Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №357/17909/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/17909/25

3/357/160/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2026 рокусуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйон № 1, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

20 жовтня 2025 року о 08 годині 50 хвилин, ОСОБА_1 на автодорозі М-05, Київ-Одеса, 78 км., керував транспортним засобом «Chery Amulet», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: дуже звужені зіниці, які не реагують на світло та неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі у лікаря нарколога водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судові засіданні 21.11.2025 року, 01.12.2025 року, 04.12.2025 року, 09.12.2025 року, 05.01.2026 року, 14.01.2026 року ОСОБА_1 не з`явивсяпро день та час розгляду справи був належно повідомлений про що свідчить довідка про доставку СМС повідомлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки невідомі. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Судові засідання сім разів відкладалися за клопотанням представника ОСОБА_1 – адвоката Сизько Д.Б. Крім того, адвокат Сизько Д.Б. подав до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ряд письмових клопотань, однак для їх розгляду в судові засідання не з`являвся, натомість неодноразово заявляв клопотання про відкладення розгляду справи. 04.02.2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Сизько Д.Б. через систему «Електронний суд» подав заяву про припинення представництва особи, що притягується до відповідальності.

17.02.2026 року в судове засідання з`явився ОСОБА_1 , вину не визнав, пояснив, що 20.10.2026 року його зупинили працівники поліції, які повідомили, що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, назвали ознаки сп`яніння та запропонували пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі. Він зателефонував своєму батьку, щоб порадитися, який сказав йому їхати до медичного закладу. Він повідомив працівникам поліції, що погоджується їхати до медичного закладу. Один працівник поліції пішов до приміщення блокпосту, а інший залишив бодікамеру на своєму службовому автомобілі і він з ним розмовляли без проведення фіксації. Даний працівник поліції повідомив йому, що якщо він 10 років тому вживав наркотичні речовини то тест буде позитивним і вони заберуть його автомобіль на штраф майданчик. Щоб автомобіль не забрали на штраф майданчик він був змушений відмовитися від проходження огляду на визначення стану сп`яніння. Зазначив, що зіниці очей можуть не реагувати на світло, так як у нього на праве око сліпота. Категорично ствердив, що наркотичні речовини не вживає і ніколи не вживав. Відмовився від проходження огляду так як працівник поліції на нього психологічно тиснув, говорив, що заберуть автомобіль, але доказів цього у нього не має. Пояснив, що працівник поліції роз`яснював йому, що за відмову від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, повідомивши, що йому за це нічого не буде, що найме адвоката. Незаконні дії працівників поліції він не оскаржував.

Допитаний в судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_2 , який склав протокол про адміністративне правопорушення, пояснив, що не пам`ятає події складання протоколу про адміністративне правопорушення, які були 20.10.2026 року. Пам`ятає лише ОСОБА_1 , якого вони зупинили, виявили ознаки наркотичного сп`яніння, запропонували пройти огляд на визначення стану сп`яніння, однак останній відмовився. Як складався протокол і як саме пропонували пройти огляд на визначення стану сп`яніння він не пам`ятає. В судовому засідання у ОСОБА_1 жодних запитань до працівника поілції, який складав протокол про адміністративне правопорушення не виникло.

В судовому засіданні переглянуто диск з відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, який додано до протоколу, та з якого убачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування та перевірки документів працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 , що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, перевірили зіниці очей, повідомили, що тремтять руки. ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що наркотичні речовини не вживає, що їде на роботу. Працівники поліції назвали ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі в м. Тараща. ОСОБА_1 погодився на проходження огляду, потім комусь зателефонував та запитав у працівників поліції, які будуть наслідки якщо він відмовиться від проходження огляду на стан сп`яніння. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що необхідно їхати до лікаря нарколога для проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, що на місці такі огляди не проводять. ОСОБА_1 розмовляв по телефону з батьком, працівник поліції пішов в приміщення блокпоста писати направлення для проходження огляду. Через деякий час ОСОБА_1 зайшов до приміщення блокпосту та повідомив працівнику поліції, що він відмовляється від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, так як поспішає на роботу. Працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 , що за відмову від проходження огляду, передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП, нащо ОСОБА_1 повідомив, що розуміє, але від проходження огляду відмовляється. Працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомив, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП з яким останнього в подальшому було ознайомлено.

В судовому засіданні досліджено надані ОСОБА_1 лист з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйон № 1, відповідно до якого вбачається, що строк зберігання відеозаписів з портативних відеореєстраторів, відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, а також БпЛА, становить 30 діб в зв`язку з цим надати запитуваний відеозапис не є можливим, рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 13.03.2026 року, консультативний висновок спеціаліста.

Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , працівника поліції Султанова А.О., дослідивши повідомлення Білоцерківської міської лікарні № 2, № 4, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 20.10.2025 року, акт огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапорт працівника поліції, переглянувши відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, оцінивши досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заявив клопотання про витребування з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйон № 1, відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора, по події яка мала місце 20.10.2025 о 08 год. 58 хв., однак враховуючи те, що 01.04.2026 року в судовому засіданні ОСОБА_1 надав відповідь з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйон № 1 від 05.03.2026 року з якої вбачається, що строк зберігання відеозаписів з портативних відеореєстраторів, відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, а також БпЛА, становить 30 діб в зв`язку з цим надати запитуваний відеозапис не є можливим, тому в задоволенні клопотання відмовлено.

Твердження ОСОБА_1 про те, що працівники поліції чинили на нього тиск, не підтверджується жодними доказами у справі, а тому суд розцінює їх, що надані з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене правопорушення.

З переглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер поліцейських вбачається, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння, роз`яснили, що за відмову від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння передбачена відповідальність за ч. ст. 130 КУпАП, однак останній від проходження огляду відмовився, повідомивши, що поспішає на роботу.

Що стосується наданих ОСОБА_1 рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 13.03.2026 року, консультативний висновок спеціаліста, то слід зазначити, що дані документи не спростовують обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та не є підставами для закриття провадження у справі.

Крім того, в судовому засіданні в присутності ОСОБА_1 , був допитаний працівник поліції ОСОБА_2 , який склав протокол про адміністративне правопорушення, якому ОСОБА_1 не задав жодного запитання.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, а саме відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на станнаркотичного сп`яніння, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаного правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його відношення до вчиненого, конкретних обставин справи, вважаю, що ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО