Суд: Вишгородський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне викрадення чужого майна
Дата: 30 березня 2026 р.
Справа: №363/1674/26
Суддя: Свєтушкіна Д. А.
"31" березня 2026 р. Справа № 363/1674/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2026 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Свєтушкіна Д.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП,-
УСТАНОВИВ:
08.03.2026 року о 05 год 00 хв ОСОБА_1 перебуаючи в магазині «АТБ» за адресою: м. Вишгород, просп. Шевченка, буд. 2А, таємно викрала з полиці магазину дитячу іграшку та корм для котів на загальну суму 324 гривень 00 копійок, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, вину визнала у повному обсязі, просила розглянути матеріали без її участі, що підтверджується долученою заявою останньої до протоколу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явилась в судове засідання, тобто добросовісно не виконала процесуальні обов`язки, натомість подала заяву, у яких просила проводити розгляд справи без її участі, вважаю можливим розгляд справи здійснювати без її участі.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена у повному обсязі дослідженими доказами зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД № 967880 від 12.03.2026 року, рапортом зареєстрованим в ЄО Вишгородського РУП за № 5886 від 08.03.2026 року, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08.03.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 від 08.03.2026 року, довідкою про вартість викраденого товару, заявою ОСОБА_1 про визнання вини у вчиненому адміністративному правопорушенні.
Оцінивши дослідженні у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Керуючись ст. 33 КУпАП, враховуючи особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, характер вчиненого нею адміністративного правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».
На підставі ч. 1 ст. 51 КУАП, керуючись ст.ст. 23, 33, 34, 35, 40-1, 283,284 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп на користь держави.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя Д.А. Свєтушкіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua