕСА_9 ? 2) Які пошкодження нерухомого та рухомого майна виникли внаслідок залиття приміщень №№ 38,39 по АДРЕСА_9 і чи утворились ці пошкодження саме 18.09.2018 року? 3) Яка вартість збитків, завданих рухомому та нерухомому майну внаслідок залиття приміщень №№ 38,39 по АДРЕСА_9 ? 4) Чи є причинно-наслідковий зв`язок між пошкодженим майном та фактом залиття приміщень №№ 38,39 по АДРЕСА_9 ?

Проте, ухвала суду експертами була повернута без виконання, оскільки, оплата (її проведення було покладено на ОСОБА_9 ) за проведення будівельно-технічної експертизи не надійшла.

Отже підставою для звернення позивача до суду стало спричинення матеріальної шкоди належного йому нежитлового приміщення внаслідок залиття. Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За нормою ч. 1 ст. 15, ч. 1, п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частинами 1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазначала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно з ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Тобто, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 322 ЦК України).

Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені цивільним законодавством

Відповідно до «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006р. № 45 власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний: дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; проводити за власні кошти ремонт квартири (наймач (орендар) - згідно з договором найму (оренди); використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги (Постанова Верховного Суду від 27.03.2019 справа №643/19078/15-ц, провадження №61-17962св18).

Потерпілий в свою чергу подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Згідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27.03.1992р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Отже, цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Тобто, відповідальність за належний стан санітарно-технічного обладнання в квартирі АДРЕСА_8 , несе відповідачка, як власник житла, а тому вона зобов`язана була контролювати колбу механічного очищення води в санвузлі, та докладати зусиль для того, щоб не порушити права інших осіб, не завдати їм шкоди, що витікає з вимог ч.2 ст. 13 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.10.2015 року у справі № 6-20355св15.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу (Постанова Верховного Суду від 26.09.2018р. по справі № 569/14230/15-ц (провадження № 61-7934св18).

Акт про залиття є основним доказом причин залиття квартири, а тому його зміст та форма мають відповідати Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року №927/11207.

Так, відповідно до п. 2.3.6 «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» у разі залиття квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4.

В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою.

Згідно Додатку № 4 та роз`яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 №12/20-11-1975) в акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт про залиття квартири, який не містить вищезазначених реквізитів, не може бути належним і допустимим доказом заподіяння майнової шкоди (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №2-1974/11 та постанові від 10.05.2018 у справі №465/2120/14-ц).

За висновками Верховного Суду, викладених в постанові від 27 грудня 2019 року по справі №686/11256/16-ц (провадження №61-28098св18), акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події, а тому не може ґрунтуватися на інших документах.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. А згідно зі ст. 79 ЦПК, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 6, 7 ст. 81 ЦПК обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем на підтвердження факту залиття орендованого ним спірного приміщення з вини відповідача та розміру завданої шкоди були надані письмові докази, а саме: акт № 1 про наслідки залиття нежитлових приміщень № 38, 39 за адресою: АДРЕСА_1 від 18 вересня 2018 року; акт огляду пошкодженого майна від 16 листопада 2018 року, проведеного представником ТОВ «Аелєкон»; висновок про вартість майна від 26 листопада 2018 року.

Вказані докази у суду сумнівів не викликають.

Відповідач жодних доказів на спростування вищевказаних доводів не надала, не заявляла клопотань про їх витребування, у разі складнощів в їх отриманні.

Оскільки, позивач довів завдану йому шкоду, протиправність дій відповідачів, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття нежитлових приміщень № 38, 39 за адресою: АДРЕСА_1 , суд вважає, що завдані позивачу збитки підлягають відшкодуванню відповідачкою.

Той факт, що відповідач, а саме її представник – адвокат Галагуз В.В. в своїй заяві зокрема від 17.12.2025р. зазначає, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем у справі, що випливає з умов договору оренди, при цьому ніякого належного підтвердження суду не надає, правового значення у цій справі не має, оскільки, відповідальність за збитки, які виникли внаслідок неналежного ставлення відповідачки до зіпсованої колби механічного очищення води в санвузлі ( що є причиною затоплення) в належній їй на праві власності квартирі, несе власник житлового приміщення.

Варто зазначити, що представник відповідачки (адвокат), заявляючи клопотання про призначення експертизи, гарантуючи оплату відповідачем за проведення експертизи та заперечуючи проти позовних вимог з підстав неналежного доказу, який, на його думку, надав позивач (висновок про вартість майна – оцінку матеріального збитку завданого приміщенням № 38, 39, що розташовані за адресою: АДРЕСА_9 від 26.11.2018 року), на його клопотання, суд зупинивши провадження у справі, проігнорували покладений ухвалою суду обов`язок щодо оплати для проведення експертизи.

Судом встановлено, що з висновку про вартість майна вбачається, що він виготовлений та підписаний оцінювачем В.В. Закір`яровою директором ТОВ «Аелєкон» та скріплений печаткою товариства.

Оцінювач ОСОБА_5 має кваліфікацію за напрямом оцінки майна: «Оцінка об`єктів у матеріальній формі», а отже, має право надавати відповідні висновки та складати звіти.

Кваліфікація оцінювача підтверджена доданими до висновку документами: кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача МФ №8149 від 24 грудня 2011р.

Крім того, ТОВ «Аелєкон» має сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, яке видане Фондом Державного майна України за №199/18 від 03 березня 2018 року.

За таких обставин, залиття нежитлових приміщень № 38, 39 за адресою: АДРЕСА_9 та надані позивачем докази вини відповідача, як власника вище розташованої квартири, та враховуючи, що відповідач не довела відсутність своєї вини у заподіянні шкоди, суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати завдані позивачу залиттям нежитлових приміщень збитки.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів витрачених на негайне усунення пошкоджень внаслідок залиття, а саме прання ковроліну на суму 7000грн. та придбання миючих дезінфікуючих засобів на суму 590грн., не підлягає задоволенню, оскільки, позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження даного факту. Суд не бере до уваги ксерокопію товарного чеку на суму 7000грн. за послугу «стирка ковров», оскільки, в документі відсутні дні щодо дати та номеру даного документу, відсутня будь яка інформація, що дану послугу було замовлено ТОВ «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Карандашкіно» у зв`язку зі затопленням, що мало місце 18.09.2018 року, з ксерокопії фіскального чеку від 18.09.2018 року на суму 600грн., також не вбачається, що ТОВ «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Карандашкіно» було придбано в зв`язку з затопленням, що мало місце 18.09.2018 року будь яких миючих дезінфікуючих засобів в тому числі і на суму 590грн.

Що стосується вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 100000грн.

Відповідно до ст. 91 ЦК України, юридична особа має такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Таким чином, юридична особа так само, як і фізична, має право на спростування недостовірної інформації (ст. 277 ЦК України) і право на недоторканність ділової репутації (ст. 299 ЦК України). Зокрема, відповідно до ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації, тобто може позиватися до суду про захист своєї ділової репутації.

Згідно з положеннями частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. За змістом пункту 3 частини другої вказаної статті моральна шкода полягає: зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (частина четверта статті 23 ЦК України).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Поняття «моральна шкода» визначено у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової") шкоди» № 4 від 31 березня 1995 р. Тож моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, завданих фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. При цьому під немайновим шкодою, завданою юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням ділової репутації, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності.

Відповідно до роз`яснень, які викладені у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» підставами задоволення судом позову про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної шкоди є наявність моральної (немайнової) шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

У п. 9 постанови зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до статті 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується особою, яка була визнана винною в спричиненні шкоди, тобто відповідачем.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2022 року у справі № 212/7628/21 (провадження № 61-7265св22) зазначено, що «виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення, право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Суд, вирішуючи позовну вимогу про відшкодування позивачу моральної шкоди враховує те, що в ході судового розгляду справи знайшов своє підтвердження факт пошкодження належних позивачу, за договорами оренди, нежитлових приміщень, однак враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди товариству не знайшли підтвердження, а саме: відсутні висновки медичних установ, висновки соціально-психологічних досліджень, відсутні докази втрати клієнтів, втрати прибутків, припинення діяльності закладу, або зниження репутації, - ТОВ «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Карандашкіно» не надав суду належних доказів, що залиття нежитлових приміщень призвело до підриву довіри до товариства, втрати клієнтів або приниження репутації, крім того з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до переконання, що заявлена позивачем моральна шкода в розмірі 100 000 грн. є надмірною та необґрунтованою, а тому дана вимога не підлягає задоволенню.

Отже, вина відповідача у завданні позивачу майнової шкоди внаслідок залиття нежитлових приміщень була встановлена в ході судового розгляду справи, та наявність складу правопорушення, що є підставою деліктної відповідальності відповідача підтверджується належними і допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.

За таких обставин позов необхідно задовольнити частково і стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування майнової шкоди 37972,00 грн.

В іншій частині позов є необґрунтованим та безпідставним, тому задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також з відповідача підлягають стягненню витрати понесені позивачем на проведення оцінки завданих збитків в розмірі 2 390,00грн.

Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову позивача частково, зокрема 26 % (37972,00грн. (задоволені вимоги) х 100% / 147952,00грн. (ціна позову)) від заявлених вимог, а відтак витрати по сплаті судового збору в розмірі 2219,29 грн., понесені позивачем, за п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача відповідно до задоволеної частини вимог, а саме в розмірі 577,02 грн.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 13, 22, 23, 317, 319, 322, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст.12, 13, 76-81, 82, 95, 141, 247, 263-265, 268, 354ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти (Ясла-садок) «Карандашкіно» в особі директора Марушевської Дарії Юріївни до ОСОБА_1 про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення приміщення – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти (Ясла-садок) «Карандашкіно» код ЄДРПОУ: 41713003 майнову шкоду в сумі 37 972,00 грн., завдану внаслідок затоплення приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Заклад дошкільної освіти (Ясла-садок) «Карандашкіно» код ЄДРПОУ: 41713003 витрати по сплаті судового збору в розмірі 577,02 грн. та витрати понесені на проведення оцінки завданих збитків в розмірі 2390,00грн.

В задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Н.Ф. Карабаза